Ракетой по Польше: что известно об атаке на страну НАТО и какими могут быть последствия

Среда, 16 ноября 2022, 10:41 — ,
Фото з Facebook Ярослава Вольського

Війна, що веде Росія проти України, вперше перейшла кордони ЄС.

15 листопада стало відомо про вибухи на зерносушарках у польському селі Пшеводув Люблінського воєводства біля українського кордону. При цьому час вибухів – 15:40 за Варшавою – збігся з масштабною ракетною атакою РФ по Україні.

Вже відомо, що вибухи, які забрали життя двох осіб, були викликані падінням однієї чи двох ракет. Через це Польща вже оголосила, що задіює статтю 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає скликання консультацій у разі загрози.

Разом із тим і Польща, і її союзники по Альянсу досі не дали остаточної оцінки цим подіям. Не виключено, що до вибуху причетна українська ППО – останню версію вже активно поширює РФ.

Якими можуть бути наслідки вибуху у Пшеводуві та чи є підстави говорити про провину України? Спробуємо розібратися.

 

Чия ракета?

"Ми знаємо, що російська ракетна атака тривала цілий день, але наразі у нас немає переконливих доказів того, хто випустив цю ракету. Тривають слідчі дії", – заявив пізно ввечері 15 листопада президент Польщі Анджей Дуда.

Він додав, що вже мав розмову з українським президентом Володимиром Зеленським, і той запевнив, що ракету запустили росіяни.

Довкола інциденту поки більше питань, аніж відповідей.

Відразу після вибухів ЗМІ, посилаючись на місцевих мешканців, заявили про удар двома ракетами. Згодом були оприлюднені фото уламків, у яких частина експертів впізнала залишки від ракети С-300, які стоять на озброєнні як Росії, так і України.

Майже одразу місце вибуху було оточено поліцією, що унеможливило нові витоки інформації. Наразі відомо, що внаслідок вибухів загинуло двоє осіб: фермер та співробітник хлібозаготівлі 60 та 50 років.

Набагато важливіше те, що згодом польські офіційні особи стали говорити про одну ракету. При цьому максимально уникаючи конкретики.

У заяві МЗС Польщі про виклик посла РФ вказується, що "у Пшеводуві впала ракета російського виробництва" (у МЗС окремо підкреслили, що розмова з російським послом пройшла "без рукостискання").

Згодом інформацію про російське походження ракети повторив президент Анджей Дуда, заявивши, що "швидше за все, це була ракета російського виробництва".

Ще обережнішими були заяви польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького – він говорив лише про "вибух, який забрав життя двох людей".

Проте одночасно стала з'являтися інформація про можливий український слід цього вибуху.

Спочатку агентство Associated Press із посиланням на трьох американських посадовців повідомило, що ракета, яка впала на території Польщі, могла бути випущена протиповітряною обороною України.

А згодом на таку можливість натякнув і президент США Джо Байден. Під час перебування на саміті G-20 на Балі він скликав зустріч кількох лідерів, де поставив під сумнів, що по Польщі вдарила саме російська ракета. "Є попередня інформація, яка заперечує це. Я не хочу цього стверджувати, поки ми повністю не розслідуємо це, але малоймовірно, судячи з траєкторії, що вона була випущена з Росії, але ми побачимо", – заявив він.

Дійсно, якщо це була ракета С-300, то її максимальна дальність польоту – 200 км – не дозволяє припускати завдання удару ані з території РФ, ані з окупованих українських територій.

Щоправда, це залишає можливість удару з території Білорусі, проте в оприлюднених раніше місцях запуску 15 листопада російських ракет по Україні Білорусь не згадувалася.

Варто зазначити, що не всі експерти ідентифікують ракету як С-300. Письменник та колишній "морський котик" Чак Пфаррер схиляється до того, що йдеться про російську ракету Х-101 класу "повітря-земля". Аналогічний висновок після спілкування з двома військовими експертами оприлюднив кореспондент Polsat News Матеуш Ляховський.

 
Фото уламків ракет та місця вибуху

В такому випадку російська ракета або самостійно ухилилася від маршруту (не виключено, що її ціллю був розташований неподалік, але з українського боку Добротівська ТЕС), або зробити це через враження українського ППО. 

Хай там як, а наразі українські офіційні особи виключають можливий удар ППО.

"Росія нині просуває конспірологічну теорію про те, що на території Польщі нібито впала ракета української протиповітряної оборони. Це неправда. Не треба підігрувати російській пропаганді чи поширювати її меседжі. Цей урок слід було засвоїти давно, ще після збиття MH17", – пише у Twitter глава українського МЗС Дмитро Кулеба.

Ризики та можливості для Києва

Вже 16 листопада відбудуться перші консультації НАТО, відповідно до ст. 4 Північноатлантичного договору.

При цьому президент Польщі Анджей Дуда заявив, що "те, що сталося, було поодиноким випадком" і що "немає жодних ознак того, що (такі атаки) відбуватимуться й надалі".

Це вказує на те, що Польща не буде заявляти про напад на свою територію та вимагати запуску механізму колективного захисту відповідно до ст. 5 Північноатлантичного договору. Тим більше, що прямий конфлікт із РФ явно не входить у плани НАТО, і така вимога однозначно зустріла б численні заперечення. Доказ цьому - нещодавні заяви президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана, що ракета, яка впала в Польщі, не була випущена Росією.

Водночас Польща має всі підстави заявити про необхідність посилення свого протиповітряного захисту та розміщення у країні додаткових комплексів ППО.

Останнє може бути важливим і для України – у Варшаві можуть наполягати на тому, що для забезпечення повної безпеки її території протиповітряний захист НАТО має закривати й прикордонні території України, а можливо – і весь захід нашої країни.

Наразі виглядає так, що це максимум, на що може розраховувати Київ.

Проте виникає інше питання: якщо буде встановлено, що удару завдала ракета української ППО, то чи вплине це на підтримку Заходом нашої держави?

Швидше за все, напряму не вплине. Запуск української ракети був проведений у рамках захисту від масштабної атаки РФ. І тому всю відповідальність за наслідки несе саме російська сторона. Таку оцінку містить і нещодавня заява прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. "Очевидно одне: цього не сталось би, якби не жахливі ракетні удари РФ проти України. Ми продовжуємо підтримувати Україну, яка обороняється від російської агресії",- пише він

Тим більше, що здатність Києва уникати таких інцидентів напряму залежить від швидкості модернізації української ППО. Чим швидше та більшою мірою до України будуть надходити сучасні західні системи ППО, тим меншою стає ймовірність подібних інцидентів.

Та водночас не варто заспокоюватися: російська пропаганда спробує витягнути максимум із цього випадку. В тому числі через своїх агентів впливу в ЄС та США намагаючись вплинути на громадську думку, переконуючи, що продовження війни тепер загрожує і західним країнам, і що це ледь не ввело НАТО у стан війни з РФ.

Це все може бути потужним інструментом для пропаганди ідеї якнайшвидшого початку мирних переговорів та замороження конфлікту – чого й добивається зараз РФ.

Протистояти такій пропаганді буде непросто, проте можливо. Головне, аби Україна та її урядовці були готові до відвертого діалогу із союзниками і (це головне) щоби в останніх не було підстав звинувачувати нас у приховуванні будь-яких даних.

Автори: 

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди",

Ганна Шелест, Рада зовнішньої політики "Українська призма", головний редактор UA: Ukraine Analytica

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: