Комиссия по-киевски: о чем договорилось и что услышало правительство Украины во время визита 16 еврокомиссаров

Пятница, 3 февраля 2023, 10:36 — , Европейская правда
Фото пресслужби уряду
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (ліворуч у центрі) впевнена, що саме в Україні зараз пишеться історія Європи

2 лютого, напередодні саміту Україна-ЄС, у Києві відбулася не менш масштабна подія – спільне засідання уряду України та Європейської комісії. 16 членів Єврокомісії (тобто більшість її складу!) включно з президенткою Урсулою фон дер Ляєн приїхали до столиці держави, охопленої війною.

У історії ЄС ще ніколи не було такого прикладу. Та й загалом, спільні поїздки колегії Єврокомісії за кордон є не просто рідкісною, а абсолютно винятковою подією.

То навіщо єврокомісари прибули до Києва, якою була мета візиту?

У цьому тексті – про найважливіші сигнали, адресовані українській владі, а також про домовленості, що наразі лишаються непублічними.

Україна буде членом ЄС. Але коли?

Зустрічі найвищого рівня часто оцінюють за досягнутими домовленостями, хоча цей підхід не завжди коректний. Зрештою, дуже рідко якась проривна домовленість досягається лідерами держав та урядів – значно частіше на початок їхньої зустрічі вже все узгоджене, а топ-політики лише "освячують" угоду, досягнуту без них.

З візитом Єврокомісії до Києва все було ще складніше: він відбувався прямо перед самітом Україна-ЄС, тож оприлюднення головних політичних домовленостей мало відбутися там, на президентському рівні.

Але окрім двосторонніх рішень є також односторонні, які Єврокомісія не бажала відкладати навіть на день.

Урядова зустріч, на якій президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн одноосібно була головною представницею ЄС, не розділяючи лаври з президентом Євроради Шарлем Мішелем, якнайкраще підходила для їх оприлюднення (так, у Брюсселі теж є "міжвідомча конкуренція", і вона має важливе значення!).

Ще раніше цього тижня на закритому брифінгу в Брюсселі журналістів попередили: події цього тижня передусім мають на меті дати сигнал про те, що вступ України до ЄС є невідворотним.

"Чи приєднається Україна до європейської сім'ї? Відповідь "так", це більше не питання "якщо", – пояснив європейський високопосадовець.

І справді, у промовах Урсули фон дер Ляєн у Києві цій тезі була приділена основна увага. Ми переклали для вас одну з них, найемоційнішу – дивіться публікацію "Україна буде членом ЄС. Рік тому ніхто не уявляв вашу швидкість".

"В Україні пишеться майбутнє Європи. Ми хочемо писати це майбутнє разом із вами", – зверталася до міністрів керівниця Єврокомісії.

Утім, попри справді амбітні заяви, говорити про конкретику, зокрема, щодо термінів наступних етапів у процесі руху до ЄС Брюссель не готовий. Наразі Єврокомісія не дає обіцянок щодо пришвидшення навіть тих кроків, які ЄК могла б зробити самотужки.

Головним питанням лишається ситуація з виконанням Києвом семи "кандидатських критеріїв", які є необхідною умовою для початку переговорів України про вступ до ЄС. На пряме запитання "Європейської правди", чи готова Єврокомісія надати Україні письмовий документ про те, що конкретно має зробити Київ для виконання європейських вимог, Урсула фон дер Ляєн відповіла негативно, заявивши, що звіт буде лише "усним" і лише для держав-членів ЄС, а Україна отримає оцінку лише в жовтні.

Цікаво, що в уряді, попри це, вважають, що все одно отримають весняну оцінку від Євросоюзу.

Дуже схоже, що на саміті, за участю президента Зеленського, Київ знову поставить це питання, і вже після цього це рішення (яке здатне принципово вплинути на дату початку переговорів України та ЄС!) стане остаточним.

Торгівля, що рухає країну до ЄС

Та повернімося до міжурядових домовленостей України і ЄС.

Публічно, у заявах посадовців на спільному засіданні уряду та Єврокомісії, а також на пресконференції після того, сторони наголошували, що зараз пріоритет – рух до єдиного ринку України та ЄС.

За умов, коли політично вступ України до ЄС неможливо прогнозувати, і навіть український прем’єр Денис Шмигаль був змушений пояснювати, що його заява про готовність України швидко завершити переговори про вступ не означає, що він впевнений у так само швидших діях Євросоюзу, – економіка та торгівля стають ще більшим пріоритетом.

По суті, зараз торгівля вже стала майже вільною після того, як влітку 2022 року Євросоюз скасував усі мита та обнулив безмитні квоти, щоби підтримати українських експортерів. Утім, це одностороннє рішення ЄС лишається тимчасовим – наразі воно підтверджене до середини 2023 року.

Та є й добра новина: Урсула фон дер Ляєн оголосила у Києві, що ініціює продовження цього виняткового режиму як мінімум ще на рік. Кілька джерел ЄвроПравди у європейських колах запевнили, що це рішення напевно буде ухвалене, попри те, що в ЄС лунають заклики окремих виробників обмежити імпорт з України. Також на рік буде продовжений вільний в'їзд до ЄС українських вантажоперевізників. 

Ба більше, зараз у Єврокомісії заявляють, що готові рухатися до єдиного ринку з Україною.

Це є набагато глибшим рівнем інтеграції, за якого ЄС не лише відмовляється від тарифних інструментів, а й визнає усі перевірки, сертифікати тощо, видані українськими органами. А Україна натомість має запровадити європейське регулювання, норми безпечності тощо – і до товарів, і, ймовірно, щодо послуг (доступ українських компаній на ринок послуг у ЄС набагато менший, аніж доступ на ринок товарів).

І хоча після спільного урядового засідання Брюссель та Київ не надали багато деталей про те, що планується досягти ближчим часом, "Європейській правді" вдалося дізнатися деталі. У розпорядженні редакції опинився документ за назвою "Пріоритетний план дій для поглибленої імплементації зони вільної торгівлі між Україною та ЄС у 2023-2024 роках".

Подібні плани Україна та ЄС складали і раніше, але нинішній документ має кілька принципових новацій та свідчить, що розмови про спільний ринок мають твердий ґрунт.

Крім того, це – перший двосторонній документ про умови торгівлі (схвалений і урядом, і Єврокомісією!), ухвалений за нової реальності, коли Україна та ЄС фактично вже торгують без мит, і Україна може доводити, що її присутність не руйнує ринок ЄС.

Виходячи з цього, Київ та Брюссель домовилися про те, що деякі мита та квоти не треба буде повертати навіть після перемоги України.

Рішення про це Київ та Брюссель ухвалять спільно, проаналізувавши наслідки чинного торговельного режиму. А те, що безмитний режим продовжать ще на рік, дозволить зробити постійне скасування мит та квот ще масштабнішим – адже ринок ЄС за цей час "звикне" до присутності українських товарів.

Другий новий напрямок лібералізації – скасування плати за роумінг між Україною та ЄС.

Зараз використання українських мобільних номерів у ЄС також лібералізоване тимчасово, але його планують зробити постійним. Цікаво, що українська сторона готується зробити це без змін телекомунікаційного законодавства, лише через зміну додатка про Угоду про асоціацію (міжнародні угоди мають вищий пріоритет над національним законодавством). Зробити кроки для цього планують вже у найближчі місяці, до кінця березня 2023 року

Третя, справді проривна лібералізація у двосторонній торгівлі стосується експорту до ЄС українських м’ясопродуктів.

Це – одна з тих сфер, що лишається переважно закритою навіть попри те, що ЄС зняв мита для України. Річ у тім, що у торгівлі продуктами тваринництва головним обмеженням є так звані "нетарифні бар'єри", пов’язані з сертифікацією, вимогами до виробництва тощо. В уряді поставили мету домогтися зняття цих обмежень. Утім, у цьому пункті ЄС наразі не дає гарантії того, що переговори будуть успішними. Утім, визначені цільові категорії продуктів, щодо яких будуть вестися переговори – це свинина та продукти переробки м'яса від українських виробників.

Ще один напрям, що допоможе розвиткові українського тваринництва, для якого має відкритися європейських ринок – це питання хвороб тварин. Україна пропонує домовитися про взаємне визнання "регіоналізації", щоби, припустимо, спалах захворювання свиней в одній області України не міг заблокувати експорт на рівні всієї держави, як це неодноразово відбувалося досі.

І, нарешті, Євросоюз уперше взяв зобов’язання прямувати до певних дат ухвалення так званого "промислового безвізу" – довгоочікуваного режиму, що має скасувати потребу в додатковій сертифікації на безпечність промислових товарів.

Для цього Україна має переконати Брюссель у надійності своєї національної системи перевірки. І, схоже, тут є прогрес. Уряд та Єврокомісія не лише взяли зобов’язання "якнайшвидше розпочати переговори щодо укладення угоди АСАА", але й домовилися про кроки, які дадуть "можливість провести переговори та ухвалити угоду про АСАА у 2024 році, що обидві сторони вважають пріоритетним завданням"

І якщо всі ці кроки будуть виконані, спільний ринок України та ЄС справді стане набагато ближчим.

А економіка, своєю чергою, має підштовхнути і політичну готовність до вступу України у ЄС.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

 
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.