Чего ждать от выборов в Польше? Репортаж о кампании и антиукраинской "золотой акции"

Понедельник, 9 октября 2023, 10:00 — , Европейская правда, ЛЮБЛИН-ВАРШАВА
Фото Czarek Sokolowski/Associated Press/East News
Для збереження влади партії "Право і справедливість" (на фото - її президент Ярослав Качинський) доведеться шукати порозуміння з антиукраїнською "Конфедерацією"

"Ви, українці, не розумієте польських розкладів. Ви бажаєте поразки ПіС (керівній партії "Право і справедливість". – Ред.), але забуваєте, що це призведе до посилення відверто антиукраїнської "Конфедерації", внаслідок чого відносини між країнами стануть ще гірші", – так у приватній розмові кореспондента "Європейської правди" переконував польський політолог, близький до чинної влади.

Під час загострення зернової кризи польська сторона звинувачувала офіційний Київ у свідомому підіграванні опозиції – мовляв, таким чином в Україні сподіваються отримати для себе більш зручних та лояльних партнерів у Варшаві. Попереджаючи, що результат може виявитися геть протилежним.

Ці звинувачення з’явилися не на порожньому місці. Наразі передбачити результат парламентських виборів у Польщі, що пройдуть 15 жовтня, не візьметься жоден політолог.

Проте навіть ті, хто вважає, що у ПіС досі залишається чимало можливостей зберегти владу, визнають:

таких високих шансів на перемогу нинішня опозиція не мала ані чотири, ані вісім років тому.

То що відбувається на виборах у Польщі? Якою може стати нова коаліція?

Як ці вибори зможуть вплинути на українсько-польські відносини?

Влада йде ва-банк

Невеличке містечко Янув-Любельський, за годину їзди від Любліна. У таких маленьких містах, особливо на сході країні, живе базовий електорат чинної влади (тоді як великі міста традиційно голосують за опозицію).

6 жовтня у Януві-Любельському мала відбутися зустріч з одним із лідерів ПіС та міністром оборони Маріушем Блащаком.

Ця подія видавалася цікавою, оскільки Блащак вважається найбільш імовірним кандидатом на посаду прем’єра (а чуток про швидку відставку Матеуша Моравецького стає дедалі більше). А на додачу саме Блащак відповідає за захист країни, в тому числі від нелегальних мігрантів. А це питання має особливо цікавити мешканців прикордонного воєводства.

Тож "ЄвроПравда" вирішила розпочати знайомство з польськими виборами саме з цієї зустрічі.

Перша несподіванка – попри те, що така зустріч явно виглядає непересічною подією, жодних її афіш побачити так і не вдалося.

Друга несподіванка – місце самої зустрічі можна було впізнати лише за державними прапорами, охоронцями та аркою металодетектора. Натомість жодних місцевих мешканців, що поспішали на зустріч (чи йшли з неї) побачити не вдалося.

Однак головною несподіванкою стало те, що охоронці відмовилися пропускати на мітинг, мотивуючи це тим, що кореспондент "ЄвроПравди" не є акредитованим на передвиборчу зустріч.

Відповідаю, що на сайті ані ПіС, ані Міністерства оборони не було анонсу з акредитацією.

Охоронці просять трохи почекати, щоб зв’язатися з керівництвом. Втім, хвилин за десять, знову кудись зателефонувавши, заявляють, що пройти точно не можна, адже "Міністерство оборони саме запрошувало журналістів". У відповідь запитую:

"А учасників мітингу також пускають за запрошенням та акредитацією Міністерства оборони?"

Охоронець лише розводить руками та як "компенсацію" пропонує пригощатися цукерками з партійним лого на обгортках.

Ця історія лише підтверджує розповіді польських журналістів, що мітинги керівництва ПіС стають суцільною постановкою – з відібраними журналістами та заздалегідь завезеними учасниками.

І це далеко не єдине, чим дивують нинішні вибори. Об’їздивши низку міст та містечок на сході Польщі, помічаєш істотну відмінність від виборів 2019 року.

Тоді ПіС виграла завдяки безпрецедентним соціальним виплатам. Відповідно, в кожному людному місці стояв партійний намет, де охочим пояснювали, які виплати їм тепер належать та куди за ними звертатися.

Цього року спроба повторити минулий успіх та виграти за рахунок "соціалки" явно провалилася. А в такій ситуації не було переваги у прямому низовому спілкуванні з електоратом.

Замість цього ставку зробили на телеефіри, в яких на адресу опозиції лунають звинувачення у бажанні знищити країну "на радість Німеччині та брюссельським бюрократам". 

"Нинішня кампанія – безпрецедентно брудна. Зокрема, керівна партія пішла на хитрий крок, анонсувавши в день виборів також референдум, на який винесла чотири відверто популістичних питання (щодо продажу державного майна іноземцям, підвищення пенсійного віку, стіни на кордоні з Білоруссю, а також допуску мігрантів з країн Азії та Африки. – Ред.).

За рахунок референдуму влада сподівається збільшити явку серед своїх симпатиків. Але не менш важливо, що якщо бюджети на вибори чітко регламентуються та обмежуються, то на референдум – ні. А відповідно, влада отримає можливість суттєво посилити свої виборчі витрати", – розповідає голова Фонду ім. Стефана Баторія Едвін Бендик.

За зброю, але не для України

Чи багато у Польщі партій, які можна назвати антиукраїнськими? Більшість із них наразі йде на вибори за списком "Конфедерації свободи та незалежності".

Наразі "Конфедерація" має лише дев'ять депутатів у Сеймі. Проте з великою імовірністю їхня кількість має зрости. Влітку "Конфедерація" не просто вийшла на третє місце у передвиборчих рейтингах, але й наблизилася до 15-відсоткового рівня підтримки.

Це означало, що ані влада, ані опозиція після виборів не змогли би створити без них коаліцію, що давало ультраправим "золоту акцію".

І хоча з кінця літа рейтинги "Конфедерації" пішли вниз (про це мова піде трохи далі), ці ризики залишаються актуальними й досі.

Тут і далі - фото
Фото "ЄвроПравди"

Щоб розібратися у причинах популярності "Конфедерації", "ЄвроПравда" відправилася на її великий мітинг, що відбувся 7 жовтня у Варшаві.

Велика зала, заповнена в основному чоловіками, причому молодше 30 років (часто – значно молодше): саме так наразі виглядає звична група виборців "Конфедерації". Більшість учасників одягнуті просто, але серед присутніх видно й людей у дорогих костюмах.

А сам мітинг більше нагадує концерт – появі спікерів передують важкий рок та фаєри.

Перед входом організатори роздають листівки – оформлені під грошову купюру з номіналом pierdyliard złotych (даруйте за грубість, але дослівно це перекладається як "дохєра злотих") із портретом прем’єра Моравецького, на який накладені грати.

Це натяк на зростання державного боргу та бюджетних витрат, для фінансування яких довелося збільшувати податки, а також на стрімке зростання інфляції. А головне – на те, що за таку політику ПіС має відповісти.

Зменшення податків – ключова ідея "Конфедерації", яка дозволила їй збільшити підтримку.

А ще – спрощення отримання дозволу на зброю, відмова від переходу на нові екологічні стандарти ЄС.

Та, звичайно, відмова від допомоги України.

Для ілюстрації цієї тези у "Конфедерації" навіть створили чек на 100 млрд злотих (близько 20 млрд євро), які начебто має сплатити Україна.

"Чек" на допомогу Україні

У цю суму включена і військова, і фінансова підтримка, і навіть плата за прийняття біженців.

Втім, українська тема не є ключовою для "Конфедерації".

На мітингу багато говорили про високі податки на державну медицину, якість якої не витримує критики, про нові вимоги ЄС, які знищують польських фермерів, а головне – що "Конфедерація" не піде у коаліцію ані з ПіС, ані з опозицією, а буде добиватися дострокових виборів, на яких зможе додатково наростити свій результат, "ставши клином, що зламає нинішню політичну систему".

"Ми – єдина партія, яка здатна зламати "владу POPiS" (поєднання абревіатур опозиційної "Громадянської платформи" та ПіС. – Ред.) – політичної системи старих дядьків. Зараз отримаємо вдвічі більше, аніж 2019 року, а у разі дострокових виборів – отримаємо ще більше", – переконує один із лідерів крайньоправих Кшиштоф Босак.

Він довго розповідає про неефективність державних витрат на медицину, а також на податки, запроваджені під тиском ЄС.

Зокрема, про те, що через екологічні податки вартість уживаного автомобіля майже дорівнює новому. 

Тема України виникла лише наприкінці мітингу, коли до мікрофона вийшов ще один лідер "Конфедерації" Славомір Менцен.

"Нам потрібна влада, яка дбатиме передусім про Польщу та інтереси поляків, а не наших сусідів, в тому числі – українців", – заявляє він.

На цих словах за спиною Менцена на екрані з’являється величезна світлина з обіймами президентів Анджея Дуди та Володимира Зеленського.

"Президент Дуда заявляє про дружбу з українським президентом. Але хіба ця дружба допомогла досягти якихось польських інтересів? Навпаки, ми постійно поступаємося своїми інтересами на користь Україні", – заявляє Менцен, додавши, що "скоро все буде навпаки".

Інтрига "Третього шляху"

Після заповненою політичною рекламою східної Польщі столиця відверто дивує.

 

Політичної реклами у Варшави в рази менше. Проте часто можна зустріти й саморобний креатив: від написів на стінах та асфальті "Є**ть ПіС" до старенького дідуся, який стояв на вулиці, тримаючи плакат із написом: "Дівчата! Ваші голоси – це ваші долі!!!".

"Коли жінки разом із нами – ми непереможні. Тому лише разом ми можемо перемогти ПіС", – пояснив він свій заклик.

Останні опитування показують, що шанси опозиції на перемогу зросли. Зокрема, опитування, проведене 6 жовтня Opinia24, показує зменшення підтримки і ПіС (на 2 відсоткові пункти, до 30%), а особливо – "Конфедерації" (аж на 5 в.п., до 5%).

Натомість рейтинг "Громадянської платформи" впав лише на 1 пункт, до 25%, а "Лівих" – зріс на 11 пункт, досягнувши 9%.

Проте для успіху опозиції з’явилася нова загроза.

Здобуття більшості є можливим лише в разі проходження до Сейму блоку "Третій шлях" (Польська селянська партія та "Польща-2050").

Опитування свідчать, що наразі "Третій шлях" може розраховувати на підтримку 6% виборців. Цього було би достатньо для подолання виборчого бар’єра для партій (5%), але не для блоків (8%).

До речі, і "Конфедерація", і "Лівиця" поступили більш передбачливо. Попри те, що обидві політсили, по суті, є блоками, вони зареєстрували усіх своїх висуванців за списком однієї партії. А відповідно, мають набагато більше шансів на проходження до Сейму.

Від того, чи вдасться "Третьому шляху" за останні дні до голосування посилити свою підтримку, може залежати фінальний успіх опозиції.

Не виключено навіть, що найближчими днями ми побачимо, що лідер "Громадянської платформи" Дональд Туск чи ліві стануть закликати виборців підтримати своїх формальних суперників.

Ще один фактор, здатний вплинути на результат виборів – велика кількість тих, хто збирається прийти на вибори, але досі не визначився, за кого голосуватиме. Опитування Opinia24 оцінює кількість таких виборців у 22%.

Щоправда, соціологи припускають, що більшість виборців, які досі не визначилися, підтримують опозицію. Тим, хто не зміг дати відповідь, за кого збираються голосувати, ставили додаткове запитання: "Яка з партій вам найбільш симпатична?".

За цим додатковим опитуванням лідирують "Третій шлях" (32,2%) та "Громадянська платформа" (27,4%). Натомість про ПіС згадали лише 12,6% виборців, а "Конфедерацію" – ще менше (8,9%).

Тож за тиждень до дня голосування польська опозиція має цілком реальні шанси на перемогу.

А головне – на створення коаліції, яка не залежатиме від антиукраїнської "Конфедерації".

Втім, як показали вибори у сусідній Словаччині, ефект "сором’язливого виборця", який голосує за ПіС, але не може визнати цього вголос, може повністю змінити всі розклади.

Не можна виключати, що цей ефект спрацює і в Польщі, повністю "перевернувши" всі оцінки соціологів.

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди" (Люблін – Варшава)

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.