Чи продовжить Джо Байден торгову війну США з Китаєм, розпочату Дональдом Трампом?

Ця війна триває з 2018 року, коли адміністрація Трампа, звинувативши Китай у нечесній торговельній практиці та крадіжці інтелектуальної власності, запровадила санкції проти низки китайських технологічних кампаній.

Чи піде Джо Байден на перегляд відносин із Китаєм? Особливо в ситуації, коли політика Пекіна не дає значних підстав для пом'якшення?

Курс на робочі місця у США

Минулого тижня відбулися певні зрушення в американо-китайських відносинах - пройшла перша віртуальна зустріч між торговим представником США Кетрін Тай та віцепрем'єром КНР Лю Хе. 

Важливість цього дзвінка полягає у тому, що це, по суті, були перші офіційні торговельні перемовини між сторонами за часів адміністрації Байдена. 

Жесткий разговор на Аляске: как США и Китай договаривались о новом порядке в мире

Перша офіційна зустріч представників Вашингтона та Пекіна цього року на Алясці завершилася незвичною дипломатичною сутичкою, відтак проведені нейтральні перемовини між торговельними представниками можна вважати певним натяком на нормалізацію відносин. 

Втім, за результатами останньої зустріч не з'явилось ніяких деталей щодо ключових питань: як буде розвиватися двостороння торгівля, а головне - чи будуть скасовані захисні тарифи, застосовані за часів адміністрації Трампа. 

Сторони лише підкреслили "важливість торговельних відносин" між США та Китаєм та зазначили необхідність продовження діалогу на засадах взаємної поваги. 

Щоправда, певні заяви можуть виявитися дуже показовими. 

Наприклад, у заяві офісу торгового представника США зазначається, що сторони обговорила "керівні принципи торговельної політики адміністрації Байдена, орієнтованої на робітників, та свій поточний огляд торговельних відносин між США та Китаєм, а також порушили питання, що викликають занепокоєння".

В даному контексті слід звернути увагу на визначення торговельної політики, орієнтованої на робітників у США. 

Відповідно до інформаційного бюлетеня Торговельного представництва США, опублікованого на початку цього року, "орієнтована на робітників" торгова політика обіцяє "захищати та розширювати повноваження робітників, сприяти зростанню заробітної плати та сприяти кращим економічним результатам для всіх американців". 

В цьому контексті відразу згадуються численні звинувачення адміністрації Трампа в тому, що Китай "краде" американські робочі місця.

Своєю чергою і Пекін з обережністю ставиться до заявленої зосередженості на боротьбі з "примусовою працею та експлуатаційними умовами праці", особливо з урахуванням того, що отримує численні звинувачення у зловживаннях над уйгурами та іншими групами етнічних меншин, що проживають у Синьцзяні.

Треба більше купувати

Цілком ймовірно, що найбільш пріоритетним для Пекіна є питання визначених раніше тарифів на китайські товари. 

Торгова угода першого етапу, укладена ще в січні 2020 року, не включала відмову від цих тарифів, які, за останніми підрахунками, охоплювали 66,4% китайського експорту до США. Китайські мита натомість застосовуються до 58,3% експорту США до Китаю. 

Загалом США мали середню тарифну ставку 19,3% на китайські товари порівняно з лише 3% на експорт з решти світу. Китай мав подібну середню тарифну ставку 20,7% на американські товари проти лише 6,1% на експорт з решти світу.

Американський торгпред Кетрін Тай наполегливо закликає Китай розпочати реалізацію першої фази торгової угоди, підписаної двома країнами на початку минулого року. За її словами, Пекін повинен збільшити обсяг закупівель сільськогосподарських товарів США, виробленої продукції, енергії та послуг.

Обидві країни підписали торговельну угоду в січні 2020 року, лише за кілька тижнів до того, як COVID-19 почав швидко поширюватися в Китаї і згодом перетворився на глобальну пандемію. 

У рамках першої фази торгової угоди Китай погодився, що протягом наступних двох років він придбає як мінімум на $200 млрд більше товарів та послуг у США відносно рівня 2017 року.

Натомість станом на квітень китайські закупівлі американських товарів становлять лише 73% від планової норми. 

Ще одна проблема - нинішня розмова відбулася в період посиленого економічного тиску США на Китай, а також в той час, коли президент Байден закликав спецслужби "подвоїти зусилля" задля з'ясування питання щодо витоку вірусу SARS-CoV-2 з китайської лабораторії. 

За словами президента США, Китай має бути повністю відкритим і сприяти проведенню відкритого міжнародного дослідження.

Конкуренція чи співпраця?

Наразі офіційний Пекін демонструє готовність до масштабного перезавантаження торговельних відносин із Сполученими Штатами.

"У відносинах Китаю з США домінантною була конкуренція, як це притаманно відносинам між великими країнами, але хибним буде визначати відносини між нашими країнами винятково конкуренцією, оскільки це призведе лише до конфронтації та конфлікту, від яких програють обидві сторони", - заявив напередодні торговельної зустрічі прессекретар Міністерства закордонних справ Китаю Чжао Ліцзянь.

Натомість у США налаштовані набагато обережніше.  

Курт Кемпбелл, координатор США з питань Індо-Тихоокеанського регіону в Раді національної безпеки, оцінюючи відносини з КНР, зазначив, що поведінка Пекіна останніх років демонструє перехід до політики "суворої або жорсткої сили".

Практичним проявом такої політики є нещодавня економічна кампанія проти Австралії, військові сутички на кордоні з Індією, численні порушення прав людини, майбутнє Тайваню та Гонконгу, а також економічні проблеми, включаючи впровадження технології 5G та глобальний дефіцит напівпровідників. 

"Вперше ми переносимо нашу стратегічну спрямованість, наші економічні та військові інтереси більше до Індо-Тихоокеанського регіону",- зазначає Кемпбелл.

Чи достатньо цього, щоб говорити про збереження у діалозі з Китаєм курсу Трампа? 

Напевно, ні. В адміністрації нового президента США добре розуміють, що китайська економіка глибоко інтегрована у світові ланцюжки створення вартості, а також є основним джерелом попиту на американські товари та послуги, відтак конфронтація з обох сторін може мати наслідком великі економічні втрати. 

Крім того, критично важливою є співпраця з Китаєм у сфері боротьби зі змінами клімату, оскільки саме Піднебесна здійснює найбільше у світі викидів вуглецю. 

Втім, відмова від жорсткої конфронтації не робить нинішню позицію США слабшою, аніж за часів Трампа. 

Ще одна відмінність від часів Трампа полягає у тому, що тепер США можуть у діалозі з Китаєм спертися на підтримку ЄС.

Показово, що напередодні США та Єврокомісія опублікували спільну заяву, в якій заявили, що вони можуть виступити партнерами, щоб "притягнути до відповідальності такі країни, як Китай, які цілеспрямовано проводять політику, що негативно впливає на торгівлю".

Тож хоча жорсткий курс США щодо Китаю залишатиметься незмінним, та уникаючи гострих конфліктів, нова американська адміністрація матиме набагато потужнішу переговорну позицію з Пекіном - в першу чергу завдяки взаємодії з ЄС, чого не було у Трампа.

Автор: Світлана Ковальчук,

кандидат політичних наук, виконавчий директор YES