Без поступок Орбану і з вимогами для Києва. Як ЄС схвалив 50 млрд євро допомоги Україні

Четвер, 1 лютого 2024, 19:48 — , , Європейська правда
Фото: AFP/East News
Спільний тиск лідерів ЄС (на фото президент Румунії Клаус Йоганніс, канцлер Німеччини Олаф Шольц та прем’єр-міністр Португалії Антоніо Кошта) змусив Віктора Орбана відмовитися від ветування допомоги Україні. Брюссель, 1 лютого 2024 року

"Сьогодні – великий день для Європи, тому що Європа показала лідерство вже вдруге менш ніж за два місяці. Показала, що немає ніякої втоми у підтримці України. Показала Путіну, що ми переможемо".

Так піднесено міністр Дмитро Кулеба прокоментував рішення останніх самітів ЄС. Йдеться про історичну зустріч лідерів 14 грудня, коли Україна отримала рішення про початок переговорів, та про саміт 1 лютого, де лідери 27 держав-членів ухвалили зміни до бюджету, побудовані навколо виділення 50 млрд євро для фінансової підтримки України. 

Ця чотирирічна програма має назву Ukraine Facility і стане основою для співпраці України з ЄС у найближчий період.

Бо у ній йдеться не лише про гроші.

ЄС надаватиме рятівну для України фінансову допомогу в обмін на реформи, які має проводити Київ.

Перелік цих реформ декого в Україні може засмутити. У ньому ЄС уперше за багато років натякнув на проблеми з основою демократії в Україні і просигналізував, що слідкуватиме за цим. Але для держави, що прагне йти до членства ЄС, такий тиск має бути лише на користь.

Умови виділення коштів ще мають деталізуватися, саміт окреслив їх тільки у загальних рисах. Поза тим, вже зараз можна з упевненістю стверджувати, що це – дуже позитивне для України рішення. Перш за все через те, що на шляху до його ухвалення вдалося подолати кілька ультиматумів з боку Угорщини. 

Бо вони були покликані створити дуже небезпечну залежність України від майбутніх змін настрою Будапешта. 

Водночас компромісне рішення саміту ЄС дозволяє Орбану "продати" його вдома, в Угорщині, як свою чергову перемогу – іншими словами, зберегти обличчя. 

У цьому тексті ми розповімо, як домовлялися щодо 50 мільярдів євро для України; чого хотіла Угорщина – і що, зрештою, отримала; і чому саміт Євросоюзу – не останній крок у затвердженні Ukraine Facility. Згадаємо і про рішення, яке не вдалося ухвалити у Брюсселі.

Головне про 50 мільярдів

Макрофінансова допомога – критично важливий елемент підтримки економіки України в умовах повномасштабної російської агресії. За умов, коли значна частина економіки країни зупинилася, а бюджетні витрати суттєво зросли через потребу фінансувати війну, бюджет колапсував би за кілька місяців, не маючи масштабних вливань з боку західних партнерів.

У 2022-2023 роках ці кошти надходили від США та ЄС через "традиційні" короткострокові фінансові інструменти прямої бюджетної підтримки. Але торік Брюссель запропонував створити спеціальний механізм за назвою Ukraine Facility, що мав гарантувати наявність коштів на кількарічну перспективу. 

Бо навіть у разі швидкого завершення війни Україна потребуватиме допомоги партнерів, щоби вижити.

Коротко нагадаємо: йдеться про чотирирічну програму на суму 50 млрд євро, яка складається з безповоротної допомоги (17 млрд євро) та пільгових довгострокових позик (33 млрд євро). Грантові кошти ЄС планує фінансувати, зокрема, за рахунок заморожених російських активів.

Відмінність Ukraine Facility від попередніх "воєнних" макрофінансових програм не тільки у її безпрецедентному для ЄС обсязі чи у тому, що ця програма довгострокова, тобто дає Києву певну стабільність.

Відтепер ЄС обіцяє встановити умови виділення Україні грошей для порятунку її бюджету.

Досі європейські гроші надходили безумовно, тобто просто щомісяця (точніше, формальні умови, які встановлював ЄС, були наперед виконані). Виходячи з рішення саміту, тепер це змінюється.

Детальний перелік умов ще має бути узгоджений, і він напевно зазнає коректив протягом 4 років, але їхні загальні обриси відомі. Ба більше, їх погоджували з Україною: зокрема, наприкінці грудня український Кабмін схвалив план Ukraine Facility

Коротко ці умови перераховані у рішенні саміту ЄС.

"Передумовою підтримки України в межах Програми є те, що Україна продовжує підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми, зокрема багатопартійну парламентську систему та верховенство права, а також гарантувати повагу до прав людини, зокрема представників меншин", – йдеться у схвалених висновках Європейської ради.

Згадка про меншини – очевидний реверанс у бік Угорщини, яка вимагатиме, щоби у критеріях виділення допомоги Україні були вимоги, які стосуються угорців Закарпаття. 

Вас напевно цікавить, що це означатиме і коли у Орбана з’явиться право заблокувати фінансування України на (потенційно надуманих) підставах, пов’язаних із меншинним законодавством? Ми пояснимо це далі у статті, а зараз привернемо увагу до вимоги, що посіла перше місце у списку.

Ключовим критерієм, що визначатиме допомогу Києву, саміт ЄС визначив "повагу до… багатопартійної парламентської системи". І це – справді нове для відносин Києва з Брюсселем. 

Від часів Януковича Євросоюз не ставив під сумнів збереження в Україні багатопартійності, яка є основним запобіжником від становлення автократії. Те, що тепер це не просто згадали, а й зробили пріоритетом, який визначатиме, чи отримає країна рятівне фінансування – дуже серйозний сигнал для Києва.

"А Баба Яга проти!"

Та спершу повернемося до того, як ЄС у принципі вдалося протиснути рішення. 

Початково Євросоюз планував схвалити 50-мільярдну програму допомоги ще восени, але це рішення заблокувала Угорщина, не наводячи жодних реальних підстав для цього.

Тоді у Брюсселі вважали, що Будапешт таким чином торгується за свої фонди, які заморожені через порушення угорським урядом статутних демократичних  цінностей та принципів Євросоюзу. Тому рішення винесли на грудневий саміт ЄС, перед яким Єврокомісія розблокувала частину угорських коштів. Утім, зустріч лідерів також не принесла успіхів: Орбан, який під тиском колег був змушений "вийти на каву", під час голосування про початок переговорів про вступ України, був не готовий робити ще одну велику поступку за один саміт.

Тоді, щоби допомогти прем’єру Угорщини "зберегти обличчя", ЄС погодився відкласти схвалення Ukraine Facility і скликав на 1 лютого ще один спецсаміт.

Водночас тоді і європосадовці, й очільники держав ЄС, і українська сторона впевнено казали, що фактично рішення щодо 50 млрд євро для Києва ухвалене – треба було лише узгодити деталі його втілення. Але переговори між Угорщиною та, фактично, рештою Євросоюзу, що тривали півтора місяця від грудневого саміту ЄС до лютневого, показали, що все не так просто.

Варто зауважити: хоча у останні пару тижнів у ЗМІ час від часу з’являлися оптимістичні повідомлення джерел, що Угорщина, мовляв, готова зняти вето щодо 50 мільярдів для України, 

у реальності Орбан тягнув до останнього.

"Згоди не було весь цей час. Зміна була лише у тому, що у якийсь момент Угорщина просигналізувала про готовність зняти вето, висунувши зустрічні умови – але ці умови виявилися неприйнятними для нас", – пояснив напередодні саміту високопосадовець ЄС. Джерела "ЄвроПравди" в державах-членах підтверджують цю інформацію.

"Компроміс" від Орбана був таким: він проголосує за Ukraine Facility, якщо допомогу Україні переглядатимуть щороку і затверджуватимуть її продовження на самітах ЄС. На практиці це означало би, що Будапешт отримав важіль для щорічного шантажу Брюсселя, погрожуючи йому блокуванням допомоги Україні на наступний рік.

Цей варіант був неприйнятним не лише для Києва, а й для решти членів ЄС. Крім того, у Єврокомісії було формальне заперечення: мовляв, ми ж змінюємо багаторічну бюджетну рамку, і її неприпустимо переухвалювати щороку.

Утім, за даними "Європейської правди", Будапешт до останнього наполягав на цій позиції. І лише за день до саміту просигналізував, що поступається під тиском.

Як "зламали" Орбана 

Сподівань на повторення "туалетного сценарію", за якого Орбан вийде з залу під час голосування, як він це зробив у грудні, не було:  ще тоді всі погодилися, що це не стане регулярним інструментом подолання вето Орбана.

Протягом усього січня решта Євросоюзу чинила по-справжньому потужний, навіть безпрецедентний тиск на Угорщину, примушуючи її до згоди.

За лічені дні до саміту ЄС до Financial Times навіть "злили" внутрішній документ секретаріату Ради ЄС, де нібито описується план "підриву економіки Угорщини" у разі, якщо Орбан підриватиме європейську єдність у цьому питанні. Він передбачав позбавлення Будапешта будь-якої фінансової допомоги ЄС, якої угорський уряд конче потребує з огляду на не надто втішну економічну ситуацію в країні.

Ба більше, на великому брифінгу для журналістів, акредитованих при ЄС, один з ключових європейських посадовців, по суті, підтвердив справжність документа – хоча й сказали, що той лише описує "поточний стан угорської економіки" і не є  жодним планом, пов’язаним із самітом ЄС. Не дивно, що керівник апарату угорського прем’єра заявив про "шантаж" Будапешта

У підсумку Орбан просто здався і без особливих вмовлянь проголосував за 50 млрд євро для України. 

Очікування, що саміт затягнеться аж до ночі (як це буває під час опору Орбана), не справдилися: рішення затвердили за кілька годин. 

Можна з певністю стверджувати: на угорського прем’єра вплинули не тільки погрози.

Насправді він сам був зацікавлений у схваленні допомоги для України.

Про одну з причин цього "ЄвроПравда" вже детально розповідала: річ у тім, що Орбан опинився у жорсткій ізоляції всередині ЄС. Про рівень роздратування поведінкою угорського прем’єра дуже яскраво свідчать слова голови уряду Польщі Дональда Туска: "У ЄС немає так званої втоми від України, а є проблема втоми від Віктора Орбана". 

А зараз, перед загальноєвропейськими виборами і формуванням нового складу Єврокомісії, Орбану потрібні союзники у Європі. 

Тут варто нагадати, що кілька років тому партію Орбана "Фідес" викинули з групи Європейської народної партії. У пошуках нової політичної сім’ї він зупинився на групі "Європейські консерватори і реформісти" (ECR), яку очолює італійська візаві Джорджія Мелоні. 

Але в ECR висунули умову приєднання "Фідес": Орбан має змінити позицію щодо України. Саме це, схоже, і призвело до загального потепління у відносинах Будапешта і Києва, про яке "ЄвроПравда" днями розповідала. А ще – допомогло затвердити 50-мільярдну програму допомоги.

У рішенні про її виділення лишили також зачіпку, яка дозволила Орбану представити для своїх виборців це рішення як власну "перемогу".

Деталі рішення Євросоюзу

Відразу після завершення Віктор Орбан виклав угорським виборцям свою версію у відео на своїй Facebook-сторінці.

"Ми нарешті домовилися про механізм контролю, який би гарантував, що гроші будуть використані (Україною) розумно, а також, що угорські гроші не будуть перенаправлені в Україну", – заявив він, додавши, що це – нова пропозиція, яку Угорщина отримала у останній день, і лише тому не давала згоду на неї наперед. Тож розберемося, що він мав на увазі.

Пункт про збережені Орбаном "угорські гроші" – брехня. Ще у грудні був план про те, щоби фінансувати допомогу для України не через скорочення інших статей бюджету, а з інших джерел. Наприклад, за рахунок російських державних активів. Саме це зрештою і прописали у рішенні саміту.

А от на "механізмі контролю" варто зупинитися детальніше. 

Тим паче зважаючи на те, що Ukraine Facility передбачає умови, які має виконувати Україна.

Головна перемога України – те, що щорічного перегляду цього плану не буде. А отже, Орбан буде позбавлений можливості ветувати фінансування України на наступний рік. 

Однак механізм контролю справді передбачений.

Раз на рік Європейська комісія буде готувати звіт про виконання Ukraine Facility (звіт, а не перезатвердження!).

Однак протягом усіх чотирьох років Рада ЄС буде зберігати можливість призупинити фінансування України. Також виділення кожного чергового траншу залежатиме від держав-членів. "Рада відіграватиме ключову роль в управлінні Ukraine Facility", – йдеться у рішенні лютневого саміту ЄС. 

І це – доволі логічний механізм з огляду на те, що тепер, на відміну від попередніх програм воєнної підтримки України, допомога стає обумовленою. А тим паче – з огляду на те, що саміт ЄС помітив проблеми з демократією в Україні і зробив це основним критерієм для фінансування.

А тепер пригадуємо про те, що до переліку ключових критеріїв додали також "угорське" питання меншин.

