Выборы для цементирования власти Фицо: кто станет следующим президентом Словакии

Понедельник, 4 декабря 2023, 09:38 — , Европейская правда
Фото: East News
Перемога на президентських виборах Петера Пеллегріні (ліворуч) спростить Роберту Фіцо поглинання партії "Голос"

Новий уряд Словаччини анонсує перегляд відносин із Росією.

Зокрема, прем’єр-міністр Роберт Фіцо на зустрічі з послом РФ заявив, що Словаччина має підготуватися до періоду після закінчення війни в Україні та до "нормалізації словацько-російських відносин".

Ця заява спричинила багато галасу. Проте треба пам’ятати, що наразі Словаччина не може проводити таку саму політику, як Угорщина, відкрито кидаючи виклик Євросоюзу.

По-перше, на відміну від угорського прем’єра Віктора Орбана, Фіцо не має монобільшості у парламенті. З трьох партій, що складають нинішню коаліцію, одна – партія "Голос" чинного спікера Петера Пеллегріні – наголошує на збереженні проєвропейського курсу Словаччини.

Показовий момент: майже одночасно зі скандальною заявою Фіцо Пеллегріні, перебуваючи у Чехії, озвучував протилежні тези. Зокрема, він переконував, що відмови від проєвропейського курсу не буде, а оцінки щодо проросійського розвороту Братислави є перебільшеними.

Проте є ще один фактор, що заважає Фіцо захопити одноосібну владу.

Це президентка країни Зузана Чапутова. Попри обмежені повноваження президента Словаччини, глава держави має певні важелі, які є критичними для нової коаліції.

Тим важливішими стають президентські вибори, які у Словаччині мають проти до кінця квітня наступного року. І хоча дата ще не оголошена, де-факто виборча кампанія вже почалася.

Обмеження для Фіцо

Особливість наступних президентських виборів у Словаччині – в тому, що чинна глава держави Зузана Чапутова не братиме в них участь.

Попри те, що вона завершує лише першу каденцію та залишається популярним політиком, що має високі шанси на переобрання, вона вирішила не балотуватися на нових виборах та піти з політики.

При цьому вона не приховує, що причиною цього рішення став дуже потужний та брудний тиск на неї та її родину.

"Я пережила чотири найважчі роки свого життя, як професійного, так і людського, і ось-ось буде п'ятий, який навряд чи буде легшим", – відповідну заяву Зузана Чапутова оприлюднила ще 20 червня, задовго до парламентських виборів. 

Ні для кого не є таємницею, хто є організатором цього тиску – лідер партії Smer-SD та новий прем’єр країни Роберт Фіцо. Також активним у нападках на президентку був однопартієць Фіцо Любош Блаха, який тепер отримав посаду віцеспікера та вже відзначився тим, що демонстративно прибрав у своєму кабінеті прапор Європейського Союзу, а замість портрета президентки країни повісив зображення кубинського комуніста Че Гевари.

Не виключено, що такий тиск на главу держави спростив Фіцо прихід до влади.

Зокрема, у словацьких політичних колах є припущення, що Чапутова погодила майже всіх міністрів з уряду Фіцо, навіть тих, проти кого ведуться кримінальні розслідування, саме через погрози з боку тоді опозиційного політика.

На відміну від України, у Словаччині президентське вето легко долається – для цього потрібно лише ще раз проголосувати законопроєкт, схваливши його простою більшістю.

Попри це, президент Словаччини має певні повноваження, критично важливі для Фіцо.

Перш за все, саме президент вносить кандидатуру генпрокурора, що ускладнює здобуття повного контролю за країною.

"Можна сказати, що зараз Фіцо ще не може собі дозволити діяти на повну силу і тому вкрай зацікавлений у перемозі свого ставленика на президентських виборах. Якщо йому це вдасться – саме тоді ми побачимо справжнє обличчя Фіцо", – переконаний експерт Словацької асоціації зовнішньої політики Александр Дулеба.

Кандидат від нової влади

Роберт Фіцо вже один раз брав участь у президентських виборах – у 2014 році, коли він сенсаційно програв у другому турі Андрею Кісці.

Чи спробує він повторно вступити у боротьбу за президентську посаду? Хоча до кінця цього виключити не можна, проте сценарій цей все ж видається малоймовірним.

Як показали вибори 2014 року, Фіцо має дуже високий персональний антирейтинг, що у президентських виборах є набагато важливішим, аніж на парламентських. Не дивно, що на виборах 2019 року Smer-SD висунула кандидатом у президенти іншого свого партійця – єврокомісара Мароша Шефчовича.

Високий антирейтинг Фіцо нікуди не дівся – соціологи відзначають, що нинішній прем’єр є одним з антилідерів довіри серед членів чинного уряду. А відповідно, фактично не має шансів у другому турі президентських перегонів. 

