Экологическое измерение евроинтеграции: два пути для Украины

Понедельник, 2 апреля 2018, 09:33 — , "Общество и окружающая среда"

Україна нарешті дійшла до впровадження двох європейських директив у сфері охорони природи – "пташиної" та оселищної. Це вкрай важливо, адже строки їх імплементації за Угодою про асоціацію з ЄС давно пропущені (додатково "пташина" директива є серед зобов’язань в рамках Енергетичного співтовариства).

Не менш важливо – впровадження цих директив зустрічає сильний спротив. Часто неочікуваний.

Перш за все, про що йдеться? "Пташина" та оселищна директиви ЄС лежать в основі охорони живої природи. Перша стосується захисту птахів та їхнього середовища існування, друга – решти видів флори та фауни.

Результатом їх впровадження, окрім охорони видів як таких, є створення мережі природоохоронних європейських територій NATURA 2000.

 Мапа мережі NATURA 2000

На сьогодні ця мережа включає понад 27 тис. об'єктів у всіх державах-членах ЄС. Вони є спеціальними природоохоронними територіями, які діють паралельно до традиційних форм охорони природи (наприклад, заповідників) і не замінюють їх.

Нещодавно в ЄС була проведена оцінка доцільності цих директив, включаючи їхню ефективність. Висновок однозначний – вони є дуже актуальними та залишаються серед пріоритетів ЄС у сфері охорони біологічного різноманіття. Хоча функціонування мережі потребує значних коштів (близько 6 млрд євро на рік) і викликає незадоволення окремих груп (наприклад, сільськогосподарського сектора), фінансові вигоди від функціонування мережі NATURA 2000 були оцінені в розмірі 200-300 млрд євро на рік.

Йдеться про вигоди, які дають екосистемні заходи (наприклад, самоочищення вод чи природна протидія паводкам), а також створення нових можливостей в окремих галузях (наприклад, рекреаційна та туристична галузі отримують близько 50-85 млрд євро на рік доходів, пов’язаних з природоохоронними територіями NATURA 2000).

Що це означає для України?

Угода про асоціацію між Україною та ЄС передбачає імплементацію саме цих двох директив. Якщо вони будуть повноцінно впроваджені, українські об'єкти мають набути якогось статусу в мережі NATURA 2000. В ідеалі – повноцінного членства в цій мережі.

Проте у зв’язку з тим, що Україна не є членом ЄС, виникають певні обмеження щодо імплементації цих директив.

Наприклад, створення європейських природоохоронних територій відбувається за прямої участі Європейської комісії, без рішення якої створити оселищні території взагалі неможливо. Є й інші формальні перешкоди.

ЄС та уряд України можуть і повинні спільно знайти двосторонні механізми усунення наявних, зрештою, досить формальних, перешкод і забезпечити можливість імплементації Україною "пташиної" та оселищної директив ЄС.

Створені ж в результаті цього природоохоронні території (об’єкти) мали б набути членства у мережі NATURA 2000, принаймні асоційованого.

Таким чином, виходом для України могло би стати створення формату додаткового кластеру до мережі під умовною назвою NATURA 2000+. Це – реально сміливе й амбітне політичне завдання для України.

Така модель цілком логічно дозволяє вести переговори й про фінансування таких об'єктів, адже у ЄС головним джерелом фінансування мережі NATURA 2000 є європейські програми, головним чином LIFE+, в рамках якої не менше 50% фінансування повинно спрямовуватись на охорону біорізноманіття.

Власне про імплементацію директив та мережу NATURA 2000 й наголошує міністр екології Остап Семерак.

Водночас, що принципово важливо, експерти та представники ЄС пропонують Україні зовсім інший шлях: створювати об'єкти в рамках Бернської конвенції та включати їх до так званої Смарагдової мережі.

З наукової точки зору ці мережі подібіні. Але політично – геть різні.

Якщо NATURA 2000 – це проект ЄС, то Смарагдова мережа – пан’європейський проект, де беруть участь навіть ті країни, які не мають "європейських" прагнень, як от Росія та Білорусь, а також низка африканських країн.

 Мапа Смарагдової мережі

У результаті, ми робимо ставку на процес, який ніяк не пов'язаний зі статусом асоціації з ЄС.

Це точно не імплементація директив, а наш, особливий український шлях, де спеціальним законом пропонують впровадити рекомендаційну за своєю суттю систему об'єктів Смарагдової мережі.

Наразі території (об’єкти) Смарагдової мережі в Україні не мають особливого охоронного режиму (таких вже "створено" понад 270).

Зрозуміло, певні труднощі з імплементацією "пташиної" та оселищної директив є, але це не означає, що від цього завдання треба відмовлятись.

Україна заслуговує на більше, ніж біогеографічні семінари з російськими та іншими експертами "колишнього СРСР".

Більше того, відповідно до рішень самої Бернської конвенції, території NATURA 2000 автоматично є територіями Смарагдової мережі (тому їх і не виділено на мапі), але аж ніяк не навпаки – створені об’єкти Смарагдової мережі не є частиною мережі NATURA 2000.

Який би шлях зрештою не обрав уряд, широкій громадськості доведеться активно допомагати у втіленні амбітних завдань зі створення численних нових природоохоронних територій в Україні та захисту живої природи загалом.

Досвід впровадження природоохоронних директив свідчить: відповідні кроки Міністерства екології сприймаються як виклик його опонентами. А тому для реалізації цих завдань вкрай важливою є широка підтримка громадськості.

Зрештою, для природи політичних кордонів не існує.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.