Україна та ЄС вперше внесли зміни в торговельну частину Угоди про асоціацію. Втім, залишається відкритим питання, чи стали ці зміни перемогою чи поразкою для Києва.

Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи "Слугу народу", запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка...

Темпи зростання українського експорту у 2018 році помітно сповільнилися. А в реальному обсязі – навіть дещо зменшилися. Що сталося? Чи є така статистика підставою для паніки?

На відміну від поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головним компонентом є домовленості про зниження або скасування ввізних мит.

У 2019 році український експорт чекає справжня революція, адже з 1 січня ми почали повноцінно застосовувати норми регіональної конвенції Пан-Євро-Мед.

Відносини між Україною та ЄС проходять тяжке випробування. Консультації щодо лісу-кругляка стали першим спором, який буде проводитися в рамках Угоди про асоціацію.

Підписання угоди ACAA дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.

Єврокомісія оцінила стан виконання Україною Угоди про асоціацію – і ці висновки загалом позитивні. А вже 17 грудня за результатами засідання Ради асоціації варто чекати й політичних меседжів.

Наразі Україна практично не має практики ефективних торгових спорів з ЄС. То чи не варто використати новий інструмент – торговельний арбітраж, прописаний в Угоді про асоціацію?

Британська індустрія страшенно боїться хаосу. І десятки сторінок, присвячених у проекті Brexit питанням руху товарів – це захист британського бізнесу. Наш бізнес заслуговує на таку саму підтримку в інтеграції з ЄС.

Пообіцявши Китаю зону вільної торгівлі, Україна прагне отримати зустрічні бонуси. Можливо, навіть до виборів, ще не створивши ЗВТ – а лише за обіцянки. Однак така гра є вкрай небезпечною!

Досі Туреччина не йшла на жодні вагомі поступки Україні у питанні ЗВТ - саме тому переговори із Анкарою тривають безпрецедентно довго. І ось раптом лунає заява, що переговори скоро завершаться. На яких умовах?

Сучасні технології збільшують кінцеву ціну, проте в ЄС готові її платити. І це принципова різниця із вітчизняним ринком, де шукають обладнання подешевше, не зважаючи на його екологічність.

Експорт українського морозива до ЄС традиційно почався з недорогої продукції. Але не зупинився на цьому. Тепер в європейських супермаркетах можна купити навіть органічне морозиво з України.

Захисні заходи ЄC не оминули й українських металургів, продукція яких традиційно посідає передове місце в структурі вітчизняного експорту. Тепер їм доведеться працювати в рамках визначеної тарифної квоти.

Чи реально переконати європейців купувати "щось особливе" українського виробництва? Непросте завдання - особливо без великих рекламних бюджетів, яких немає у вітчизняних компаній. Але, як виявляється, цілком можливе.

Невже обмін інформацією між митними органами – це наша найбільш амбітна мета в рамках Угоди про асоціацію? Ми не можемо вимагати створення митного союзу з ЄС, але можемо запропонувати не менш амбітну ідею.

Чи може Україна виграти від цієї глобальної торговельної війни між США та ЄС? Відповідь – так. Деякі корпорації реагують на нові тарифи заявами про перенесення виробництва. І чому б тоді не до України?

Український експорт виявився досить успішним та конкурентним на ринку ЄС і проти нього вже почали боротися. На жаль, нашою найслабкішою ланкою залишається поганий імідж держави і вітчизняного великого бізнесу.

Міжнародна торгова система вперше за багато років – під реальною загрозою руйнування. Для України, залежної від США і ЄС у сфері безпеки, цей конфлікт може мати зовсім інші наслідки, ніж для решти країн.

Багато українських підприємств, що експортують свою продукцію до ЄС, можуть зіткнутися з новими проблемами на цьому ринку. Втім, постраждають в першу чергу ті, хто має пільгові умови на внутрішньому ринку.

Існує стереотип, що експортувати високотехнологічну продукцію може лише велике підприємство, з досвідом і традиціями, що йдуть ще від часів СРСР. Та це не так. Успіху можна досягти там, де цього ніхто не чекає.

Перед вступом до Світової організації торгівлі найбільшим ризиком вважався масований імпорт аграрної продукції. Критики лякали знищенням українського агросектора. Але вийшло якраз навпаки – саме цей сектор найбільше виграв від членства у СОТ.

Перед Світовою організацією торгівлі наразі стоїть багато викликів. Але навіть за таких умов ми маємо використовувати усі наявні можливості, які надає наше членство для просування інтересів України та українського бізнесу.

Перед вступом до Світової організації торгівлі найбільшим ризиком вважався масований імпорт аграрної продукції. Критики лякали знищенням українського агросектора. Але вийшло якраз навпаки – саме цей сектор найбільше виграв від членства у СОТ.

Виключення Естонії зі списку офшорів сталося швидко, тому можливі фінансові втрати для бізнесу вдалося мінімізувати. Однак наступного разу наслідки такої "помилки" можуть виявитися набагато більшими.

Днями Україні доведеться ухвалити непросте рішення. Його наслідки можуть виявитися болючими або для країни, або особисто для президента. Євросоюз вже написав до Києва листа, в якому дав кілька варіантів та попередив, що "замовчати" проблему не вийде...

Що варто знати про зону вільної торгівлі з Ізраїлем і чому це важливо для України? Угода дасть "зелене світло" для кооперації українських та ізраїльських підприємств, а крім того - створює додаткові можливості для експорту на ринки ЄС.

Експорт 2017 року спростовує міф, що ми неспроможні конкурувати на ринку ЄС та лише обмежена кількість товарних позицій українського експорту може знайти на цьому ринку свого покупця. Насправді ж абсолютну більшість товарів – 81%, які Україна експортує, – вона постачає також і в ЄС.

1 січня Мінагрополітики продовжило дію перехідного періоду щодо вимог до продуктів з какао та шоколаду. Це рішення часто трактується як небажання українських кондитерів переходити на європейські стандарти. Спробуємо розібратися, чи відповідають ці побоювання дійсності.