Друг России во главе партии Меркель: чего ждать от изменений в главной политсиле Германии

Понедельник, 18 января 2021, 14:26 — ,
Фото DPA/East News
Армін Лашет та Ангела Меркель

Два роки тому – вперше від початку покарання РФ за дії у Криму та Донбасі – засідання російсько-німецького форуму "Петербурзький діалог" відбулося у Німеччині.

Організатором цього форуму, вкрай вигідного для демонстрації Росією поступового виходу з міжнародної ізоляції, був тодішній прем’єр федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія Армін Лашет.

Тож невипадково, що обрання Лашета на посаду голови консервативної партії "Християнсько-демократичний союз" (ХДС) так потішило РФ. Особливо зважаючи на те, що новий лідер партії матиме найвищі шанси вже цієї осені змінити Ангелу Меркель і на посаді канцлера.

Чи означатиме це й корекцію зовнішнього курсу Німеччини на користь Росії? Спробуємо розібратися.

Перемога не фаворита

Вибори голови ХДС стали не лише тестом на подолання внутрішньопартійної кризи, а радше вибором того, у якому напрямку буде рухатися далі Німеччина.

Адже вже восени наступний очільник однієї з найвпливовіших політичних сил Німеччини може змінити канцлерку Ангелу Меркель на цій високій посаді, яку вона обіймає з 2005 року.

Через пандемію COVID-19 та жорсткі карантинні обмеження вперше в історії Німеччини виборчий партійний з’їзд пройшов у цифровому форматі з прямою трансляцією в інтернеті.

Втім, сам процес обрання був подібний до попередніх років, розпочавшись 15 січня о 18:00 з привітання Ангели Меркель та прощальної промови вже ексголови ХДС Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка відмовилась від канцлерських амбіцій ще у лютому 2020 року через брак підтримки її кандидатури всередині партії.

Далі коронакриза загальмувала процес визначення її наступника, а керівництво ХДС стикнулося з необхідністю внести зміни до статуту партії, щоб дозволити електронне голосування, оскільки партійний з’їзд до цього передбачав лише фізичне зібрання делегатів.

Згідно з опитуванням, проведеним ZDF-Politbarometer, жодному з трьох висуванців від ХДС респонденти не дали більшості голосів.

Майбутнім канцлером ФРН вбачали Фрідріха Мерца та Норберта Реттгена 29% опитаних, а Арміна Лашета – 28%.

Проте, всупереч громадській думці, у суботу саме за кандидатуру останнього віддали 521 голос (52,7%), хоча формально його ще зарано вітати.

Адже відповідно до німецького законодавства онлайн-результат необхідно підтвердити поштовим голосуванням, в якому візьме участь лише переможець, а остаточні підсумки передвиборчих перегонів можна буде підбити 22 січня.

Проте голосування вже дало поштовх дискусіям, які зміни несе потенційний наступник Меркель.

Центрист із ухилом вліво

"Мій батько був шахтарем, кожен день він спускався на тисячу метрів під землю, де його чекали спека, темрява і важка робота. Батько завжди говорив: коли ти під землею, не важливо, звідки твій колега, якої він віри, походження і як він виглядає. Головне – чи можеш ти на нього покластися.

Свій спусковий жетон шахтаря він досі носить із собою на зв'язці ключів. Тому що він нагадує батькові про ту довіру до людей, якій він навчився під землею. Коли я сюди їхав, батько дав мені на щастя свій спусковий жетон. Він сказав мені: скажи їм, що вони можуть тобі довіряти", – цими словами кандидат на посаду голови ХДС Армін Лашет завершив свій передвиборчий виступ.

І не виключено, що саме така емоційна складова й додала йому голоси виборців.

59-річний Армін Лашет, безперечно, є ветераном німецької політики. Він отримав правничу освіту, працював журналістом, а до лав ХДС вступив у 1979 році.

Був депутатом Бундестагу та Європейського парламенту. Після того – призначений міністром у справах поколінь, сім'ї, жінок та інтеграції в уряді Північного Рейну-Вестфалії та робив стрімку кар’єру в межах партії, ставши у 2012 році заступником Меркель як голови ХДС. З 2017 року обіймав посаду прем'єр-міністра Північного Рейну-Вестфалії.

Його варто розглядати як політика, що за своїми поміркованими поглядами тяжіє до політичного центру без радикальних ідей.

На відміну від інших кандидатів на посаду ХДС, в першу чергу – Фрідріха Мерца, Лашет ніколи не мав публічних диспутів з Ангелою Меркель.

Показовий момент: на початку року Лашет підтримував послаблення карантину після завершення першої фази пандемії. Однак згодом він відійшов від такої позиції через розбіжності з генеральною лінією партії.

Протягом усієї передвиборчої кампанії Лашет позиціонував себе як прихильника побудови суспільних відносин за принципом соціальної справедливості, закону та порядку.

Наголос робився на тому, що якщо ХДС хоче залишатися партією, яка представляє інтереси різних категорій населення, серед яких є не тільки середній клас, молодь та жінки, то мусить зосередитись на роботі з представниками іммігрантських громад.

Тут спостерігається певна схожість з політикою Меркель під час міграційної кризи 2015 року, через що Лашета інколи критикували як послідовника "меркелізму" та звинувачували у заграванні з "лівим" електоратом.

В цьому сенсі Лашет має ще один козир – це підтримка нинішнього міністра охорони здоров’я Єнса Шпана (консервативне крило ХДС). Останній представляє молоде покоління німецької політичної еліти (40 років), відкрито заявляє про свою гомосексуальність та перебуває в офіційному шлюбі з чоловіком.

Цей факт безперечно допомагає сформувати ще більш інклюзивний імідж партії. Проте тут присутня і доволі практична сторона питання.

Рішення віддати голос за Лашета потенційно додає Шпану шансів на здобуття посади заступника голови ХДС.

Сподівання у Кремлі

Чи достатньо лідерства у ХДС, щоби стати новим канцлером Німеччини?

На перший погляд, шанси Лашета здаються дуже високими. Жорстка політика уряду Меркель щодо блокування поширення COVID-19 отримує досить схвальну оцінку німців.

Зокрема, якби наступної неділі відбулися вибори до Бундестагу, то за блок ХДС/ХСС готові віддати голоси в середньому 36% виборців, що покращує його результат 2017 року на 3%.

Але до виборів залишається ще вісім місяців, тому зміна настроїв є цілком очікуваною, що робитиме боротьбу за крісло канцлера ще запеклішою.

Зокрема, змінною у цьому політичному рівнянні може стати постать Маркуса Зедера, прем’єр-міністра Баварії та голови партії ХСС. Його персональний рівень популярності у 1,5 раза перевищує досягнення всіх кандидатів від ХДС.

Наразі Зедер невпинно стверджує, що "його місце в Баварії". Проте це може означати, що як досвідчений політик він намагається виграти час та зорієнтуватися з подальшими кроками вже після виборів у декількох федеративних землях навесні та влітку.

Проте, зважаючи на численні проросійські жести Лашета, набагато актуальнішим є інше питання:

як зміниться зовнішня політика Берліна після оновлення керівництва ХДС?

Тут варто нагадати, що проведення засідання "Петербурзького діалогу" у Бонні є не єдиним прикладом лояльного ставлення Лашета до РФ. Наприклад, він критикував санкції, накладені у відповідь на спробу отруєння Сергєя Скрипаля, заявивши, що аргументи британців не є переконливими.

Також він виступає проти політизації проєкту "Північний потік-2", який, на його думку, має бути завершений, а також припускає, що послаблення антиросійських санкцій надасть поштовх у Мінському процесі.

"У нас панує клімат, в якому будь-кого, хто виступає з відмінною від загальноприйнятої точкою зору стосовно РФ, оголошують купленим "Газпромом" або прихильником російського президента Путіна", – заявляв він.

Усе це – вкрай тривожні сигнали для Києва.

Тож невипадково, що в Москві вже висловлюють сподівання, що обрання нового канцлера ФРН та можливий прихід до влади у Франції більш лояльних політиків внаслідок президентських виборів 2022 року дозволять Росії змінити баланс сил на наступній зустрічі лідерів "нормандської четвірки".

Звісно, це не означає автоматичної корекції курсу Берліна. Найімовірніше, цього року радикальних рішень стосовно подальших відносин з Україною чекати не варто. Швидше за все, Німеччина буде сфокусована на вирішенні поточних внутрішніх проблем, пов’язаних з пандемією, а політичний істеблішмент – на парламентських виборах як таких.

Що стосується середньострокової перспективи, то здатність Лашета проводити такий курс залежатиме від результату ХДС на парламентських виборах.

Невеликий розрив на між Лашетом та Фрідріхом Мерцем, який пропонував повернення до консервативного курсу партії, показує, що всередині ХДС є суттєва опозиція новому лідеру. Яка чекатиме його помилок, щоб довести хибність зробленого вибору.

Зрештою, навіть здобувши посаду канцлера, Лашету доведеться зважати на позиції інших партій, що увійдуть до коаліційного уряду і зможуть відіграти роль стримуючого фактора, не давши закривати очі на грубі порушення РФ норм міжнародного права.

Автори:

Ольга Русова, кандидат політичних наук, провідний фахівець Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка;

Юрій Панченко, редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua