Турецкий прецедент: почему торговые войны могут выйти на новый уровень

Пятница, 29 мая 2020, 09:50 — , "Ильяшев и Партнеры"
Фото: globaltrademag.com

Світова система торгівлі зіткнулася із вкрай небезпечним прецедентом, що загрожує суттєвим загостренням торгових воєн.

Прецедент створила Туреччина, чий уряд надіслав Раді Світової організації торгівлі (СОТ) з питань торгівлі товарами негайне повідомлення про припинення поступок у торгівлі з ЄС.

Чому цей конфлікт може мати глобальні наслідки? І до чого вже зараз варто готуватися Україні?

Виклик для СОТ

Старт конфлікту дали США, підвищивши мита на імпорт алюмінію і сталі. Цей крок змусив ЄС захищати свій внутрішній ринок від надмірного імпорту товару, який призначався для американського ринку.

Для цього у березні 2018 року Єврокомісія розпочала захисне розслідування, за результатами якого застосувала остаточні захисні заходи щодо 26 категорій сталевих виробів. Ці заходи діють з 2 лютого 2019 року до 30 червня 2021 року.

На виконання Угоди СОТ про захисні заходи Єврокомісія надала можливість проведення консультацій всім зацікавленими членами СОТ для обміну думками про застосування заходів, а також можливості надання рівноцінних поступок на інші товари або послуги.

На відміну від інших країн, Туреччина найрезультативніше скористалася своїм правом та розпочала консультаційні переговори з ЄС.

Та за рік переговори зайшли в глухий кут.

Сторони так і не домовились щодо суми торгової компенсації за несприятливі наслідки заходів Єврокомісії, і Анкара звернулася з письмовим повідомленням до Ради СОТ з торгівлі товарами про дострокове одностороннє припинення поступок.

Проте – і це принципово важливо – припинення поступок не може застосовуватися перші три роки, якщо захисні заходи були введені в результаті абсолютного зростання імпорту і у відповідності з вимогами СОТ.

За даними ЄС, їхні дії відповідали таким вимогам.

Читайте также
Стальной заслон: будет ли Украина оспаривать торговые ограничения ЕС

Однак у своєму повідомленні Туреччина інформує, що достроково припинить поступки, не чекаючи 2021 року, оскільки вважає, що ЄС застосував заходи без таких вимог і на порушення Угоди. 

Передбачається, що заходи застосовуватимуть у вигляді підвищення мит на окремі європейські товари з 25 червня 2020 року, якщо сторони не домовляться про інше.

Такі дії Анкари створюють вкрай небезпечний прецедент застосування обмежувальних заходів в односторонньому порядку без доведення порушення Угоди в Органі врегулювання спорів СОТ.

Можливість такого загострення у системі міжнародній торгівлі вже прогнозувалася ЄвроПравдою. Тим важливіше, якою буде реакція на цей виклик.

Рівень поступок

Варто відзначити, що Анкара намагалася вирішити цю справу й у площині процедур СОТ.

13 березня 2020 року Туреччина запросила консультації з Європейським Союзом, у ході яких стверджує, що захисні заходи ЄС у вигляді тарифних квот та додаткових мит, а також розслідування, яке призвело до їх запровадження, суперечать низці положень ГАТТ 1994 та Угоди СОТ про захисні заходи.

Більш того, справа виглядала досить перспективною. Статистика розглянутих справ у СОТ свідчить, що всі суперечки, в яких оскаржували захисні заходи, завершилися на користь позивача.

Саме тому Європейський Союз вдається до порушення захисних розслідувань лише у крайніх випадках, віддаючи перевагу антидемпінговим та антисубсидиційним заходам при захисті ринку.

Проте навіть такий успіх не гарантував логічного завершення справи через проблеми в роботі Апеляційного органу СОТ. Нагадаємо, через блокування США призначення нових суддів Апеляційного органу його робота заблокована на невизначений термін.

І це підштовхнуло Анкару до рішучих дій.

Туреччина налаштована застосувати мито до імпорту з ЄС, зокрема стосовно плоскокатаних виробів із заліза на рівні 9-15%, прутків – 14-15%, продукції з чавуну та нелегованої сталі – 17%, корму для собак та котів – 10%, кави – 10% та ігристого вина – 25%.

Рівень еквівалентних поступок був обчислений з урахуванням обсягів турецького експорту відповідної продукції до ЄС, що потрапив під оподаткування митом поза межами тарифної квоти.

За розрахунками Анкари мито, зібране з цієї частини експорту, становить $359 млн в 2018 році, а отже, це і є розмір потрібної торговельної компенсації.

Однак Туреччина вважає, що з метою мінімізації негативного впливу на двосторонній товарообіг на цій стадії буде краще призупинити поступки на меншу суму, а саме на $194,8 млн.

При цьому Туреччина залишила за собою право змінювати, доповнювати або замінювати припинення поступок чи інших зобов'язань, якщо ЄС внесе корективи в захисні заходи, які б зробили ці заходи більш обмежуючими щодо товарів, що походять з Туреччини.

Не варто сумніватись у рішучості дій Анкари. Нагадаємо, що у 2013 році в аналогічній ситуації з Україною вона в односторонньому порядку застосувала додаткові мита на українські волоські горіхи у відповідь на захисне мито щодо автомобілів.

Проте та справа була відверто незначною і не могла створити масштабного прецеденту. Тепер усе інакше.

Значення для України

Своїми діями Туреччина фактично відкриває скриньку Пандори та формує нову практику застосування Угоди СОТ про захисні заходи, щоб стримувати членів СОТ, в тому числі таких, як Україна, від застосування спеціальних захисних заходів та квотування.

Для Туреччини це вигідно, бо вона має необмежено високий тарифний захист свого внутрішнього ринку відповідно до взятих зобов’язань у СОТ і не потребує проведення власних розслідувань, щоб захистити національного виробника.

В той самий час для України це є критичним, бо наш тарифний захист є нікчемним.

Саме тому спеціальні захисні заходи часто залишаються для Києва єдиним дієвим легальним інструментарієм для стримування масованого і різко зростаючого непередбачуваного імпорту.

Турецький прецедент може стати для нас актуальним вже найближчим часом, бо наразі Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі приймає рішення щодо застосування квот на імпорт добрив.

І приклад Туреччини може лягти в основу дій для країн-експортерів, що постачають добрива до України.

Тобто такі країни зможуть вимагати компенсації по інших товарах та застосовувати заходи у відповідь.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua