Не только "открытое небо": 12 важных договоренностей саммита Украина-ЕС

Среда, 13 октября 2021, 20:25 — , Европейская правда
Фото пресслужби президента України
Володимир Зеленський та президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час 23-го саміту Україна-ЄС. Київ, 12 жовтня 2021 року

Завершився саміт Україна-ЄС – головна політична подія року у відносинах Києва з Євросоюзом. "Європейська правда" вже публікувала стислий опис його підсумкового рішення, який демонструє, що додалося та що змінилося за рік у офіційному "бріфі" двосторонніх відносин.

Тоді ж ми обіцяли опублікувати детальніший аналіз, і це варто зробити.

Адже обережні заяви про підтримку Євросоюзом резонансного "антиолігархічного закону", які привернули чи не найбільшу увагу в Україні, є далеко не найвагомішими змінами, які чекають на наші відносини за наслідками чинного саміту.

Також ми спробували оцінити ефективність 23-го саміту Україна-ЄС. Критерії для такої оцінки були відомі наперед: два тижні тому ЄвроПравда у співпраці з понад двадцятьма профільними експертами опублікувала експертні очікування від саміту, а також передала їх в Єврокомісію, уряд, ОПУ. Тож є змога проаналізувати, яка частина очікувань виконана.

Ми знайшли, позначили у цьому тексті жирним шрифтом та пояснили найважливіші домовленості саміту, що відбувся 12 жовтня. Деякі з них мають без перебільшення поворотне значення для подальших відносин України з ЄС – хоча лишилися в тіні інших новин. 

Політика та безпека

Спершу – про найрезонансніше, тобто про олігархів та про політику загалом (спойлер: хоча основні здобутки саміту будуть у наступній главі).

Спільна заява саміту – це документ, який узгоджують 29 (!) політичних гравців – Україна, Єврокомісія та уряди 27 держав-членів. Доки хоча б один з них проти якогось пункту – рішення не може бути погоджене. Ця особливість часто робить рішення самітів більш "прісними" та розмитими, але водночас підвищує їхню вагу. Бо якщо якась теза пролунала – то це означає, що вона не викликає спротиву жодного топкерівника Євросоюзу та його держав-членів.

Зважаючи на це, пункт про підтримку Брюсселем та країнами-членами Євросоюзу "антиолігархічного законодавства" багатьох здивував. Хоча інституції ЄС у цьому питанні послідовні – в той час як в Україні тривають дебати про потенційні загрози від процедур "антиолігархічного закону" та про порушення парламентських процедур, Брюссель ще з дня ухвалення закону робив позитивні заяви щодо нього.

Втім, є й важливіші речі.

У виступах посадовців після саміту багато йшлося про європейську перспективу Києва. Президентка Єврокомісії, приміром, почала промову зі слів про "спільну долю" ЄС та України.

Однак в офіційних документах ви цього не знайдете. Чи не найбільше досягнення у цьому сенсі – згода ЄС сприймати Україну, Молдову та Грузію, три держави, які прагнуть вступити до ЄС у майбутньому, як окрему групу, "асоційоване тріо". У єврооптимістів є сподівання, що згодом саме ця трійка отримає офіційне визнання перспективи свого членства в ЄС.

Втім, наголосимо: це точно не є "зрадою" саміту. Жоден фахівець не прогнозував якихось рішень щодо шляху вступу України до ЄС. Зараз триває лише пошук механізмів для України – один з них нещодавно запропонували в Європарламенті.

У рішенні саміту були й очікувані речі: наприклад, не обійшлося без "привіту" з Угорщини.

За її наполяганням до рішення додали зобов’язання України та ЄС про "готовність повністю поважати права осіб, що належать до національних меншин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами". Втім, не секрет, що норми деяких конвенцій Будапешт та Київ трактують по-різному, тому реальних наслідків ця норма не матиме.

Українська сторона особливо пишається нормами про те, що Україна посилює співпрацю з ЄС у рамках Спільної політики безпеки та оборони. Це важливий здобуток останнього року. ЄС загалом неохоче долучає до цього виміру закордонних партнерів.

А от рішення про початок роботи в Україні військової навчальної місії ЄС до саміту узгодити не вдалося. Видання EurActiv називає серед його противників Італію, Грецію та Кіпр.

Асоціація з ЄС, нова версія

Про те, що Угода про асоціацію (УА) потребує оновлення, українські експерти, а також посадовці кажуть вже давно. Втім, ще на початку 2020 року в Євросоюзі не хотіли про це навіть чути і відповідали: ще не використані усі можливості чинної УА. Відтоді позиція європейців почала поступово пом’якшуватися і дійшла до нинішнього рішення саміту, яке можна вважати вододілом.

Воно містить не лише офіційне визнання того, що є потреба оновити Угоду (подібне визнання вже було), а й звітує про конкретні кроки України та Євросоюзу на цьому шляху. Тепер оновлення Угоди стало незворотним, причому воно зачепить навіть ті сфери, які Євросоюз вважав "дуже чутливими".

Словом, ця історія є наочним доказом того, що за наявності переконливих аргументів можливо змінити колективну думку ЄС.

А ще можна говорити про зміну ставлення до Угоди про асоціацію з боку ЄС.

Київ давно наголошує, що Угода містить зобов’язання обох сторін, а не лише України, як це зазвичай звучало від Брюсселя. Тепер – нарешті – саміт офіційно пристав до української трактовки Угоди і наголосив про взаємні зобов’язання.

А ще впадає в очі, що Брюссель уперше почав відкрито говорити про наближення України до режиму "внутрішнього ринку ЄС". І наголосив, що бачить "прогрес, досягнутий Україною в регуляторному наближенні до права ЄС". Це – нудні бюрократичні вирази, але вони свідчать про зміну ставлення Євросоюзу до того, як Україна впроваджує Угоду про асоціацію.

Причому це не стало наслідком якихось змін саме в останній рік – ми і далі маємо відставання у строках виконання УА. Радше ми досягли "критичної маси" впроваджених актів права ЄС. Марудна бюрократична робота, яку виконували кілька останніх урядів, дала результат.

Що саме охопить оновлення Угоди?

Тут відразу кілька новин, і всі позитивні.

Перш за все, ЄС дав згоду на переговори про зміну митних ставок. Тривалий час у Євросоюзі заперечували таку потребу, апелюючи до того, що мита або безмитні квоти лишилися по тих товарних лініях, які є чутливими для європейських виробників. У результаті в нашій торгівлі з ЄС були "аномальні зони", на кшталт торгівлі медом, де українські експортери вичерпують усю безмитну квоту у перший тиждень року і далі продовжують торгувати з митом. Просто той, хто подав заявки першим (або домовився, щоби його зареєстрували на митниці першим), отримує вищу маржу.

Безглуздо? Так. Є сподівання що невдовзі це зміниться.

Втім, Україна зі свого боку зобов’язується вирішити проблему з лісом-кругляком, замінивши просту заборону експорту (без заборони вирубки Карпат) на більш ефективні механізми. На кількох попередніх самітах Київ не брав на себе такого зобов'язання, а зараз зважився на це. Тож є шанс, що цей подразник зникне з наших відносин із Євросоюзом.

Ще одна справді добра новина цього саміту – це досягнуті домовленості про оновлення додатків до Угоди. Якщо дуже нарисно, то це – осучаснення Угоди. Левову частку додатків складає перелік актів законодавства ЄС у тій чи іншій мірі адаптація яких дає Україні ті чи інші переваги. Однак право ЄС постійно змінюється, а переговори щодо нашої Угоди велися понад 10 років тому, тож її необхідно оновлювати. Як приклад, Єдиний цифровий ринок ЄС з’явився вже після підписання УА. Щоби ми стали його частиною, а українські виробники вільно торгували з ЄС цифровими послугами та використовували переваги Цифрового союзу, нам просто необхідно домовитися про умови цього.

Саміт підтвердив домовленість про оновлення відповідного додатку та офіційно визнав, що ЄС може надати Україні режим внутрішнього ринку у цьому секторі у разі виконання критеріїв, які визначить цей додаток.

Також, як каже рішення саміту, сторони завершили переговори по двох додатках (фінансове співробітництво; телеком та поштові послуги) і розраховують на успіх у переговорах, які вже почалися,  щодо ще 8 додатків.

Це вже не точковий, а комплексний перегляд угоди. Жодна інша асоційована з ЄС країна і близько не дійшла такого рівня.

Ну і гріх не згадати про те досягнення, яке привернуло найбільшу увагу – підписання "Відкритого неба", тобто угоди про Спільний авіаційний простір між Україною та ЄС. Те, що відразу після цього лоукостер Wizzair оголосив про відкриття купи нових рейсів з України – звісно ж, не співпадіння. А ближчим часом чекаємо на анонсоване розширення мережі Ryanair. Тобто щойно підписана угода вже дає результат.

Реформи

Демократичні реформи України (поза межами Угоди про асоціацію) не є результатом переговорів з ЄС – це те, що потрібне самій Україні, тому ми не включаємо цей блок у підрахунок "дванадцятки домовленостей".

Втім, не помітити його також було би неправильно, бо цьому питанню гості з Брюсселя  приділили неабияку увагу на переговорах.

Реформа судової системи та, окремо, реформування Конституційного суду – мегапріоритети для ЄС. Їх у рішенні саміту поставили на чільну позицію серед очікувань європейців від України. Вже після цього у списку – антикорупційні зусилля, у тому числі чесний відбір на керівні посади у антикорупційних органах (привіт Банковій за штучне гальмування із обранням нового очільника САП). Згадали і про потребу ухвалити закон про СБУ – без цього останнім часом не обходиться жодна заява західних партнерів України.

Додатково ЄС у заяві за підсумками саміту наголосив на збереження принципу "більше за більше": буде більше реформ – більше допомоги, менше реформ – менше допомоги.

Втім, треба визнати, що у Брюсселі часом готові закривати очі на дії Києва. Ілюстрація цього – транш "макрофіну" обсягом в 600 млн євро, який Брюссель планує перерахувати до кінця місяця. Про це не кажуть офіційно, але ЄС погодився відступити від власних правил та виділив Україні ці кошти попри те, що ми не маємо активної співпраці з МВФ і сам Фонд не вважає прогрес, досягнутий Україною, незадовільним.

Про коректність такої політики Брюсселя у довгостроковій перспективі можна сперечатися, але чинна влада може зарахувати це в "скарбничку" досягнень у відносинах з ЄС.

Про Росію без любові

Чинному президенту України часто (і цілком обгрунтовано) закидають небажання називати Росію тим, ким вона є. Володимир Зеленський неодноразово пояснював це небажанням вдаватися до образ на адресу Путіна, з яким, мовляв, йому ще доведеться вести переговори.

Втім, під час переговорів з ЄС Зеленського немов підміняють!

У спільних заявах минулорічного, так і цьогорічного саміту він ставив підпис під документом, де все назване своїми іменами. "Агресія російських збройних сил, починаючи з лютого 2014 року", "відповідальність Росії як сторони конфлікту" за події на Донбасі, "Росія має повністю визнати свою відповідальність" за порушення перемир’я тощо.

А ще саміт підтвердив, що збереження санкцій, та й загалом підходу ЄС до відносин з Росією не ставиться під питання. "Повне виконання Мінських домовленостей залишається основною умовою для будь-яких серйозних змін у позиції ЄС щодо відносин із Росією", - йдеться у рішенні саміту.

Крім того, чималий блок переговорів на саміті Україна-ЄС зайняли питання енергетики.

На рівні заяв усе доволі непогано. Наведемо лише один фрагмент спільної заяви: "Україна та ЄС підкреслили важливість спільної роботи проти будь-яких потенційних зусиль третіх сторін використовувати енергію як зброю, зокрема в контексті наслідків для стабільності транзиту газу територією України".

Втім, про якісь конкретні домовленості говорити зарано. Радше, є згода шукати вихід з газової кризи, яка є дуже реальною, але без жодних конкретних ідей про те, яким буде цей вихід.

То що ж у сумі?

Це – не повний перелік досягнень саміту (до прикладу, науковці точно раді долученню України до грантової програми "Горизонт-Європа", а представники креативних індустрії та галузей культури – продовженню участі України у програмі "Креативна Європа").

Але навіть з наведеного вище стислого переліку найголовнішого – немає сумніву, що саміт можна сміливо називати успішним. Навіть дуже успішним. Далеко не кожна зустріч на найвищому рівні завершується таким блоком домовленостей.

Але чи можна говорити, що досягнутий максимум?

Напевно, ні.

Щоби проілюструвати це, наведемо документ. Два тижні тому "Європейська правда" у співпраці з понад 20-ма профільними експертами представила та передала українській та європейській владі  експертні очікування від саміту, а також очікування у відносинах з ЄС на наступні кілька років. Ми не приховували, що очікування, записані у цьому документі – дуже амбітні, і що ми розуміємо брак політичної волі з боку однієї або обох сторін для досягнення багатьох з них. Однак по більшості пунктів навіть такі очікування були виправдані. Навіть по тих, де успіх здавався малореальним – приміром, щодо початку переговорів про перегляд митних ставок.

Втім, є також сфери, де складно бути задоволеним. Зокрема, лишилися нереалізовані прагнення  про новий рівень співпраці у митній сфері. ЄС явно не дотягнув до наших очікувань у питаннях енергетики. А міграційні питання (впровадження спільного прикордонного контролю, виправлення помилкових претензій ЄС до України у "безвізовому звіті" тощо) лишилися без уваги.

Тож попереду багато роботи.

З останньою тезою, до речі, погоджується і спільна заява саміту Україна-ЄС.

Автор: Сергій Сидоренко,

редактор Європейської правди

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua