Прем’єр Греції анонсував конституційну реформу
У четвер прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс представив запропоновану керівною партією "Нова демократія" концепцію конституційної реформи.
Про це, як пише "Європейська правда", повідомляє Ekathimerini.
У концепції викладено поправки до 30 статей, що передбачають реформування процедур призначення суддів, виборчих процедур, державного управління та охорони навколишнього середовища.
Ці пропозиції, представлені перед парламентською фракцією партії, знаменують початок того, що посадовці описали як тривалу, багатоетапну дискусію щодо конституційної реформи. Згідно з графіком уряду, офіційний процес має розпочатися у травні, коли "Нова демократія" подасть свою пропозицію з підписами щонайменше 50 депутатів, після чого буде створено комітет з перегляду конституції.
Серед найважливіших пропозицій – зміни до статті 86, що регулює відповідальність міністрів. Уряд пропонує скасувати вимогу, щоб парламент діяв "без затримки", та позбавити парламент повноважень проводити попередні розслідування. Натомість попередні перевірки проводитиме апеляційний прокурор, а рішення про порушення кримінальної справи вимагатимуть голосування в парламенті абсолютною більшістю шляхом поіменного голосування.
Пакет також пропонує дозволити голосування поштою для виборців у Греції, розширивши систему, яка раніше застосовувалася лише до виборців за кордоном. Інша пропозиція передбачає встановлення шестирічного терміну повноважень президента.
Важливе місце займають судові реформи. Просування на найвищі судові посади вирішуватиме спеціальна парламентська комісія з числа найстарших суддів, без втручання уряду. Кандидати обиратимуться зі списків, запропонованих пленарними засіданнями суддів.
Інші запропоновані зміни стосуються зміни клімату, відновлюваної енергії, доступного житла та міжпоколінної справедливості. Текст також закликає до конституційних гарантій належної законодавчої практики, фіскального балансу та демократичної організації партій.
Пропозиції включають зміни в галузі освіти, зокрема гарантію того, що обов’язкова шкільна освіта не може тривати менше 11 років, а також положення, що дозволяють вищим навчальним закладам з державним або недержавним, некомерційним статусом діяти під незалежним наглядом.
Додаткові зміни переглянуть поняття постійності в державному секторі, розширять захист власності та встановлять нові процедури відбору керівників незалежних органів влади.
Пакет поправок містить формулювання, згідно з яким штучний інтелект "повинен служити свободі та добробуту суспільства", водночас прагнучи мінімізувати ризики та максимізувати вигоди. Окремі поправки щодо засобів масової інформації будуть спрямовані на "очищення та раціоналізацію" регулювання друкованих ЗМІ, телебачення, радіо та інтернету, одночасно захищаючи журналістів у відносинах з їхніми роботодавцями. Інші заходи спростять правила щодо несумісності посад для законодавців та посилять стандарти функціонування уряду.
Нагадаємо, наприкінці минулого тижня у Навроцького оголосили про початок процесу створення нового проєкту конституції Польщі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск розкритикував ці наміри.
Про намір розробити нову конституцію Кароль Навроцький заявив у першому виступі після присяги в серпні. Тоді глава кабінету президента повідомив, що нова конституція мала б посилити роль президента.
Детальніше на цю тему – у статті Конституція як зброя: чому в Польщі хочуть змінити основний закон і які наслідки це матиме