Саміт Україна-Євросоюз, далекобійні снаряди від США, 88 танків Leopard: головне за день

Дайджест
П'ятниця, 3 лютого 2023, 20:45

Головна подія дня – саміт Україна-ЄС, результатом якого є спільний документ, що відбиває позиції та вимоги обох сторін.

Згідно нього, Євросоюз погодився, що Україна докладає серйозних зусиль для проведення реформ, і погодився покласти "усний звіт" щодо виконання Києвом  семи критеріїв на папір та офіційно передати Україні.

Загалом саміт надіслав нам два чітких меседжі. Перший – Євросоюз буде підтримувати українців у всі можливі способи, другий – майбутнє України всередині Європейського союзу.

Та не самітом єдиним. Фінляндія приєдналася до групи країн, які працюють над створенням Спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. 

Загалом Європейський союз досяг одностайності про потребу створити механізм покарання російської верхівки за злочин агресії, але наразі не дав згоду на створення у Гаазі окремого спецтрибуналу.

Ще було чимало новин щодо військової допомоги українській армії.

Всі важливі і цікаві новини 3 лютого – у дайджесті "Європейської правди".

Також підписуйтеся і на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Саміт Україна-Євросоюз

3 лютого у Києві відбувся саміт Україна-ЄС – головна двостороння подія, що збирає разом президентів України, Єврокомісії та Європейської ради.

Результатом саміту є спільний документ, що відбиває позиції та вимоги обох сторін. Утім, це документ, написаний дипломатичною мовою. Переклад цього документа із поясненнями – у нашому матеріалі Від звільнення Криму до шляху в ЄС. Пояснюємо суть рішення саміту Україна-ЄС.

Серед іншого, Європейський Союз погодився, що Україна докладає серйозних зусиль для проведення реформ, які необхідні для початку переговорів про членство.

Зокрема, документ містить односторонню заяву сторони ЄС, у якій Євросоюз "визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС". Йдеться про перелік з семи критеріїв, які Україна має виконати для подальшого руху до вступу в ЄС.

Привітавши "реформаторські зусилля України у такі важкі часи", він закликав Київ продовжувати виконання семи умов просування держави до майбутнього членства в ЄС.

Сторони погодилися відзначити дві сфери, де вважають реформи найуспішнішими. "Ми привітали прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та приведенні медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг", – йдеться у спільній заяві саміту

Також документ підкреслює дві сфери, до яких прикута особлива увага – це судова реформа і реформа Конституційного суду. 

Крім того, Брюссель погодився надати Україні проміжну оцінку виконання нею семи критеріїв, отриманих зі статусом кандидата.

Раніше ЄС наполягав, що оцінка, яка буде надана Україні, з’явиться лише восени. Зокрема, про це заявляла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, пояснюючи, що навесні комісія підготовить лише "усний звіт для країн-членів ЄС".

Утім, оприлюднене рішення саміту вирішує цю проблему: ЄС погодився покласти "усний звіт" на папір та офіційно передати Україні.

"Сьогоднішній саміт Україна-ЄС – вагомий символ того, що ми здолаємо будь-які перешкоди для зміцнення нашого партнерства та інтеграції. Наша мета абсолютно чітка: початок переговорів про членство України в Європейському Союзі. Ми не втратимо жодного дня в роботі задля зближення України та ЄС", – сказав президент України.

На пресконференції після саміту Україна-ЄС президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що обсяг обмежень в рамках десятого пакета санкцій проти Росії складе 10 мільярдів євро.

"Десятий пакет санкцій готується, ми маємо намір запровадити його до 24 лютого. Його обсяг складе близько 10 млрд євро", – сказала фон дер Ляєн.

За її словами, це пакет буде зосереджений на технологіях, які не повинні бути використані російською військовою машиною.

Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, очікує, що ЄС вдарить санкціями по ракетній і ядерній сферах РФ.

Також фон дер Ляєн оголосила про виділення першого мільярда євро на відновлення руйнувань від війни Росії відповідно до плану "Швидкого відновлення".

До речі, сьогодні главі Єврокомісії довелося опинитися у бомбосховищі через повітряну тривогу, коли вона перебувала у відділенні "Укрпошти" на Майдані Незалежності, щоб поглянути, як українці замінюють лампочки на енергоефективні.

Президент Європейської ради Шарль Мішель на пресконференції після саміту заявив, що Євросоюз не припинить підтримку України попри погрози Кремля і Україна стане членом ЄС.

"Цей саміт надсилає два чітких меседжі: перший – для вас і для людей України – ЄС буде підтримувати вас у всі можливі способи. Кремль нас не залякав і не залякає. Тому що ЄС і Україна – родина", – сказав Мішель.

"І другий меседж – майбутнє України всередині Європейського союзу. Українці зробили чіткий вибір на користь свободи, демократії і верховенства права. Ваша майбутнє разом з нами у нашому спільному Європейському союзі. Ваша доля – це наша доля", – додав голова Євроради.

Голова Європейського комітету Бундестагу Антон Гофрайтер висловився за вступ України до ЄС протягом наступних п'яти-шести років.

Слід додати, що Європейські та українські оператори зв’язку підписали нову спільну заяву-меморандум, якою декларують продовження на пів року домовленостей про доступний роумінг для українців, які через війну опинилися у різних країнах Європи. 

До угоди приєдналися 20 європейських операторів мобільного та фіксованого зв’язку і сім українських (Kyivstar, Vodafone, lifecell, Укртелеком, Data Group, Vega Telecom, 3Mob).

Війна з Росією

За даними американських та інших західних офіційних осіб, кількість вбитих і поранених російських військових в Україні наближається до 200 тисяч.

Хоча офіційні особи застерігають, що втрати важко підрахувати, вони кажуть, що бійня навколо міста Бахмут і в місті Соледар збільшила і без того великі жертви.

Як зазначається, втрати України також важко визначити, враховуючи небажання Києва розголошувати свої власні втрати за час війни. Але в Бахмуті, за словами офіційних осіб, сотні українських військовослужбовців були поранені і вбиті щодня.

Утримуючи Бахмут, українські сили виграли час для створення нових ліній оборони, тому найближчим часом вони, найімовірніше, підуть із міста, заявив командувач Розвідувальним центром Сил оборони Естонії полковник Марго Гросберг.

Проте, президент України Володимир Зеленський заявив, що виведення українських військ із фронтового Бахмута Донецької області не буде.

Директор ЦРУ Вільям Бернс заявив, що наступні шість місяців будуть критичними у війні в Україні, оскільки президент Росії Владімір Путін робить ставку на те, що зниження інтересу Заходу і "політична втома" можуть дати його військовим новий шанс здобути перемогу на полі бою. 

А британська розвідка зазначає, що роль мобілізованих ув’язнених та групи Вагнера у бойових діях пішла на спад.

Фінляндія приєдналася до групи країн, які працюють над створенням Спецтрибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. 

Загалом Європейський союз досяг одностайності про потребу створити механізм покарання російської верхівки за злочин агресії, але наразі не дав згоду на створення у Гаазі окремого спецтрибуналу.

Але не всі в Євросоюзі, вочевидь, розуміють масштаб загрози, яку становить путінська Росія. Наприклад, депутат Бундестагу від "Альтернативи для Німеччини" (AfD) Штеффен Котре взяв участь у програмі одного з головних пропагандистів РФ Владіміра Соловйова – палкого прихильника війни Росії проти України. 

У своєму відеозверненні Котре заявив, що "приголомшений" німецькими поставками зброї в Україну і порівняв ситуацію з Другою світовою війною, коли німецька зброя також використовувалася проти росіян.

Після того, як кілька німецьких ЗМІ звернули увагу на участь депутата Бундестагу в шоу Соловйова, Котре виправдався у п'ятницю в Twitter. Він заявив, що в основному дає інтерв'ю всім. "Я кажу: незважаючи на війну, дипломатія і розмови один з одним – використовуйте всі канали", - заявив Котре.

Віцепрезидент Бундестагу Вольфганг Кубіцкі виступив з різкою критикою Штеффена Котре.

"Коли депутат від AfD шукає публічної солідарності з людиною, чия програма тижнями ставить під сумнів право на існування і легітимність німецької держави, принаймні це говорить саме за себе", – заявив політик Вільної демократичної партії, яка входить до коаліції.

Також стало відомо, що пов'язані з Держдумою РФ лобісти фінансували європейських політиків для легітимізації анексії Криму.

Підтримка України

США оголосили новий пакет військової допомоги Україні на понад $2 млрд. До нового пакету увійдуть 250 одиниць Javelin, артилерійські боєприпаси калібру 155 мм та мінометні міни калібру 120 мм, 190 важких кулеметів з боєприпасами.

Новий пакет військової допомоги Україні включатиме далекобійні високоточні боєприпаси, дальність дії яких становить 150 кілометрів – Ground Launched Small Diameter Bomb (GLSDB). Проте, надіслати їх Україні планують не раніше жовтня

Федеральний уряд Німеччини надав ліцензію на експорт основних бойових танків Leopard 1 в Україну.

Згідно з повідомленням у Süddeutsche Zeitung, Rheinmetall і Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG) хочуть підготувати десятки танків Leopard 1 для експорту в Україну. Однак, згідно з повідомленням, поки що виникли проблеми із закупівлею боєприпасів.

Раніше німецькі ЗМІ повідомляли про можливість передачі 88 танків Leopard 1.

Крім того, Німеччина хоче викупити у Катару 15 установок Gepard для передачі Україні, а також веде переговори з Швецією щодо протиповітряної оборони для України.

Слід також додати, що Німеччина передала 9 генераторів для котелень Харківщини.

Євросоюз передав українській армії вантажівки, позашляховики та машини швидкої допомоги, а Естонія – 9 безпілотників.

У Литві за годину назбирали понад 1 млн євро на радари протиповітряної оборони для України, а Польща починає навчати українських військових воювати на Leopard.

Решта новин дня 

Влада Грузії знову виступила за відновлення авіасполучення з Росією і пропонує Україні "покаятися у гріхах" після прохань щодо Саакашвілі.

Кулеба підтримав суперечливе призначення посла у Болгарії, але обіцяє звільнити, "якщо не буде результату".

США зафіксували над своєю територією шпигунську повітряну кулю, ймовірно – Китаю.

Молдова: майже 50% вважають анексію РФ територій України незаконною, біля 35% вірять роспропаганді.

Експрезидент Молдови Додон став фігурантом нової кримінальної справи.

Анкара про закриття країнами Заходу консульств: тиск та спроба дестабілізації Туреччини.

У Польщі попередили про дезінформаційні кампанії, спрямовані проти українських біженців.

Ротенберг і Тимченко отримали громадянство Фінляндії без перевірки поліції безпеки – ЗМІ.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.