6 травня увага без перебільшення всього світу буде прикута до Лондона, де проходитиме коронація Чарльза III.

Новий король Великої Британії чекав цього моменту 73 роки, в тому числі 59 років у статусі спадкоємця престолу.

При цьому кожна деталь цієї коронації може виявитися дуже символічною – новий монарх обіцяє внести чимало змін у королівський протокол, тож церемонія обіцяє стати поєднанням традицій та сучасності.

Як тлумачити ці церемоніальні зміни? Що вони можуть сказати про характер правління Чарльза III?

А разом із тим – як новий король позбувся клейма непопулярності? Чи буде його правління тривалим? І чому він не побоявся "прокляття Чарльзів" (і взагалі, що це таке)?

На ці питання відповідатиме колишній народний депутат та член Міжнародного товариства шанувальників Вінстона Черчилля Володимир Куренной.

Більше відповідей і ще більше "родзинок" королівського життя можна знайти у нашому відео на YouTube-каналі ЄвроПравди.

Чи обов’язкова коронація?

Насправді Чарльз вже став королем і без коронації.

Більше того, є приклади, коли британський монарх правив певний період, але так і не пройшов процедуру коронації. Наприклад, Едуард VIII, який не встиг коронуватися, оскільки відрікся від престолу заради шлюбу з американською актрисою. Отже, це не обов'язкова процедура.

Чарльз III став королем відразу після смерті своєї матері Єлизавети II. Одразу після цього було проведене засідання Таємної ради, на якому його визнали престолонаслідником.

Отже, насправді те, що буде відбуватися у Вестмінстерському абатстві 6 травня, матиме більше релігійний характер.

Йдеться про процедуру, коли монарх бере під свій захист англіканську церкву, державу і закони.

Це не стільки юридична процедура, скільки сакралізація королівської влади

Однак саме таким чином більше 1000 років проходять усі коронації британських монархів. І, до речі, Чарльз буде ювілейним, сороковим сувереном, який пройшов коронацію.

Чарльз III та Україна

Він дуже цікавиться українською темою, він підтримує Україну, більш того, у деяких випадках він робить речі, які в принципі не притаманні монарху.

Адже король, як відомо, не має права втручатися в конкретні політичні процеси та мусить стояти над процесом – як арбітр.

Натомість у випадку агресії Росії проти України, у випадку підтримки України Великою Британією Чарльз якраз продемонстрував, що він не збирається та не буде відстороненим і що він гаряче підтримує Україну.

Достатньо згадати його візити не тільки в українській громади чи українські церкви у Британії, але й у центри підготовки українських військових.

Така поведінка яскраво демонструє завзятість Чарльза щодо української теми.

І це однозначно є прецедентом для британських монархів. Інша річ, що від Чарльза якраз і чекали подібної поведінки.

"Прокляття Чарльзів"

Традиції відстороненості порушували всі британські королі з ім’ям Чарльз.

Так було з Чарльзом I, який втручався в роботу парламенту, що дало старт громадянській війні, внаслідок чого йому відрубали голову. Так було з Чарльзом II, який приїхав на реставрацію монархії, а потім хотів прибрати до рук парламент і керувати ним.

У Британії навіть часто говорять про "прокляття Чарльзів" – що кожен британський король із цим іменем намагався втручатися в роботу парламенту.

Через це дехто припускав, що нинішній король міг би взяти собі інше коронаційне ім’я. Натомість маємо третього Чарльза, про якого всі говорять, що він може захотіти грати активнішу роль у політичному процесі.

І це стосується не тільки України – він показав свою зацікавленість і в інших питаннях. Зокрема, в питаннях екологічної політики – новий король відомий як активний борець за охорону довкілля, за збереження природньої спадщини, і не тільки національної.

Він – борець зі змінами клімату, і в цій сфері час від часу своїми заявами, промовами на міжнародних форумах він фактично втручається в поточну політику уряду: дає вказівки, розставляє акценти державної політики.

Така поведінка не притаманна монарху, але наразі британці сприймають це позитивно.

Як відомо, апетит приходить під час їди, а тому в Чарльза можуть з'явитися ще певні побажання щось врегулювати, десь навести лад, що не відповідає його повноваженням.

Досі єдине, що може зробити в цьому плані британський монарх – на аудієнції з прем'єр-міністром висловити свої побажання. Та про це ніхто не мав дізнатися, хіба що згодом із мемуарів.

Тепер ця практика починає змінюватися, дещо модернізується. І ми узнаємо про політичну в тому числі позицію британського монарха із масмедіа, з його виступів на різних міжнародних форумах і ще з багатьох інших джерел.

Фото: Emilio Morenatti/Associated Press/East News

Коронація в режимі "економ"

Нинішня коронація буде вдвічі меншою, ніж була коронація Єлизавети.

Замість восьми тисяч учасників буде тільки дві з половиною тисячі. Буде скорочений шлях проїзду монарха.

Деякі елементи церемоніалу будуть скасовані або переформатовані так, щоб заощадити кошти.

Це символізує стиль правління, який, швидше за все, буде у нового короля.

Чарльз – дуже заощадлива людина. Навіть ходять легенди про те, як він лагодить та продовжує носити туфлі, які він купив у 1963 році.

Водночас Чарльз реагує на настрої в суспільстві, у тому числі про те, що треба менше витрачати на утримання монаршої родини і самого інституту монархії. І він таким кроком фактично йде назустріч цим настроям.

Тож є всі підстави говорити, що весь час правління Чарльза буде часом економії. І велич, помпезність усіх королівських церемоніалів буде трошки урізатися.

Час покаже, чи це якось вплине на стабільність інституту монархії. Але важливо, що король готовий на експерименти та зміни.

Ще одна його ініціатива – щоб на коронації вперше разом з архієпископом Кентерберійським були представники інших конфесій: мусульмани, іудеї, католики, православні тощо.

Це було дуже неоднозначно сприйнято у Британії. Особливо промонархістськими медіа та експертами, які почали критикувати Чарльза, стверджуючи, що це не потрібно, адже ламає тисячолітню традицію.

Наразі ми не знаємо, чим ця дискусія закінчиться. І це буде одним із сюрпризів коронації.

Але таких "родзинок" буде набагато більше. Чарльз запровадив інші маленькі реформи у процедурі коронації.

І це також є символом його правління.

Чарльз – реформатор

Покійна королева була дуже популярна – і це створює додаткові відклики для її наступника.

З одного боку, він повинен орієнтуватися на рівень правління Єлизавети II.

І при цьому Чарльз не хоче копіювати її правління.

Він вважає, що часи змінюються, приходять нові, й монархія потребує модернізації.

Чарльз – король-реформатор. Це видно навіть по тому, як він скоротив процедуру коронації, що зараз переглядаються питання кількості палаців, які будуть під управлінням Королівського двору.

Швидше за все, будуть відкриті для візитів туристів ще декілька палаців, які раніше були закриті. Це також крок назустріч більшій близькості до народу.

Лише так Чарльз вважає за можливе стабілізувати настрої, які не завжди налаштовані до нього позитивно.

Якщо за правління Єлизавети республіканські настрої у британському суспільстві практично були нульові, то зараз їхня активізація є очевидною. Хоча поки ідея республіки не є дуже популярною у Великій Британії.

Прихильники республіки супроводжують багато візитів Чарльза, і, швидше за все, вони влаштують свої заходи під гаслом "Це не мій король" і в день коронації.

Чарльз розуміє, що монархія має відповідати викликам часу, щоб ці настрої не стали масовими.

"Короткий" король?

Чарльз пройшов дуже довгий шлях, щоб позбутися тієї непопулярності, яку він мав з часу розлучення з Діаною.

Хоча й зараз принц Вільям та його дружина Кейт є більш популярними за короля. Раніше це навіть приводило до прогнозів, що Чарльз може поступитися троном на користь старшого сина.

Але є одне але: в середовищі британської аристократії сам намір зректися престолу – це зрада, дуже великий злочин проти родини і проти монархії.

Для родини Віндзорів королівське служіння є їхнім головним обов'язком.

Вони розуміють, що якщо вони не будуть демонструвати свою постійну готовність служити країні, рано чи пізно відбудеться занепад самого інституту монархії.

Саме їхнє служіння підкріплює монархію, демонструє, що вони не тільки щось беруть, а перш за все віддають себе. Саме тому в королівській родині така гостра реакція на вчинок принца Гаррі. І не тільки в ній – зараз у Британії це найменш популярний член королівської родини. Навіть більш непопулярний, ніж принц Ендрю, молодший брат Чарльза, який був замішаний у сексуальних скандалах і на певний час був відсторонений від виконання королівських обов'язків.

Саме тому Чарльз не мав права зректися престолу – це була б просто зрада його матері.

І саме тому не варто очікувати, що через кілька років Чарльз зречеться престолу на користь сина. Якщо з королем не станеться якась серйозна хвороба, через яку він не зможе виконувати свої обов’язки, то він залишиться на престолі.

А якщо Чарльз виявиться таким самим довгожителем, як його батьки, то ми ще достатньо довго будемо бачити його правління в Британії.

Спілкувався Юрій Панченко,

відео Володимира Олійника,

"Європейська правда"