Вибори мера Варшави – це чи не єдиний шанс для польської опозиції згадати, що таке смак перемоги. На тлі падіння рейтингів поразка у Варшаві може стати повноцінним кінцем "Громадянської платформи".
19 жовтня 2018, 09:27 —
Євген Приходько, PROstir — Публікації
Більшість мігрантів неохоче звертаються до правоохоронних органів для захисту своїх прав. Часто – через незнання мови. Однак у таких випадках можна вимагати перекладу офіційних документів.
7 серпня 2018, 12:00 —
Владислав Власюк,
Зоряна Стецюк, Міністерство юстиції України
Медіа все частіше повідомляють про випадки порушень прав українців за кордоном, зокрема у країнах ЄС. Така дискримiнація трапляється все частіше. Ситуацію, що склалася, вже вивчають в уряді.
18 липня 2018, 14:09 —
Владислав Власюк,
Зоряна Стецюк, Міністерство юстиції України
Між Польщею та Україною може з’явитися нова точка напруження. Напередодні місцевих виборів історичні теми знов стають одним із ключових інструментів для мобілізації прихильників чинної влади.
16 липня 2018, 08:50 —
Юрій Панченко, Європейська правда
Півтора десятка осіб у футболках із зображенням Путіна або дещо завуальованими символами Новоросії довго не могли розпочати свій захід. Як виявилось, чекали тих, хто спізнився, які мали принести плакати...
12 липня 2018, 09:45 —
Юрій Панченко, Європейська правда, з Варшави — Публікації
Президенти двох країн Петро Порошенко та Анджей Дуда відвідали Волинь – та не знайшли можливості побачитися один з одним. Вперше за останні роки Україна на найвищому рівні нагадала про знищення й українських сіл поляками.
9 липня 2018, 12:50 —
Юрій Панченко, Європейська правда — Публікації
Події останніх 5 років показали, наскільки небезпечними можуть бути давні історичні претензії. І одним діалогом істориків цю проблему не вирішити. Важливість примирення має стати частиною шкільного курсу в обох країнах.
15 червня 2018, 09:12 —
Міхал Боні, депутат Європарламенту
Розкопки, які могли би стати завершенням українсько-польської історичної суперечки, лише завели її врегулювання у глухий кут. Якщо Україна тепер піде на поступки, Грушовичі стануть прецедентом "законного" демонтажу українських пам’яток.
29 травня 2018, 17:20 —
Юрій Панченко, Європейська правда
Нинішня криза у відносинах із Польщею є конфліктом ідентичностей, вирішити який надзвичайно складно. У такій ситуації варто спробувати тактику "уникнення конфлікту", намагаючись не форсувати врегулювання історичних суперечностей.
14 травня 2018, 09:22 —
Галина Зеленько, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України
Останніми тижнями польські урядовці раптом суттєво пом’якшили свою риторику щодо України. Чи можна говорити про нинішню відлигу у відносинах Києва та Варшава як про довгостроковий тренд? Черговим випробуванням для українсько-польських відносин стане відзначення Варшавою 75-річчя Волинської трагедії.
5 квітня 2018, 09:41 —
Юрій Панченко, Європейська правда
Уряд Польщі схвалив нові пріоритети міграційної політики, котра має забезпечити польських працедавців 4 мільйонами нових працівників. Втім, запрошуючи мігрантів з України, польська влада одночасно ускладнює для них процедуру легалізації.
3 квітня 2018, 13:31 —
Олена Бабакова, для Європейської правди — Публікації
Бартош Цихоцький: "Жоден польський уряд не піде на легалізацію монументів, що прославляють людей, які відзначилися знищенням місцевого населення. Право на хрест на могилі мають усі, але має бути напис, що віддає шану жертвам і не героїзує злочинців".
26 березня 2018, 09:20 —
Юрій Панченко,
Олена Бабакова, Європейська правда, з Жешува
У відносинах із Польщею може з'явитися нове напруження. Стрімке зростання українського експорту всерйоз непокоїть польський бізнес. Вони заявляють, що вже почали порушувати питання щодо можливості застосування захисних заходів у торгівлі з Україною в рамках СОТ.
15 березня 2018, 11:20 —
Юрій Панченко, Європейська правда
Приїжджаючи до Польщі, українці змушують поляків їхати на заробітки. Та все ж саме українських мігрантів називають «рятівниками». Втім, для збереження нинішніх темпів економічного зростання Польща потребуватиме додатково 5 мільйонів працівників.
12 березня 2018, 16:22 — Владислав Давидов, для Європейської правди — Публікації
З 2014 року в Польщі відбулося 15 актів вандалізму на українських місцях пам’яті, в тому числі — на могилах. Їх виконавцями були спочатку невідомі вандали, потім відповідальність за частину знищень взяли на себе деякі громадські об’єднання.
20 лютого 2018, 13:15 —
Володимир В'ятрович, Український інститут національної пам'яті
Стосунки України та Польщі нагадують літак, що увійшов у штопор. Представники еліт накручують один одного та щораз менше здатні сприймати раціональні аргументи. Годі відмінювати на всі способи заклик "прощаємо та просимо прощення", адже для прощення потрібно щиро шкодувати про скоєні гріхи.
7 лютого 2018, 09:27 —
Лукаш Адамський, політичний аналітик (Польща)
В Євросоюзі немає іншої великої та впливової держави, яка мала би такі геополітичні причини для лобіювання України, які має Польща. Однак тепер це апріорі неможливо - до серйозних проблем Варшави в самому ЄС додалося й руйнування її стосунків із Києвом.
6 лютого 2018, 15:37 —
Анатолій Марциновський, Європейська правда
Нашу найбільшу тривогу викликає той факт, що розгортання антиукраїнських настроїв та створення атмосфери тиску і залякування здатне безпосередньо вплинути на права і свободи майже мільйона українців.
6 лютого 2018, 12:17 —
Верховна Рада УкраїниЗаконодавче визнання Польщею подій на Заході України винятково як злочинів українських націоналістів виключає можливість суспільного обговорення багатьох інших аспектів, включаючи злочинні дії польської адміністрації у минулому сторіччі.
2 лютого 2018, 13:16 —
Юрій Панченко, Європейська правда — Публікації
Проте для вуличної справедливості фактичний стан речей не має значення. Образ скривдженого із підписом "бандерівець" шириться у мережі, а польські націоналісти знаходять обґрунтування для своїх вчинків у нових нормах закону про Інститут національної пам’яті...
2 лютого 2018, 08:30 — Публікації
Ще півтора року тому закон про заперечення "злочинів українських націоналістів" здавався екстремальним навіть для ПіС. Однак тепер бажання правлячої партії Польщі пограти з електоратом знову охолодило атмосферу діалогу з Києвом, а заразом призвело до найбільшої за останнє десятиліття кризи у стосунках з Ізраїлем.
29 січня 2018, 11:25 —
Олена Бабакова, для Європейської правди, Варшава — Публікації
Багато хто на Печерських пагорбах сприймав нову польську владу як тимчасове явище – достатньо лише перетерпіти до 2019 року, і проблеми зникнуть самі собою. 2017-й довів навіть скептикам, що "перечекати" не вийде. А отже, офіційному Києву довелося розпочати планування відносин не з уявною, а з реальною Польщею.
5 січня 2018, 11:21 —
Юрій Панченко, Європейська правда
Попри те, що українсько-польські відносини переживають непростий період, діалог на найвищому рівні упродовж останніх двох років є інтенсивним. Позаяк під Новий рік заведено підбивати підсумки, спробую зробити це і для відносин із Польщею – з акцентом на позитив.
19 грудня 2017, 10:40 —
Катерина Зарембо, Центр "Нова Європа"
Позиція польського президента може видаватися логічною, але вона має небагато спільного з реаліями. Формально погодивши компроміс, польська сторона де-факто заблокувала відновлення українських надгробків на своїй території...
14 грудня 2017, 09:03 —
Юрій Панченко, Європейська правда, Харків — Публікації
Остання спроба залагодити конфлікт із Польщею показала: тактика "малих поступок" вже не працює, адже польський уряд сприймає їх як щось самоочевидне. Якщо найближчим часом Київ не зможе сформувати свою стратегію у діалозі із сусідом, то цим займуться українські праворадикали.
20 листопада 2017, 10:14 —
Юрій Панченко, Європейська правда — Публікації
Після гучного скандалу з праворадикалами на марші у Варшаві польській владі більше не потрібні нові проблеми на етнічному ґрунті. І це дає Києву шанс на конструктивнішу позицію Польщі в історичному діалозі. Але наскільки тривалим буде це "вікно можливостей"?
16 листопада 2017, 09:07 —
Юрій Панченко, Європейська правда
Відсутність діалогу ставить перед Україною питання: що робити з нелегальними польськими монументами? Копіювати дії Польщі? Але ми принципово утримуємося від таких дій, чекаючи на відмову Варшави від курсу на конфронтацію.
8 листопада 2017, 15:56 —
Володимир В'ятрович, Український інститут національної пам'яті
У Варшаві кажуть про зміни в уряді. Міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський є одним із перших кандидатів на виліт. Short-list кандидатів на цю посаду вже складений, тож варто з’ясувати, як ставляться до України головні претенденти на крісло в МЗС Польщі...
6 листопада 2017, 09:44 —
Олена Бабакова, для Європейської правди, з Варшави — Публікації
Вперше з часів Гедройца в Польщі знову почалися обговорення, якою має бути східна політика. З одного боку, аксіомою залишається ідея про необхідність хороших відносин з Києвом. З іншого - в парламенті присутні представники крайніх правих рухів.
19 жовтня 2017, 14:04 —
Мацей Заневич, Eastbook — Публікації
Стаття міністра закордонних справ Польщі Вітольда Ващиковського може знаменувати собою серйозні зрушення у відносинах з Україною. Справа не лише у тому, що дипломат обійшовся цього разу без згадок про Степана Бандеру - в україно-польських відносинах стало більше реалізму.
18 жовтня 2017, 09:00 — Євген Магда, політолог