Игра на углубление кризиса: куда заведет Румынию конфликт внутри коалиции

Вторник, 21 сентября 2021, 08:00 — , для Европейской правды
Фото пресслужби уряду Румунії
Прем'єр Флорін Кицу може стати цапом-відбувайлом, без відставки якого перезапуск коаліції є неможливим

Лише нещодавно прем'єр-міністр Румунії Флорін Кицу відвідав саміт Кримської платформи і на правах держави-сусіда заявив про підтримку прагнення України стати членом європейської та євроатлантичної спільноти та про те, що Бухарест поділяє українські безпекові пріоритети.

Разом із тим над самим Кицу в Румунії нависла небезпека, щоправда, внутрішнього характеру.

Минуло менше року від останніх парламентських виборів та формування коаліції. Проте давній конкурент Націонал-ліберальної партії, соціал-демократи, схоже, вже відчули, що в рядах правлячої коаліції не все гаразд і вирішили "показати зуби".

На руку їм грає глибокий розкол всередині коаліції. Якщо найближчим чином його не буде подолано, на країну чекатимуть дострокові вибори, наслідком яких може стати сповзання Румунії в зону нестабільності. 

Час для реваншу?

Політична осінь у Румунії виявилася ранньою та дуже гарячою. 

Коаліційна криза почалася із заяви лідера соціал-демократів Марселя Чолаку, що партія планує ініціювати вотум недовіри уряду. 

Причинами для звільнення уряду есдеки називають зростання цін, заморожування зарплат та пенсій, а також погану координацію кампанії з вакцинації. Зі слів Чолаку, вотум недовіри буде ініційовано відразу після конгресів Ліберальної партії (PNL) та USR-PLUS, які заплановані цієї осені.

Соціал-демократи пригрозили вотумом недовіри, але не стали вносити його на розгляд парламенту, обґрунтовуючи це тим, що, мовляв, ще не назбирали необхідну кількість голосів.

Час, коли соціал-демократи оголосили свої претензії, виявився дуже вдалим. Адже коаліція нині значно ослаблена.

Відчутні розбіжності між лібералами та реформаторською партією USR-PLUS проявилися під час формування програми місцевого розвитку на суму 10 млрд євро.

Не секрет, що програми такого ґатунку в непрямий спосіб давно використовуються для покращення передвиборчих рейтингів. Тож не дивно, що коли 1 вересня прем'єр Флорін Кицу вніс до порядку денного засідання уряду питання про схвалення програми, однак без урахування поправок від USR-PLUS, ця партія оголосила, що її міністри не братимуть участі у засіданні уряду. Її лідери відзначили можливість виходу з правлячої коаліції та звинуватили прем’єра Кицу в порушенні протоколу функціонування коаліції та закликали до зустрічі коаліції для обговорення розбіжностей.

Проте прем'єр пішов на ескалацію і звільнив Стеліана Йона (USR-PLUS) з посади міністра юстиції. У відповідь USR-PLUS оголосила, що відкликає підтримку прем'єр-міністра, і закликала до переговорів щодо призначення іншого кандидата.

Ультимативно в USR-PLUS оголосили, що хотіли б, аби коаліція з націонал-лібералами та партією угорців UDMR збереглася, але чинний прем'єр Кицу має піти. 



3 вересня USR-PLUS, шокуючи власних виборів, пішла ще далі і вступила у ситуативний альянс із націоналістами з партії AUR (за якою, за чутками, стоять і росіяни, і Румунська православна церква, і навіть окремі представники спецслужб), аби добрати голосів.

Але тут вже соціал-демократи зробили несподіваний віраж (ймовірно, даючи шанс своїм опонентами власноруч викопати собі політичні могили) і почали затягувати процес розгляду вотуму.

Спершу вотум недовіри "застряг" у парламентських процедурах (соціал-демократи бойкотували призначення дати голосування). Кінець кінцем, було ухвалено рішення продовжити дебати та голосування за вотум лише після того, як Конституційний суд видасть свій висновок щодо дотримання процедури його оголошення.

За крок до позачергових виборів

Схоже, що розрахунок есдеків на те, що їхні опоненти самі себе "з'їдять", виявився правильним.

Новим фактором протистояння всередині коаліції (і навіть всередині партії чинного голови уряду) стала заява лідер націонал-лібералів та колишнього прем'єра Людовика Орбана, який заявив про готовність повернутися на посаду глави уряду. Нагадаємо, він подав у відставку, коли на останніх парламентських виборах PNL не набрала голосів для формування нового уряду.

Іншими словами, Орбан запропонував шлях подолання кризи, однак чітко дав зрозуміти, що посаду прем'єр-міністра націонал-ліберали віддавати не збираються. Ба більше, PNL пішла у контратаку на своїх партнерів по коаліції: звільнили державних секретарів від USR-PLUS та прагнуть змінити голову Сенату від USR-PLUS Анку Драгу.

Разом з тим, прем'єр Кицу, схоже, усвідомив, що на тлі розколу коаліції та суперечностей у самій PNL його хочуть зробити цапом-відбувайлом. А відповідно – усіма силами протидіє цьому. Зокрема, він заявив, що залишається на посаді, незважаючи на розпад правлячої коаліції, і що його партнерство з президентом Клаусом Йоганнісом є міцнішим, ніж будь-коли. 

За таких умов Конституційний суд Румунії зайняв вичікувальну позицію і переніс на 28 вересня своє ключове рішення щодо конституційності винесення вотуму недовіри.

Відтак прем’єр-міністр Кицу залишається на своєму місці принаймні до конгресу націонал-лібералів 25 вересня.

Якщо справи підуть добре і у нинішній коаліції усвідомлять катастрофічні наслідки нинішніх чвар, то ліберали й USR-PLUS зможуть відновити переговори щодо формування правлячої коаліції знову. 

Інакше це може призвести до перших за 30 років дострокових виборів із малопрогнозованими результатами.

Тоді Румунія ризикує втратити статус острівця передбачуваної демократичної стабільності у регіоні.

А вже у нового уряду, до якого прагне увійти й одіозний AUR, можуть бути зовсім нові пріоритети, які вперше за 30 років можуть підважити солідарність румунських еліт щодо підтримки поглиблення інтеграції з ЄС та НАТО і перетворять Румунію на ще одну нестабільну державу на буремному східному фланзі ЄС.

Автор: Сергій Герасимчук,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua