Нерадісні події у ПАРЄ, що минулого тижня стали чи не головною політичною новиною в Україні, не залишилися без уваги і у європейських медіа – хоча це було геть не очевидним. Це у нас новини з Ради Європи викликають непідробну зацікавленість, а західноєвропейські медіа зазвичай ігнорують дану організацію, яка ухвалює лише дорадчі рішення і явно програє за впливом Євросоюзу, членами якого вони також є.

Однак цього разу про Парламентську асамблею написали сотні медіа у більшості держав ЄС. Історії про ПАРЄ з’явилися у світових інформаційних агенціях, а друковані видання подекуди згадали про неї і на перших сторінках.

Це було всупереч планам тих політиків, що прагнули зробити "прощення" Росії непомітним для західного читача.

Але ще більше їхнім планам суперечила тональність публікацій. У багатьох державах (а головне – у Франції та Німеччині) медіа жорстко розкритикували ідею зняття санкцій з росіян без виконання ними вимог. Подекуди, як у Швеції, критика сягнула рівня відвертих атак на уряд. Та особливо приємною (бо несподіваною) стала реакція медіа у Болгарії.

Хоча були і країни, в яких суспільна думка пристала на позицію повернення росіян до ПАРЄ.

Про все це – в огляді від "Європейської правди".

"Та пішли ви!.."

Одним із найбільш цитованих та обговорюваних твітів німецького МЗС стала коротка заява міністра Гайко Мааса. У вівторок, після ухвалення резолюції ПАРЄ, що вбила ключові інструменти санкційного механізму, Маас вирішив висловити радість із цього приводу. "Це гарна новина для російського громадянського суспільства, – заявив міністр. – Росія належить до Ради Європи разом з усіма своїми правами та зобов’язаннями".

Дискусія під цим твітом розгорнулася не на жарт. Коментарі (не лише від українців!) були одностайно негативними щодо дій Німеччини, яка, як відомо, стала двигуном зняття санкцій з Росії в ПАРЄ.

Але найяскравішою стала відповідь російського опозиційного активіста Гаррі Каспарова, який, на думку міністра, мав би бути потішений його словами.

"Від імені російського громадянського суспільства, змушеного жити за кордоном, відповім: та пішли ви! Умиротворення агресора та заохочення агресії лише погіршує ситуацію, і так було завжди", – написав він, зібравши 7,3 тисячі уподобань, 2,7 тисяч ревітів та цитування у європейських медіа.

On behalf of Russian civil society forced to live abroad, fuck you. Appeasing a dictator and rewarding aggression will make things worse, it always has. https://t.co/LIRLZio6BN

— Garry Kasparov (@Kasparov63) 25 червня 2019 р.

"Франція та Німеччина були втіленням мрії про Європу та світ, керований верховенством права, а не силою зброї. Та це закінчилося. Це – капітуляція, гірша за Мюнхен 1938 року, адже вони навряд чи стикаються з нацистською війною...

Об'єднана Європа була побудована, щоб поширювати ідеали права та прав людини через свої інституції. Та без цінностей інститути стають інструментами корупції та пригнічення. А євробюрократам, які кажуть, що треба "тримати Путіна за столом" для переговорів, треба спитати про це мешканців Алеппо. Якщо знайдуть когось звідти живим", – продовжив Каспаров.

Ці слова російського опозиціонера важливі тим, що вони руйнують основний (і від початку неправдивий) аргумент німців, мовляв, вони повертали росіян до Страсбурга на одноголосну вимогу російського суспільства – у той час як думки активістів з РФ із цього приводу дуже розділені.

Пояснення західних урядів з цього приводу взагалі вражали рівнем неправди, і це не пройшло повз увагу журналістів.

Посол України при Раді Європи Дмитро Кулеба звертає увагу на те, що зазвичай західні медіа взагалі не пишуть про рішення ПАРЄ, і, швидше за все, саме на це розраховували у Парижі та Берліні – але реальність виявилася принципово іншою.

"Вони не розраховували на цю хвилю. І коли хвиля здійнялася, особливо в Німеччині – вони не були до цього готові. Привідкрию дипломатичну таємницю – одразу німецьке МЗС захотіло поспілкуватися з українським МЗС. І одразу місія Німеччини при Раді Європи вийшла на нас у Страсбурзі й захотіла поспілкуватися про те, чим можна допомогти Україні", – розповів посол, якого відкликали до Києва через кризу, в ефірі телеканалу "Еспресо".

"Акт відчаю у 220 частинах"

Природно, що саме німецькі ЗМІ найчастіше цитували свого міністра Мааса – а також спростування його слів.

Берлінська Tagesspiegel обурюється тим, що міністр назвав рішення ПАРЄ "компромісним": "Про компроміс тут питання не стоїть, адже поступки робить лише одна сторона – Рада Європи. А члени ПАРЄ здалися перед російським шантажем".

Видання зазначає, що йдеться не лише про Росію. Інші країни втратили стимул сприймати всерйоз будь-які резолюції ПАРЄ, адже покарання за порушення не буде. "Відтепер, коли авторитарні держави встановлюють тон та правила у Раді Європи, організація навряд чи зможе виконувати свої ключові завдання. Рада Європи поставила на кон довіру до себе – і програла".

Стаття у Tagesspiegel – не найжорсткіша публікація у німецьких ЗМІ. Німецька хвиля наводить короткий моніторинг національних медіа, і картина дуже схожа, незалежно від партійних симпатій медіа.

 "Нейтралізувати новообраного мера Стамбула? Кинути за ґрати кілька незручних журналістів у Баку? Чом би й ні, адже санкцій від Ради Європи тепер чекати не варто. Справжній переможець у цій дешевій комедії – Владімір Путін. Вкотре стало очевидним, що шантаж веде до бажаного результату", – розмірковує ліва берлінська газета Die Tageszeitung. "Це рішення, яке просували передовсім Франція і Німеччина, можна прирівняти до капітуляції Ради Європи та її самознищення. Хто ще сприйматиме цю інституцію всерйоз?" – ставить видання риторичне запитання.

"Не виконавши жодної вимоги, Росія повертається до Ради Європи, пообіцявши сплатити заборговані 75 мільйонів євро. Це перемога політики Кремля у кращих традиціях Макіавеллі. Однак для прав людини це поразка", – вважає мюнхенська лівоцентристська Süddeutsche Zeitung, найтиражніша газета у Німеччині. Аргумент про те, що прощення Росії залишить російським громадянам можливість звертатися до ЄСПЛ, вона називає лише "фіговим листком для Франції і Німеччині, які прогнулися".

Правоцентристська Frankfurter Allgemeine Zeitung також пише, що Німеччина "плутає поступливість із діалогом". Цікаво, що дії України, яка намагалася зупинити зняття санкцій, "заспамивши" асамблею 220 поправками і затягнувши засідання до першої ночі, не викликали запитань у журналістів. "Акт відчаю у 220 частинах", – пояснили вони дії українських депутатів.

А німецька версія видання Euractiv, що спеціалізується на європейських питаннях, обрала для статті красномовний заголовок: "Неприпустимі поступки агресору".

Звісно, є і протилежні думки, але їх – виразна меншість.

Приміром, суспільний телеканал ZDF не став критикувати рішення, а натомість навів відверто неправдиві аргументи Франка Швабе, голови німецької делегації в ПАРЄ та одного з рушіїв прощення Росії – мовляв, санкційний механізм був просто покращений. "Ми робимо правила кращими для реагування на дії держав, що порушують принципи Ради Європи", – розповів той журналістам.

А консервативна Die Welt адвокує потепління з Росією і вважає, що санкції (будь-які) не дають користі. "Санкції майже завжди не досягають своєї мети, але при цьому досягають того, що і не планувалося. Тому потрібні альтернативи", – пише видання.

Французький поцілунок для уряду Макрона

Важлива деталь: значна частина повідомлень західних ЗМІ все ж не містили редакційної оцінки та просто наводили аргументи сторін. Однак і їх навряд чи можна назвати зовсім нейтральними.

Ці новини, як правило, є просто повідомленнями ключових інформаційних агенцій, а принаймні дві головні агенції, на які підписані європейські медіа (AFP та AP, а також агенції-партнери, які републікують їхні новини), подали позицію України настільки чітко та яскраво, що їхніх новин було цілком достатньо для усвідомлення абсурдності подій у Страсбурзі.

Зокрема, процитоване десятками медіа повідомлення Agence France Presse (яке у перекладі поширювалося також для німецьких підписників та у швейцарському Swiss News Agency) розповіло про "лютий опір" небезпечним змінам з боку українських депутатів, навело цитату Олексія Гончаренка про "російський шантаж" та згадало про "неодноразові погрози" Раді Європи з Москви.

Не дивно, що і французькі газети написали про ПАРЄ зовсім не так, як сподівався офіційний Париж.

Навіть ті медіа, які повірили в офіційну лінію щодо загрози виходу Росії з Ради Європи, ставили під сумнів наслідки дій Парижа.

"Визнання слабкості чи прагматизм?" – питає аналітичне видання Atlantico.fr і додає, що рішення ПАРЄ "відкрило небезпечні двері".

Цікава деталь: місцеві страсбурзькі видання, які взагалі майже ніколи не пишуть про Раду Європи, цього разу вирішили порушити традицію. Rue89strasbourg, як і багато інших ЗМІ, зупинилося на фінансах як головній причині кризи, а Dernières Nouvelles d'Alsace запитало: якщо за 5 років РФ не поступилася ані на крок і лише погіршила ситуацію, а у відповідь з неї зняли санкції, то "якими ж аргументами можливо буде вплинути на Росію після цього"? "І як можливо буде пояснити українцям, що після такого вони мають працювати з росіянами в інституції, яка мала би захищати міжнародне право та повагу до прав людини?" – питають журналісти.

Центральні французькі ЗМІ не відставали за накалом критики.

Авторитетний Le Monde взагалі взявся жорстко критикувати уряд Макрона за безумовне повернення РФ. "Москва повернулася до ПАРЄ, але так нічого і не принесла", зветься аналітична стаття, яка доводить, що прощення без умов було даремним і не надто допоможе росіянам. Окремо це видання пояснило, що єдності російського громадянського суспільства з питання прощення Путіна у Раді Європи немає і близько.

Та найяскравішим був заголовок першої реакції Le Monde на новини зі Страсбурга. "Дозволивши Росії повернутися, Рада Європи вчинила щось на кшталт колективного самогубства", – вважають журналісти.

Схожого висновку дійшли й інші медіа. La Croix, приміром, винесло у підзаголовок цитату Павла Клімкіна: "Рада Європи втратила довіру до себе".

Хто проти нас?

Ми вже згадали, що у окремих німецьких ЗМІ доводилося бачити матеріали, що збігаються з позицією Берліна, а не України. Їх явна меншість, але вони є.

Варто визнати, що у деяких державах ситуація – прямо протилежна. І для конкретно цих держав це – очікувана картина.

У медіа Австрії та Італії ми не побачили статей, схожих за тональністю на французький та німецький мейнстрим (або принаймні їх була меншість). На щастя, ідея зняття санкцій там також не стала провідною. У цих державах тема ПАРЄ взагалі не вийшла на перші шпальти та обмежилася відносно короткими повідомленнями про діалог. Визнаючи, що жодне з рішень (зняти санкції або ж залишити їх і поглибити кризу у відносинах Росії з РЄ) не є ідеальним, тамтешні журналісти та аналітики зійшлися на думці, що перший варіант кращий.

У Фінляндії, яка була формальним ініціатором зняття санкцій з РФ, думки медіа розділилися. Частина ЗМІ схилилися до критики Ради Європи, приміром, авторитетне видання YLE, де послалися на експертну думку про те, що очікувати змін ситуації з правами людини у Росії через такі кроки – це якось "по-дитячому". Інші – віддали перевагу офіційній позиції, цитуючи депутатів, які дружно підтримали зняття санкцій з РФ.

Схожа історія у Нідерландах, де критика депутатів, що підтримали повернення РФ, лунала, але і близько не була нищівною.

Натомість статті у Швейцарії, яка майже одноголосно виступила адвокатом росіян у ПАРЄ, приємно здивували.

Тамтешні політики, що захищали Росію, опинилися в ролі "хлопчиків (та дівчаток) для побиття".

"Ця подія підкреслила безпомічність більшості швейцарських та європейських інституцій", – пише Le Temps.

"Це фатальний сигнал для довіри до Ради Європи", – вважає мовник Schweizer Radio und Fernsehe. А в статті "Тріумф Москви" той же SRF взагалі заявив про дискредитацію та "розвал" Ради Європи як наслідок рішень, ухвалених цього тижня.

"Рада Європи мала вибір між двох зол: або вона продає свою душу, або ставить під ризик своє існування. Парламентська асамблея вирішила обрати перший варіант", – констатують журналісти, додавши, що за цього вибору РЄ втрачає довіру України і все одно вже не буде такою, як досі.

"Складно зрозуміти, як Росія, не зробивши жодного кроку, отримала поступки з боку Ради Європи... Спроба нормалізувати відносини між РЄ та Росією зрозуміла, але те, у який покірний спосіб це робилося, не просто залишає погані відчуття, а й підриває авторитет організації. Брак твердості позицій у спротиві авторитарним режимам рідко коли дає успіх", – пише Neue Zürcher Zeitung.

Там, де медіа мають вагу

І насамкінець – про особливо приємні приклади. Про країни, де обурення діями депутатів у Страсбурзі вплинуло на політику.

Почати є сенс із Молдови, де багато кого шокував вибір одного з лідерів проєвропейської частини влади, Андрея Нестасе, який проголосував проти України. Як наслідок, він стикнувся із медіакритикою, яка ще може мати відголосок на позачергових виборах, що очікуються у наших сусідів.

У Польщі неприємні запитання змусили депутата Кшиштофа Мешковського оголосити, що він "помилився", натиснувши кнопку "за".

Справді гаряча дискусія розгорілася у Швеції, де проти України проголосував лише один депутат, що представляє... урядову партію, соціал-демократів.

Як пише Aftonbladet, це голосування було "дивним, необґрунтованим і ганебним". "Уряд має пояснити свою позицію щодо санкцій". – вимагали журналісти. Причому ці вимоги лунали буквально звідусіль. "Уряд Стефана Льовена здався перед погрозами Путіна вийти з Ради Європи", – пише Svenska Dagbladet. "Робота Росії з дестабілізації Європи не припиняється, тому санкції слід не знімати, а збільшувати", – йдеться в редакційній статті Nya Wermlands-Tidningen.

Уряд, звісно, поспішив запевнити, що санкції в рамках ЄС ніхто знімати не планує, але публічна критика від того не стихла. Тим більше, що в середу в ПАРЄ соціал-демократи – тепер аж троє – знову проголосували за повернення РФ до асамблеї без санкцій.

І, нарешті, про головну приємну несподіванку – про Болгарію.

Можна було прогнозувати, що за Україну вступляться ЗМІ Швеції, але те саме сталося і в Болгарії, державі, що має імідж проросійської.

Болгарські депутати не брали участі у нічному голосуванні, та поза тим, безпідставне зняття санкцій з РФ не оминуло увагу тамтешніх медіа.

"День боротьби делегатів ПАРЄ з принципами заснування цієї організації був довгим", – пише "Дневник".

"Рада Європи існує для захисту прав людини, права і демократії, а не для заспокоєння диктаторів", – обурюється "Класс", жартуючи над Меркель і Макроном, які "сподіваються, що оливкова гілка зробить Росію кращою".

А портал news.bg підкреслив цитату британця Роджера Гейла: "Депутати Європарламенту, які проголосували за повернення Росії до ПАРЄ, цінують російські гроші більше, ніж принципи".

Підсумовуючи, можна твердо говорити: Україну почули.

Критики демаршу української делегації у впливових медіа не було взагалі. Реакція варіювалася від підтримки до розуміння. І це – зайвий доказ того, що представники нашої держави у цій кризі поводяться правильно. Настільки брутальне прощення агресора не можна було не помітити.

Тепер усім гілкам влади України потрібно діяти далі. Твердо. Продумано. І – ключове – злагоджено.