Черногорский раскол: как конфликт в партии власти дает шанс "друзьям РФ"

Понедельник, 4 марта 2024, 15:55 — , для Европейской правды
Фото: AFP/East News
Президент Чорногорії може заснувати власну політичну силу, яка гратиме на одному полі з просербськими (та проросійськими) силами

У керівній партії Чорногорії – а це Рух "Європа зараз" (Pokret Evropa sad, PES) – стався розкол.

Заступник голови PES, а разом із тим – президент країни Яков Мілатович подав у відставку з усіх партійних посад і вийшов з партії.

Пояснюючи своє рішення, Мілатович написав у соціальній мережі Twitter (X), що нинішня діяльність політичної сили суперечить тому, що було обіцяно громадянам, і цінностям, якими він керувався, коли заснував партію.

"Створюючи "Рух Європа зараз", ми обіцяли громадянам прозорість у роботі, раціональний та аргументований діалог про інклюзивну та сталу політику. Водночас ми обіцяли, що компетенції та особиста чесність будуть вирішальними факторами при працевлаштуванні та просуванні, а також ми пообіцяли іншу політичну культуру, засновану на повазі до різноманітності та підтвердженні європейських цінностей", – зазначив Мілатович, натякаючи, що зараз усі ці обіцянки PES не виконує.

"Рух Європа зараз" претензії глави держави відкинув як суб’єктивні. А натомість звинуватив президента в намірах перешкоджати роботі уряду та партії. "Добре, що Мілатович усвідомив, що настав час покинути "Рух Європа зараз", щоб суспільство не страждало через його особисте невдоволення", - стверджують у PES.

Однак є підстави вважати, що розкол відбувся на підставі ставлення до просербських та проросійських рухів.

Відповідно, наслідком цієї кризи може стати корекція зовнішнього курсу Чорногорії.

Коаліція з проросійськими політиками

Розкол PES не став сюрпризом для експертів і звичайних громадян Чорногорії, хоча він і стався лише через двадцять місяців після того, як ексміністр економіки, нині президент Яков Мілатович і ексміністр фінансів, нині прем’єр-міністр Мілойко Спаїч, тоді ще новачки в чорногорській політиці, заснували у 2022 році "Рух Європа зараз".

До того вони входили до політичного блоку, який змістив у 2020 році "старих політиків" на чолі з Міло Джукановичем.

Тут варто нагадати, що цей протестний рух включав, окрім антикорупціонерів, ще й фанатів Сербської православної церкви, симпатиків "сербського світу" і навіть російських агентів. У тому середовищі Мілатович та Спаїч відповідали за "експертну складову" та "нові обличчя".

Старт нового політпроєкту вийшов надзвичайно вдалим. Навесні минулого року Яков Мілатович виграв президентські вибори, а вже влітку перше місце на дострокових парламентських виборах здобув і "Рух Європа зараз".

Втім, як кажуть, "чорна кішка" між двома засновниками PES пробігла ще напередодні президентських виборів 2023 року.

Річ у тому, що балотуватися від молодого і перспективного "Руху" мав Спаїч, але раптом з’ясувалося, що він має паспорт іншої країни – Сербії. Внаслідок чого партії довелося термінового шукати нового кандидата.

Стверджують, що Спаїчу вся ця історія дуже не сподобалася, і стосунки лідерів "Руху Європа зараз" відтоді стали дуже напруженими.

Після виграних парламентських виборів конфлікт ще більш загострився. Як виявилося, засновники PES мали різні погляди на створення урядової коаліції.

За даними медіа, Мілатович наполягав на включенні до парламентської більшості політичних сил з радикально просербського, навіть більше – проросійського табору (йдеться про представників коаліції "За майбутнє Чорногорії", ZBCG).

Натомість Спаїч нібито цьому протистояв, відстоюючи можливість формування коаліції з центристами з громадянського руху URA експрем’єра Дритана Абазовича або навіть з окремими соратниками прозахідного, проте одіозного колишнього президента Міло Джукановича та його Демократичної партії соціалістів (ДПС).

Зрештою, хоча Спаїч і став прем’єром, проте ціною утворення коаліції з одіозними проросійськими політиками.

Один із них, Андрія Мандич, став спікером парламенту. Це призначення, по суті, стало компромісом – радикально просербські та проросійські представники "За майбутнє Чорногорії" до урядової коаліції долучилися, але міністерських посад вони не отримали, тільки спікерське крісло.

З того часу, як стверджують, президент та прем'єр взагалі припинили будь-яке спілкування, яке не було необхідне для виконання ними робочих обов’язків.

Що стало приводом для нинішнього, остаточного розлучення засновників PES, навіть у Чорногорії не знають достеменно.

Широко відомо, що політичних суперечностей у президента та прем’єра в останній час було безліч, але вони стосувалися внутрішньополітичних питань – поточної діяльності уряду, законопроєктів і кадрових призначень.

На думку деяких оглядачів, справа може бути в конфлікті щодо формування Ради директорів Енергетичної компанії Чорногорії (EPCG) – цей процес викликав в PES неабиякі внутрішньопартійні чвари.

Проте сам президент Мілатович натякнув, що причиною його рішення стало посилення впливу у партії "людей, яких не було з нами від самого початку і які були особливо близькі до попереднього режиму".

Тим самим глава держави підтвердив чутки, що всередині партії існують потужні групи, яким не до вподоби коаліція із радикально сербськими силами, що симпатизують Росії. Настільки, що навіть потенційний альянс із "попередниками" виглядає для них меншим злом.

Ще із Заходом, але вже із Сербією

Відставку Мілатовича сприймають як сигнал про початок створення на базі частини PES нової партії, лояльної до глави держави.

Перші ознаки цього процесу вже помітні – в регіональних організаціях "Руху Європа зараз" наразі почався розкол.

Далі – або одночасно - очікують переформатування більшості та кардинальних змін в уряді, аж до відставки нинішнього кабінету Спаїча. А після цього недалеко і до нових парламентських виборів.

Чи будуть дві політичні сили, що потенційно можуть стати головними конкурентами, принципово різними? І так, і ні.

Ані Мілатович, ані Спаїч не заявляли про намір зупинити євроінтеграцію, вийти з НАТО, відкликати визнання Косова чи припинити підтримку України. Тому для спостерігача поза межами регіону обидва, і глава держави, і глава уряду, виглядають приблизно однаково.

Втім, у Чорногорії раніше дуже близьких за політичними поглядами засновників PES все ж розділяють і вважають опонентами, стверджуючи, що Мілатович є креатурою президента Сербії Александара Вучича, тоді як Спаїч, якого теж не можна вважати антисербським політиком, все ж більш орієнтується на західних партнерів, для яких така співпраця – перехід червоних ліній.

Передбачається, що новий рух Мілатовича буде грати на одному полі з просербськими силами (які зараз об’єднані в коаліцію "За майбутнє Чорногорії") і стане їхнім союзником або конкурентом.

А ось Спаїч з PES зможе претендувати на нішу Демократичної партії соціалістів, причому зможе забрати собі частину ДПС або домовитися з Джукановичем про союз. 

Згадати воєнні злочини

Додатковою цікавинкою останніх подій в Чорногорії є вихід, точніше, виключення з PES ще одного політика – міністра юстиції Андрея Міловича.

Він був відомий тим, що у жовтні 2014 року в інтерв'ю проросійським пропагандистам вихваляв Путіна і виступав за розвиток відносин Чорногорії з Росією. Щоправда, у позбавлення його партійного квитка, а, в найближчої перспективі, і посади в уряді, є інша причина.

Місцеві оглядачі згадують спірні чи навіть підозрілі та скандальні рішення глави Мін'юсту стосовно видачі / невидачі іноземним державам топзлочинців. Але деякі експерти впевнені: Мілович розізлив своїх однопартійців своїми черговими контроверсійними заявами – тепер про намір… покарати винних у нападі на Дубровник у 1991 році.

Урядовець назвав атаку на хорватське місто "великою, найбільшою ганьбою" в чорногорської історії, і "як міністр юстиції" заявив про необхідність "покарати відповідальних осіб, які брали в цьому участь, тому що воєнні злочини не мають терміну давності".

"Я сподіваюся і вірю, що ми притягнемо цих людей до відповідальності у Гаазі саме для того, щоб зняти колективну провину", – сказав Мілович в інтерв’ю хорватському (!) виданню Večernji list кілька днів тому.

Якщо врахувати, що міністр юстиції Чорногорії перед тим побував в Гаазі, де зустрівся з головним прокурором Гаазького трибуналу Сержем Браммерцем, з яким "обговорив питання відповідальності за жорстокі злочини, вчинені під час конфліктів у колишній Югославії", то йдеться не про порожні балачки, а про конкретні плани.

Треба зазначити, що тема нападу на Дубровник в Чорногорії довгий час була табу.

Міло Джуканович, який в 1991 році був соратником Мілошевича, свого часу просив вибачення перед хорватами, а воєначальників, що керували нападом, було видано міжнародному правосуддю і засуджено.

На цьому практично все. І ось тема знов актуалізується… але невдало для ініціатора цього кроку.

Кейс виключення з "Руху Європа зараз" міністра юстиції "виносять за дужки" нинішнього загострення політичної боротьби у Чорногорії, представляючи його як незрозумілу активність політичного новачка.

Втім, ймовірно, йдеться якраз про продуману спробу підриву довіри до всіх "старих політиків", які ще залишилися в чорногорської політиці, але тепер не за допомогою антикорупційного активізму, а шляхом переслідування їх за воєнні злочини.

В принципі, ці кроки можна розглядати як ще один спосіб побудови нової третьої сили. Парадокс у тому, що, з огляду на проросійський бекграунд Міловича, не факт, що цей рух буде прозахідним та позбавленим впливу Москви.

* * * * *

Ще один чорногорський скандал - візит до Подгориці найвідданішого друга Росії Мілорада Додіка.

Лідер боснійських сербів полетів до Чорногорії відразу після недавньої розмови з російським президентом в Казані і був прийнятий своїм однодумцем спікером Мандичем.

Цей візит ще раз нагадав: будь-яка нестабільність на Балканах створює вікно можливостей для РФ.

І чергова політична криза в Чорногорії, очевидно, не буде винятком.

 

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.