У 2018 році майже половина українських працівників у Польщі була готова працювати за мінімальну годинну ставку. За рік на таку зарплатню згодні лише 6% українців.

Попри безліч пільг, понад 60% українських працівників залишаються в Польщі лише на три місяці. Як наслідок, кожна друга польська компанія зазнає труднощів з рекрутингом українців.

2019 рік і в Україні, і в Європейському Союзі став роком виборів. Яким чином їхні результати вплинуть на темпи "європеїзації" України і на підтримку Києва Заходом?

Перед президентськими виборами польська опозиція зробила ставку на зміну облич. Влада натомість традиційно покладається на нові соціальні ініціативи, зокрема зменшення пенсійного віку.

Ян Пєкло: "У попередньому складі Сейму друзі Путіна атакували українсько-польські відносини з різних флангів. Тепер вони зібрані на одному. Можливо, це спростить протистояння з ними".

Співголова Парламентського комітету асоціації Україна-ЄС: "За рік люди починають стукати до влади й питати, де виконання обіцянок. ЄС волів би почекати рік і подивитися, що зроблено і як змінилася підтримка Зеленського".

Уряд Польщі готовий залучати українських працівників лише на короткотермінове перебування. Натомість у найбільших польських містах вже замислюються про їхню інтеграцію у міські громади.

Для абсолютної більшості поляків голосування за українку – це акт заперечення домінуючої моделі польськості, яка про кров і землю, але ніяк не про рівність. Менш зрозуміла позиція української громади.

Впевнена перемога PiS була прогнозованою - Польща зберегла свій нинішній курс ще на 4 роки. Водночас польські вибори подарували також низку несподіванок, значна частина яких є досить неприємними для України.

За тиждень до дня голосування правляча польська партія отримала потужний передвиборчий козир - указ про безвіз із США... Виборча кампанія не принесла жодного скандалу з українським слідом. 

Марчин Пшидач: "Наша позиція послідовна – ми гарантуємо захист усім легальним похованням, тобто тим, де підтверджено наявність самої могили. Але для цього необхідно, щоб ці місця пройшли процес легітимації".

Скасування Україною ексгумаційного мораторію дозволить суттєво активізувати співпрацю Києва та Варшави. А як у Польщі бачать нові виклики та можливості двосторонніх відносин?

У питанні "подолання спадку Порошенка" інтереси української та польської влади збіглися. Поступки Києва у питаннях історії мають активізувати економічну співпрацю країн.

Відносини України та Польщі чекають на перезавантаження. Початок йому має покласти візит до Варшави Володимира Зеленського, де буде анонсовано скасування мораторію на пошукові роботи. І вже відомо, що саме Зеленський запропонує у Варшаві.

Володимир Зеленський має підняти питання прав українських мігрантів у Польщі на зустрічі з Анджеєм Дудою. Йдеться не лише про права українців за кордоном, але вже й про їхню безпеку.

За останні роки жити і працювати в Польщу приїхали сотні тисяч українців. Вони впливають не лише на польську економіку, а й на сферу послуг, політику і масову культуру.

Перша зустріч Зеленського з Анджеєм Дудою мала дати відповідь на питання, яку стратегію обере Варшава. Посилення тиску на Київ? Чи, може, стратегію "задушення в обіймах"?

Україні критично необхідно працювати над своїм іміджем у Польщі: саме наявні антиукраїнські настрої дають Росії можливість на них грати. У протистоянні з РФ Київ має потужних союзників, чий потенціал досі не задіяний на повну.

Анджей Дуда став першим президентом, який привітав Зеленського з перемогою. У зміні влади в Києві в Польщі бачать можливість домогтися від України корекції її історичної політики.

Польський Інститут нацпам'яті виправдовує військового злочинця Ромуальда Райса. Тим самим він не тільки створив привід для конфлікту з Білоруссю, але й ускладнив історичну суперечку з Україною.

"Весна" обіцяє зробити Польщу дружньою для мігрантів, позбавити церкву пільг, а на додачу – "забути" про історичні суперечки з Україною. Як зміниться польська політика з появою нової політсили?

Польщі вдалося встановити дивне досягнення – одночасно "побити горщики" і з Іраном, і з Ізраїлем. Втім, уроки конфлікту Варшави та Тель-Авіву не меншою мірою актуальні й для України.

З польської точки зору діяльність української сторони радикалізує частину виборців, що збільшує для кожного польського уряду ціну діяльності на користь України.

Українсько-польські відносини позбулися одного з двох найбільших подразників. Що означає рішення Конституційного суду Польщі і якими тепер будуть відносини Києва та Варшави?

"Європа і Україна після 2019 року. Що варто продовжувати, а що треба змінити?" – під таким гаслом у місті Жешув (Польща) 24-25 січня відбудеться черговий, вже дванадцятий Форум Європа–Україна.

Посол Польщі в Україні: "Ми бачимо активні намагання Росії вбити клин між нашими народами. І хоча замовники цих провокацій навряд чи остаточно заспокояться та ще шукатимуть нові цілі, ми довели, що здатні з цим впоратися".

Польща відкликає посла з України через недостатньо тверду позицію щодо історичної політики української влади. Чи не поглибить кризу в польсько-українських відносинах більш тверда позиція його наступника?

Пшемислав Журавський вель Граєвський: "Маємо дивний парадокс. З точки зору реальної співпраці відносини ніколи не були такими добрими, а з точки зору громадської думки – ніколи не були такими поганими".

Варшава зробила для себе висновки з "азовських подій". Вже видно, що історична тема відійшла на другий план. Тепер у Польщі хочуть говорити про спільні з Україною дій через російську агресію...

Вибори мера Варшави – це чи не єдиний шанс для польської опозиції згадати, що таке смак перемоги. На тлі падіння рейтингів поразка у Варшаві може стати повноцінним кінцем "Громадянської платформи".