Деревянные угрозы: какие последствия будет иметь новый газовый ультиматум РФ

Понедельник, 28 марта 2022, 17:25 — , для Европейской правды

"Ми не будемо безкоштовно постачати газ, це однозначно. Це можна сказати з абсолютною впевненістю. У нашій ситуації займатися європейською благодійністю навряд чи можливо та доцільно", – погрожує Заходу речник Кремля Дмитрій Пєсков.

23 березня президент РФ Владімір Путін несподівано заявив, що усі платежі за російський газ мають здійснюватися у російських рублях. А вже за п'ять днів це рішення було формалізовано через доручення російському уряду, центральному банку та "Газпрому" "реалізувати комплекс заходів зі зміни валюти платежів за поставки природного газу" до недружніх країн.

При цьому європейські покупці газу вже встигли заявити, що не збираються виконувати цю російську забаганку. І це вже не позиція окремих країн, а спільна позиція Групи семи.

То що це означає? Невже енергетичне ембарго для РФ, про яке у ЄС так неохоче готові говорити, раптом реалізується руками Кремля?

Контрсанкції без економічного ефекту

Перший ефект від заяви Путіна виявився досить оптимістичним для РФ – оголошення плану перейти на розрахунки за газ у рублях мало помітний вплив на товарний та валютний ринки. Зокрема, рубль за годину укріпився більш ніж на 5%, а ціна газу на європейському спотовому ринку зросла на третину.

Річ у тім, що така заява захопила зненацька більшість країн та компаній, що імпортують російський газ. Їхні представники навіть не могли одразу зрозуміти, наскільки така зміна правил є суттєвою і наскільки вона ускладнює імпорт газу з Росії.

Більшість імпортерів взяли паузу, щоб оцінити юридичний та фінансовий бік нових правил.

Зрозуміло, що рішення Путіна – це реакція на санкції, накладені урядами розвинутих економік на Росію. Це спроба створити дзеркальні труднощі для торговельних партнерів і довести, що важелі впливу є в обох сторін.

Проте яким би сильним не було бажання Кремля  довести свій сплив Заходу, такі спроби вже традиційно завершуються не на користь самої ж РФ.

І вже зараз є всі підстави стверджувати, що історія з продажем газу за рублі вкотре підтверджує цю тезу.

Для початку важливо розуміти, що поточні платежі імпортерів російських товарів та послуг є критично важливі для стабільності рубля та стійкості російської фінансової системи.

Оскільки більша частина резервів центрального банку фактично заморожена, то збалансованість валютного ринку та відносну стабільність російського рубля можна забезпечити лише у тому разі, якщо притік доларів та євро до РФ буде постійним.

Більш того, за рішенням російського центробанку експортери на сьогодні зобов’язані продавати 80% експортної виручки. Вони, по суті, вимушено перебрали на себе роль проведення інтервенцій з продажу валюти.

Показовий момент: навіть якщо Захід піддасться на ультиматум РФ, нові правила розрахунку за газ жодним чином фундаментально не змінюють умови для російської економіки.

Вибір валюти розрахунку ніяк не змінить кількість твердої валюти, що заходить до РФ. Якщо Росія продає газу на умовну суму 1000 доларів, то зрештою саме така сума твердої валюти до країни і потрапить.

Зміниться лише шлях проходження цих грошей. А от тут є певні нюанси.

Сьогодні імпортери платять "Газпрому" в доларах чи євро, які вони отримують від споживачів газу. Надалі "Газпром" конвертує ці долари (зокрема, шляхом обов’язкового продажу 80% виручки), щоб платити зарплату, податки, дивіденди тощо.

Росія, по суті, вимагає, щоб "Газпром" одразу отримував рублі. Це своєю чергою означає, що імпортери газу в Європі повинні будуть ці рублі купити.

У великих обсягах їх можна купити лише на внутрішньому російському міжбанківському ринку. Тож долари та євро потраплятимуть на міжбанківський ринок вже не від "Газпрому", а від імпортерів напряму.

Натомість і на ринок тепер потраплятиме 100% валюти, яка необхідна для оплати за газ, а не 80%, як зараз від "Газпрому". Це може дещо послабити тиск на рубль, проте обіцяє стати дуже великою проблемою для російських компаній. 

"Самостріл" РФ

У чому ж тоді вигода для Росії від переходу на розрахунки за газ у рублях? Насправді помітної економічної чи фінансової вигоди немає.

Але є елемент хворобливого самоствердження ображеної санкціями держави.

По-перше, Росія наче каже Європі: ви повинні мати справу з російськими банками, ваші банки повинні тримати кореспондентські рахунки в російських банках, здійснювати через них операції купівлі-продажу на внутрішньому російському валютному ринку.

Тобто це спроба підштовхнути західні компанії та банки до присутності (у ролі клієнтів) у російській фінансовій системі, яка дедалі більше потерпає від санкційних обмежень.

Саме тому багато офіційних представників європейських країн висловили думку, що

спонукання до розрахунку в рублях – це не що інше, як спроба РФ спровокувати ЄС обійти свої ж санкції.

По-друге, це намагання створити штучне враження, що роль рубля у міжнародній торгівлі зростає. Цю ідею про незамінність рубля для міжнародної торгівлі можна далі "продавати" іншим невеликим країнам Азії та Африки.

Але у цьому контексті показовими є слова прем’єр-міністр Словенії Янеза Янші: "Не думаю, що хтось в Європі справді знає, як виглядає рубль. Ніхто не платитиме в рублях".

Російські мрії про рубль як про валюту міжнародних розрахунків – це як елемент дитячої гри, де грошима прийнято вважати фантики з жувальних гумок.

На сьогодні є усі підстави припускати, що цей раунд боротьби Росія, швидше за все, програє.

Практично усі країни-імпортери російського газу повідомили, що їхні довгострокові контракти передбачають оплату за газ виключно у євро чи доларах. Тож вони очікують, що Росія буде виконувати контрактні умови та не створюватиме для них операційні проблеми з розрахунками.

Тож, можливо, що РФ матиме можливість змінити умови за певними короткостроковими контрактами з поставки газу в Європу. Але не більше!

Для того щоб спонукати імпортерів перейти на рубль у довгострокових контрактах, РФ треба бути готовою припинити поставки газу.

Та чи наважиться Москва на такий крок? Точно ні.

Російський валютний ринок потребує постійного притоку доларів та євро вже сьогодні. В Росії немає жодного запасу міцності, щоб вести ігри із зупинкою продажів газу.

Натомість раптові наміри російського керівництва змінити валюту розрахунку за поставки газу однозначно матимуть один важливий довгостроковий ефект. І він протилежний до того, який є бажаним для РФ.

Несподіваний каприз російського президента дав ще один потужний сигнал Заходу, що Росія в принципі не може бути надійним партнером.

І цей каприз додатково прискорить процес повної відмови розвинутих країн від імпорту російських енергоносіїв.

Наразі Росія перебуває у дійсно унікальній ситуації – кожен її рух проти західних економік обертається довгостроковою шкодою для неї самої.

І зараз найкраща тактика для російської влади – це просто змиритися з втратами та не погіршувати ситуацію. Проте у Кремлі, схоже, цього досі не зрозуміли.

 

Автор: Віталій Ваврищук,

голова департаменту макроекономічних досліджень групи компаній ICU

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: