Охота на Качиньского: как новая власть Польши хочет наказать предшественников

Вторник, 5 декабря 2023, 09:32 — , для Европейской правды
Фото пресслужби Сейму Польщі
Бажання покарати лідерів ПіС є фактором, що об’єднує нову коаліцію. На фото: маршалок Сейму Шимон Головня та кандидат у прем'єри Дональд Туск

Вже за тиждень у Польщі має відбутися зміна влади – 11 грудня є фінальною датою, коли уряд Матеуша Моравецького має винести на голосування питання вотуму довіри до себе. Очікуваний провал цього голосування відкриє шлях для призначення уряду Дональда Туска – і в новій коаліції планують зробити це ще до кінця дня.

А поки майбутня польська влада готується до виконання своїх обіцянок перед виборцями.

І однією з ключових обіцянок є притягнення до відповідальності попередників.

Нова парламентська більшість внесла до Сейму три проєкти постанов щодо створення парламентських слідчих комісій: відносно "візового скандалу", використання програмного забезпечення Pegasus і так званих конвертних виборів президента 2020 року.

Одну з них, як заявив маршалок (спікер) Сейму Шимон Головня, може бути розпочато вже цього року.

Що це може означати? Кому і за що у польському політикумі загрожує кримінальна відповідальність?

Депутати з прокурорськими повноваженнями

Про створення слідчих комісій під час цього терміну Сейму говорили задовго до парламентських виборів у Польщі. Це був один з елементів кампанії, проголошений тодішніми опозиційними партіями.

І ось нова влада не забарилася з тим, щоб поквитатися з попередниками з "Права і справедливості" (ПіС). Адже ще до формування свого уряду Дональд Туск оголосив про створення трьох слідчих комісій.

"Ми завчасно розпочали цей процес, тому що знаємо, що він буде тривалим. Призначення слідчої комісії – справа складна. Треба перший раз читати постанову, потім другий раз, напевно, буде багато різних висновків та запитань. А далі йде увесь складний процес відбору кандидатів до тих комісій, до яких можна висунути заперечення", – пояснив таку поспішність Шимон Головня.

Слідчі комісії будуть створені відповідно до закону від 1999 року, який надає депутатам прокурорські повноваження.

Зокрема, дозволяє викликати свідків, які повинні з’явитися, та допитувати їх відповідно до принципів кримінального процесуального кодексу.

Також комісії можуть вивчати архіви служб і подати запит про притягнення осіб до Державного трибуналу.

Кожна з комісій складатиметься з одинадцяти членів. Скільки депутатів від кожного формування до них увійдуть, наразі невідомо. Утім, безперечно, в кожній з них нова парламентська коаліція матиме більшість.

Вочевидь, важливим питанням є те, хто саме входитиме до складу комісій. Як повідомляється, серед найсерйозніших кандидатів – Міхал Щерба та Даріуш Йонський, які мають великий досвід роботи слідчими.

Міхал Щерба вже анонсував подальший перебіг подій. Так, за його словами, представники колишньої влади рано чи пізно будуть притягнуті до відповідальності. Він також наголосив, що комісії призначені для того, щоб "повідомити громадськості, наскільки патологія охопила Польщу під правлінням ПіС".

Прокоментував ситуацію й лідер "Громадянської платформи" і "без п’яти хвилин" прем’єр-міністр Дональд Туск.

"Можливо, подання заяв про створення слідчих комісій протверезить принаймні деяких політиків ПіС", – заявив він, додавши:

"Скоро прийде суд за те, що ви робите, і покарання за те, що робите".

А на запитання, чи буде лідер ПіС Ярослав Качинський виступати свідком перед слідчими комітетами, Туск багатообіцяюче відповів, що "свідок – це досить м’який термін".

Вироки не за горами?

Першою має розпочати роботу комісія з так званих конвертних виборів.

Йдеться про спробу провести президентські вибори 2020 року, в розпал пандемії COVID-19, поштою. Для правлячої партії було вкрай принципово не відкладати проведення цих виборів, адже рейтинги чинного президента Анджея Дуди падали, а разом із тим – падала ймовірність його переобрання. 

Однак законодавчо механізм такого голосування прописаний не був, а тому доводилося імпровізувати.

"Почнемо з того, що стосується конвертних виборів. Це важливо, тому що це стосується виборів. Жодному прем’єр-міністру ще не спадало на думку, щоб вибори організовувала не Державна виборча комісія, а "Польська пошта", – поділився деталями депутат Даріуш Йонський.

За його словами, як конституціоналісти, так і Вища контрольна палата Польщі, яка звернулася у цій справі до прокуратури, зокрема щодо дій прем’єр-міністра Матеуша Моравецького та міністрів уряду ПіС, вважають, що було порушено конституцію.

Тож комісія має перевірити законність, правильність і цілеспрямованість дій, здійснених з підготовки та проведення виборів президента Польщі 2020 року у формі поштового голосування. Найважливіші питання, які хочуть поставити опозиційні політики: хто за всім цим стоїть і за чиїм наказом організовували вибори в конвертах?

Втім, як тоді повідомлялося, особисто наполягав на такого роду виборах саме Ярослав Качинський.

Тому ця комісія, ймовірно, є особливо важливою – наразі вона є чи не єдиною, де звинувачення може отримати лідер ПіС.

Варто зазначити, що це розслідування не ставить під сумнів легітимність другої каденції Анджея Дуди – у 2020 році правляча партія в останню хвилину все ж відмовилася від проведення сумнівних "поштових виборів", вирішивши провести нові вибори влітку – коли пандемія мала піти на спад.

Далі до кінця року мають початися парламентські розслідування щодо зловживань системою Pegasus та так званого візового скандалу.

Так, комісія у справі Pegasus має встановити факт прослуховування опозиції і, за необхідності, визначити тих, хто надавав подібні вказівки польським спецслужбам.

Нагадаємо, цей скандал спалахнув 2019 року, коли Вища контрольна служба, проаналізувавши рахунки Центрального антикорупційного бюро (ЦАБ), заявила про купівлю ним обладнання Pegasus – програми для електронного спостереження за користувачами, здатної проникнути практично в будь-яку ІТ-систему.

Згодом агентство Associated Press оприлюднило подробиці щодо закупівлі цього обладнання.

Там стверджували, що система Pegasus використовувалась для стеження за опозиційними політиками під час виборів 2019 року.

Зокрема, за даними ЗМІ, під наглядом Pegasus перебували сенатор Кшиштоф Брейза, керівник апарату "Громадянської коаліції", адвокат Роман Гертих, який представляє інтереси провідних опозиційних політиків (зокрема, Дональда Туска і Радослава Сікорського), та прокурорка Ева Вжосек, яка ставила під сумнів чистки в польській судовій системі.

Під підозрою тут є в першу чергу колишній міністр юстиції і генеральний прокурор Збігнев Зьобро, а також колишній голова ЦАБ Ернест Бейда.

Своєю чергою комісія з візового скандалу має розслідувати правомірність дій органів державної влади щодо виявлених фактів масових порушень щодо видачі польських віз громадянам країн Азії та Африки.

Це найсвіжіший скандал – він трапився вже під час виборчих перегонів 2023 року і, як вважається, вплинув на результати виборів.

Як повідомляється, в цьому кейсі не буде надто гучних імен. ​​В основному фігуруватимуть ті, хто має відношення до дипломатії: ексміністр закордонних справ Збігнев Рау та його заступник Пьотр Вавжик.

* * * * *

Наразі виглядає так, що нова влада налаштована довести ці розслідування до кінця та добитися покарання винних, серед яких можуть виявитися провідні політики країни.

А на додачу є сигнали, що свідчать про плани створити й інші комісії.

Зрештою, бажання покарати ПіС за порушення, зроблені їхніми лідерами за вісім років перебування при владі, є фактором, що об’єднує нинішню коаліцію, де зібрані дуже різні партії-учасниці.

Анонсовані слідчі процедури можуть докорінно змінити політичний ландшафт країни.

І наслідками цих дій може стати як маргіналізація ПіС, так і різке посилення і так вже чималої напруги всередині країни.

Автор: Станіслав Желіховський, 

кандидат політичних наук, експерт-міжнародник

 
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.