Капітуляція очікувано викликала гостру політичну кризу у Вірменії. Окрім краху реформаторських сил, країні загрожує силовий сценарій зміни влади.

Заява Пашиняна про завершення війни у Карабаху спричинила масові протести у Єревані. Мітингарі захопили будівлі уряду та парламенту...

Як Вірменії та Молдові вдалося оновити склад Конституційного суду? І чому ЄС та США підтримали таку атаку на "незалежність судової влади"?

Конфлікт у Карабаху має мало подібного до Донбасу чи Криму. Окрім одного: Вірменія, як і РФ, є державою-окупантом.

Один із факторів миру для Карабаху – подальше міжнародне обмеження агресивних можливостей Росії творити хаос на території сусідів. На це й мають бути спрямовані зусилля України.

Що наразі відбувається у Нагірному Карабаху, яким є статус цього регіону і чи справедливі порівняння його ситуації з Кримом чи Донбасом?

Нинішній конфлікт у Карабаху став для України особливим. Вперше у заяві МЗС не знайшлося місця фразі про підтримку цілісності Азербайджану.

Триденна артилерійська перестрілка, щонайменше півтора десятка вбитих з обох боків, перспектива повномасштабного зіткнення із залученням третіх країн.

Результатом вірменської реформи має бути те, чого так і не вдалося зробити Україні – глибоке, майже повне оновлення суддівського корпусу. Але чи варто чекати від Єревана зміни зовнішнього курсу?

Надмірна залежність Вірменії від РФ, особливо у сфері безпеки, залишається одним із ключових викликів для нового уряду. Вирішити це завдання Єреван намагається, розвиваючи співпрацю з Китаєм.

Інавгурація нового президента Грузії пройшла в супроводі потужних акцій опозиції. На тлі політичного протистояння уряд починає робити помилки, зокрема, пішовши на дипломатичний конфлікт із США.

Вірменська революція офіційно завершилася. Лідер революції Нікол Пашинян отримав конституційну більшість у новому парламенті. Але ключові проблеми, в тому числі у відносинах із РФ, ще попереду.

"Наш історичний досвід показує, що щойно у Росії з’являються проблеми – вона кидає Вірменію, залишаючи сам на сам із проблемами, до створення яких Росія сама доклала руку".

Українська скарга в СОТ спрямована проти обмеження експорту на всю митну територію Євразійського економічного союзу. А це означає, що торговий спір спрямований насамперед проти Росії.

Нова політична реальність Вірменії є незворотною. Колишній уряд і провладні партії щокроку наближаються до риски, після якої про них будуть свідчити лише короткі згадки у політичній історії країни...

Ще нещодавно дострокові вибори у Вірменії очікували лише ближче до середини наступного року. Та яскрава перемога партії прем'єра на столичних виборах дала старт консультаціям щодо розпуску парламенту.

Новий уряд Вірменії зважився на виконання найгострішої передвиборчої обіцянки – у країні почалося кримінальне переслідування представників колишньої влади. Такі дії Єревана все гірше сприймають у Москві.

Показний спокій, із яким у РФ зустріли зміну уряду у Вірменії може дати чималу тріщину. Конфлікт між країнами може викликати ініціатива Єревана переглянути угоду про статус російських прикордонників.

Перший же день страйку став початком кінця для влади. Вперше від початку протестів у Єревані практично не було видно поліції. Вона не тільки не намагалася розблокувати рух, але, схоже, і зовсім не хотіла з'являтися на вулицях міста...

Єреванський протест не сконцентрований в одному місці, а прагне бути всюди і блокувати вулиці. Тут немає листівок і плакатів. Лише соціальні мережі й прямі включення, які допомагають небайдужим зорієнтуватися, куди йти.

У новітній історії Вірменії дійсно вiдбулася зміна епох. Що чекає на країну в майбутньому? Щоб відповісти на це запитання, варто спершу зрозуміти, що стало остаточною причиною відставки Сержа Саргсяна.

Найближчі дні покажуть, які наслідки матимуть жорсткі дії влади. Чи зупинять протести затримання їх лідерів, чи навпаки, вони набуватимуть дедалі більшого поширення. Наразі схоже, що йдеться про другий варіант. Мітинг в неділю ввечері зібрав рекордну кількість учасників...

Ці акції напевно не призведуть до зміни влади. Однак вони обов'язково призведуть, точніше, вже призвели до переформатування опозиції. Зараз опозиція – це ті, хто на площах і вулицях з Ніколом Пашиняном. Як Пашинян може це капіталізувати, поки неясно...

Інавгурація нового президента Вірменії завершує процес переходу країни до парламентської республіки. Невипадково президентом було обрано особу, яка раніше ніколи не заявляла про політичні амбіції, вдало поєднуючи посаду посла у Великій Британії з успішною бізнесовою діяльністю.

"Загравання" Вірменії з Європою з великодушної ласки Кремля може навіть зійти за своєрідний "конструктив" самої Москви по відношенню до Заходу, крок у намаганні налагодити бодай видимість співпраці, попри застосовані до РФ жорсткі санкції.

Хоча офіційний Кремль прямо не заперечував проти підписання Єреваном угоди з ЄС, в останні тижні в російських ЗМІ стали з'являтися критичні оцінки щодо майбутньої угоди. Дійшло до того, що вірмен, які підтримують Євросоюз, стали називати ворогами Росії.

Вірменії вдалося те, що в 2004 році провалилося в Україні і що побоялися зробити в РФ. Перехід до парламентської форми правління дозволить зберегти владу президенту Сержу Саргсяну, який очолює країну з 2008 року.