При цьому, як показав досвід минулих виборів, у Smer-SD просто немає іншого рейтингового політика, готового боротися за президентське місце.

В такій ситуації, швидше за все, партія Фіцо підтримає кандидатуру чинного спікера Петера Пеллегріні.

При цьому сам лідер партії "Голос" наразі стверджує, що не прийняв остаточного рішення про участь у президентських виборах. Проте Фіцо вже встиг оголосити, що його партія готова підтримати кандидатуру Пеллегріні – якщо він піде у президенти.

Варто відзначити: про можливу підтримку президентської кампанії Пеллегріні з боку Фіцо у Словаччині заговорили фактично відразу після завершення парламентських виборів, що пройшли 30 вересня. Як вважається, підтримка кандидатури Пеллегріні на президентських виборах була складовою домовленості про входження партії "Голос" до чинної коаліції.

При цьому останні соціологічні заміри називають Пеллегріні однозначним фаворитом перегонів. Опитування, проведене у листопаді компанією AKO, оцінює підтримку Пеллегріні в першому турі на рівні 34,9%, тоді як його найімовірніший опонент – дипломат Іван Корчок (про нього мова піде далі) – може розраховувати на підтримку близько 26,5% виборців.

Більш свіже опитування, проведене Focus, свідчить, що у разі зустрічі у другому турі Пеллегріні виграв би у Корчока з перевагою 60% проти 40%.

На перший погляд, перемога Пеллегріні не виглядає для України дуже поганим сценарієм. Як вже зазначалося, він дотримається прозахідних поглядів, чим суттєво відрізняється від партнерів по коаліції.

Втім, перемога чинного спікера вигідна для Фіцо насамперед тому, що це спростить поглинання партії "Голос". А позбавившись підтримки своєї партії, Пеллегріні буде дуже складно йти на конфлікт з урядом. Що своєю чергою і має відкрити нинішньому словацькому прем’єру шлях до повної влади, подібної до орбанівської.

Втім, перемога кандидата від правлячої коаліції далеко не гарантована. І прозахідна опозиція має свої аргументи, щоб також розраховувати на успіх.

Дипломат проти спікера

Про своє рішення брати участь у президентських перегонах Іван Корчок оголосив ще у червні – відразу після заяви президентки Чапутової про відмову йти на другий термін.

Корчок – один із найбільш авторитетних дипломатів Словаччини, у минулому – міністр закордонних справ, а до того – посол у Сполучених Штатах.

Деякий час він був членом правоконсервативної партії SaS, за квотою якої отримав міністерський портфель. Проте на президентські вибори він йде як самовисуванець.

Відносно низький рейтинг Корчока пов'язується з тим, що наразі його кандидатуру не підтримала жодна партія.

Проте Александр Дулеба не сумнівається, що ця підтримка буде дуже широкою. "Наразі він найбільш рейтинговий політик у правоконсервативному спектрі. Тож парламентські праві партії – SaS та християнські демократи – майже напевно підтримають його кандидатуру. Аналогічно можна розраховувати на те, що його підтримає найрейтинговіша опозиційна сила – ліберали з "Прогресивної Словаччини". Адже лише таким чином можна розраховувати на перемогу та збереженням важелів впливу на уряд Фіцо", – переконаний Александр Дулеба.

В такому разі рейтинги Корчока мають зрости, що гарантуватиме йому вихід у другий тур та має урівняти шанси на перемогу.

Щоправда, багато в чому це залежить від позиції політичного руху "Словаччина" (нова назва партії OL’ANO) експрем'єра Ігоря Матовича.

Матович має складні відносини з усіма іншими опозиційними силами, а головне, як показав досвід його перебування на чолі уряду, категорично не здатен працювати у команді.

Тож не виключено, що Матович сам піде у президенти або висуне іншого кандидата від своєї політсили, що ускладнить розклади для Корчока.

Щоправда, аналогічну проблему має й Пеллегріні. Проти його кандидатури виступає третій учасник коаліції – лідер Словацької народної партії Андрей Данко.

Данко, ще більш проросійський політик, аніж Фіцо, виступає категорично проти підтримки на президентських виборах прозахідного кандидата.

Тож Данко заявляє, що розмірковує про власний похід на вибори або підтримку на них Штефана Гарабіна – ще одного антизахідного політика, який на президентських виборах 2019 року посів третє місце.

* * * * *

Де-юре президентська виборча кампанія у Словаччині має розпочатися у середині січня.

Але те, що де-факто вона вже стартувала, вказує на важливість цих виборів для майбутнього Словаччини.

А разом із тим – і для України, для якої завершення проросійського розвороту країни-сусідки є дуже серйозною проблемою.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

 
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.