Ви можете спитати, то в чому ж "перемога", якщо заморозити фінансування тепер зможуть не щороку, а щомісяця? А вона у тому, що у цих голосуваннях Угорщину позбавили права вето. Це напряму прописано у рішенні саміту, за яке Орбан також віддав свій голос. "Виконавче рішення Ради (щодо затвердження або призупинення траншів) ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів… на основі оцінок та пропозицій Єврокомісії", – йдеться у документі. 

Також більшість голосів буде потрібна для внесення змін до переліку вимог ЄС на адресу України (тобто умов виділення фінансування).

Такий перегляд відбудеться мінімум один раз – за два роки, але в реальності варто розраховувати, що ЄС коригуватиме умови частіше. Але обсяг фінансування вже затверджений і без згоди більшості держав ЄС його не переглянуть.

Варто також додати, що рішення саміту є політичним, і тепер його треба втілити у конкретному документі з чітко прописаною "першою версією" умов та термінів. Та ЄС налаштований зробити це якнайшвидше. Як пояснила віцепрем’єрка й міністерка економіки Юлія Свириденко, фінальне затвердження Ukraine Facility Європейською радою та Європарламентом очікується наприкінці лютого.

"Ми розраховуємо отримати перший платіж обсягом 4,5 мільярда євро (тобто за три місяці, кумулятивно. – ЄП) вже у березні. Наразі уряд працює над відповідною угодою про перехідне фінансування спільно з європейськими партнерами", – додала вона.

Що ще затвердив саміт

Висновки позачергового саміту ЄС містять й інші позитивні сигнали для України.

По-перше, лідери Євросоюзу підтримали погоджений механізм використання заморожених російських активів на користь України. І це – суттєвий крок на шляху до остаточного затвердження цієї моделі.

Коротко нагадаємо: пропозиція Єврокомісії передбачає стягнення надлишкових прибутків від знерухомлених активів Центробанку РФ у країнах-членах ЄС на спеціальний рахунок, з якого кошти далі передаватимуться на потреби України – зокрема й на Ukraine Facility.

Наразі в ЄС погодили лише відкриття такого рахунку, детальніший механізм роботи цієї системи ще належить ухвалити. І, безумовно, рішення саміту Євросоюзу має цей процес прискорити – бо воно означає, що жодна держава (як та ж Угорщина) вже не має принципових заперечень.

А от щодо іншого питання – військової допомоги – новини, на жаль, не такі оптимістичні.

У Євросоюзі з минулого літа ведеться дискусія про розширення Європейського фонду миру (European Peace Facility, EPF) – попри свою назву, цей фонд компенсував державам-членам військову допомогу Україні. Наразі в ньому немає грошей, а виділення траншу в 500 мільйонів євро останні місяці постійно блокує Угорщина.

Щоб обійти необхідність щоразу одностайно схвалювати черговий транш, топдипломат ЄС Жозеп Боррель виніс пропозицію створити спецфонд у межах EPF – теж на чотири роки на загальну суму 20 мільярдів євро (тобто по 5 мільярдів євро на рік). І, як нескладно здогадатись, Угорщина й тут була головним "гальмом".

Минулого тижня ЗМІ повідомляли, що Будапешт нібито був готовий зняти блокування створення спецфонду. Але джерела "ЄвроПравди" свідчили, що цей оптимізм насправді не відповідає дійсності. Що й засвідчили висновки саміту ЄС.

"Європейська рада розглянула роботу в Раді (ЄС. – Ред.) щодо військової підтримки України в межах Європейського фонду миру та запропоноване збільшення його загальної фінансової стелі. Вона запрошує Раду досягти згоди до початку березня 2024 року щодо внесення змін до Рішення Ради… на основі пропозиції Високого представника щодо Фонду допомоги Україні та запропонованих ключових модальностей, беручи до уваги пропозиції держав-членів".

Іншими словами, питання відкладається щонайменше на місяць із гаком. До того ж – і це важливо – у висновках Європейської ради не вказана сума, на яку може бути збільшений Європейський фонд миру для допомоги Україні.

Утім, відсутність рішення щодо EPF прямо не впливає на те, як держави ЄС можуть надавати військову допомогу Україні. Вони, попри угорське вето, робили це протягом останнього року і, напевно, продовжуватимуть робити і надалі.

Автори: Олег Павлюк, Сергій Сидоренко, 

"Європейська правда"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.