Приєднання України до конвенції Пан-Євро-Мед має дати експортерам нові можливості для просування на зовнішні ринки. Та як експортерам скористатися цими перевагами? І якими мають стати нові кроки України?

Як зробити ринок Канади ближчим до українських експортерів? Адже канадці жорстко контролюють сільськогосподарську продукцію, яка перетинає їхній кордон. Це вимагає ґрунтовної підготовки для українських експортерів.

Українців лякають знищенням молочної галузі і перспективами пити лише неякісне іноземне молоко. Подібні побоювання були поширені у багатьох країнах, та виявилися міфами. Спробуємо розвіяти їх, пояснивши, як нові норми щодо молока вплинуть на фермерів і споживачів.

Українські компанії впевненіше розглядають експорт як більш вигідний спосіб збільшення продажів продукції та послуг. Упевненість експортувати виникає тоді, коли є знання, вміння, а також перевірені контакти в країні експорту та експертна підтримка.

Ніхто не гарантує, що продукти, які потрапили у продаж, є безпечними. Навіть свіжий кефір чи ковбаса можуть виявитися не просто неякісними, а й шкідливими... Недостатньо збільшити лише кількість товарів із написом "Made in Ukraine" у крамницях за кордоном...

Українським селянам заборонять здавати молоко на молокозаводи, а також продавати його на базарах. І нібито все це записано в Угоді про асоціацію з Євросоюзом. Останніми тижнями медіа переповнені подібними "жахалками". А що ж насправді?

Рано чи пізно ЄС поставить питання відповідності українських товарів екологічним нормам. Це означає, що для подальшого успіху на ринку ЄС українським підприємствам треба бути готовими конкурувати з європейськими товарами, у тому числі й з екологічної точки зору.

Причин боятися канадських стандартів можна знайти багато, проте можливостей експортувати туди – набагато більше. Канадський ринок відкритий перед експортом з України, проте спочатку треба розібратися у специфічній системі стандартів та технічних регламентів.

Торговий представник України – заступник міністра економічного розвитку та торгівлі: "І європейські, і українські компанії є частинками регіональних ланцюжків доданої вартості, вони вже знайшли один одного і зараз зацікавлені або збільшувати обсяги торгівлі, або змінювати структуру своєї співпраці".

Україна - сильний аграрний експортер, але наші потужності не використовуються в повній мірі. Україні потрібно створити свій м'ясний бренд, який зможе потягнути з іспанським хамоном на світовому рівні. І я знаю, як це зробити.

Звернемо увагу: дотримуватися стандартів тепер – достатньо, але не необхідно. За нової системи застосування національних стандартів стало добровільним... Хто ж проводитиме таку оцінку відповідності? Для більшості товарів ця функція покладена на самого виробника...

Чи вдасться вам знайти в європейському супермаркеті баночку меду із написом "Made in Ukraine"? Ми стали лідером за обсягом експорту меду, але досі не змогли зробити привабливим бренд "український мед". Перехід на європейські стандарти – перший і важливий крок у цьому напрямку.

Україна потроху здобуває лояльність європейського ринку харчової продукції. Приємний бонус – збільшення експорту продукції з доданою вартістю. Однак, як завжди, експорт може «зависнути» в повітрі. ЄС може в будь-який момент зупинити експорт через невідповідність законодавства України у сфері контролю за кормами.

Продукція транснаціональних компаній, що продається по всьому континенту (і навіть за однаковими цінами), різниться за якістю залежно від того, де її купують: у «старій Європі» чи у «новій»... Ми можемо стати свідками безпрецедентного кейсу захисту прав споживачів...

Заради поглиблення торгових відносин із ЄС Україні доведеться пожертвувати вільною торгівлею з більшістю держав СНД і одночасно відкрити свої ринки для імпорту з низки інших країн. За яких умов такі поступки будуть вигідними для України? І чи готовий ЄС до таких змін?

Можливості, які пропонує ринок ЄС, лише частково використовуються українським бізнесом. Саме тому варто розповісти про дві нещодавно відкриті для українських експортерів можливості, що спрощують вихід на ринки ЄС.

Канадський ринок ближчий, аніж може здаватися спочатку. І угода про вільну торгівлю дійсно відкриває багато можливостей для українських експортерів, враховуючи суттєве й миттєве скасування ввізних мит, а також наявність у Канаді величезної української діаспори.

Канада – другий режим вільної торгівлі (після ЄС), що набрав чинності з часів Революції гідності. Добитися кращих умов нам допомогло активне лобіювання впливової української громади у Канаді. Отже, що варто знати про ЗСТ із Канадою?

Схвалені ЄС торговельні преференції в першу чергу слід розглядати як елемент додаткової підтримки у зв’язку з агресією РФ проти України. А перш ніж розмовляти стосовно подальшого розширення доступу українських товарів, необхідно на 100% заповнити вже доступні квоти.

Обнулення ввізних мит на обладнання перекриє негативний ефект для країн ЄС від введення мораторію і подвоєння обсягу безмитних тарифних квот. Крім цього, український виробник одержить більш сприятливий доступ до іноземних технологій.

Україна може отримати преференції як у більш лояльній версії Єврокомісії, так і в ще більш скороченій редакції, ніж та, за яку голосував Європарламент. Все залежить від позиції Ради ЄС. Низка західноєвропейських країн готові піти на поступки Україні. Проти – Франція, Угорщина та Польща.

Ключові здобутки від переговорів про нові автономні преференції: збільшення тарифних квот на кукурудзу та ячмінь. Ціна питання – $180 млн на рік. У таку суму наше міністерство оцінює додаткові надходження українських аграріїв від збільшення обсягів квот.

Для нас дуже важливо отримати "зворотній зв’язок" від експертного середовища, щоб звузити перелік пріоритетних ринків. Для цього зараз відбувається відкрите опитування, де кожен експортер може висловити свою думку.

Маючи режим вільної торгівлі між собою та з ЄС, а також будучи членами Пан-Євро-Мед, Україна, Грузія та Молдова можуть активніше використовувати сировину одна одної, продаючи кінцевий продукт в Європейському Союзі. Однак навіщо для цього було "відроджувати" ГУАМ?

Взаємодія України з Канадою важлива саме у трикутнику з ЄС. Бо він створює можливості для спільної діяльності, де Україна пропонує дуже вигідні умови оплати праці та зручне розташування виробничих потужностей спільних підприємств.

Позитивний ефект від вільної торгівлі з Євросоюзом відчули далеко не всі регіони. Падіння експорту фіксується у дев'яти областях та у Києві. Найгірша ситуація – на Чернігівщині, де експорт до ЄС впав майже на третину. Негативна динаміка фіксується навіть у двох західноукраїнських областях.

Україна та Туреччина вже 10 років не можуть домовитися про умови зони вільної торгівлі. Анкара професійно та наполегливо відстоює максимальний рівень тарифного захисту. Якщо Україна піде на поступки, це зведе в могилу вітчизняного виробника.

Що ж саме Україна везе до ЄС? І чи змінилася структура торгівлі за останні три роки під впливом таких різноспрямованих чинників, як покращення доступу на ринок Євросоюзу, низькі ціни на сировину на світових ринках та економічна криза 2014-2015 років?

Розрив виробничих зв’язків з РФ вимагає пошуку нових ринків збуту промислової продукції. Тому вирушаємо до Брюсселя, щоб розпочати Промисловий діалог Україна-ЄС. Його стратегічна мета – створення спільного виробничого простору, який сприятиме експорту вітчизняної промислової продукції.

Що дає Україні зона вільної торгівлі з ЄС – ключовий елемент Угоди про асоціацію? Чи вдало користуються нею вітчизняні бізнесмени? «Європейська правда» пропонує перевірити свої знання та уявлення за допомогою невеличкого тесту. Побачимо, чи здатні ви відрізнити квоти від мита ;)