Щит для Европы: почему инициатива общей системы ПВО расколола союзников

Пятница, 7 июля 2023, 11:25 — , Европейская правда
Фото: Sarah Meyssonnier/Associated Press/East News
Ані Польща, ані Франція, кожна зі своїх причин, не доєдналися до німецької ініціативи Sky Shield

Захист неба – питання, актуальне не лише для нас, а й для інших європейських держав. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало важливість захисту об’єктів критичної інфраструктури від ракетних ударів і атак безпілотників в умовах подібного конфлікту.

Як з’ясувалося, наземні системи протиповітряної та протиракетної оборони тут відіграють не меншу роль, аніж сучасна авіація, яку Україна ще очікує від своїх союзників. Та в самій Європі теж існує дефіцит таких систем: хоча б згадаймо, що німецькі системи IRIS-T не перебували на озброєнні Бундесверу тоді, коли їх отримала Україна.

У результаті європейські країни почали активно вкладати в наземні системи ППО.

А лідерство у цьому плані вирішила взяти на себе Німеччина, оголосивши минулого року про створення ініціативи "Небесний щит" (Sky Shield).

І хоча "Щит" не зміг заручитися підтримкою деяких провідних європейських держав у сфері оборони, ставши жертвою суперечностей між Берліном і Парижем, інтерес долучитися до нього виявили навіть "вічно нейтральні" Австрія та Швейцарія. 

І за будь-яких обставин досвід створення Sky Shield буде корисним для України. Як і український досвід – для учасників "Щита".

Велика європейська "парасолька"

За рішенням Росії після провалу наземних наступальних дій на самому початку повномасштабного вторгнення застосовувати масовані ракетні обстріли з тривогою спостерігали і в Європі.

Поки Україна просила НАТО і країни Європи "закрити небо", сама Європа спостерігала й бачила, що із протиповітряною обороною (тут ми говоримо про засоби наземного базування) в неї теж не все гаразд.

Приміром, більшість засобів ППО малої та середньої дальності – застарілі; засобів дальньої дії – ще менше; а коли йдеться про балістичні чи гіперзвукові ракети, то й поготів.

Одна з головних причин: це дорого (і ми про це вже знаємо). Приміром, вартість одного комплексу дальньої дії Patriot – 1,1 мільярда доларів; його "європейський" аналог SAMP/T – десь удвічі дешевший, але вартість усе одно відчутна.

І треба врахувати, що ракети до кожного комплексу самі по собі коштують кілька мільйонів кожна.

У межах ЄС на 2022 рік уже розгорталися кілька ініціатив у сфері протиповітряної та протиракетної оборони. Це проєкт TWISTER для розробки засобів протидії балістичним ракетами під керівництвом Франції чи HYDEF, призначений для захисту від гіперзвукових ракет. Та всі вони були розраховані на період аж після 2030 року.

Крім того, в рамках Sky Shield засоби ППО й ПРО для кращої ефективності мають бути інтегровані в єдину систему, аби системи різного виробництва могли взаємодіяти між собою.

У межах такої системи здійснюється збір та обмін даними про потенційні та реальні загрози, що створює максимально щільний захист, який ворог не був би здатний виснажити численними атаками чи обійти будь-яким чином.

Опора не лише на власні сили

"Нам у Європі треба багато надолужити в плані оборони від повітряних і космічних загроз. Тому ми в Німеччині будемо дуже багато вкладати в нашу протиповітряну оборону в наступні роки. Усі ці засоби зможуть розгортатись у межах НАТО", – оголосив у серпні 2022 року канцлер Німеччини Олаф Шольц.

"Водночас Німеччина від самого початку розробить майбутню ППО таким чином, аби наші європейські сусіди – як-от поляки, балтійці, нідерландці, чехи, словаки або наші скандинавські партнери – за бажання могли долучитись до неї", – додав він.

Практичне втілення цього плану відбулось уже в жовтні минулого року, на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу.

На ньому представники 15 країн підписали декларацію про намір створити "Європейську ініціативу "Небесний щит", яка, за повідомленням НАТО, "має на меті створити європейську систему протиповітряної та протиракетної оборони шляхом спільної закупівлі європейськими державами відповідного обладнання".

Наразі до "Небесного щита" приєдналися загалом 17 держав – усі вони є членами НАТО, включаючи Швецію, яка вже без п'яти хвилин є членом Альянсу. Проте про наміри долучитись уже заявили нейтральні Австрія та Швейцарія

А за деякими даними, стати частиною проєкту мала також і Греція, яка досі покладається на радянські системи ППО, та офіційно цього так і не було підтверджено.

Кількість учасників "Небесного щита" ще не визначилась, та й конкретні його обриси Німеччина поки не окреслила. Та з публічних заяв випливає, що проєкт зосередиться на розбудові засобів ППО малої, середньої дальності та дальньої дії.

Конкретно Німеччина пропонує купувати власні системи малої дальності IRIS-T, яких досі не було на озброєнні її ж армії та які довели ефективність на полі бою в Україні. Для систем середньої дальності пропонуються американські Patriot, які тепер, знову ж таки, показали ефективність в Україні.

Засоби дальньої дії, зокрема для протидії балістичним ракетам, пропонується закрити ізраїльсько-американськими системами Arrow 3, про придбання яких Німеччина вже змогла домовитись. Це найбільш критичний сектор, бо в ньому європейські члени НАТО покладаються саме на системи ураження, розгорнуті США.

Німецький інтерес

"Небесний щит" теоретично може сприяти створенню інтегрованої системи ППО й ПРО в Європі, й саме так його оцінюють в Альянсі.

"Лідерство Німеччини в "Європейській ініціативі "Небесний щит", яка користається з уже наявних механізмів співпраці НАТО, є вкрай важливим кроком для забезпечення того, щоб Альянс ефективно оборонявся від повітряних і ракетних загроз", – заявляв заступник генсека НАТО Мірча Джоане.

У найменш амбітному вираженні "Небесний щит" може стати засобом економії грошей: держави спільно домовляться про закупівлі систем, спрацює ефект масштабування та в результаті заплатять менше. Може йтись і про співпрацю в питаннях спільних протиповітряних навчань, покращення матеріально-тилового забезпечення тощо, хоча конкретних кроків у цьому напрямку поки немає.

Теж непоганий варіант, але постає питання: чому для цього потрібно було створювати окрему ініціативу, а Німеччині – брати на себе її лідерство?

Берлін міг переслідувати кілька цілей, оголошуючи цю ініціативу. 

Перша, як уже згадувалось, – необхідність посилити власну систему протиповітряної оборони. Досі країна мала на озброєнні лише понад десяток батарей Patriot і жодного засобу середньої дальності (ті ж таки IRIS-T спрямовувались на експорт) та дальньої дії.

Паралельно "Небесний щит" міг би допомогти німецькій оборонній індустрії отримувати замовлення не лише від держави – через створений минулого року спецфонд у 100 мільйонів євро, – а й за кордоном. 

Перші кроки в цьому напрямку теж є: Естонія та Латвія – обидві учасниці "Небесного щита" – вже у 2024 році прагнуть отримати на озброєння перші IRIS-T SLM.

І, по-третє, Берліну важливо на тлі численних прорахунків у політиці щодо Росії, які вони починають визнавати публічно, показати свою лідерську роль у Європі й згуртувати довкола себе інші держави.

Поки що це вдається з перемінним успіхом.

"Ви готуєте проблеми на завтрашній день!"

Уже від самого початку Німеччина з "Небесним щитом" увійшла в конфлікт інтересів з іншим претендентом на європейське лідерство – Францією.

Відносини між обома минулого року переживали непомітну, але відчутну кризу, свідченням якої стала відсутність спільної пресконференції лідерів після зустрічі в жовтні.

Берлін і Париж уже тривалий час сповідують відмінні підходи до питань оборони. Французька сторона робить наголос на підтримці європейських розробок та інвестуванні в європейські оборонні проєкти – це дорожче й вимагає значно більше часу, але відповідає сповідуваному Еммануелем Макроном курсу на стратегічну автономію.

Натомість Німеччина, яка так само визнає необхідність менше покладатися на США в питаннях безпеки, просуває придбання систем саме американського виробництва (хоча учасники "Небесного щита" загалом можуть обрати будь-які системи) – просто тому, що це потрібно зараз, і це дешевше.

"Кульмінацією" цього негласного протистояння стала неформальна дискусія в межах Паризького авіасалону в середині червня для обговорення протиповітряної та протиракетної оборони Європи. І хай як Париж намагався не представити цю дискусію як критику "Небесного щита", іншого враження скластись і не могло.

Цю критику добре підсумовують слова Макрона, сказані ним в одному з виступів раніше цього року: "Коли я бачу, що деякі країни збільшують витрати на оборону, аби масово купувати неєвропейські системи (оборони), я їм просто кажу: "Ви готуєте проблеми на завтрашній день!"

Зі схожих на французькі міркувань у "Небесному щиті" не бере участі й Італія, яка разом із Францією виробляє SAMP/T, нині працює над його модернізацією і теж поділяє бажання менше покладатись на американські технології. 

Вони ж побоюються, що "Щит" завадить реалізації вже згаданого оборонного проєкту TWISTER.

Прикметно, що зі східноєвропейських країн до очолюваної Німеччиною ініціативи не долучилась Польща, яка безпосередньо на собі відчуває загрози повномасштабної війни Росії проти України – не лише ракети у Пшеводуві й неподалік Бидгоща, а й регулярні "мандрівки" невстановлених аеростатів біля польсько-білоруського кордону.

Це можна пояснити досить глибокими політичними розбіжностями Берліна й Варшави, надто загостреними в останні місяці (що, однак, не завадило Польщі прийняти німецькі Patriot після інциденту у Пшеводуві). 

Адже Варшава, на відміну від Парижа, проблем з американськими системами й озброєнням не має.

Крім того, вона воліє розбудовувати систему ППО через двосторонні домовленості з тими-таки США (системи середньої дальності та дальньої дії), а також Великою Британією (системи малої дальності).

* * * * *

Хоча з моменту проголошення "Небесного щита" минуло багато місяців, ініціативі досі бракує політичної підтримки й конкретики.

Проєкт, який мав об’єднати зусилля європейських держав у питанні захисту неба, поки лиш підкреслив протиріччя у франко-німецькому тандемі й не вийшов за межі "хабу" з придбання техніки замість стати драйвером посилення інтегрованої системи ППО й ПРО.

І попри це, потенційно "Небесний щит" є також чудовою нагодою для України, де питання протиповітряної оборони має дуже важливе значення з огляду на постійні російські атаки ракетами й безпілотниками.

По-перше, Збройні Сили засвідчують ефективність західних систем озброєнь і набувають реального досвіду їхнього використання – насамперед інтеграції систем різних виробників, що є вкрай корисним для учасників "Небесного щита" й може в майбутньому посприяти долученню до ініціативи, власне, України.

А по-друге, активізація оборонних замовлень та фінансування систем ППО у Європі – хай у якій формі вона розвивається – також може означати більшу доступність цих систем для Києва. 

Хай не в короткостроковій перспективі, та забезпечення достатньої кількості засобів захисту неба буде актуальним і після завершення повномасштабної війни з Росією.

 

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.