Импичмент идет к финалу: несет ли "Украинагейт" реальную угрозу для Дональда Трампа

Среда, 13 ноября 2019, 12:30 — ,

Боротьба з президентом Трампом, яку ще наприкінці вересня розпочали у Конгресі США його противники-демократи, виходить на новий етап. У середу, о 10 ранку за вашингтонським часом та в кінці робочого дня за Києвом, мають розпочатися перші відкриті слухання свідків, які доводитимуть (або, навпаки, спростовуватимуть) вину президента у вчиненні злочинів.

Фінал цієї битви запланований ближче до Різдва, коли Палата представників має офіційно висунути звинувачення на адресу Дональда Трампа.

Це – четверта в історії США спроба відправити президента у відставку за процедурою імпічменту. 

Неофіційно вона вже отримала назву "Українагейт".

Важлива деталь: навіть серед опонентів Трампа мало хто вірить, що у підсумку процедури імпічменту президент достроково піде з посади. Ці зусилля майже напевно захлинуться в Сенаті, адже там для відставки президента необхідно буде зібрати ⅔ голосів. Для цього проти Трампа мають проголосувати чимало його однопартійців, що майже нереально.

Усе це додає нинішнім подіям певної театральності

Поза тим, не варто недооцінювати важливість того, що відбувається у Конгресі. Імпічмент вже став надважливим елементом передвиборчої кампанії. Далі накал лише наростатиме, тож ця історія може визначити результат виборів президента США, які відбудуться менше ніж за рік.

Новий етап імпічменту

Оскільки боротьба конгресменів із Трампом відбувається напередодні старту передвиборчої кампанії, то найбільший вплив вона матиме тоді, коли буде публічною. 

Це стало можливим після ухвалення Конгресом спеціальної резолюції в останній день жовтня. Про її наслідки "Європейська правда" вже писала: за цим рішенням були оприлюднені свідчення дипломатів та посадовців, які до того спілкувалися у закритому режимі. Так з’явилися у вільному доступі конфіденційні та украй відверті розповіді експосла Йованович, Курта Волкера та чинного керівника посольства США Вільяма Тейлора

А тепер Конгрес почне допитувати свідків публічно. В тому числі – тих самих, удруге. Хоча всі розуміють, що це робиться не для того, щоби дістати нові знання про дії Трампа – а суто задля піар-ефекту. Адже мало хто з пересічних виборців буде здатний прочитати 350-сторінкові стенограми допиту кожного зі свідків. Натомість їхні відкриті покази транслюватимуть по ТБ, вони потраплять у ток-шоу та випуски новин.

Це – не єдина зміна процедури.

Зараз запрошувати своїх свідків до зали отримали можливість і однопартійці Трампа, республіканці, але їхнє затвердження залишається за демократом Адамом Шиффом. 

Республіканці, наприклад, заявили, що слід викликати сина Хантера Байдена – того самого, який працював у раді директорів української компанії "Бурізма", коли його батько Джо Байден обіймав посаду віцепрезидента США. Також однопартійці президента США хотіли би допитати особу, яка, власне, і подала анонімну скаргу на Трампа після розмови з Володимиром Зеленським 25 липня цього року (хоча є сумнів, що ця їхня вимога буде задоволена).

А на цьому тижні перед законодавцями у середу, як очікується, виступлять Вільям Тейлор – тимчасовий повірений у справах США в Україні та Джордж Кент – чинний заступник помічника держсекретаря США Майка Помпео. У п’ятницю члени Конгресу отримають можливість повторно допитати колишнього американського посла в Україні Марі Йованович, яку Держдеп відкликав навесні раніше завершення її каденції в Києві.

Принаймні, у Конгресі сподіваються, що всі ці дипломати приїдуть свідчити у відповідь на виклик з Вашингтона.

Бо така впевненість є не щодо всіх свідків.

Головна інтрига – чи прийде до Конгресу Джон Болтон, колишній радник Трампа з національної безпеки.

Як відомо, Болтон був звільнений у вересні. Офіційно – через розбіжності у поглядах із Трампом щодо політики США на Близькому Сході та в Афганістані. Раніше він вже відмовлявся приходити на допит у Конгрес, посилаючись на заборону з боку Білого дому.

Та днями його юрист надіслав депутатам листа, в якому запевнив, що Болтон знає нові деталі справи Трампа й України, але з'явиться на допит лише у разі, якщо суд ухвалить рішення про те, чому йому слід свідчити попри заперечення Білого дому.

Нині Болтон є найбільш бажаним свідком для демократів, які покладають на покази колишнього підлеглого Трампа великі надії.

Що відбудеться далі?

Відкриті слухання триватимуть майже два тижні, та проводити їх буде комітет з розвідки Палати представників американського Конгресу, де більшість складають противники Трампа, включно з очільником комітету Адамом Шиффом, який прогнозовано став найбільшою жертвою атак Трампа. 

Після завершення цих слухань за остаточну формалізацію звинувачень на адресу президента візьметься юридичний комітет. Трампу, до речі, буде надана можливість надсилати представника на засідання цього комітету, оскільки саме його висновок впливатиме на голосування в Конгресі. 

Саме юридичний комітет обиратиме статті, за якими Трампу висунуть парламентське звинувачення у вчиненні злочину. Цих звинувачень майже напевно буде декілька. Зважаючи на лист Трампа із забороною давати свідчення працівникам Білого дому та Держдепу, а також на явне небажання надавати слідству документальні докази, одна зі статей, певно, міститиме звинувачення у перешкоджанні слідству. 

Якщо Палата представників підтримає бодай одне зі звинувачень, це означатиме, що імпічмент президента Трампа у нижній палаті відбувся.

У тому, що Трамп програє на цьому етапі, сумнівів немає. 

Опоненти президента складають більшість у Палаті представників; також не можна повністю виключати, що проти Трампа виступлять декілька його однопартійців. 

За термінологією з американської конституції, саме ця процедура, що проводиться у нижній палаті, носить назву "імпічмент". Але фактично це – лише прелюдія до головного етапу.

Далі звинувачення, схвалене в рамках імпічменту, йде у верхню палату, Сенат, де відбувається так званий "судовий процес" (trial) над президентом. І лише якщо Сенат, виконавши спеціальну процедуру визнає президента винним, голова держави йде у відставку у рамках імпічменту. Також, опційно, на нього може бути накладена заборона щодо подальшого обрання на посаду президента, а звинувачення можуть передати правоохоронцям для порушення кримінальної справи.

Це була теорія. Практика є дещо іншою.

Щоби видворити Трампа з Білого дому, необхідно, щоби майбутні звинувачення на його адресу підтримали 67 сенаторів. А це означає, що проти Трампа мають проголосувати як мінімум 20 його однопартійців. Це – майже непідйомне завдання. 

Теоретично таке може статися, якщо в останній момент з’являться принципово нові, досі невідомі докази провини президента. 

Але навіть якщо в ході відкритих слухань будуть представлені невідворотні докази провини Трампа, сенатори-республіканці, обираючи між партійною лояльністю та клятвою сенатора, швидше за все, оберуть перше. 

Піар-імпічмент

Розуміючи, що у підсумку Дональд Трамп майже напевно збереже посаду президента, його противники працюють не так на імпічмент, як на вибори 2020 року. 

Саме Дональд Трамп, швидше за все, стане кандидатом від республіканців на наступних виборах.

А тому всі зусилля його опонентів спрямовані на формування громадської думки про те, що чинний президент не гідний своєї посади, що він зловживає владою, що президент США використовував свою посаду задля шантажу. 

Не дивно, що у той час, як українці вишукують у свідченнях топ-дипломатів нові цікавинки про українську політику, журналістів із США це просто не обходить. Перед ними стоїть одне запитання: чи справді Трамп заморозив фінансову допомогу Україні, намагаючись обміняти її на розслідування проти свого можливого опонента на наступних виборах Джо Байдена та на інформацію про нібито "втручання України" у вибори 2016 року?

Це – стратегія демократів. 

А от у однопартійців Трампа стратегії, схоже, просто немає. 

Фактично, президент самотужки відбивається від звинувачень, які лунають на його адресу. При цьому Трамп іноді припускається помилок, які лише зменшують довіру до нього – зокрема, робить заяви, які можна трактувати як непряме підтвердження того, що він справді шантажував Україну.

Цей розвиток подій вже зіграв із республіканцями злий жарт на виборах у деяких штатах, що відбулися минулого тижня. 

Певною мірою цим зумовлена поразка республіканців на виборах губернатора штату Кентуккі. У 2016 році Трамп переміг у цьому штаті, але зараз на тлі імпічменту, перемогу з невеликим відривом святкують його опоненти. 

А те, що сталось у штаті Вірджинія (це – штат, який де-факто "оточує" столицю США, Вашингтон), можна описати взагалі як ганебну поразку республіканців. Вперше з 1994 року демократи здобули там законодавчу та виконавчу владу.

Ці проміжні успіхи додають противникам Трампа надії на те, що навіть за формального неуспіху імпічменту його результатом стане поразка Трампа на виборах у листопаді 2020 року. І тиждень за тижнем такий варіант стає дедалі реалістичнішим – хоча й далеко не гарантованим.

Автори: 

Владислав Фарапонов,
експерт аналітичного центру "Ad astra";

Сергій Сидоренко,
редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua