І нехай НАТО почекає: як у Македонії зірвали референдум, що мав розблокувати євроінтеграцію

Понеділок, 1 жовтня 2018, 09:45 — , Європейська правда, зі Скоп'є (Македонія)
Фото: balkaninsight.com

В останній день вересня у Македонії відбувся історичний референдум: ця балканська держава готувалася змінити свою назву. Щоправда, з банерів, якими був заклеєний увесь центр її столиці, Скоп’є, складалося враження, що Македонія голосуватиме не за назву, а за свій вступ до ЄС і НАТО.

Певною мірою так і є.

Успіх референдуму дозволив би країні вже наступного року – під назвою Північна Македонія – завершити усі формальності щодо її вступу до Альянсу та одночасно розпочати офіційні переговори про вступ до Євросоюзу. Згоду країн НАТО та ЄС на це македонці вже мають. Єдиною перепоною лишалося вето Греції, яка вважає, що назву "Македонія" може носити лише північна грецька провінція – але не інша держава.

Але вирішення конфлікту, що триває понад 20 років, має противників. Передусім – у Москві.

Минулого року, коли впритул до членства у НАТО приблизилася інша балканська країна, Чорногорія, РФ відповіла спробою збройного заколоту. Не було сумніву, що і цього разу росіяни не залишаться осторонь.

Зокрема, основною силою минулорічних протестів, які мали на меті не допустити приходу до влади проєвропейських сил, були фанати футбольного клубу "Вардар". Клубу, власником якого є російський олігарх Сергєй Самсоненко.

А навесні до Македонії стали приїжджати ідеологи "русского мира", зокрема Александр Дугін. Організатором візитів була непарламентська партія, проте із промовистою назвою – "Єдина Македонія".

Розуміли це і європейські партнери.

Напередодні референдуму до Македонії вчащали високі гості: генсек НАТО, канцлери Німеччини та Австрії, що викликало неприховане роздратування в РФ.

Явка передусім

За день до референдуму македонська столиця жила показово спокійним життям. Тут проходив фестиваль дитячих фольклорних колективів, великий ярмарок меду – не ті події, що нагадують про політичні пристрасті.

Могло здаватися, ніби референдум не несе інтриги.

Жодної реклами із закликом голосувати "проти" ЄвроПравда так і не побачила – лише агітація "за". В місті – повно білбордів, які розповідають про переваги членства у ЄС.

 
Тут і далі – фото ЄвроПравди

"Єдиним топ-політиком, який виступає проти перейменування, є чинний президент Георге Іванов. Проте його термін спливає вже навесні, та й президент не має повноважень для зміни конституції, адже відповідний законопроект може вносити уряд, а фінальне рішення підписує спікер парламенту", – пояснив ЄП македонський дипломат неофіційно.

Навіть опозиційна партія ВМРО-ДПМНЄ не зважилася напряму агітувати проти угоди – адже вона виступає за членство у ЄС та НАТО, але без поступок Греції. Саме тому в партії обмежилися лише закликом до громадян добре подумати про свій вибір. Із аналогічною позицією – ані за, ані проти – виступила й Македонська православна церква.

Читайте також
Нове ім'я для НАТО та ЄС: на які поступки та заради чого пішла Македонія

У такій ситуації не було сумніву: більшість із тих, хто прийде на референдум, проголосують за. Та проблема полягала в іншому.

Для зміни конституції (щодо нової назви) потрібно дві третини голосів у парламенті. Коаліція разом із партіями, які підтримали цю зміну, має 71 голос, але цього недостатньо – потрібно як мінімум ще 9 голосів від ВМРО-ДПМНЄ. А ця партія висунула ультиматум: вона підтримає зміни лише за умови, що на референдум прийде понад 50% виборців.

Враховуючи, що значна частина виборців працює за кордоном та не може голосувати, це не так просто.

Саме тому зброєю противників угоди стали не заклики проти перейменування, а агітація за бойкот референдуму.

До бойкоту закликає і невеличкий пікет навпроти парламенту країни. Дізнатися про їхні політичні уподобання було не складно.

Один із демонстрантів питає, звідки кореспондент ЄвроПравди, а дізнавшись, переходить на російську.

"Дивіться, – він показує скан історичної карти, – наш народ прийшов сюди ще три тисячі років тому через Каппадокію (регіон у центральній Туреччині). Невипадково там так багато схожих з нашими назв. А тепер греки кажуть, що ми прийшли сюди лише тисячу років тому з Карпат. А навіщо? Щоб потім сказати: повертайтеся назад", – емоційно, але дещо сумбурно пояснює він.

Почувши російську, до нас підходить ще один активіст. "Ви журналіст? – питає він. – Обов'язково напишіть, що до нас приїжджала фашистка Меркель і хоче, щоб ми вступили до НАТО, де теж фашисти. А ми православні та віримо лише апостолу Павлу та Путіну".

Провал референдуму... із 91% підтримки

Вхід на дільниці у день голосування був відкритий лише для виборців та спостерігачів. "І місцевим, і іноземним журналістам вхід заборонено – такі правила", – суворо каже поліцейський на вході до однієї з них, розташованої в офісі федерації футболу Македонії. Спілкуватися з виборцями можна на виході, поліція не має нічого проти. Ба більше, той самий суворий поліцейський несподівано додає: "Якщо ви збираєтесь тут бути довго, я можу попросити винести вам каву".

Ті, хто прийшов на дільницю, визнавали, що від зміни назви країни не в захваті – але змирилися з такою потребою.

"Так, неприємно, але що робити? Поки ми торгувалися за назву, люди втікали з країни. В мене старший онук вже п'ять років працює в Німеччині. Якщо нас візьмуть в ЄС, то, можливо, хоч молодший залишиться вдома", – пояснює літня жінка.

А от рівень явки виявився справжньою проблемою.

"На півдні країни на 12 годину проголосувало близько 10%, а на деяких дільницях явка була ще гірша. Можливо, явка зросте в останні години, адже багато людей сьогодні на сільських роботах – йде сезон збору яблук", – ділиться спостереженнями з ЄвроПравдою заступник посла України у Македонії Ростислав Палагусинець, якій є спостерігачем на референдумі від місії ОБСЄ.

Натомість у регіонах, населених албанцями (а це – близько 30% населення країни), явка вища. Для нацменшин збереження назви країни не несе історичних сентиментів, натомість можливість інтеграції до НАТО та ЄС є критично важливою.

 
Агітація за бойкот референдуму

За півгодини до завершення голосування центрвиборчком оприлюднює офіційну явку – 34%. Додалися ще й проблеми зі списками виборців – приміром, спікер парламенту Талат Джафері так і не зміг проголосувати… бо його не виявилося у списках.

Стає очевидним: референдум завершився повним фіаско.

І хоча наприкінці дня на дільницях побільшало людей, картину це не змінило. Остаточна явка склала лише 36,8% – дуже далеко від потрібного рівня.

На цьому тлі новина про те, що більш ніж 91% бюлетенів віддані за зміну назви країни, залишилася в тіні.

Для мітингарів під парламентом – і не лише для проросійських – низька явка стала перемогою.

Та якщо в попередні дні у мітингах за бойкот брали участь переважно літні люди, то тепер тут багато молоді. Люди танцюють під народну музику, утворивши величезний хоровод.

На сцені, яку тут оперативно змонтували, велика розтяжка із написом: "8 вересня 1991 року народ проголосував за незалежність. 30 вересня 2018 року народ бойкотував геноцид".

 

На мітингу багато прапорів, однак більше половини – не нинішні державні, із зображенням сонця на червоному тлі, а попередня версія державного прапору Македонії – із Вергінською зіркою. Відмова від цього прапора ще у 1995 році стала першою поступкою Греції.

Поруч юнак у чорній футболці з написом "бойкот" роздає бажаючим наліпки із Вергінською зіркою. "Ні більше поступок Греції – повернемо наші символи", – пояснює він.

Характерно, що чимало учасників цього мітингу не є противниками членства в ЄС та НАТО. Навіть навпаки.

"Ми бойкотували не тому, що проти ЄС чи НАТО. Ми проти такої ціни. Якщо Меркель дійсно вважає, що ми так потрібні НАТО – нехай натисне на Ципраса (прем'єр-міністра Греції). У неї раніше це дуже добре виходило", – емоційно пояснює ЄвроПравді один з учасників мітингу.

Що означає для Македонії провал референдуму?

Юридично плани перейменування країни поки не скасовані. Референдум взагалі носив лише консультативний характер. Головний крок – голосування у парламенті.

Попри провал із явкою, в уряді планують винести зміну назви на голосування, навіть за мінімальних шансів на успіх. А потім на країну, схоже, чекають позачергові парламентські вибори.

 

Про їхню ймовірність вже встиг заявити й прем’єр-міністр Зоран Заєв. Назвавши референдум демократичним та вільним, він акцентував увагу на тому, що переважна більшість виборців проголосувала за зміну імені країни, закликавши опозицію поважати ці результати.

"Якщо ні, то альтернативи немає. Нам потрібно буде використати інший демократичний інструмент, який є в нашому розпорядженні, а це означає негайне проведення дострокових виборів! Македонія стане членом ЄС та НАТО!" – заявив Заєв.

Провал на референдумі – не найкращі стартові позиції для нових виборів. Втім, за словами одного зі співрозмовників ЄП, є й набагато гірші сценарії.

"Блокування членства у НАТО збільшує етнічне напруження у країні. Адже албанці, які складають біля 30% населення країни, вважають терміновий вступ до Альянсу гарантією своєї безпеки та дотримання своїх прав. І їм буде важко змиритися із новою затримкою", – пояснює він. А якщо дійде до етнічного конфлікту, це може стати додатковою перешкодою на шляху Скоп’є до НАТО та ЄС.

Всіх цих загроз можна було легко уникнути.

30 вересня у Македонії був шанс стати на фінішну пряму до членства у НАТО та суттєво посунутися до вступу до ЄС.

Замість цього країна обрала продовження статусу, який існував останні десятиріччя, за якого формальне прагнення до членства в НАТО та ЄС лишалося на папері, а Греція блокувала всі реальні кроки на зближення – і якщо назву не буде змінено, напевно продовжить робити це й надалі.

Та є ті, для кого результати референдуму є однозначною перемогою. Так, йдеться про Кремль та російських дипломатів.

30 вересня у них з’явилися всі підстави відкоркувати шампанське: не без їхньої допомоги вдалося зірвати вступ Македонії до НАТО, попри те, що абсолютна більшість її населення підтримує членство в Альянсі.

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди",

з Македонії

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.