Пшемислав Журавський вель Граєвський: "Угорщина зараз є інструментом, який дозволяє Німеччині та Франції стверджувати, що хтось не дає їм вводити нові санкції проти РФ".

Попри браваду, у разі застосування всього арсеналу енергетичних санкцій путінський режим залишиться без засобів до існування за лічені тижні. 

Провідні західні банки продовжують надавати фінансові послуги РФ навіть після того, як Путін почав повномасштабну війну.

Туреччина може сама потрапити під санкції – за допомогу РФ в обходженні західних обмежень. Чи здатна загроза західних санкцій змусити Анкару змінити цю позицію?

Росія прагне змусити Захід зменшити підтримку України. І досягти цього у Кремлі планують за рахунок енергетики.

Існує суттєва загроза того, що без додаткових вторинних санкцій нафта з РФ буде продовжувати надходити в Європу в обхід ембарго – у формі нафтопродуктів з третіх країн.

Канадський уряд прийняв суперечливе рішення, проігнорувавши не лише заклики України, але й української діаспори.

Чи справді західні санкції впливають на російську економіку? Проста відповідь: вони вже починають давати ефект, і найближчими місяцями він зростатиме.

Наталія Панченко: "Поліції я офіційно оголосила, що це спонтанне мирне зібрання... Згодом проти нас почали замовляти тітушок".

Канада першою із західних країн законодавчо прописала можливість використовувати на підтримку України конфісковані російські активи, що потрапили під санкції через війну. 

Російські олігархи шукають способи вийти з-під санкцій. Втім, шансів судово оскаржити їх насправді менше, ніж можуть запевняти консультанти.

Росія погрожує Литві відповіддю за "блокаду" транзиту товарів до Калінінграда. В ситуації, коли економічних важелів тиску у РФ майже не залишилося, зростають ризики силових кроків.

Якщо тактика "газового салямі" виявиться успішною для Путіна, це буде найкращим стимулом застосування її для повномасштабної війни в Європі.

Довгі роки у ЄС воліли не помічати особливу політику стосовно Росії як у Сербії, так і в Республіці Сербській. Але нині, здається, ця політика добігає кінця.

Чи може РФ у агресії проти України покластися на своїх "традиційних" союзників? І хоча про пряму військову допомогу не йдеться, є речі, на які Київ має реагувати.

Нарешті санкції призведуть до швидких та відчутних втрат для РФ – її збитки складатимуть щомісяця від $3 млрд до $4,5 млрд.

Вийшовши із СОТ, РФ навряд чи колись зможе поновити своє членство на кращих умовах. А цілком ймовірно – і на нинішніх також.

Туреччина намагається сумістити підтримку Києва та "business as usual" з Москвою. І цей баланс із часом схиляється у бік Росії.

За яких умов РФ вирішить відкрити другий фронт, напавши на Грузію, а за яких Тбілісі наважиться на силове повернення окупованих Росією територій?

Повноцінна газова війна між Росією та ЄС стає все більш ймовірною. Чи стане цей крок самогубним для РФ? І чи не піде ЄС на поступки?

"Замістити у Європі російську нафту повністю можна за 9 місяців. І Україна пропонує механізми, як зробити це так, щоб мінімізувати ціновий шок".

Лукашенко вже повернувся до спроб порозумітися із Заходом та уникнути хоча б частини санкцій. Що в такій ситуації варто робити Києву?

У Молдові досі лишилося шість Міг-29. Керівництво України просило Молдову продати ці літаки – і отримало категоричну відмову...

Київ звинувачує Тбілісі у допомозі РФ в обході західних санкцій. Наслідки цього скандалу здатні надовго зіпсувати відносини між країнами.

Нам потрібно якнайшвидше розправитися з тими, хто фінансує війну. Велика Британія знає і показує приклад, як це робити...

Спонукання до розрахунку за російський газ у рублях має підштовхнути ЄС обходити свої ж санкції. Проте негативних наслідків від цього кроку зазнає саме РФ.

Білорусь була як ніколи близька до того, щоб відправити свою армію воювати в Україну. Але тепер змусити Лукашенка піти на цей крок стає для РФ все важче.

Західний світ поступово рухається до ембарго на російський імпорт. Рішення про позбавлення РФ режиму торговельних преференцій – важливий крок на цьому шляху.

Різка зміна курсу Заходу щодо України та РФ була би неможливою без потужного тиску суспільства. І це відкриває для Києва величезне вікно можливостей.

Українській армії потрібно воювати цілих два дні, щоби знищити стільки танків, скільки можна купити на щоденні виплати ЄС режиму Путіна.