Шанс на выход из Британии: что будет с Северной Ирландией после победы националистов

Вторник, 10 мая 2022, 18:55 — , для Европейской правды
Фото: Peter Morrison/Associated Press/East News
Вибори в Ірландії 5 травня 2022 року можуть стати справді історичними

Минулого тижня в усій Британії проходили вибори - і вони принесли справжню сенсацію.

Сталося це в Північній Ірландії, де голосували за депутатів місцевого парламенту (Стормонту). Більш ніж 20 років, з 1998-го, більшість там мала коаліція партій юніоністів, не допускаючи до влади націоналістичні партії. 

Такий баланс загалом тримав ситуацію в регіоні під контролем. Проте вибори минулого тижня принесли неординарні результати, які можуть змінити розклад сил у Північній Ірландії. 

Вперше за всі роки існування Стормонту націоналістична партія Шинн Фейн взяла більшість голосів у голосуванні першого пріоритету, отримавши понад 27%. В цей самий час найпопулярніша партія юніоністів втратила майже 8% і посіла друге місце.

З таким розкладом націоналісти зможуть призначити свого першого міністра - а звідти вже недалеко і до більш серйозного політичного впливу, в тому числі на питання референдуму.

 

Розкол довжиною у сто років

Почнемо з передісторії. Ірландія розділена з 1921 року на Республіку Ірландія та Північну Ірландію. 

Північна Ірландія - складова частина Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (що очевидно з назви). В Північній Ірландії є дві ключові політичні ідеології - націоналісти (прихильники об'єднання Ірландії) та юніоністи (прихильники статус-кво - "союзу" в межах Британії).

Система виборів до Асамблеї Північної Ірландії також доволі неординарна.

Вона створювалася для максимального балансування католиків та протестантів (відповідно, націоналістів та юніоністів - хоча це дуже спрощено) в політичному житті. Для цього була обрана система пріоритетного голосування - виборець в бюлетені обирає в порядку пріоритетності декількох політиків. 

Після першого підрахунку по першому пріоритету, якщо жодна партія не набирає більшості у +50%, до першого пріоритету додається другий і так далі, доки не буде у когось більшості.

Тепер щодо самої Шинн Фейн, адже це справді унікальна партія.

Вона одночасно офіційно представлена в двох країнах - в Республіці Ірландія та у Великій Британії (там вона має представництво в парламенті у Лондоні, але ніколи тим не користувалася на знак протесту проти вбивства її депутатів британською владою). 

Ця партія цікава і своєю ідеологію, яка в різні часи і у різних представників ранжувалася від просто соціалізму до яскравого націоналізму - але мета об'єднаної і вільної Ірландії була у них завжди, ще з тих часів, коли Шинн Фейн очолювала боротьбу за незалежність у 1900-1910-х роках. 

Також Ірландська республіканська армія (ІРА) свого часу "народилася" саме як парамілітарне бойове крило партії Шинн Фейн, і лише в 1970-1980-х партія почала себе потроху дистанціювати від ІРА під час так званого Лихоліття.

Натомість від 1998 року Партія демократичних юніоністів стабільно тримала трохи більше третини місць у Стормонті і цим забезпечувала більшість для крила юніоністів, долучаючи до себе міноритарні - і часто більш радикальні - партії, на кшталт Партії Ольстерських юніоністів. 

Шинн Фейн могла максимум розраховувати на підтримку інших лівих та соціалістичних партій, які майже завжди знаходилися в абсолютній меншості та не могли дати достатньої кількості голосів для реального впливу на ситуацію. 

Вибори на тлі сутичок та нападів

Вибори 5 травня переобрали увесь склад Стормонту (90 місць), і за результатами волевиявлення 27 місць відійшло Шинн Фейн, 25 - Демократичним юніоністам. 

В цих виборах було цікаво все - і результат, і причини, які їх викликали. 

Метастазы Brexit: куда заведут Северную Ирландию новые массовые протесты

По суті, це сталося через колапс попередньої коаліції. 

Колапс настільки відчутний, що він змусив подати у відставку голову Демократичних юніоністів Пола Гівана, який був тоді першим міністром Північної Ірландії. 

А все через горезвісний Північноірландський протокол, який нібито мав вирішити питання кордону після Brexit, але насправді нічого для цього не зробив.

Це вилилося у жорсткі минулорічні протести юніоністів, які переростали у масштабні сутички з поліцією та католицькими активістами. 

Саме тоді єдність Стормонту була порушена, і для уникнення подальшої ескалації були скликані нинішні вибори.

Показово, що під час своєї кампанії у Шинн Фейн навмисно уникали теми референдуму про незалежність та акцентували на "простих речах" - комунальних платіжках, дорогах, фінансуванні шкіл у сільських районах. 

В цей час усі партії юніоністів тримали одну лінію - "Боже, аби не Шинн Фейн". 

Як виявилося, прагматичний підхід до реальних щоденних проблем спрацював і дав Шинн Фейн вирішальну перевагу як на телевізійних дебатах на початку травня, так і на виборчих дільницях. 

Деякі радикальні юніоністи пішли настільки далеко, що навіть просто відкрито вели кампанію проти об’єднаної Ірландії - наприклад, кандидат Даг Біті заявляв, що "цього не станеться ні за його життя, ні за життя його дітей".

На таких радикалів навіть було скоєно декілька нападів у не найбільш стабільних районах Белфаста. 

Міноритарні ліві партії пішли по стопах Шинн Фейн і трималися лінії допомоги своїм громадам - знову ж таки, і тут ми побачили кращі результати. 

Проте і тут, на жаль, не обійшлося без насилля - одного з кандидатів партії "Люди важливіше доходів" (People Before Profits) атакували троє невідомих у західному Белфасті. На щастя, усі випадки обійшлися без жертв. 

Референдум неминучий? 

То що ж, націоналісти перемагають. То чи означає це проведення референдуму про незалежність від Великої Британії? 

Наприклад, протягом найближчих років, а то й місяців? Насправді не все так просто.

Націоналісти перемогли, але не отримали абсолютної більшості.

Їхні союзники по потенційній коаліції не досягли потужних здобутків, тоді як юніоністи зберегли основну частину місць і, головне, єдність міжпартійного співробітництва. 

Тому так чи інакше, але націоналістам доведеться йти на дуже складні і потужні політичні торги для будь-якого рішення - що вже казати про питання референдуму.

Крім того, ще залишається питання призначення першого міністра та його заступника. Умови Договору Страсної п’ятниці чітко кажуть про те, що одну з цих посад має обіймати республіканець-націоналіст, другу - юніоніст.

І хоча представник Шинн Фейн за логікою має право зайняти місце першого міністра, але юніоністи мають дати на це згоду. 

Складна система? Досить таки. Але саме вона зберігала баланс між громадами. Юніоністи, до речі, уже прямо заявили, що наразі питання відкрите і погодження апріорне вони не дадуть ні за яких умов. 

То що ж чекає на Ірландію найближчим часом? Довгі та складні політичні торги. 

Фоном для них стане майже повна неспроможність уряду в Лондоні змусити працювати Північноірландський протокол, а отже, і неможливість задовольнити обидві громади. 

Тому рано чи пізно це викличе нові протести і необхідність уже не просто політичного торгу, а кризового реагування.

АвторОлександр Краєв,

експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.