Вопреки Трампу: как Украина помогла спасти ВТО

Четверг, 7 мая 2020, 13:51 — , Sayenko Kharenko
Фото: neweurope.eu

19 членів СОТ, у тому числі й Україна, зробили важливий крок, щоб урятувати Світову організацію торгівлі. 

30 квітня ці країни повідомили СОТ про те, що вони досягли домовленості про проміжний розгляд спорів в апеляційній інстанції на період, поки Апеляційний орган не відновить свою роботу. Відповідна домовленість називається Багатостороння домовленість про проміжний апеляційний арбітраж (Multi-party interim appeal arbitration arrangement; надалі – Домовленість).

Спробуємо розібратися, в чому полягає суть такої домовленості. І чи здатна ця угода врятувати систему світової торгівлі, в її нинішньому вигляді?

Захист від Трампа

Процедура вирішення спорів в СОТ багато років вважалася "перлиною на короні" організації, адже по праву вважалась однією з найефективніших у світі. Зокрема, з 1995 року члени СОТ ініціювали 595 спорів, значна частина з них була вирішена ще на етапі консультацій.

Але головне – прийняті рішення практично завжди виконувалися.

Це пояснюється дуже легко, адже в СОТ, окрім власне процедури вирішення спорів, передбачено також механізм примусового виконання прийнятих рішень. Так, якщо країна-відповідач не виконує рішення в розумні строки, країна-позивач має право застосувати заходи у відповідь.

Читайте также
Год на изменения: что может спасти ВТО от уничтожения Трампом

Наявність такого інструменту багато років дисциплінувала членів СОТ.

Однак ситуація змінилася після того, як США почали блокувати призначення нових членів Апеляційного органу СОТ, який є постійно діючим і складається з семи членів, що обираються членами СОТ шляхом позитивного консенсусу (тобто коли всі члени СОТ голосують за ту чи іншу кандидатуру – за відсутності хоча б одного голосу "за" кандидатура не може бути обрана).

Все було добре до 2017 року, допоки США, які були незадоволені підходами Апеляційного органу в окремих спорах за участю Штатів, за ініціативою президента Дональда Трампа не почали блокувати нові призначення в СОТ.

Як наслідок, попри всі спроби домовитися, 11 грудня 2019 року СОТ залишився без Апеляційного органу, оскільки не залишилося трьох членів з належними повноваженнями.

Відсутність Апеляційного органу ставила під питання існування самої СОТ, адже фактично будь-який член міг безкарно порушувати свої зобов’язання і навіть, якби в подальшому порушення оскаржувалось в СОТ, процес було б легко блокувати на етапі апеляційного розгляду.

Річ у тім, що процедура вирішення спорів складається фактично з трьох стадій – консультації, розгляду групою експертів та розгляд Апеляційним органом. При цьому, якщо сторони вирішили подати апеляцію, рішення не набуває чинності без апеляційної стадії, а отже, держава-позивач в принципі позбавлена можливості застосовувати в подальшому заходи примусового виконання рішення.

Розуміючи ситуацію, ЄС ще у травні 2019 року запропонував укласти угоду, щоб тимчасово замінити апеляційну стадію арбітражем. Так і "народилася" Домовленість.

Як це працюватиме

Як відбуватиметься апеляційний арбітражний розгляд?

Процедура розгляду спору арбітрами буде максимально подібною до тієї, яка раніше діяла в СОТ в частині строків (передбачається, що спір має бути розглянутий протягом 90 днів з дати подання повідомлення про апеляцію (Notice of Appeal)), стадій (тобто будуть подаватися письмові позиції сторін спору, будуть слухання перед арбітрами) тощо.

Сама ж Домовленість неодноразово посилається на відповідні правила СОТ.

