ЕС ответил на торговую войну Трампа: что это означает для Украины

Пятница, 20 июля 2018, 10:15 — , SAYENKO KHARENKO

18 липня в Official Journal of the European Union було опубліковано Регламент 2018/1013 про застосування попередніх захисних заходів щодо імпорту сталевої продукції, яким ЄС запровадив вже з 19 липня попередні захисні заходи у формі тарифної квоти.

Що це за заходи і як вони вплинуть на українських металургів?

При чому тут Трамп?

Нагадаємо, що ЄС ініціював захисне розслідування щодо імпорту 28 різних категорій сталевої продукції у відповідь на застосування США імпортних мит на сталеву продукцію у розмірі 25% на підставі Section 232 of the US Trade Expansion Act of 1962. 

Читайте также
Между двух огней: шансы Украины в мировой торговой войне

 ЄС змушений вдатися до захисного розслідування і попередніх захисних заходів з наступних причин.

По-перше, значне світове перевиробництво сталевої продукції. Зокрема, у 2016 році обсяги виробництва сталевої продукції в світі становили 1,6 млрд. тонн, а споживання було на рівні 1,5 млрд. тонн. В результаті "зайві" 100 млн.тонн захлиснули ринки різних країн і були реалізовані за дуже низькими цінами.

По-друге, перевиробництво призвело до того, що країни почали захищати свої внутрішні ринки найрізноманітнішими заходами, спрямованими проти імпорту сталевої продукції. Наприклад, Мексика, Південна Африка, Індія та Туреччина збільшили імпортні мита з 2,5% до 40% на окремі види продукції; деякі країни запровадили мінімальні імпортні ціни (наприклад, Індія); деякі країни запровадили більш жорсткі обов’язкові національні стандарти (наприклад, Індонезія); деякі країни – вимоги щодо обов’язкового використання продукції внутрішнього виробництва (local content requirements) (наприклад, США).

Також суттєво зросла кількість антидемпінгових та компенсаційних заходів і розслідувань. Якщо у 2011-2013 рр. щорічно в світі ініціювалося в середньому по 77 розслідувань щодо імпорту сталевої продукції, то вже у 2015-2016 рр. – 117 розслідувань.

Тільки в США діє 169 антидемпінгових та компенсаційних мит і ще проводиться 25 розслідувань щодо сталевої продукції.

По-третє, безпосереднім каталізатором для ініціювання захисного розслідування стали імпортні мита Дональда Трампа.

На думку ЄС, всі перераховані обставини загрожують тим, що на незахищені ринки, такі як ЄС, буде спрямований весь імпорт.

Особливий крок

Захисні заходи, разом з антидемпінговими та компенсаційними, складають тріаду заходів торговельного захисту, застосування яких прямо дозволено в СОТ для захисту національних виробників. Вони застосовуються проти чесного імпорту з усіх країн (окрім деяких винятків) та протягом відносно короткого періоду.

Читайте также
Защититься от защищенного: чем грозит украинскому экспорту новый регламент ЕС

Зважаючи на специфіку захисних заходів, ст. ХІХ ГАТТ та Угода СОТ про захисні заходи визначають дуже жорсткі вимоги, які повинні бути дотримані в сукупності, щоб заходи відповідали правилам СОТ. Зокрема, заходи можуть бути застосовані виключно, якщо за результатами розслідування буде доведено, що:

1) імпортований товар та товар, вироблений всередині країни, є подібними;

2) є нещодавнє, раптове і значне зростання імпорту такого товару і (3) таке зростання обумовлене непередбачуваними обставинами;

4) є серйозна шкода, заподіяна національним виробникам саме зростанням імпорту;

5) наявний причинно-наслідковий зв'язок між імпортом і шкодою;

6) застосування заходів відповідає національним інтересам.

Те, що захисні заходи – це винятковий/екстраординарний механізм, підтверджується зокрема статистикою проведення захисних розслідувань та застосування захисних заходів, розміщеною на офіційному сайті СОТ. Ще жоден спір в СОТ не закінчився визнанням того, що заходи були застосовані у відповідності до права СОТ.

Тож найбільш розвинені країни практично не використовували захисні заходи понад 15 років. Зокрема, останній раз, коли США та ЄС використовували відповідні заходи, мав місце у 2002 році.

Чи правомірно діє ЄС?

Оскільки мова йде про попередні заходи, зрозуміло, що Регламент 2018/1013 містить лише попередні висновки Європейської Комісії і за результатами розслідування вони можуть суттєво змінитися.

Разом з цим, деякі обставини вже викликають певні питання. Зокрема, згідно з Регламентом 2018/2013 імпорт суттєво зростає протягом останніх п’яти років поспіль. Тож, на нашу думку, досить складно буде доводити, що мова йде про раптове та нещодавнє зростання імпорту.

Що стосується непередбачуваних обставин, то в даному контексті досить спірним виглядає питання щодо імпортних мит США, які були застосовані 23 березня 2018 року. Не зрозуміло, як саме ця непередбачувана обставина могла вплинути на зростання імпорту, про наявність якого зазначено в Регламенті 2018/1013, ще з 2013 року?!

Якби розслідування було ініційоване в березні 2019 року і базувалося на пливі обмежень США на промисловість ЄС, питань могло б бути менше.

Можливо саме тому ЄС не поспішав з ініціюванням захисного розслідування по алюмінію, щодо якого США також запровадили імпортні мита, а спочатку запровадив режим нагляду за імпортом (Регламент 2018/640 від 25 квітня 2018 року про запровадження попереднього нагляду над імпортом алюмінієвої продукції походженням з певних третіх країн).

Є також певні питання до наявності серйозної шкоди, оскільки багато показників національної індустрії демонструє позитивну динаміку, зокрема: стабільно зростали продажі на внутрішньому ринку; обсяги виробництва; виробничі потужності і їх використання; рентабельність/норма прибутку. Останній показник змінився з мінус 1% у 2013 р. до 6,2% у 2017 році…

Як це вплине на Україну?

На жаль, захисні заходи не оминули і українських металургів, продукція яких традиційно посідає передове місце в структурі вітчизняного експорту, а ЄС, в свою чергу, є важливим експортним ринком для нас. Тож з 19 липня доведеться жити по-новому і працювати в рамках тарифної квоти, розмір якої визначено в Додатку V до Регламенту 2018/1013.

Читайте также
Трамп учит Китай "честной торговле": чем грозит Украине война крупнейших экономик

Нагадаємо, що в рамках квоти імпорт здійснюватиметься без сплати будь-яких мит, а ось за результатами вичерпання квот – імпорт буде дозволений тільки зі сплатою 25% мита.

Відповідно до Регламенту 2018/1013, тарифні квоти щодо сталевої продукції будуть адмініструватись за принципом "first come, first served" ("перший прийшов - перший отримав"). Тобто адміністрування квот буде відбуватись відповідно до хронологічного порядку дат прийняття митних декларацій імпортерів. З огляду на це, європейським імпортерам, які зацікавлені в імпорті української продукції, необхідно швидко подати митні декларації в митні органи ЄС, в яких надати свої запити на отримання тарифної квоти (request to benefit from tariff quota).

Ця процедура робиться онлайн і дозволяє зарезервувати за собою місце на використання тарифної квоти. Важливо, що протягом 30 днів з дати подачі митної декларації товар повинен прибути на митницю, а в разі порушення цього терміну, митна декларація втрачає чинність.

Митні органи, в свою чергу, розглядають, чи запит на отримання тарифної квоти (request to benefit from tariff quota) відповідає встановленим вимогам та надають квоту з врахуванням поточного балансу тарифної квоти.

Інформацію щодо поточного балансу тарифної квоти можна знайти онлайн на сайті European Commission Export Helpdesk за допомогою номеру відповідної квоти (order number).

Втім, варто звернути увагу на декілька важливих моментів:

- наразі квота не розподілена між країнами. Це означає, що певна країна, наприклад, Китай, теоретично зможе вибрати всю квоту, передбачену в Додатку V до Регламенту 2018/1013, якщо імпортери товару саме з цієї країни більш швидко зреагують і перші подадуть свої декларації;

- слід звернути увагу на дуже "заплутаний" Додаток IV до Регламенту 2018/1013. Так, зазначений Додаток визначає перелік країн, що розвиваються, до яких захисні заходи не повинні застосовуватися взагалі. Також в зазначений перелік потрапили країни, попередні захисні заходи до яких застосовуються лише щодо окремих товарних груп.

Наприклад, по Україні попередні захисні заходи будуть застосовуватися виключно до 11 категорій, прямо відмічених у Додатку IV до Регламенту 2018/1013. По інших категоріях щодо України захисні заходи застосовуватися не будуть.

- В Регламенті 2018/1013 також вказано, що до товарів, до яких застосовуються інші заходи торговельного захисту, при вичерпанні тарифної квоти можливо буде призупинено чи переглянуто застосування антидемпінгових чи компенсаційних мит. Наразі до деякої української сталевої продукції застосовуються антидемпінгові мита, зокрема – до безшовних труб у розмірі 12,3%, 25,7% та 13,8% залежно від експортера та до гарячекатаного прокату у розмірі 60,5 євро за тонну.

Зазирнути у 15 років тому

Сьогоднішня ситуація із захисними заходами – це повторення ситуації, яка мала місце у 2002 році! 5 травня 2002 року Комісія США з міжнародної торгівлі (USITC) на підставі Закону про торгівлю 1974 року запровадила захисні заходи щодо імпорту сталевої продукції. Зазначені захисні заходи вступили в силу вже 20 травня 2002 року.

У відповідь 28 травня 2002 року Європейська Комісія ініціювала захисне розслідування щодо 21 категорії сталевої продукції з одночасним застосуванням попередніх заходів щодо 15 категорій сталевої продукції. В якості причин зростання імпорту і застосування заходів було названо дві основні: 

- через кризу 1998 року США почали активно застосовувати заходи торговельного захисту (антидемпінгові, компенсаційні та захисні), що призвело до зміни структури імпорту і спрямування його з США в інші країни;

- на підставі Закону про торгівлю 1974 року було додатково запроваджено захисні заходи проти імпорту сталевої продукції незалежно від походження.

Нічого не нагадує?!

За результатами захисного розслідування, 27 вересня 2002 року ЄС запровадив остаточні захисні заходи у формі тарифних квот щодо 7 категорій сталевої продукції на три роки.

Зазначені захисні заходи були оскаржені обома країнами – США та ЄС в СОТ.  Зрештою, Апеляційний орган СОТ визнав, що всі 10 захисних заходів, запроваджених США, не відповідали положенням статті XIX:1(a) ГАТТ 1994 та Угоди про захисні заходи.

Скоріш за все, за результатами спору ЄС та США досягли певних домовленостей з приводу взаємного скасування захисних заходів. Так, 5 грудня 2003 року ЄС прийняв рішення про припинення дії остаточних захисних заходів щодо імпорту сталевої продукції з посиланням на те, що США повідомили про намір відмінити свої захисні заходи. В свою чергу, 10 грудня 2003 року США повідомили Орган врегулювання спорів про припинення дії захисних заходів, які порушували вимоги угод СОТ. 

Тож дуже хочеться сподіватися, що найближчим часом ситуація з галопуючим зростанням різних обмежень на експортних ринках закінчиться і країнами, в першу чергу, США та ЄС, буде знову досягнута джентльменська домовленість про припинення взаємних обмежень.

Якщо ж ні, очевидно - українським металургам слід готуватися до нових неприємних сюрпризів. І не лише в США та ЄС…

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.