Історик Грицак: аргументи МЗС Німеччини про Голодомор не мають сенсу

Субота, 26 жовтня 2019, 10:30

Співголова Німецько-української історичної комісії Ярослав Грицак вважає аргументи Міністерства закордонних справ Німеччини щодо неможливості визнання Голодомору геноцидом безсенсовними.

Як пише "Європейська правда", про це він сказав у коментарі українській службі Deutsche Welle, реагуючи на дискусію, що триває у Німеччині щодо Голодомору.

Як відомо, комітет німецького Бундестагу провів засідання щодо петиції про визнання Голодомору геноцидом українців, яка наприкінці травня набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для розгляду її парламентом.

Читайте також
Комітет Бундестагу може відвідати Київ задля ухвалення рішення щодо Голодомору

Грицак каже, що петиції щодо Голодомору, яку обговорював петиційний комітет Бундестагу,  "бракувало документів, які могли би дати точніше правове означення геноциду", а аргументи МЗС Німеччини він називає "такими, що не мають жодного сенсу".

"Поняття геноциду, яке було прийнято ООН, є штучно звужене, по суті, кастроване. Тобто українська сторона мала би пропрацювати правову сторону", - каже Грицак і нагадує, що визначення злочинів геноциду у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленій ООН 1948 року, були значно звужені під тиском СРСР. Зокрема, з конвенції тоді зникли усі згадки про політичні аспекти. 

МЗС Німеччини виступає проти того, аби німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом. Зокрема, МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року.

Грицак також підтвердив, що у комісії розходяться думки щодо застосування поняття геноцид до Голодомору, який усі її члени одностайно визнають спланованим злочином проти людяності.

Читайте також
Петиція за визнання Голодомору геноцидом у Німеччині набрала 50000 голосів

"Справа в тому, що треба довести намір - що Сталін хотів винищити саме українців. Такий намір довести неможливо, тому що поки що не знайшли документів. Ми можемо знайти дуже багато документів чи фактів, чи спогадів, які дають опосередкований доказ, але не дають прямого доказу", - пояснює Грицак. 

Грицак також відреагував на критику українського посла в Німеччині Андрія Мельника, який стверджує, що комісія робила недостатньо, аби впливати на німецьку громадськість щодо цього питання, та закликав до переформатування комісії.

"Ми не є державною інституцією, ми - добровільне об'єднання істориків, українських та німецьких, які вирішили показати свою солідарність з Україною під час російської агресії 2014 року, виступивши з цієї ініціативою. І ми не беремо жодної копійки від української держави", - зауважив історик Ярослав Грицак.

Про позицію посла читайте у його колонці: "Мовчання буває злочинним: чому історик Грицак має піти з українсько-німецької комісії".

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua