Проблеми для Хорватії та нові можливості для Кремля: що принесли вибори у Боснії і Герцеговині

Вівторок, 9 жовтня 2018, 09:35 — , для Європейської правди

Вважаєте українські вибори безладом? Тоді вам варто дізнатися, як проходить процес волевиявлення у Боснії і Герцеговині.

Символом виборів став курйоз, знятий напередодні дня волевиявлення боснійським телебаченням. На вулицях Сараєва, Баня-Луки, Мостара та Тузли перехожих питали, що їх мотивує йти на виборчі дільниці. Більшість відповідала звичними фразами, наприклад, що вони "сподіваються на зміни".

Натомість "хітом" стала відповідь чоловіка з Мостара. "Мене мотивує, що я зустріну когось із родичів, якi давно померли", - відповів він, натякаючи на масові "мертві души" у виборчих списках. У цих списках - 8764 довгожителi, кожному з яких перевалило за 100 років.

Президент із "ворожим" минулим

7 жовтня громадяни Боснії і Герцеговини обирали трьох президентів країни (членів Президії БіГ), депутатів центрального парламенту БіГ і парламентів двох його ентитетів: Федерації Боснії і Герцеговини і Республіки Сербської, а на додачу - президентів і віце-президентів Республіки Сербської та депутатів у 10 кантонах (жупаніях). Разом все це складає 518 мандатів. Така система є заскладною для багатьох виборців - явка на виборах склала 53,5%.

У такій ситуації успіхом було вже те, що ці вибори взагалі відбулися. Не було ані масових порушень, ані вуличних заворушень, жоден кандидат не відмовився визнавати результати голосування і ніхто не покликав своїх прихильників "виходити на вулицю".

Громадські активісти та міжнародні спостерігачі казали про виявлені проблемі, але вони не ставлять під сумнів дійсність голосування. Миротворці EUFOR залишилися "в казармах" - їхня допомога із замирення учасників політичного процесу не знадобилася.

Якщо ж аналізувати власне зміст вибору громадян БіГ з урахуванням коментарів та оцінок усіх зацікавлених сторін, то багато що каже про наближення справді історичних змін. 

Боснія і Герцеговина поступово дрейфує в бік держави не трьох, а двох народів.

Що це означає? Тут варто нагадати про особливості державного устрою БіГ: країною керує не один президент, а цілих три. Кожен із них представляє один із трьох конституційних народів - боснійців-мусульман, хорватів та сербів. 

За результатами виборів цей баланс нібито дотримано.

Читайте також
І нехай НАТО почекає: як у Македонії зірвали референдум, що мав розблокувати євроінтеграцію

Після обробки даних з більш ніж 80% виборчих дільниць Центральна виборча комісія назвала трьох переможців, які увійдуть до Президії БіГ. Це Шефік Джаферович з 37% (від боснійців-мусульман), Желько Комшич з 52% (від хорватів) та Мілорад Додік з 54% (від сербів).

Сторонньому глядачу буде незрозуміло, що саме в цій формулі не так – формально всі вимоги до етнічного складу Президії БіГ дотримано. Але проблема в тому, що багато хто з боснійських хорватів і тим більше хорватів з Хорватії не вважає Желько Комшича повноправним представником хорватського народу в БіГ, хоча він і є етнічним хорватом.

Вони кажуть, що цей політик є ще одним делегатом від бошняків, але не представником хорватів (треба зазначити, що в хорватсько-боснійськiй автономії громадяни обирають відразу двох президентів – хорватського та боснійського, голосуючи і за хорватського, і за боснійського представника, незважаючи на власну національність).

Показово, що офіційний Загреб відверто підтримував конкурента Комшича, нинішнього члена Президії БіГ Драгана Човича. Зокрема, за два дні до голосування прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович особисто агітував саме за цього представники боснійських хорватів на урочистих зборах в Мостарі (БіГ). Але на виборах Чович отримав тільки друге місце.

Контраверсійне ставлення до Комшича зрозуміле: ще за часiв війни він виказав свою лояльність саме боснійцям-мусульманам, а не хорватам, коли пішов воювати не в хорватські підрозділи, а в боснійську Армію БіГ. За військові досягнення політик навіть отримав найвищу боснійську нагороду – Золоту лілію.

 
Желько Комшич

Якщо згадати, що значну частину війни мусульмани та хорвати воювали один проти одного, то причина несприйняття хорватами Комшича стає абсолютно зрозумілою.

Лідер "Демократичного фронту" вже був членом Президії БіГ, і в той період кількість претензій до нього як до представника хорватського народу від власне хорватів ще збільшилася. Вони, наприклад, скаржилися, що Комшич під час своєї каденції не бажав відвідувати хорватські райони і взагалі не дослухався до побажань хорватів.

Загреб розлючений

А практично відразу після оголошення попередніх результатів виборів майбутній президент від хорватської громади вже встиг заявити про право Боснії і Герцеговини подати до суду... на Хорватію. Йдеться про плани Загреба будувати Пелєшацький міст, згоди на що БіГ не давала. Це рішення може бути оскаржене у Трибуналі з морського права у Гамбурзі.

Пелєшацький міст має поєднати "велику Хорватію" напряму із районом Дубровника. Зараз це знамените місто і навколишній район (півострів Превлака) відділені від іншої хорватської території частиною Боснії і Герцеговини. Тому зараз шлях "із Хорватії до Хорватії" пролягає через територію БіГ, і всі подорожуючи мають два рази проходити прикордонний контроль. Міст через затоку мав вирішити цю проблему – дорога пішла б в обхід боснійської території, і потрапити з південно-західної до південно-східної Хорватії та на кордон із Чорногорією можна буде без заїзду в місто Неум (БіГ).

Хорватія вже домовилася про отримання допомоги для будівництва Пелєшацького мосту від Європейського Союзу в розмірі майже 360 млн євро та підписала договори з китайськими компаніями про виконання будівельних робіт. Спорудження мосту планували завершити до 2022 року, але тепер реалізація цього плану під питанням.

Раніше лише боснійські очільники БіГ заявляли про те, що новий міст через морську затоку біля міста Неум закриє вихід Боснії і Гeрцeговини до відкритого моря і наголошували.

Тепер реалізацію найважливішого для Хорватії інфраструктурного проекту буде блокувати член Президії БіГ від хорватського народу.

Лідер однієї з досить популярних партій Хорватії, яка, за випадковим збігом, має назву "Мост", Божо Петров упевнений, що Загреб взагалі не може прийняти Желько Комшича як представника хорватського народу в БіГ, тому що він ним не є. Петров закликав усі політичні сили Хорватії об’єднатися та зробити все можливе для захисту прав хорватів у БіГ та ініціював спеціальне засідання парламенту з цього питання.

Тема захисту прав хорватського народу в Боснії і Герцеговині, очевидно, отримає свій подальший розвиток. Втім, немає впевненості в тому, що цей рух буде підтриманий Заходом.

У Вашингтоні та Берліні вважають, що укріплення автономності хорватів у БіГ може загрожувати єдності Боснії і Герцеговини аж до появи реальної загрози розвалу країни. Особливо якщо хорвати на цьому шляху – як підозрюють на Заході – стають спільниками із боснійськими сербами.

Країна на розрив

Неприємні новини на цьому не завершуються. 

Інший результат виборів у Боснії і Герцеговині - нарощування потужності тих політичних сил боснійських сербів, які мають чітко виражені сепаратистські погляди та орієнтовані суто на Росію.

Читайте також
Сербія йде у наступ: навіщо Белград реанімує конфлікт із Косовом

Переконлива перемога "друга Путіна" Мілорада Додіка на виборах члена Президії БіГ (місцеві оглядачі вважали абсурдним балотування Додіка на пост президента країни, яку він зневажає) та його соратниці Жельки Цвиянович на виборах президента Республіки Сербської (посаду, яку донині займав Додік) свідчить, що відцентрові тенденції в БіГ набирають обертiв.

Сам Додік вже не раз заявляв, що БіГ є штучним утворенням, а Республіка Сербська (один з двох суб'єктів БіГ) неодмінно возз'єднається із Сербією. І словами справа не обмежується - на посаді президента Республіки Сербської Додік вже мав досвід ігнорування вимог центру, проводячи референдум з питань, що суперечать конституції країни. 

А одночасно успіх сербських сепаратистів показує можливості впливу Москви на балканську політику.

Адже той самий Додік не просто є проросійським політиком. Якби на Балканах проводився чемпіонат iз плазування перед Путіним, то він був би впевненим кандидатом на перемогу. Напередодні виборів Додік декілька разів відвідав РФ та отримав від Владіміра Путіна "побажання виграти". Така підтримка Москви навіть змусила нервувати президента Сербії Александара Вучича.  

Мілорад Додік (справа) нагороджує голову МЗС РФ
Мілорад Додік (праворуч) нагороджує голову МЗС РФ

Саме тому перехід Додіка на вищий рівень керівництва країною аж ніяк не посилить її стабільність. Швидше навпаки, у Кремля з'являться нові можливості дестабілізувати Балкани. 

Це вже другий після провалу референдуму щодо перейменування Македонії і, відповідно, провалу швидкого початку процедури вступу країни до НАТО і ЄС "тривожний дзвінок" для Заходу. Очевидно, що процес посилення російського впливу на Балкани, який розпочався невдало, з провалу путчу в Чорногорії, останнім часом, навпаки, демонструє реальні успіхи.

І якщо Москві справдi вдасться заблокувати євроатлантичну інтеграцію Македонії через відмову країни від зміни назви та Боснії і Герцеговини - через посилення присутності "своїх людей" в керівництві країни, можна буде говорити про повернення Росії на Балкани як повноправного гравця та найпотужніший фактор нестабільності.

Наступних кроків треба чекати вже незабаром – точок для докладання сили в регіоні більш ніж достатньо.

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.