Київ та Анкара планують якнайшвидше підписати угоду про вільну торгівлю. Проте чи можливий швидкий успіх без здачі національних інтересів? Та чи не стало це платою за турбо-ЗВТ?

Минулого року Росія втратила лідерські позиції серед окремих країн – торговельних партнерів України. Втім, на тлі сповільнення торгівлі з ЄС на перше місце вийшов Китай.

Окрім домовленостей про макрофінансову допомогу та перший крок в бік "промислового безвізу" Україна та ЄС розпочали роботу над масштабним оновленням Угоди про асоціацію.

Найсприятливішим преференційним режимом як для Британії, так і для України було би повне скасування усіх тарифів та квот, яке забезпечить найбільший приріст обсягів двосторонньої торгівлі.

До перегляду Угоди про асоціацію у 2021 році вітчизняний АПК має бути підготовлений, ми вже сьогодні маємо робити домашнє завдання. Одне з ключових питань – що робити з тарифними квотами.

Українські виробники мають змогу використовувати систему торгових преференцій на ринках США, Канади та Японії. Як максимально ефективно скористатися такими можливостями?

Подальша еволюція DCFTA має забезпечити не тільки розвиток двосторонньої торгівлі. Ми вже готові для впровадження системної економічної інтеграції з європейським співтовариством.

Українські перевізники зіткнулися зі значними проблемами щодо перевезення автовантажів до країн ЄС. Найбільшим бар’єром виявилася Польща. Як можна вирішити цю проблему?

Новий торговий представник України: "Наша мета – щоб українські та європейські компанії, і регулятори, і органи влади жили в одному регуляторному середовищі з однаковими правами і обов’язками".

Досі лише ЄС звинувачував Україну в порушенні Угоди про асоціацію. Наскільки серйозним є порушення Варшавою правил видачі квот на перевезення для українського автомобільного транспорту?

Україна та ЄС вперше внесли зміни в торговельну частину Угоди про асоціацію. Втім, залишається відкритим питання, чи стали ці зміни перемогою чи поразкою для Києва.

Більшість партій майбутнього парламенту, включаючи "Слугу народу", запевняють, що готові скасувати навіть скандальний мораторій на експорт лісу-кругляка...

Темпи зростання українського експорту у 2018 році помітно сповільнилися. А в реальному обсязі – навіть дещо зменшилися. Що сталося? Чи є така статистика підставою для паніки?

На відміну від поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головним компонентом є домовленості про зниження або скасування ввізних мит.

У 2019 році український експорт чекає справжня революція, адже з 1 січня ми почали повноцінно застосовувати норми регіональної конвенції Пан-Євро-Мед.

Відносини між Україною та ЄС проходять тяжке випробування. Консультації щодо лісу-кругляка стали першим спором, який буде проводитися в рамках Угоди про асоціацію.

Підписання угоди ACAA дасть змогу вітчизняним експортерам маркувати свою продукцію знаком СЕ та вільно продавати її на ринку ЄС без додаткової сертифікації.

Єврокомісія оцінила стан виконання Україною Угоди про асоціацію – і ці висновки загалом позитивні. А вже 17 грудня за результатами засідання Ради асоціації варто чекати й політичних меседжів.

Наразі Україна практично не має практики ефективних торгових спорів з ЄС. То чи не варто використати новий інструмент – торговельний арбітраж, прописаний в Угоді про асоціацію?

Британська індустрія страшенно боїться хаосу. І десятки сторінок, присвячених у проекті Brexit питанням руху товарів – це захист британського бізнесу. Наш бізнес заслуговує на таку саму підтримку в інтеграції з ЄС.

Пообіцявши Китаю зону вільної торгівлі, Україна прагне отримати зустрічні бонуси. Можливо, навіть до виборів, ще не створивши ЗВТ – а лише за обіцянки. Однак така гра є вкрай небезпечною!

Досі Туреччина не йшла на жодні вагомі поступки Україні у питанні ЗВТ - саме тому переговори із Анкарою тривають безпрецедентно довго. І ось раптом лунає заява, що переговори скоро завершаться. На яких умовах?

Сучасні технології збільшують кінцеву ціну, проте в ЄС готові її платити. І це принципова різниця із вітчизняним ринком, де шукають обладнання подешевше, не зважаючи на його екологічність.

Експорт українського морозива до ЄС традиційно почався з недорогої продукції. Але не зупинився на цьому. Тепер в європейських супермаркетах можна купити навіть органічне морозиво з України.

Захисні заходи ЄC не оминули й українських металургів, продукція яких традиційно посідає передове місце в структурі вітчизняного експорту. Тепер їм доведеться працювати в рамках визначеної тарифної квоти.

Чи реально переконати європейців купувати "щось особливе" українського виробництва? Непросте завдання - особливо без великих рекламних бюджетів, яких немає у вітчизняних компаній. Але, як виявляється, цілком можливе.

Невже обмін інформацією між митними органами – це наша найбільш амбітна мета в рамках Угоди про асоціацію? Ми не можемо вимагати створення митного союзу з ЄС, але можемо запропонувати не менш амбітну ідею.