Тарас Шевченко: Ни на одной встрече с ЕС мы не слышали, что телемарафон должен закрыться

Понедельник, 30 октября 2023, 15:05 — , Европейская правда

"Європейська правда" продовжує публікації про те, як наш рух до Європейського Союзу вплине на різні сектори нашого життя.

Сфера культури – одна з тих, про які рідко згадують, коли йдеться про реформи чи зобов’язання України. Але складно сперечатися з тим, що без інтеграції у європейський культурний простір зближення України з ЄС не буде повноцінним.

Що відбувається зараз у цій царині? Чого чекає ЄС від України? Яку допомогу українським митцям вже зараз пропонує ЄС, у тому числі через ініціативу Creative Europe? Про це ми поговорили з Тарасом Шевченком, заступником міністра культури та інформполітики з питань європейської інтеграції.

А ще – спитали про те, як у Європі сприймають термін "інформаційна політика" та чи є побажання до України стосовно телемарафону. Радимо подивитися та послухати відповіді.

Реклама:

А для тих, хто віддає перевагу читанню, ми підготували також текстову версію.

"Ми не маємо нехтувати навіть м'якими вимогами ЄС"

– Коли кажуть "європейська інтеграція", то зазвичай згадують про політику або ж про європейські стандарти щодо продукції чи послуг. А як щодо культури? Чи має вона зв’язок з євроінтеграцією?

– Європейська інтеграція включає всі сектори, тож і культура, і сектор медіа там представлені. Інша річ, що, на відміну від економіки, щодо культури ЄС не має багато прямих регуляцій чи то законів, які має виконувати держава-кандидат.

У культурній сфері євроінтеграція – це м'які правила, принципи, норми, стандарти.

Виняток – сфера медіа, де є аудіовізуальна директива стосовно телерадіомовлення, яку Україна вже втілила у законі про медіа та законі про рекламу. А от ринок друкованих медіа на рівні ЄС не регулюється взагалі і в більшості країн Європейського Союзу законів про пресу немає.

Утім, загальноєвропейські правила змінюються.

Європа зараз працює над новим, сильнішим регулюванням для медіа (це означає, що у разі його ухвалення від України чекатимуть запровадження і нової директиви. – ЄП), але наразі вони ще самі не розробили цих правил.

– Виходить, що у питаннях культури – якщо відкласти медіа – жорстких вимог з боку ЄС немає.

– Але це не означає, що ми маємо нехтувати м'якими вимогами.

Європейський Союз буде оцінювати, чи ми відповідаємо, чи не відповідаємо вимогам щодо вступу, і ми на 100% маємо виконувати всі стандарти, які діють для країн, що є членами ЄС.

Щоби зрозуміти обсяг роботи, ми в Міністерстві культури та інформаційної політики (МКІП) запросили експертний висновок про те, що ж, власне, ми маємо зробити в галузі культури як майбутній член Європейського Союзу.

Ми вже маємо цей висновок, який підготували проєкт ЄС та латвійська експертка Лінда Берзіня, і цей документ пояснює, що потрібно зробити, окрім ухвалення законів.

Довідково: йдеться про проєкт Restoring Ukraine together, що втілюється мережею захисту національних інтересів "АНТС" за фінансової підтримки Європейського Союзу.

- Які принципи закладені в культурну діяльність?

Перше за все, це загальний принцип Євросоюзу про розмаїття. Тобто у нашій сфері йдеться про культурне різноманіття, яке означає потребу дбати про всіх – зважати на різні групи та меншини.

Другий акцент – це співпраця між країнами. Тому вже зараз ми дбаємо про примноження спільних проєктів між Україною і ЄС.

Наступний принцип – це те, що зафіксована політика у сфері культури має бути розроблена із залученням усіх зацікавлених сторін. Це один з базових принципів ЄС.

"Принцип, коли медіа і культура об’єднані в одному міністерстві, є загальноприйнятним"

– Днями один з керівників держави на зустрічі з журналістами сказав, що МКІП насправді є "Міністерством інформаційної політики та культури", тобто що інформполітика важливіша за культуру. А в Європі є взагалі таке поняття, як "інформаційна політика"? Ми тут сумісні?

– В Європі використовуються трошки інші терміни.

Слово "політика" в Україні має різночитання, оскільки англійські слова policy і politics мають різні значення, а українською і те, і те перекладається як політика. Уточню, policy – це державна політика, тобто сфери регулювання законами.

А у нас термін "інформаційна політика" частіше розуміють як комунікації.

І це не зовсім так, як в Європейському Союзі. Бо у ЄС комунікації загалом не є сферою політики як такої.

– А з точки зору міністерства чим займається МКІП – це policy чи politics?

– У міністерства є положення про його роботу, де описані сфери діяльності. Серед них є і здійснення policy, як-от регулювання у сфері медіа чи стосовно доступу до публічної інформації, так і комунікаційні речі, у тому числі комунікація реформ як окремий пріоритет.

– Чи є тут розбіжність з правом та підходами ЄС? Є потреба нам змінювати це?

– Якщо брати практику урядів країн Євросоюзу, то зазвичай тематикою і культури, і медіа займається Міністерство культури. Тобто наш принцип, коли питання медіа і культури об’єднані в одному міністерстві – загальноприйнятний та найбільш поширений у Європі (хоч і не єдиний).

Однак щоб у назві міністерства була "інформаційна політика" – такого в ЄС більше ніде немає.

Разом з тим – я хочу на цьому наголосити – у воєнний час можливі й інші рішення. Під час війни є прийнятною потреба інакше регулювати в тому числі і комунікацію, і політику щодо медіа, і, можливо, більшу участь держави в медіа тощо.

– Прикладом такого особливого регулювання є телемарафон "Єдині новини". Що про це взагалі думають наші партнери в ЄС? Чи ви чуєте заклики його закрити?

– Скажу відверто: на жодній зустрічі з нами не звучало питань про те, що телемарафон має закриватися.

Більше того, коли ще на початку 2022 року ми закликали європейців підтримувати телемарафон, то чи не єдиним достатньо великим проєктом, який в результаті втілили за кошти ЄС, став проєкт, який фінансує виробництво продуктів у сфері боротьби з дезінформацією, в тому числі документальних фільмів, які виходитимуть на телемарафоні.

Якби Європейський Союз був проти, то, напевно, він таких проєктів не запускав би.

Також важливою є соціологія. Свіже опитування від Internews Network свідчить, що українці обізнані про телемарафон та довіряють йому.

Але ж було й третє цікаве питання: що думають ті українці, хто дивиться телемарафон, чи треба його закривати, чи продовжувати. Опитування засвідчило: глядачі вважають, що телемарафон має тривати щонайменше до завершення війни.

Звісно, зміна політики щодо телемарафону може статися. Але наразі телемарафон триває в тому форматі, в якому розпочинався.

"Попит на українську культуру в ЄС суттєво зріс"

– У європейської інтеграції України ключовою задачею на найближчі роки буде проведення переговорів про вступ. У них є переговорна глава 26, яка стосується культури та освіти. Чого МКІП чекає від вступних переговорів з ЄС?

– Моє особисте очікування, що по цій главі переговори будуть швидкими.

Зазвичай тема культури не є якоюсь проблемною для переговорів, та й ми виконуємо свою домашню роботу.

Разом з цим я нагадаю, що цей розділ включає питання освіти, культури, молоді та спорту, але серед цих сфер тема освіти є значно більшою.

І по освіті там ще є що зробити, тому якщо складності будуть, то швидше за темою освіти. У тому числі стосовно меншин.

– Коли ми виконували сім рекомендацій Євросоюзу для початку переговорів, то рекомендація стосовно закону про медіа була виконана першою і отримала позитивну оцінку ЄС. Але поза тим, були сили, які намагалися зупинити цю реформу, чи не так?

– Я хочу підкреслити, що розробка і ухвалення закону про медіа – це в першу чергу робота народних депутатів, громадських організацій, які багато років напрацьовували цей закон, а також Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.

І зізнаюся: коли закон зрештою був ухвалений, то я був приємно здивований. Бо досі цього не вдавалося зробити, хоча ухвалення аудіовізуальної директиви було нашим обов’язком ще за Угодою про асоціацію, і цей обов’язок був прострочений.

Медіа тоді не хотіли додаткового регулювання, і здавалося, що цього консенсусу не буде.

Це – приклад того, що європейська інтеграція зараз відкриває і додаткові можливості для реформ.

– Напевно ЄС буде моніторити, як закон виконується?

– Безперечно, ЄС буде стежити також за виконанням закону про медіа. Тим більше, що, як ми знаємо, до деяких членів Євросоюзу, в тому числі до наших сусідів, у Брюсселі є питання щодо свободи медіа.

Це виконання більшою мірою лежить у сфері відповідальності Національної ради з питань телерадіомовлення – вони мають ухвалити багато підзаконних актів, має бути абсолютно новий підхід до онлайн-медіа, які раніше не були предметом регулювання. Усе це робиться. І хоча десь є складнощі, є брак бюджетних коштів для регулятора – та я думаю, що зауважень до нас у ході виконання не буде.

Важливим маркером для Європейського Союзу є також суспільний мовник.

І з того, що я знаю, Євросоюз абсолютно задоволений, яким чином розвивається мовник з точки зору його незалежності, з точки зору розвитку в цифрових платформах, його рейтингів, які зростають.

Зараз, у максимально кризовий період, суспільний мовник проявив себе дуже добре.

Ми бачили його вихід в Telegram, де тільки в регіональних каналах є зростання на сотні тисяч, не говорячи про загальнонаціональні канали.

Коли лише в Сумській області чи в Чернігівській областях на канал підписано по 100 тисяч людей, які йому довіряють. У багатьох областях це Telegram-канал №1. А згідно з дослідженнями, зараз споживання новин у першу чергу йде саме через Telegram. Цю роль мають не телебачення, не онлайн-медіа, не YouTube, а Telegram.

– Ми вже згадували, що євроінтеграція – це не лише правила ЄС. Важливо мати добру співпрацю з сусідами. Для цього у ЄС є механізм транскордонних проєктів. Що у нас із цим?

– Справді, в нашому звіті про культуру є питання співпраці з усіма країнами, не лише з сусідами. А співробітництво з країнами ЄС є одним із пріоритетів.

Та я вважаю, що кількість спільних проєктів після повномасштабного вторгнення зросла дуже сильно. Достатньо згадати, що щодня ми відправляємо з десяток колективів за кордон на гастролі.

Попит на українську культуру, на український продукт суттєво зріс.

– А що скажете про транскордонне мовлення?

– Я вважаю, що транскордонне мовлення – це тепер вже застарілий термін.

Це було важливо раніше – питання трансляції з різних країн через супутники; неперешкоджання мовленню іншої держави на її території тощо...

Але в наш час цифрових платформ майже все транскордонне мовлення і медіа перейшло в інтернет.

Та й українці, які опинилися за кордоном, в першу чергу споживають українські медіа в онлайні.

"Україна увійшла до топ-5 серед усіх країн Євросоюзу" 

– Поговорімо про "Креативну Європу" – велику рамкову ініціативу Євросоюзу, яка допомагає фінансувати та підтримувати мистецькі, культурні, а також медійні ініціативи. Адже Україна має не лише доступ до "Креативної Європи", а й певні привілеї. Розкажіть про них.

– Я зазвичай порівнюю програму "Креативна Європа" з Українським культурним фондом (УКФ) і кажу, що це – такий "ЄСівський УКФ", де виділяються кошти на різні програми у сфері культури та медіа.

Що стосується української участі у "Креативній Європі", то я перш за все підкреслю дві головні речі.

По-перше, Україна для "Креативної Європи" зараз є наскрізним пріоритетом. У будь-якій сфері українська участь у проєкті додає балів переможцю.

І друга річ – це те, що за сприянням МКІП "Креативна Європа" провела окремий конкурс на 5 млн євро за трьома різним напрямкам, і проєкти-переможці вже реалізуються.

Крім цього, вже з початку цього року підтверджено фінансування на 1,3 млн євро за іншими конкурсами, де перемогли консорціуми за участю українців. А в проєктах для підтримки індивідуальних митців Україна увійшла в топ-5 серед всіх країн Європейського Союзу, чиї проєкти були підтримані – завдяки чому понад 100 митців отримали невеликі гранти на свої проєкти.

А зараз ми очікуємо на результати по одному з найбільших конкурсів. Це програма "Європейські проєкти співпраці", де за фінансування борються 99 проєктів з українською участю, і серед них точно буде багато переможців.

А наша найближча мета – щоб Україна могла подаватися повноцінно на всі проєкти в галузі медіа.

Досі участь України була обмежена – бо ми не імплементували аудіовізуальну директиву ЄС. А оскільки тепер ми це зробили, ухваливши закон "Про медіа", то ми розпочали переговори, щоб нас допустили повністю до участі у всіх конкурсах і ще більше коштів Європейського Союзу були відкриті для українських учасників.

Цей процес триває, і я сподіваюся, що з наступного року всі проєкти будуть відкриті українцям.

– У вашій детальній відповіді мені найбільше сподобалася фраза, що Україна посідає "п'яте місце серед країн ЄС". Виходить, у цьому питанні ми вже євроінтегрувалися.

– Ми дійсно дуже раді, що ЄС надає вагому допомогу українським митцям, підтримує українські проєкти. А ще підтримуються проєкти перекладів, коли українські видавництва можуть вигравати гранти на переклад європейських книжок в Україні і так само європейські учасники виграють на переклади українських книжок у ЄС.

Так само є співфінансування фільмів тощо.

– Така собі індивідуальна євроінтеграція.

– Але важливо, що з боку ЄС це елемент політики стосовно України!

Так, митці самі обирають цей вектор, але це відбувається завдяки тому, що ЄС на рівні політики у сфері культури і медіа запровадив цей механізм, визначив пріоритети тощо.

Так само має діяти і Україна, у тому числі через інструменти УКФ. Тому ми сподіваємося, що матимемо більше коштів в Українському культурному фонді, щоб реалізовувати ці проєкти.

– А я також сподіваюся, що ця інтеграція української та європейської культурної та медійної сфери ще більше зросте після нашої перемоги. Тоді настане етап відновлення України. Де там буде роль культури?

– Це правда, відновлення – важливий етап, і він важливий просто зараз. Бо щоб відновити зруйновані чи пошкоджені об’єкти культурної спадщини, перш за все потрібна їх консервація. А Європейський Союз, так само, як і багато інших міжнародних організацій, допомагають Україні у цьому. Допомога Євросоюзу вагома і на цьому напрямку.

Інтерв’ю взяв Сергій Сидоренко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"

Ця публікація була профінансована Європейським Союзом. Її вміст є власною відповідальністю "Європейської правди" і не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: