"В регіоні не вистачає обсягів газу за такою ціною, яка задовольнила б Україну"

Середа, 9 липня 2014, 10:36 — , Братислава, ЄвроПравда

Найбільші обсяги газу Україна розраховує отримувати, використовуючи реверсні поставки територією Словаччини. Однак ще донедавна угода про реверс була під питанням. Відсутність домовленостей в Україні найчастіше пояснювали позицією прем'єр-міністр Словаччини Роберта Фіцо, який має репутацію проросійського політика. Про перспективи реверсу газу до України, а також про загальний інтерес двох країн - протидію реалізації "Газпромом" проекту "Південний потік" ЄвроПравді розповів Карел Хірман, радник з енергетичних питань прем'єр-міністра Словаччини у 2010-2012 роках Івети Радічової.

- Україна і Словаччина не можуть досягти остаточної згоди в питанні реверсу газу. В чому проблема?

- Проблеми тут немає - всі договори вже підписані, й до весни обсяг реверсу можна довести до 10 млрд кубометрів на рік. Це не так вже й мало. Йдеться про так званий малий реверс, який було запропоновано українській стороні вже майже два роки тому.

Однак до жовтня минулого року українська сторона сама припинила переговори.

Як наслідок, ми втратили мінімум півроку. Якби цього не сталося, ми могли б вже зараз здійснювати поставки.

- Основною проблемою вважалася необхідність будівництва невеликої ділянки трубопроводу - лише кілька сотень метрів. Ця проблема вирішується?

- Для реверсу буде задіяний досить старий трубопровід Вояни-Ужгород, який був побудований ще в радянський час. Ця труба стоїть порожня і підходить для реверсу зі Словаччини. Зі словацького боку необхідно добудувати з'єднання між цим трубопроводом і основним газотранспортним транзитним коридором.

Тому на словацькій стороні необхідно побудувати "трубопроводик" довжиною кілька сотень метрів і вимірювальну станцію. Ця робота триває.

- А коли вона буде завершена?

- Восени почнеться постачання газу в пробному обсязі - в перерахунку на річний обсяг це буде приблизно 3 млрд кубометрів. А вже до весни 2015 року обсяги поставок можна буде збільшити до 8-10 млрд кубометрів на рік.

Але все залежить від технічного стану трубопроводу.

Хочу зазначити - це був найреальніший і найбільш швидко реалізований варіант реверсу. На жаль, через безглузді розмови ми втратили як мінімум півроку. В результаті зараз реалізується саме той проект, який був на столі від початку. Його підтримують і Єврокомісія, і газотрейдери.

- Якою буде ціна цього газу?

- Це не питання словацької сторони. Ціна залежить від угод "Нафтогазу" з європейськими трейдерами. Ціна за підсумками квітня, як повідомляла українська митниця - $375 за тисячу кубометрів. Подивимося, якою буде ціна восени.

- Були заяви, що наростити обсяг реверсу до 10 млрд на рік буде дуже складно. Наскільки такі оцінки відповідають дійсності?

- Все залежить від того, в якому стані трубопровід на українському боці. Всі питають, який його стан в Словаччині, але мало хто задається питанням, що з ним в Україні. Тільки робоча перевірка системи, яка відбудеться восени, дасть відповідь на це питання - який оптимум завантаження системи.

Ймовірно, він все ж складе 8-10 млрд кубометрів.

- До підписання угоди українські чиновники дуже часто заявляли, що Словаччина не бажає виконувати вимоги Третього енергопакету.

- При всій повазі до українських чиновників, слід нагадати, що Словаччина є членом ЄС, вона імплементувала Третій енергопакет без будь-яких зауважень з боку Єврокомісії. Тому подібні заяви можуть лише дивувати.

Це не партнерська поведінка української сторони, вона не допомагає зміцненню нашої співпраці!

- І все ж таки, наскільки політичний фактор впливав на прийняття рішень? Адже не секрет, що прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо вважається проросійським політиком.

- Технічно питання реверсу вирішене вже давно, але воно було занадто політизоване. У стратегії Eustream (компанія-оператор газопровідної системи Словаччини) питання реверсу в Україну було визначено як одна з головних цілей розвитку ще кілька років тому.

Коли вартість європейського газу виявилася нижчою за російський, коли з Києва надійшов реальний запит - питання одразу почали вирішуватися. До речі, до цих переговорів у Eustream і "Укртрансгазу" не було навіть меморандуму про співпрацю, що дуже дивно, адже йдеться про операторів двох сусідніх країн.

В підсумку наша співпраця починалося фактично з нуля.

Але що стосується політичного чинника, то він, безумовно, був.

- У чому він полягав?

- Політичний тиск проявлявся в гучних заявах під час переговорів. Але в результаті сторони домовилися, а Фіцо заявив про підтримку України.

Але до цього лунали різкі заяви як того ж Фіцо, так і деяких українських чиновників, наприклад Юрія Продана. І ці обміни різкими фразами лише заважали переговорам.

- Який максимально можливий обсяг реверсу газу через Словаччину?

- Треба орієнтуватися на 8-10 млрд кубометрів. Головне, щоб у трейдерів постійно були вільні такі обсяги газу, що викликає у мене сумнів.

- З чим пов'язані ваші сумніви? З тиском Росії?

- Йдеться про реальний стан ринку газу в нашому регіоні. Ось дивіться, потужності реверсу через Польщу та Угорщину разом становлять близько 6 млрд кубометрів. Скільки реально Україна прийняла палива за цими маршрутами?

- Мінімальний обсяг.

- А чому? Тому що газу немає!

Газ продають європейські трейдери. У них немає в нашому регіоні такого обсягу палива і за такою ціною, яка повністю задовольнила б Україну. Річ в першу чергу не в обсязі, а в ціні.

Після припинення "Газпромом" постачання газу до України виникає ще більше сумнівів щодо наявності в регіоні такого обсягу вільного газу. Такі ризики стануть ще більшими, якщо буде зупинено транзит газу до Євросоюзу через Україну.

- В такому разі який буде реальний обсяг словацького реверсу?

- Я не пророк. Все залежатиме від зими (середньодобових температур), від розвитку ситуації на спотовому ринку в Європі, особливо в нашому центральноєвропейському регіоні, а також від стану транзиту російського газу до Європи.

Хочу відзначити дуже просту річ, яку багато хто чомусь не розуміє.

Не існує окремого українського газового коридору, так само як не існує і словацького газового коридору. Є спільний українсько-словацький коридор! У забезпеченні цього транзиту у нас спільні інтереси, однак ми досі не об'єднали свої зусилля, щоб у загальних інтересах зберегти цей коридор.

- Чи є виходом із ситуації ініціатива Польщі про те, що ЄС має виступити єдиним покупцем російського газу? Цей варіант дозволить гарантувати його транзит через Україну і Словаччину.

- Офіційна позиція Словаччини з цього питання поки не озвучувалася, але я скептично оцінюю таку ініціативу.

Євросоюз ніколи не купував газ і не думаю, що він це робитиме. ЄС - це спільнота держав, а не трейдер.

Навіщо треба було приймати Третій енергопакет і лібералізувати газовий ринок? Щоб створити мегапокупця газу в особі брюссельських чиновників?

Можна погодитися з аргументом, що єдиний покупець матиме кращу позицію на переговорах з "Газпромом". Проте одразу виникає питання: чому така схема повинна діяти щодо російського газу, а не алжирського?

Тому централізація закупівель не може бути виходом із ситуації.

Цілком можливо, за аналогією з нафтовою кризою 1970-х років, що виходом із ситуації стане спеціальна агенція, яка буде забезпечувати енергетичну незалежність членів ЄС і, можливо, проводити закупівлі, формуючи газовий резерв.

- Якою є позиція Словаччини щодо реалізації проекту "Південний потік"? Наскільки ймовірною є його реалізація в умовах санкцій проти РФ?

- Цей проект - чудова ілюстрація того, що інтереси України і Словаччини збігаються. Він невигідний і нам, і вам. Зменшення транзиту газу через Україну автоматично означає зниження транзиту через Словаччину.

- Проте представники словацької влади ніколи не виступали проти цього проекту!

- Так, і це наша помилка. Можливо, тепер ситуація зміниться. Дуже важливою є позиція Єврокомісії про те, що концепція цього проекту цілковито суперечить законодавству ЄС.

Надання цьому проекту виняткового статусу, про що часто говорять його прихильники, повністю нівелює всі зусилля щодо впровадження Третього енергопакету. Більш того, він руйнує законодавчий простір ЄС!

Сенс цього проекту - обійти територію України, а тому він не має ані найменшого значення для забезпечення енергетичної безпеки ЄС.

- Однак цей проект має прихильників в ЄС. Крім Болгарії, його підтримала і Австрія.

- Така позиція - це виклик всьому ЄС. Австрія і Болгарія зробили крок, який є викликом для всього Євросоюзу.

Подивимося, якою буде відповідь Єврокомісії.

І ще одне зауваження - я б не порівнював "Південний потік" з "Північним". "Північний потік" був реалізований до прийняття Третього енергопакету. Однак ключова відмінність - він закінчується на балтійському узбережжя Німеччини і не заходить на територію ЄС.

"Південний потік" глибоко заходить на територію ЄС, а тому повинен відповідати його законодавству. Тому реалізація одного проекту не може бути прикладом для іншого.

- Ще одне питання: як з боку виглядають перспективи "Нафтогазу" в суді з "Газпромом"?

- Важко сказати. Зазначу лише одне: з погляду Європи, арбітраж - це нормальне явище. Тут немає нічого незвичайного.

Нестандартно - це коли один одному перекривають вентилі.

"Нафтогаз" і "Газпром" вже давно мали б вирішувати свої спори в суді. Відсутність позовів на тлі постійних конфліктів була сигналом ,що відносини цих компаній, скажімо так, нестандартні. Всі ці спори з постійними звинуваченнями нагадували нескінченний латиноамериканський серіал.

Це виглядає дуже незрозумілим, адже якщо сторони не можуть домовитися, вони йдуть до суду.

- Чи зможе стати виходом із ситуації створення газового консорціуму України та ЄС, що дозволить Євросоюзу купувати газ на українсько-російському кордоні?

- Як мінімум, це дозволить зробити український газовий бізнес більш зрозумілим Європі.

Повторюся, основна проблема полягає зараз в тому, що процеси в газовій сфері України абсолютно незрозумілі для європейців. Але при цьому важливо усвідомлювати, що ЄС газ не купує. Його купують трейдери, причому вони мають довгострокові контракти з "Газпромом", які важко змінити.

Тому такий консорціум можливий насамперед за участю газових операторів, але для цього Україна повинна довести, що така схема транзиту більш надійна, ніж купівля газу на кордоні України і країн ЄС.

Я думаю, що Київ робить перші правильні кроки в цьому напрямі. І це є підставою для оптимізму.

Інтерв'ю взяв Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua