Уповноважені економоператори: чому вони потрібні та як не повторити помилок Молдови

Вівторок, 29 листопада 2016, 09:00 — , , Антон Мельник
Фото silport.ee

Ще у вересні, відповідно до зобов’язань перед МВФ, Україна мала запровадити інститут уповноваженого економічного оператора (УЕО).

Це потрібно для спрощення митних процедур та імплементації митного законодавства ЄС - зобов’язання відповідно до Угоди про асоціацію, особливо після запровадження ЗВТ.

Що це таке?

Інститут уповноваженого економічного оператора з’явився як відповідь на зростаючі глобальні загрози безпеці, зокрема, після трагічних подій у Нью-Йорку 11 вересня 2001 року. Тоді Всесвітня митна організація (ВМО) і США зокрема переглянули своє ставлення до безпеки ланцюга поставок з метою її посилення.

Однак, щоб митниця могла належним чином контролювати безпеку, потрібно ефективно організувати використання власних обмежених ресурсів митників. Зрозуміло, що

проконтролювати всі зовнішньоекономічні операції практично неможливо, тому важливо визначитися з тим, кому довіряти, а кого перевіряти.

У 2005 році ВМО затвердила Рамкові стандарти безпеки міжнародної торгівлі. Ці рекомендації серед іншого започаткували створення концепції уповноважених економічних операторів.

Головна ідея цієї концепції доволі проста: митниця довіряє законослухняному бізнесу і перевіряє лише ті зовнішньоекономічні операції, де є реальний ризик порушень законодавства.

На сьогодні УЕО діють в усіх 28 країнах ЄС, США, Швейцарії, Норвегії, Японії, США, Китаї та деяких інших країнах, які є членами Всесвітньої митної організації.

Тобто ці країни мають подібне правове регулювання УЕО та можуть укладати між собою домовленості про взаємне визнання УЕО.

Тому якщо в Україні впровадити вимоги до УЕО, еквівалентні до європейських, з'явиться перспектива взаємного визнання – щоб українські підприємства змогли отримати митні пільги за кордоном.

У протилежному випадку Україна може повторити досить неоднозначний приклад Молдови. Там запровадили інститут уповноважених економічних операторів, однак законодавство Молдови щодо УЕО не відповідає європейським вимогам.

Водночас у рамках Угоди про асоціацію з ЄС Молдова вже почала в односторонньому порядку надавати пільги для  іноземних компаній, які в ЄС мають статус УЕО.

Тобто Молдова відкриває свій ринок для іноземних УЕО, натомість Європа не надає переваг молдовським компаніям, які мають статус УЕО.

Чи є користь в отриманні статусу УЕО?

Статус УЕО – це комплекс пільг при взаємодії з митницею, які може отримати законослухняне підприємство. Конкретний набір митних спрощень відрізняється залежно від типу сертифіката, який отримало підприємство (сертифікат на спрощення митних процедур та/або сертифікат надійності і безпеки). Розглянемо найбільш суттєві переваги.

Перш за все, це значно менша кількість перевірок на митниці.

Товари, що переміщуються уповноваженим оператором, рідше підлягають митним оглядам та перевіркам документів.

У разі, якщо митниця все ж захоче оглянути товар, який провозить УЕО, вона заздалегідь інформує про це підприємство. Це дозволяє краще планувати поставки та уникати простоїв.

При цьому митне оформлення та митний контроль вантажів УЕО здійснюються у першочерговому порядку.

Компанія зі статусом УЕО може оформлювати товари "у себе вдома", користуючись процедурою митного оформлення на власних складських та виробничих потужностях. Після того, як ще не розмитнений вантаж прибув за місцем розташування підприємства, уповноваженому економічному оператору достатньо коротко проінформувати про це митницю, надавши загальні відомості про товар.

Для збільшення - натисніть на зображення 

Якщо митниця не захоче оглядати вантаж, можна одразу розпочати його вивантаження. Подати повністю заповнену митну декларацію та сплатити митні платежі у такому випадку можна постфактум, після того, як товари фактично вивантажені, перераховані та оприбутковані.

Все це допомагає скоротити витрати та час на проходження митниці.

У деяких випадках митниця фактично делегує уповноваженому економічному оператору частину своїх повноважень. Так, уповноважений оператор може сам опломбовувати вантажі митними пломбами при відправленні товарів.

Підприємство, яке часто переміщує товари внутрішнім та зовнішнім транзитом, зможе отримати зменшення суми митної гарантії (забезпечення сплати митних платежів) або звільнення від сплати гарантії при транзитних перевезеннях.

Але слід зауважити, що, крім прописаних у законі спрощень, власник статусу УЕО отримує й інші вигоди.

Адже статус УЕО – це своєрідна сертифікація якості роботи. Отже, таке підприємство у всьому світі сприймається контрагентами як надійний та безпечний бізнес-партнер. Запроваджуючи у себе процедури та стандарти, необхідні для виконання критеріїв УЕО, компанія тим самим збільшує загальну ефективність своєї роботи.

Це порядок у бухгалтерії та на складі, фізична безпека товарів та інформації, покращене керування компанією. Тож отримання статусу УЕО передбачає також низку непрямих переваг.

Хто зможе отримати статус УЕО?

Щоб отримати всі ці пільги, підприємство має відповідати низці критеріїв. Зокрема, йдеться про платоспроможність, наявність відповідної системи ведення документації, професійну придатність, дотримання стандартів надійності та безпеки. Усі ці критерії більш детально прописані у міжнародних рекомендаціях та законодавстві ЄС.

Серед бізнесменів побутує думка, що отримати сертифікат УЕО зможуть лише великі компанії. Однак насправді критерії відповідності статусу УЕО є однаковими для всіх, головне – виконати їх.

У деяких аспектах невеликому підприємству навіть легше виконати вимоги до УЕО. Адже чим менший розмір бізнесу, тим легше його проконтролювати, на відміну від великих корпорацій із набагато більшим обсягом зовнішньоекономічних операцій.

З іншого боку, отримання статусу УЕО - це тривалий процес, що вимагає чималих зусиль від бізнесу. Тому не виключено, що у разі запровадження інституту УЕО в Україні, одними з перших ним зможуть скористатися українські "доньки" іноземних компаній, які вже мають аналогічний статус у ЄС або в США (особливо якщо українське законодавство у сфері УЕО буде повністю відповідати іноземному).

Є побоювання, що статусом УЕО скористаються недобросовісні імпортери, які таким чином зможуть уникати належного митного контролю та ухилятися від сплати податків.

Однак, як показує досвід країн ЄС, перед отриманням статусу УЕО підприємство має пройти досить жорстку перевірку, під час якої митна служба ретельно досліджує всі аспекти діяльності компанії.

Таким чином, претендент на статус УЕО має бути кришталево чистим та прозорим з точки зору митниці.

Що треба зробити Україні для запровадження УЕО?

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна має імплементувати до свого законодавства Митний кодекс Європейського Союзу (Додаток XV до Угоди). УЕО - серед тих положень, які мають бути імплементовані протягом трьох років з часу набуття чинності Угоди.

У законодавстві України поняття УЕО існує з 2012 року – від моменту ухвалення чинного Митного кодексу. Однак жодного уповноваженого економічного оператора в Україні досі не з’явилося через відсутність необхідних для цього підзаконних актів.

На нинішньому етапі євроінтеграції, можливо, це навіть на краще. Річ у тім, що норми щодо регулювання діяльності УЕО у чинному Кодексі не повною мірою відповідають європейським.

Якби в Україні з’явилися УЕО, що не відповідають європейським нормам, новоспечені оператори не отримали би пільг у ЄС.

За умовою угоди з ЄС Україна повинна внести суттєві зміни до свого законодавства, що спричинило б необхідність повторної пересертифікації чинних УЕО на відповідність новим вимогам законодавства. Зокрема, як наслідок розходжень у правовому регулюванні інституту УЕО, Молдова не домоглась визнання своїх УЕО в ЄС, хоча і почала визнавати в односторонньому порядку УЕО Європейського Союзу.

У Верховній раді перебувають на розгляді два законопроекти про внесення змін до Митного та Податкового кодексів (реєстраційні номери 4777, 4776), розроблені експертною групою за участю представників ДФС, Міністерства фінансів та бізнесу на підставі митного законодавства ЄС та міжнародних рекомендацій. Ухвалення запропонованих цими законопроектами змін дозволить Україні запровадити інститут УЕО та спростити митні процедури для законослухняного українського бізнесу.

Однак перспективи ухвалення згаданих законопроектів поки що незрозумілі.

Попри те, що у вересні Україна зобов’язалася перед МВФ запровадити УЕО ще цього року, упевненості у тому, що ці законопроекти будуть успішно проголосовані, досі немає.

Часу на виконання міжнародних зобов’язань України щодо запровадження УЕО залишилося не так вже й багато. Держава повинна нарешті надати підтримку бізнесу, в тому числі й на митниці.

Що ми втрачаємо?

Всі держави по сусідству з Україною вже запровадили свої програми по УЕО і завдяки цьому надали значну підтримку своїм експортерам.

Враховуючи, що Україна активно підписує угоди про вільну торгівлю з країнами, в яких УЕО уже існують, відсутність такого інституту не кращим чином впливає на конкурентоздатність українських підприємств на глобальних ринках.

Тому подальша затримка з правовим регулюванням УЕО жодним чином не в інтересах держави і бізнесу. І для того, щоб інститут УЕО нарешті запрацював на практиці, слід не тільки прийняти законопроект, а й забезпечити його якісну імплементацію з урахуванням вітчизняних реалій.

У протилежному випадку можемо отримати ситуацію, коли будемо змушені визнавати чужих УЕО, замість того, щоб надавати цей статус українським підприємствам.

Автори: Любов Акуленко, Світлана Майструк, експерти ГО "Український центр європейської політики";

Антон Мельник, старший консультант практики непрямого оподаткування EY Україна

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають виключно точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua