Испытание Волынью: выдержит ли украинско-польское потепление проверку историей

Вторник, 23 мая 2023, 09:30 — , Европейская правда
Фото пресслужби президента України
Візит Володимира Зеленського до Польщі. Варшава, 5 квітня 2023 року

Менш ніж два місяці тому, 5 квітня, президент Володимир Зеленський востаннє відвідав Польщу.

Цей візит тоді вважався закріпленням нового рівня українсько-польських відносин. Рівня, який дозволить нарешті залишити позаду всі ці негаразди, які багато років псували відносини Києва та Варшави.

Але вийшло інакше. Символічні досягнення цього візиту пішли тріщинами менш ніж за два тижні – коли Польща ввела заборону на експорт української аграрної продукції.

Випадок з експортною забороною став показовим – хоча польський бізнес загалом не має значних проблем із продукцією з України (а часто і взагалі зацікавлений у ній), посилення конкуренції налякало дрібних польських фермерів.  

А в умовах наближення парламентських виборів вага їхніх голосів суттєво зростає – й ігнорувати їх польська влада не могла. Навіть ціною погіршення відносин з Україною.

Парламентські вибори у Польщі пройдуть цієї осені.

А це означає, що попереду на нас можуть чекати й інші неприємні сюрпризи.

У цьому контексті тривожним сигналом стало інтерв’ю речника міністерства закордонних справ Польщі Лукаша Ясіни порталу Onet, де той сказав, що з боку президента України "бракує розуміння" важливості теми Волині для поляків.

"Президент Зеленський повинен взяти на себе більше відповідальності, як Україна… Вибачитися і попросити, будь ласка, вибачення. Ця формула дуже добре працює у випадку польсько-українських відносин, і її досі бракує", – сказав він.

"Ми, поляки, взяли на себе відповідальність, як польська держава, за злочини, скоєні нашою державою проти українців. З боку України такої відповідальності бракує, хоча багато чого змінилося на краще", – додав речник польського МЗС.

На це інтерв’ю відредагував український посол у Польщі Василь Зварич, назвавши "неприйнятними і прикрими" будь-які спроби нав’язати Україні та її президенту "правильне" ставлення до ситуації з Волинською трагедією 1943 року.

Показово, що ця відповідь зустріла дуже різке неприйняття у польському суспільстві – аж до вимог вислати українського дипломата.

Невже гострі історичні суперечки знову повертаються у відносини України та Польщі?

Навіть якщо припустити, що заява Лукаша Ясіни – це його самодіяльність (і це цілком можливо, адже його кандидатура зараз виноситься на посаду посла у Фінляндії, а перед схваленням у профільному комітеті Сейму не зайвою буде демонстрація патріотизму та непоступливості), але реакція на цей скандал показує, що проблема дійсно існує.

За півтора місяця, 11 липня, Польща відзначатиме День пам’яті та мучеництва кресов’ян. Тим більше, цього року відзначається 80-та річниця подій на Волині, які в українській історіографії називаються "волинською трагедією", а в польській – "волинською різаниною".

Чи вплине цей ювілей на передвиборчу кампанію та, відповідно, на українсько-польські відносини? Скоріш за все, так.

Джерела, близькі до українського уряду, відзначають: тему Волині порушували на останній зустрічі Володимира Зеленського та польського прем’єра Матеуша Моравецького. Більш того, за результатами цієї зустрічі Моравецький заявив: він сподівається, що "цього разу Київ дотримається свого слова".

Співрозмовники ЄвроПравди впевнені: йдеться саме про очікування польської сторони, що до 11 липня українська влада вийде зі спеціальною заявою щодо подій на Волині.

В іншому випадку цілком ймовірно, що заява польського уряду з цієї теми виявиться більш жорсткою, аніж планувалося.

Тут треба згадати, що тема Волині була ледь не визначальною в українсько-польських відносинах у 2016-2017 роках. В першу чергу через те, що кресов’яни – нащадки загиблих на Волині поляків – отримали "золоту акцію" у провладній коаліції.

Згодом у Варшаві зрозуміли, що обраний метод тиску завдає шкоди обом сторонам. Тож вже 75-та річниця подій на Волині у 2018 році пройшла відносно спокійно, а на наступних польських виборах історичну тему майже не чіпали.

Ймовірність, що "Волинь" знову стане фактором, що впливатиме на відносини країн, досить висока. Хоча б тому, що напередодні парламентських виборів правляча партія "Право і справедливість" не почувається впевнено, а тому боїться навіть найменшого відтоку голосів до опонентів.

Саме тому у вже згаданому випадку експортної заборони польська влада пішла на цей крок, щоб не дати додаткових електоральних балів ультраправим.

Чи не повториться така ж ситуація й у питаннях історії?

Хай там як, а в української влади ще є час, щоб не допустити розвитку подій за найгіршим сценарієм. Зокрема, використати дружні відносини з президентом Анджеєм Дудою, щоб знайти той формат спільного відзначення подій на Волині, які не будуть негативно сприйняті ані польським, ані українським суспільствами. Тим більше в нинішньому конфлікті польський президент зайняв конструктивну позицію,  закликавши утриматися від "твітерної дипломатії"

Ситуація ускладнюється тим, що після експортного бану в президентській команді ображені на дії Польщі – і не приховують цього.

Однак потрібно переступити через цю образу та шукати можливості уникнути нового конфлікту у відносинах із Польщею.

Адже цей конфлікт – в інтересах лише Росії. І у Києві та Варшаві чудово це розуміють.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: