Німецька підніжка і шанс для Києва: як захиститися від Nord Stream-2

Середа, 11 квітня 2018, 15:11 — Карел Хірман, енергетичний експерт, Словаччина
Фото: president.gov.ua

Переговори президента Петра Порошенка з канцлером Німеччини Ангелою Меркель привели до очевидного успіху.

Як виявилося, позиція Берліна щодо газопроводу Nord Stream 2 стала більш вигідною для України. Обов'язковою вимогою для підтримки нового газопроводу Меркель назвала вирішення питання збереження газового транзиту через Україну.

Так, заява німецького канцлера – зовсім не відмова від будівництва. Але, і це дуже важливий момент,

Меркель публічно оголосила про те, що досі дипломати непублічно обговорювали лише як можливий варіант.

Навіть більше, нова позиція Німеччини з питання Nord Stream 2 віддає ініціативу в руки України. Тепер головне – не проспати отриману можливість.

Що для цього треба зробити? Автор цього тексту ще минулого року публічно звертав увагу Києва на те, що для протидії газпромівському проекту однієї лише критики недостатньо. Україна, разом зі своїми європейськими партнерами (низка країн не менше Києва зацікавлена у збереженні нинішнього транзиту) і за підтримки Єврокомісії, повинна підготувати достовірну й реалістичну пропозицію для газового транзиту після 2019 року.

При цьому однією з основних складових цієї пропозиції має бути анбандлінг "Нафтогазу" (виділення в окрему компанію управителя газотранспортної системи), що дозволить йому відповідати вимогам Третього енергопакету ЄС. Але водночас цей крок відповідає і інтересам "Нафтогазу", в тому числі й при захисті його арбітражної перемоги.

Другим компонентом української пропозиції повинно бути створення консорціуму з управління (не володіння, це суттєва різниця!) газотранспортною системою з респектабельними газовими європейськими операторами, які не беруть участі в конкуруючих проектах "Газпрому".

Ці партнери завдяки своєму досвіду можуть допомогти створити єдиного оператора як для українського газового ринку, так і для партнерів по транзиту.

І таким чином – створити максимально переконливу позицію для України і її європейських партнерів для переговорів із "Газпромом" (і зрештою, з Кремлем) про умови нового довгострокового транзитного контракту з 2020 року.

Водночас треба розуміти, що прогрес в позиції Берліна на користь газових інтересів Києва і його стратегічних партнерів в Європі є перш за все наслідком загального різкого погіршення відносин з Кремлем.

Тому ця позиція – більше політична, і вона не буде подобатися впливовим німецьким і європейським газовим компаніям – довгостроковим партнерам "Газпрому". А отже, як довго у цих компаній будуть зв'язані руки?

Відповіді на це запитання поки ніхто не знає. А це означає, що Україні варто поквапитися і якнайшвидше використати отриману можливість.

Це ключове домашнє завдання для Києва. При цьому треба розуміти: вікно можливостей може протриматися недовго. У Києва немає часу для тривалих розмов із Єврокомісією.

І тим більше немає часу на внутрішні розборки. І уряд, і менеджмент "Нафтогазу" несуть свою частку відповідальності. Головне, щоб вони не забували, що питання продовження транзиту газу – вже давно не лише економічне.

Тепер це питання національної безпеки і політичної незалежності України.

 

Автор: Карел Хірман,

експерт з енергетики Стратегічної групи радників з підтримки реформ при уряді України,
в 2010-2012 роках – радник з енергетичних питань прем'єр-міністра Словаччини Івети Радічової

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.