Зважаючи на те, що однією з вагомих причин для критики роботи Апеляційного органу було недотримання строків розгляду, Домовленість дозволяє арбітрам змінювати процедуру (наприклад, передбачати вимоги до максимальної кількості сторінок документів, які подаватимуться в рамках спору, кількості й тривалості слухань тощо). Однак, безперечно, це не повинно порушувати прав сторін.

Хто розглядатиме спори?

Читайте также
На смену ВТО: как ЕС предлагает спасать систему мировой торговли

Домовленість передбачає, що члени СОТ, які її підтримали, протягом трьох місяців після нотифікації Домовленості в СОТ (тобто починаючи з 30 квітня) оберуть десятьох арбітрів, причому вимоги до таких арбітрів є аналогічними, що й до членів Апеляційного органу.

Арбітрами мають бути високопрофесійні та визнані експерти, які мають значний досвід у сфері права, міжнародної торгівлі та обізнані з угодами СОТ.

В подальшому для розгляду конкретного спору обиратимуться по три арбітри. При цьому будуть застосовуватися вимоги, як і під час вибору членів Апеляційного органу СОТ.

Зокрема, принципи ротації арбітрів, принципи випадкового і непередбачуваного вибору, можливості для всіх членів СОТ скористатися даною процедурою незалежно від національної приналежності арбітрів.

До яких спорів застосовуватиметься нова апеляційна процедура?

Домовленість буде застосовуватися до будь-якого майбутнього спору між членами СОТ, які приєдналися до неї, а також до будь-якого спору, який вже триває, якщо в такому спорі не було підготовлено проміжний звіт групи експертів.

Для того щоб застосувати дану апеляційну процедуру в рамках інших спорів, відповідні члени СОТ можуть укласти відповідну двосторонню угоду і нотифікувати відповідну угоду в СОТ.

Окрім того, Домовленість як така відкрита для приєднання будь-яких членів СОТ.

Компетенція арбітрів

Як і Апеляційний орган, арбітри переглядатимуть звіти експертів лише в частині юридичних висновків/відповідності їх Угодам СОТ і не зможуть заново аналізувати фактаж.

Тимчасово, проте надовго

Домовленість прямо передбачає, що вона діятиме лише до того часу, як знову запрацює Апеляційний орган СОТ.

Однак, швидше за все, не варто сподіватися на це в близькій перспективі, бо, як мінімум, у США незадоволення СОТ тільки наростає – днями навіть пролунали гучні заяви про те, що США вважає за потрібне ліквідувати організацію.

Тож очевидно, що Домовленість діятиме довго.

На сьогодні до Домовленості приєдналися 19 членів СОТ. Це означає, що тільки спори між цими членами СОТ будуть розглядатися відповідно до Домовленості, а між всіма іншими членами СОТ, зокрема за участі РФ, США, які останнім часом є досить значними "порушниками" правил СОТ, на жаль, залишатиметься ситуація невизначеності.

Наразі можна почути: навіщо нам взагалі ефективна процедура вирішення спорів, особливо в умовах нової світової кризи і пандемії, коли потрібно приймати безпрецедентні заходи, які вочевидь порушуватимуть міжнародні зобов’язання?!

Але очевидно, що це небезпечний шлях і, якщо для якихось наших індустрій вигідно, наприклад, зупиняти імпорт, то що робити експортно орієнтованим галузям, де обсяги експорту складають понад 50% і більше в загальних обсягах виробництва? Питання риторичне.

Тож наявність ефективної міжнародної процедури вирішення спорів є дуже важливою, адже за відсутності СОТ (або альтернативних міжнародних форумів) спори не буде де розглядати. Фактично залишаються двосторонні/регіональні угоди, й то за умови, що вони передбачають ефективні процедури вирішення спорів і якщо вони укладені з відповідними державами-порушниками (в України такі угоди є не зі всіма країнами і не всі містять відповідні положення про вирішення спорів).

Тож очевидно, що Домовленість лише частково рятує СОТ і членам організації треба терміново починати ефективні перемовини у напрямку її реформування з урахуванням нових реалій.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua