Успішна, глибока і швидка інтеграція в демократичний і ліберальний ЄС, починаючи з енергетики та клімату, - це можливість, яку не можна втратити.

Активне громадянське суспільство України, що працює у сфері довкілля і зміни клімату, стане важливим локомотивом просування зелених реформ на рівні ЄС.

Україна до 2035 року мусить повністю відмовитися від викопного палива, забезпечивши 50% потреб в енергії від відновлюваних джерел і 50% – від атомної енергетики.

Повоєнний період для України не минеться без випробувань, але з допомогою Європи можливо відбудувати країну, пристосовану до майбутнього. 

Або Європейська комісія недооцінила Україну, або Кабмін не має належного розуміння, що саме потрібно імплементувати у сфері охорони довкілля.

Амбітний план переоснащення промисловості та економіки України має зробити Європу міцнішою перед обличчям загроз енергетичній безпеці та кліматичної кризи.

Енергетичний сектор України у процесі відбудови потребує радикальних змін та повного втілення євроінтеграційних реформ.

Санкції та ембарго проти російського викопного палива потрібні як для перемоги над режимом Путіна, так і для порятунку всього світу від кліматичної кризи.

Вибір зеленої моделі розвитку після війни повинен стати для України не просто документом, на який ми просимо кошти у наших партнерів, а цивілізаційним стрибком.

Припинення безкарності за екоцид стане сильним сигналом для РФ. Заподіяння серйозної шкоди довкіллю є неприйнятним у будь-якій зоні бойових дій.

Європейський парламент за підтримки українського міністра прийняв досить суперечливе рішення – визнати інвестиції у викопний газ дружніми до довкілля.

Вже 6 липня Європейський парламент голосуватиме за ініціативу визнати проєкти будівництва газових та атомних електростанцій як "зелених" та екологічних.

Наскільки успішною є Україна у процесі зеленої трансформації? І які кліматичні питання були пріоритетними у стосунках з ЄС?

Якщо Україна не адаптується до "кліматичних" змін у світовій економіці, то опиниться на її задвірках, у кращому разі – буде сировинними придатком.

Негативний вплив СВАМ за період 2026-2030 років становитиме 1,9 млрд євро, що фактично дорівнює річним бюджетним видаткам на освіту.

Кліматичні ініціативи Євросоюзу вдарять по найболючішому: торгівлі між Україною та ЄС. Що в такій ситуації варто робити Києву?

1-12 листопада у шотландському місті Глазго відбудеться головна подія року щодо міжнародних кліматичних переговорів. З чим прибуде туди Україна?

Чи зможе Україна стала гравцем та партнером ЄС на ринку зеленого водню? Це реально, але час на впровадження необхідних реформ швидко спливає.

На початку листопада на конференції у Глазго держави-сторони Паризької угоди оприлюднять переглянуті зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів.

Нова ініціатива ЄС вкрай важлива і вкрай небезпечна для України. Особливо зважаючи на можливість розширення списку товарів, які підпадають під новий збір.

Україна виходить на новий рівень партнерства з США. Цим трампліном для нас стають сталий розвиток, кліматичний діалог і енергобезпека.

Як повені у Німеччині вплинуть на парламентські вибори? Хто з кандидатів на посаду Меркель зможе наростити підтримку, а хто втратить її?

Як працюватиме європейський механізм регулювання викидів вуглецю на кордоні? І як Україні підготуватися до швидких змін?

Україна має великий потенціал стати провідною силою зелених перетворень Європи. Але для цього потрібно швидко підготувати правову базу.

Досвід ЄС однозначний: публічні закупівлі можуть сприяти охороні довкілля. Як цей досвід врахувати Україні?

Позитивний ефект зменшення емісії CO2 в Європі повністю "з'їдатиметься" негативним ефектом від зростання обсягів викидів метану і того ж CO2 на Ямалі та по маршруту газу в ЄС.

Щоб досягти мети кліматичної нейтральності, недостатньо просто налаштувати усі свої політики на її досягнення. Попереду – два дипломатичні виклики.

Рік тому Європейський Союз проголосив курс на "озеленення" усіх сфер економіки та суспільного життя. Як Green Deal змінив політику Європи і що робити Україні?