"97% скажут нет членству Украины в ЕС": почему мы проигрываем венгерский "референдум" и что это изменит

Четверг, 16 ноября 2023, 10:08 — , Европейская правда
Фото Associated Press/East News
Віктор Орбан готується привезти на саміт ЄС теку з результатами псевдореферендуму про членство України в ЄС

Віктору Орбану, від якого українці, здавалося б, вже давно чекають чого завгодно – знову вдалося здивувати неочікуваним кроком. Угорський уряд організовує чергову так звану "національну консультацію" – опитування, яке Орбан згодом знову представлятиме на європейській арені як аналог референдуму (хоча це – неправда).

Цього разу угорських громадян питатимуть про можливість вступу України в ЄС, а результати опитування Орбан планує привезти на саміт Євросоюзу, що відбудеться 14-15 грудня. Саме той, який має дати остаточне зелене світло відкриттю переговорів України з Євросоюзом.

Є всі підстави прогнозувати з певністю: уряд Орбана прозвітує, що нібито майже 100% угорців виступили проти вступу України.

Бо питання псевдореферендуму сформульовані свідомо маніпулятивно – так, щоб гарантовано отримати відповідь "ні". Є навіть свіжий приклад: минулого року на аналогічних консультаціях Угорщина заявила, що 97% угорців доручили уряду блокувати окремі надважливі антиросійські санкції.

Реклама:

Але наскільки Орбан дослухається до цих "настанов"? Чого чекати зараз? І чому критично важливо, що насправді це не є референдумом?

Ми підготували відповіді на ці запитання у текстовому та відеоформаті. В останньому ви почуєте пояснення від першої особи від українського угорця Тібора Томпи. Запрошуємо до перегляду цього короткого відео.

А також ми підготували текстовий аналіз нової ініціативи Орбана. Ця стаття не дублює відео, а викладає історію інакше та детальніше.

Голосування проти України

Про ідею уряду Орбана провести черговий псевдореферендум – так звану "національну консультацію" – угорські посадовці говорили як мінімум від жовтня. Але про те, що цього року цей "фірмовий інструмент" Орбана буде спрямований проти України, стало відомо лише у неділю, коли "консультацію" офіційно анонсував держсекретар угорського МЗС Тамаш Менцер.

На деталях цього механізму, який існує лише в Угорщині (і який не має жодного зв’язку з демократією!), варто зупинитися згодом, бо розуміти це справді важливо. Зокрема, важливо розуміти, хто саме голосує на подібних псевдореферендумах в Угорщині.

Але перш за все – про те, що стосується нашої держави.

Отже, ближчим часом угорським виборцям запропонують визначитися щодо того, що вони думають про Україну в Євросоюзі. Як пояснили в МЗС, угорські громадяни мають дати дороговказ щодо ідеї розпочати процес вступу України у ЄС, а уряд, мовляв, зобов’язується врахувати їхню думку.

Але це не означає, що Україна зараз має зосередити увагу на угорському суспільстві й негайно запускати інформкампанію, переконуючи пересічних угорців у потребі проголосувати за майбутнє членство в ЄС.

У цьому немає потреби, оскільки результат цього опитування відомий наперед.

Його визначає саме запитання, яке ставитимуть угорським виборцям. Точне формулювання уряд має оприлюднити днями, але виходячи з попередніх заяв угорських посадовців, воно звучатиме приблизно так:

"Чи погоджуєтеся ви на те, щоб Україна, в якій іде війна, стала повноцінним членом Європейського Союзу і принесла війну вам на поріг?"

І два варіанти відповіді: "так" або "ні".

Нескладно здогадатися, що для пересічного угорського виборця це буде сприйматися як голосування щодо війни у них у країні, і в такому разі, звісно ж, відповідь може бути лише негативною. "Думаю, що буде як мінімум 97-98%, які скажуть: ні, ми не згодні, щоб Україна була членом ЄС", – з жалем визнає керівник громади угорців Києва Тібор Томпа.

Але й це не все.

Щоб додатково "зацементувати" ставлення до України, уряд планує прямо у бюлетені розповісти виборцям традиційний міф угорської пропаганди про те, що, мовляв, українці утискають угорців Закарпаття та позбавили угорську громаду її прав. Наразі невідомо, чи буде це оформлене як окреме "риторичне" запитання в опитувальнику Орбана, чи ці тези вплетуть у формулювання запитання щодо членства.

Також в угорській партії влади обговорюють можливість окремо спитати громадян про збереження блокади українського зерна, повідомляє видання Telex. Формулювання запитання на цю тему нескладно уявити.

І, насамкінець, угорців планують окремо спитати про зміну податків та банківських ставок, розповіла речниця уряду Олександро Сенткіраї. Ви, ймовірно, вже здогадалися – ця тема в розумінні угорської влади також пов’язана з Україною. В уряді стверджують, що Брюссель нібито хоче змусити Будапешт підвищити податки і ставки за кредитами для угорців через війну в Україні. І громадянам пропонують відповісти, чи вони з цим згодні.

У формулярі, який надсилатимуть виборцям, будуть також інші питання (зрештою, Орбан позиціонує як своїх публічних ворогів не лише Україну, а й ЄС та західний світ загалом). Але для нас важливо те, що це опитування є виразно антиукраїнським і ставить за мету посилити в угорському суспільстві ворожість до України. Бо саме Україну оголошують "винною" в усьому – вона приносить в ЄС війну, через неї зростають ціни і доводиться платити більше за кредитами, а ще вона відбирає гроші в угорських фермерів.

Багатьох читачів, непевно, здивували формулювання запитань. Вони – за межею маніпулятивності. Здається, що такі речі неможливі в урядових ініціативах.

Але коли це Угорщина під керівництвом Орбана, то межі не існує.

Як Орбан створив систему фейкових "консультацій"

Ідея проведення подібних загальнонаціональних голосувань про політику уряду пролунала від Орбана ще у 2005 році, коли він уперше був прем’єром. Утім, 2006 року партія Орбана програла вибори.

А у 2010 році Орбан повернувся на посаду прем’єра (де лишається досі) – і, як виявилося, не забув свою ідею. Відтоді угорський уряд практично щороку проводить таке голосування, що має назву "національна консультація" (термін вживається в однині). Нинішня "консультація" – 13-та за ліком.

За роки, що минули відтоді, уряд Орбана набув майстерності у складанні запитань, але дещо лишилося незмінним.

Передусім, не змінилася суть голосування.

Хоча Орбан намагається представити підсумки цих голосувань як "волю народу", та це – абсолютна неправда. Це голосування не відповідає мінімальним стандартам для референдумів та їхніх аналогів. Угорці просто отримують поштою кольорові анкети, на яких відсутній будь-який захист – та можуть відправити заповнені анкети назад у наданих їм владою конвертах. Жодних дільниць для голосування, жодної перевірки особи, жодного контролю за підрахунком.

До речі, у перші роки результати підрахунку навіть не оприлюднювалися (і не було ясності, чи рахує їх хтось взагалі), бо для Орбана ці анкети виконували роль суто засобу агітації. Але невдовзі це змінилося, і вже тривалий час Будапешт інструменталізує також результати голосування, заявляючи щоразу, що ідея уряду здобула майже 100% підтримки.

Також це голосування насправді не є "консультацією" з народом, попри назву – адже у цьому опитуванні уряд не хоче дізнатися думку громадян, а навпаки, хоче нав’язати її. За формулюванням запитань очевидно, що "правильна" відповідь визначена наперед.

Нащо ж угорці продовжують голосувати, якщо очевидно, що це – маніпулятивна технологія?

А річ у тім, що за всіх зусиль уряду, та попри те, що голосування зазвичай триває цілий місяць (а буває й довше) – кількість зібраних Орбаном голосів є доволі невеликою. Наприклад, торік уряд оголосив про "майже 1,4 млн голосів", з яких традиційні 97% підтримали політику Орбана (торік, до речі, референдум також був антиукраїнський, про це детальніше – згодом). Але це означає, що голосували лише 17% виборців!

Абсолютна більшість угорців розуміє, що це псевдореферендум, та викидає бюлетені у сміття.

Наразі значна кількість охочих віддати голос – це пенсіонери, для яких є додатковий стимул голосувати, розповідає Тібор Томпа:

"Пенсіонери разом з цим листом отримують так званий "лист щастя", у якому – як у комуністичні часи – їм пояснюють, що, мовляв, завдяки тому, що уряд правильно працює, ви отримаєте 13-ту пенсію, але заодно от вам ще отакий формуляр, заповніть його і надішліть". І хоча немає прямого зв’язку між голосуванням та отриманням додаткової пенсії, цей метод працює.

А от залучити молодь Орбану не вдається. Підвищити "явку" не дозволило навіть те, що віднедавна на цих фейкових "консультаціях" уряд дозволив голосувати через інтернет.

Утім, навіть наявних цифр Орбану достатньо, щоби поїхати у Брюссель і збрехати там про народну підтримку, а угорським посадовцям – оперувати цими цифрами у розмовах із західними ЗМІ або політиками. А тим більше – використовувати їх у внутрішньоугорській машині пропаганди.

Майстерклас маніпуляцій

Те, як маніпулятивно складені запитання про Україну на цьогорічних "національних консультаціях" в Угорщині, звісно, вражає. Але треба також усвідомлювати, що в цьому немає жодної унікальності. Подібним чином сформульовані усі без винятку запитання щорічних орбанівських псевдореферендумів.

Іноді вони мають варіанти відповідей "так" та "ні", і тоді йдеться про опитування, які Орбан буде використовувати також для того, щоб показати партнерам фейкову "волю народу" – як це планується цього року.

А іноді ці "консультації" стають виключно елементом внутрішньої політики та пропаганді, щоби штучно перетворити когось на "ворога для угорського народу" та максимально демонізувати його образ у суспільному сприйнятті. Саме так, зокрема, Орбан наполегливо демонізує сприйняття угорцями Євросоюзу. Отримуючи гроші з бюджету ЄС і використовуючи його переваги, уряд Орбана переконує угорців, що все погане у їхньому житті надходить з Брюсселя.

Цьому була присвячена, зокрема, "консультація" влітку 2021 року, де угорцям поставили аж 14 питань ось такого ґатунку.

Після пандемії Брюссель знову скористається своєю владою і розпочне судовий процес проти нашої країни, щоб нав'язати угорцям свою волю. Одні кажуть, що Угорщина повинна сперечатися і відстоювати свої інтереси, інші – що треба здатися Брюсселю.

А ЩО ДУМАЄТЕ ВИ?
1) Угорщина повинна відстоювати свої інтереси в кожній суперечці.
2) Ми повинні все дозволити Брюсселю.

Як працює машина з поширення цих хвиль ненависті?

Постери-"бюлетені" з такими запитаннями отримує кожен з 8 мільйонів угорських виборців. Але це – тільки початок. Далі починає працювати система підконтрольних угорському уряду ЗМІ, яка нібито "інформує про консультації", але виходячи з формулювання запитань – долучається до антизахідної пропаганди.

До речі, те, як Орбан побудував медіаімперію – окрема історія, ми її вже розповідали у статті "Міністерство правди Орбана". Дуже радимо її почитати, якщо ви ще не бачили цю публікацію.

Окрім того, шалену кількість рекламних носіїв по всій країні заповнює реклама "національної консультації". Платити за таке рекламне розміщення уряду не шкода, адже власниками як типографій, так і найбільших операторів зовнішньої реклами, що отримують замовлення, є бізнеси, підконтрольні партії Орбана. До того ж іноді на це вдавалося навіть використовувати кошти ЄС (це такий дистильований цинізм).

У підсумку країна стає переповненою тим наративом, який Орбан обрав для консультацій цього разу.

У 2023 році ним стане ідея ненависті до України, яка, виходячи з питань "консультації", винна у купі проблем: загрожує принести до угорців війну, забирає гроші в угорських фермерів, а також разом зі "зловмисним Брюсселем" підвищує податки та виплати за кредитами.

Єдине, що може заспокоювати – це те, що за минулі роки серед угорців стало набагато більше розуміння того, що ці кампанії ненависті не обов’язково мають підґрунтя і є маніпулятивними. Раніше довіри до кампаній Орбана було більше. А найуспішнішою, напевно, стала його кампанія 2017 року з демонізації Джорджа Сороса та євроінституцій. Тоді угорський уряд придумав "з повітря" міф про те, що нібито існує якийсь "план Сороса" з 7 пунктів, спрямований на руйнацію ідентичності Угорщини та інших європейських країн, і що нібито Брюссель та Сорос спільно працюють над його втіленням.

Угорщину тоді буквально залили лозунгами про боротьбу з планом Сороса, а Орбан сформував імідж рятівника нації, єдиного, хто впорається та врятує державу від злісного мільярдера, який ось-ось зруйнує угорську самобутність. Попри абсолютну абсурдність тієї кампанії, тоді чимало угорців у неї повірили, у "національній консультації" взяли участь рекордні 2,2 млн виборців, а ідея "захисту від Сороса" стала основною на виборах 2018 року, де втретє поспіль виграла партія Орбана.

Що змінить кампанія пропаганди-2023?

Від часів боротьби з "планом Сороса" вплив цих псевдореферендумів, схоже, дещо впав – але він і досі є сильним. Особливо за межами Будапешта і серед населення з низьким рівнем освіченості. Тож для частини населення орбанівська кампанія з підживлення ненависті до України та українців досягне результату.

До того ж процес побудований таким чином, що немає жодних підстав для сумніву: антиукраїнські пункти голосування зберуть майже 100% підтримки.

Бо ті угорці, хто усвідомлює, що це маніпуляція, а не "консультація", просто не голосуватимуть.

І навряд чи з’являться кампанії за те, щоб назло Орбану взяти участь в опитуванні та проголосувати всупереч урядовій пропаганді. Цього не робитимуть навіть суто через те, що ніхто не знає, як насправді порахують його голос – процес непрозорий, і ніхто не знає напевно, чи не малюють у підсумку той результат, який треба уряду – попри те, що реально надійшло в бюлетенях.

Отже, Орбан знову поїде до Брюсселя з даними проведеної "консультації" та доводячи, що громадяни Угорщини виступають проти членства України в ЄС. Швидше за все, він матиме попередні результати "голосування" вже на грудневому саміті, де вирішуватимуть питання про відкриття переговорів про членство України в Євросоюзі.

Але який реальний вплив це матиме?

На щастя – мінімальний.

Європейські посадовці чудово знають, що ці опитування не мають зв’язку з реальністю. Найкраща ілюстрація – минулорічна "консультація", на якій Орбан питав населення про антиросійські "санкції, які є тягарем для Угорщини" і отримав одноголосну вказівку від населення більше не продовжувати чинність санкційних обмежень проти Росії.

Тоді Єврокомісія навіть в офіційному коментарі відповіла Будапешту з гумором та сарказмом, заявивши: "Ми взяли до уваги національні консультації, як і те, що в них взяла участь дуже незначна кількість людей".

А подальший розвиток подій показав: сам Орбан також не вважає своїм обов’язком виконувати рішення власного псевдореферендуму попри те, що на ньому понад 97% проголосували проти санкцій. Адже відтоді санкційні пакети кількаразово продовжувалися, у тому числі енергетичні – і Угорщина, маючи право вето, жодного разу не проголосувала проти них.

Тож є підстави очікувати, що і цього разу, з голосуванням про членство України в ЄС, відбудеться щось подібне. Орбан, виторгувавши у Брюсселя певні фінансові преференції, зрештою дасть на саміті свій голос на відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу. А виборцям пояснить, що героїчними зусиллями домовився, що Україну візьмуть в Євросоюз не зараз, коли точиться гаряча війна, а лише після того, як відбудуться вступні переговори. Хоча насправді це і без Орбана був єдиний можливий сценарій.

Інша річ, що згенероване та закріплене Орбаном та його "референдумом" вороже ставлення угорців до України залишиться в частині угорського суспільства. І ось це – найбільш реальна проблема, яка битиме по двосторонніх відносинах навіть після того, як влада в Угорщині нарешті зміниться.

 

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: