Прозападные "друзья Путина": почему ЕС и США беспокоятся из-за нового правительства Черногории

Среда, 1 ноября 2023, 09:35 — , для Европейской правды
Фото: AFP/East News
Новообраний прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч. Праворуч - скандальний новий спікер Андрія Мандич

П’ять місяців знадобилося Чорногорії, щоб після дострокових парламентських виборів сформувати більшість та призначити новий уряд. 

Можливо, коаліціада тривала би й більше, проте збігав термін, після якого країна мала би піти на ще одні дострокові вибори.

Зрештою, проблема полягала в тому, що переможець червневих виборів партія "Європа зараз" ніяк не могла визначитися, хто стане її партнером по коаліції. Опцій було лише дві: або Демократична парія соціалістів (ДПС), пов’язана з попереднім президентом Міло Джукановичем (прозахідна, але з потужним корупційним шлейфом), або просербська (та проросійська) опозиція.

Зрештою, важкий вибір було зроблено – коаліційним партнером стануть сербські партії. Щоправда, вони пообіцяли дотримуватися прозахідного курсу та добиватися вступу Чорногорії в ЄС.

Питання полягає лише в тому, чи можна довіряти таким обіцянкам. І чи не призведе це до розвороту зовнішньої політики Чорногорії.

  

Прозахідна коаліція?

Після обговорення, яке тривало сім з половиною годин і розпочалося ввечері 30 жовтня близько 23:30, а завершилося вранці 31 жовтня о сьомій ранку, парламент Чорногорії обрав новий уряд країни.

За новий уряд проголосували 46 депутатів з 81, 19 були проти та один утримався.

Новим прем’єр-міністром став Мілойко Спаїч, лідер проєвропейського руху "Європа зараз" (PES), міністр фінансів і соціального забезпечення в позаминулому складі уряду.

Своїм пріоритетом новий прем’єр оголосив прискорення вступу Чорногорії до Європейського Союзу.

В урядовій програмі також наголошується, що Чорногорія й надалі збирається повністю дотримуватися зовнішньої політики та політики безпеки Європейського Союзу і буде "надійним членом" НАТО та розвиватиме добросусідські відносини.

В перекладі з політичної на загальнозрозумілу мову це означає, що Чорногорія під час правління уряду Спаїча збирається дотримуватися санкційної політики ЄС стосовно Росії, не ініціюватиме вихід з НАТО, а також не планує відкликати визнання сусіднього Косова.

До складу нового уряду із задекларованою проєвропейською орієнтацією увійшли:

  • 11 представників руху "Європа зараз" (прем’єр та 10 міністрів),
  • шість представників "Демократичної Чорногорії" (два віцепрем’єри та чотири міністри),
  • два представники Соціалістичної народної партії (два міністри, один з яких буде одночасно віцепрем’єром),
  • три представники албанських партій (три міністри, один з яких – віцепрем’єр).

Важливий момент: жодну з політсил, представлених у керівництві уряду, не можна назвати категорично антизахідною, радикально просербською та відверто проросійською.

Однак, ніде правди діти, антинатовські, просербські та проросійські настрої у найвищих щаблях нової влади Чорногорії все ж будуть присутні.

Міністри-русофіли

Що відомо про нових чорногорських міністрів?

Так, віцепрем'єр з питань демографії та молоді та міністр спорту та молоді Драгослав Щекич, віцепрезидент Соціалістичної народної партії Чорногорії, у 2020 році урочисто відкрив в Беране (тоді він був мером міста)… пам'ятник радянському маршалу Жукову.

У церемонії взяв участь посол Російської Федерації в Чорногорії Владислав Масленіков, що закономірно, бо встановлення монумента відбулося за підтримки посольства РФ.

"Щиро вірю в те, що ми продовжимо нашу спільну боротьбу на шляху антифашизму та плекання традицій та цінностей, повернемо співпрацю та дружбу між Чорногорією та Росією на найвищий рівень", – наголосив тоді Щекич.

Ще яскравіший випадок – міністр закордонних справ, науковець Філіп Іванович, який виступав проти вступу Чорногорії до НАТО.

Зокрема, у 2014 році у своїй статті для подгорицької газети Vijesti він писав, що "вступ до НАТО не є ні військовим, ні економічним, ні моральним інтересом Чорногорії, а також не є відображенням її історичної чи майбутньої ідентичності".

"Вступ до НАТО не зменшує, а навпаки, збільшує небезпеку тероризму", – стверджував він, додаючи, що "ідея про те, що НАТО приносить мир, може бути прийнятною лише для тих, хто готовий виправдовувати "війну за мир" (тобто сербсько-чорногорський напад на Дубровник у 1991 році).

"Альянс керується геополітичними та економічними інтересами своїх найсильніших членів, а не якоюсь пацифістською політикою та міжнародним правом… Завжди, коли це було в його інтересах, Альянс ігнорував міжнародне право та ООН, як, зокрема, було під час нападу на Югославію", – наголошував нинішній очільник МЗС країни-члена НАТО.

Ще один противник Альянсу – міністр юстиції Андрей Мілович. У жовтні 2014 року він був присутній на військовому параді в Белграді – тоді в столицю Сербії завітав російський президент Владимир Путін (нагадаємо, що на той момент військова агресія Росії проти України тривала вже кілька місяців).

У "випадковому" інтерв'ю проросійським пропагандистам Мілович вихваляв тоді військову міць Сербії і говорив про дружбу Чорногорії з Росією.

"Я очікую, що Владімір Путін ще більше покращить дружні відносини. І ми з Чорногорії тут, щоб сказати йому, що ми не всі думаємо так, як уряд (тоді при владі в Чорногорії була Демократична партія соціалістів на чолі з Міло Джукановичем. – Ред.). Я думаю, що Росія є другом Чорногорії ще з часів Петровича (Нєгоша), і нам просто не потрібно у важкі часи відвертатися від неї через дрібні чи більші політичні інтереси, тому що Росія буде поруч, коли нам це знову знадобиться… Ми знаємо, як це було, коли Захід був проти нас у 1999 році, і ми знаємо, як росіяни були нашими друзями", – заявив тоді нинішній чорногорський міністр.

Але найяскравішим представником "антинатовсько-просербсько-проросійської фракції" чорногорської влади є новообраний спікер парламенту Чорногорії Андрія Мандич, за якого голосували днем раніше.

Спікер із досвідом державного перевороту

Посада спікера Скупштини (парламенту) входила в загальний "коаліційний пакет". Після довгих політичних торгів нинішня урядова коаліція домовилася віддати спікерське крісло саме лідеру "Нової сербської демократії" та політичного блоку "За майбутнє Чорногорії" Андрії Мандичу.

Цей політик вже знайомий читачам "Європейської правди". Вкотре лише нагадаємо, що у 2016 році Мандича звинуватили у спробі державного перевороту в день парламентських виборів, організаторами якого виступали, згідно з даними слідства, агенти російських спецслужб.

Разом з Міланом Кнежевичем, нинішнім партнером у блоці "За майбутнє Чорногорії", Мандич у 2019 році був засуджений до п’яти років ув’язнення.

Але після зміни влади у 2020 році вирок був скасований в Апеляційному суді.

Повторний розгляд справи формально триває і досі.

Втім, про цю історію, як і про інші епізоди політичного життя Мандича, наприклад, зустріч із Путіним вже після початку російсько-української війни, нова влада та її прихильники воліють не згадувати. Так само, як і сумнівні епізоди з біографій новеньких урядовців, що залишаються ніби за кадром.

До того ж в обмін на посади всі новообрані високопосадовці в останній час дійсно публічно не виступали проти задекларованих новою владою цілей – а це, нагадаю, продовження санкцій проти РФ, толерантність до визнання Косова та членства в НАТО.

Але чого чекати від подальшої діяльності контроверсійних представників нової влади Чорногорії – повернення "до джерел" чи вже остаточного "перевзування"?

Друга сербська спроба

Захід наразі демонструє віру в те, що у Чорногорії "все буде добре", хоча і стурбованість відчувається.

Так, речник Європейської комісії Петер Стано оголосив, що Європейський Союз вітає початок роботи нового парламенту Чорногорії та формування уряду, від якого, за його словами, вони очікують якомога швидшого досягнення результатів у реформах, пов'язаних зі вступом до ЄС.

Окремо він наголосив, що Євросоюз розраховує на збереження практики повної гармонізації Чорногорії із зовнішньою політикою та політикою безпеки ЄС (читай: продовження санкційної політики щодо РФ та незаперечення незалежності Косова).

Набагато критичнішою стала позиція Сполучених Штатів. Як союзник по НАТО, США стурбовані тим, що сторони, які історично не підтримують задекларовані пріоритети нового уряду, можуть перешкодити прогресу Чорногорії, заявило американське посольство в Подгориці.

"Ми закликаємо до пильності, щоб гарантувати, що Чорногорія скористається цією історичною можливістю для повної реалізації свого демократичного та економічного потенціалу", – зазначили в дипмісії.

Нові чорногорські можновладці тим часом запевняють у своєму прагненні миру та добра. "Усім нам потрібно робити добрі справи. Я хочу примирення і тільки примирення, – сказав Мандич після обрання головою Скупштини. – Ми повинні почати довіряти одне одному".

Втім, у довірі новому уряду відмовляють і нова опозиція, і значна частина чорногорського суспільства.

За день до призначення нового уряду під парламентом зібрався чималий, як на Чорногорію, мітинг.

Під гаслами "Ні четницькому уряду", "Ми не любимо кайдани" та "Вучич (президент Сербії), ти зламаєш зуби об Чорногорію" вони протестували проти нової влади, підозрюючи її у готовності замінити курс в ЄС на поглиблену інтеграцію з Сербією.

Підстави для таких підозр існують, і вони чималі. Достатньо згадати, що у Чорногорії мав відбутися (і в останній момент був перенесений на 30 листопада) перепис населення, на якому чорногорців активно агітують записуватися як сербів.

Зрештою, лише три роки тому в Чорногорії вперше до влади прийшли просербські партії. Вони обіцяли продовжити шлях Чорногорії в ЄС, проте своїх обіцянок не дотрималися.

Тоді розворот Чорногорії все ж вдалося зупинити. Та чи вдасться це зробити вдруге, достеменно невідомо.

 

Автор: Наталя Іщенко,

журналіст, редактор порталу "Балканський оглядач"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.