"Чорний лебідь" для Стармера: чи призведе справа Епштейна до відставки прем'єра Британії
"Мені шкода. Шкода, що ми повірили брехні Мендельсона та призначили його. І шкода, що навіть зараз ви змушені знову спостерігати, як ця історія розгортається публічно", – таку заяву зробив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, реагуючи на черговий скандал, пов’язаний із новою публікацією файлів Епштейна.
А точніше, голова британського уряду таким чином реагував на присутність у цих файлах лорда Пітера Мендельсона: у новому масиві розсекречених документів з’явилися численні електронні листи та світлини, що свідчать про його тривалі та тісні контакти з фінансистом і засудженим сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном.
Мендельсон – не просто один із британських політиків.
Він обіймав посади і міністра, і єврокомісара, але головне – довгий час був ключовим стратегом лейбористів.
При цьому скандали супроводжували його вже давно. І саме тому його призначення послом у США стало ударом по очільнику уряду Кіру Стармеру. Йому дорікають, що він проігнорував численні попередження про репутаційні проблеми Мендельсона.
Як наслідок, половина британців вважають, що прем'єр несе особисту відповідальність та має піти у відставку.
Лорд Мендельсон: злети та падіння
Пітер Мендельсон – одна з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих фігур у сучасній історії Лейбористської партії. Свою політичну кар’єру він розпочав у 1980-х роках і протягом десятиліть залишався ключовим стратегом лейбористів.
Саме він відіграв провідну роль у формуванні проєкту "Незалежна лейбористська партія", який привів колишнього прем’єр-міністра країни Тоні Блера до переконливої перемоги на виборах 1997 року.
Втім, політичну кар’єру Мендельсона регулярно супроводжували скандали.
У 1998 році він уперше пішов у відставку після викриття факту отримання таємної позики в розмірі 373 тисяч фунтів стерлінгів від свого колеги по уряду Джеффрі Робінсона.
Менш ніж за рік він повернувся до уряду – цього разу на посаду міністра у справах Північної Ірландії, але вже у 2001 році знову був змушений піти у відставку через звинувачення у неправомірних діях, пов’язаних із поданням заяви на отримання британського паспорта для братів Хіндуджа. Втім, згодом офіційне розслідування зняло з нього ці обвинувачення.
Після чотирьох років на посаді єврокомісара з питань торгівлі Мендельсон здійснив чергове політичне повернення: у 2008 році прем’єр-міністр Гордон Браун призначив його міністром з питань бізнесу та надав місце в Палаті лордів, після чого він узяв безстрокову відпустку.
Після поразки Лейбористської партії на загальних виборах 2010 року Мендельсон був співзасновником лобістської компанії Global Counsel. Однак він продовжував брати активну участь у внутрішньопартійному житті та виконував функції радника Кіра Стармера напередодні повернення лейбористів до влади за результатами загальних виборів 2024 року.
А у грудні 2024 року Стармер призначив Мендельсона послом Великої Британії у США. На Даунінг-стріт тоді сподівалися, що його розгалужені зв’язки у світі великого бізнесу та міжнародної політики допоможуть вибудувати стабільні відносини з новою адміністрацією Дональда Трампа.
Водночас інформація про дружбу Мендельсона з Джеффрі Епштейном, а зокрема те, що він продовжував підтримувати контакти з фінансистом навіть після його засудження у 2008 році, була відома ще на момент призначення.
Саме тому це призначення викликало критику з боку опозиції та правозахисників.
Проте уряд наполягав, що всі обставини були враховані.
Ситуація змінилася у вересні 2025 року, коли Мендельсона було звільнено з посади – якраз після попередньої хвилі публікації файлів Епштейна.
Як уточнювали на Даунінг-стріт, з’явилися нові відомості про глибину стосунків Мендельсона з Епштейном, зокрема електронні листи, в яких британський політик висловлював підтримку фінансисту – саме в період, коли останньому висунули звинувачення у сексуальних злочинах.
"Мене тримали осторонь від того, що він робив"
Останній пакет документів, оприлюднений Міністерством юстиції США на початку 2026 року, ще більше загострив скандал та навіть змусив Мендельсона оголосити про свою відставку з Палати лордів Британії, а також відмовитися від членства в Лейбористській партії.
Нові документи пролили нове світло на характер і тривалість контактів між Мендельсоном та Епштейном і знову поставили питання про політичну відповідальність, прозорість призначень і межі допустимого для осіб, які обіймають найвищі державні посади.
Нові розсекречені документи свідчать, що Епштейну надсилали внутрішні обговорення з серця уряду Великої Британії в період після світової фінансової кризи 2008 року – у час, коли будь-яка передчасна інформація могла мати значну цінність на фінансових ринках.
Серед оприлюднених матеріалів є електронні листи, з яких випливає, що Мендельсон, імовірно, заздалегідь повідомив Епштейну про плани Європейського Союзу надати банківському сектору фінансову допомогу в обсязі 500 млрд євро у 2010 році.
Формальне затвердження пакета допомоги відбулося наступного дня, коли європейські уряди намагалися стабілізувати фінансову систему та вивести євро з глибокої кризи.
Інші електронні листи вказують на те, що Мендельсон повідомляв Епштейну, що він "намагається" змінити урядову політику щодо премій банкірам – зокрема, у відповідь на прохання самого фінансиста.
Окрім зливу інсайдерської інформації, у файлах містяться і банківські документи, які свідчать, що у 2003-2004 роках Епштейн заплатив Мендельсону $75 тисяч. Сам Мендельсон, утім, заявляє, що "не має жодних записів і не пам’ятає, щоб коли-небудь отримував ці суми".
Натомість банківські виписки фіксують три окремі платежі по $25 тисяч: два з них надійшли на рахунки, власником яких був сам Мендельсон, а третій – на рахунок його партнера, а нині чоловіка, Рейнальдо Авіли да Сілви, де Мендельсон зазначений як бенефіціар.
Чи брав Мендельсон, на додачу, участь у сексуальних злочинах?
Оприлюднені файли не дають відповіді на це питання.
Зокрема, серед них є фотографія, на якій, як стверджується, зображено Мендельсона у спідній білизні, який розмовляє з жінкою в халаті. Проте що це означає – невідомо.
Представник Мендельсона заявив у коментарі для медіа, що "неможливо встановити, хто і де зробив ці фотографії", а сам лорд нібито "абсолютно не має уявлення, чи мають вони будь-який стосунок до Джеффрі Епштейна".
Втім, журналістське розслідування Sky News дійшло висновку, що знімки були зроблені в паризькій квартирі Епштейна, що ставить під сумнів офіційну версію сторони Мендельсона.
Також Мендельсон стверджував, що "не знав, чим займався" Епштейн.
"Я думаю, річ у тім, що, оскільки я був геєм у його оточенні, мене тримали осторонь від того, що він робив у своєму сексуальному житті", – сказав він.
Водночас в оприлюднених файлах наявна світлина диска, підписаного як "gay pics" ("гей-фотографії"). Втім, всі ці світлини публікуються з купюрами, що також не дозволяє зрозуміти контекст. Водночас наявність такого диска ставить під сумнів виправдання Мендельсона.
Тиск зростає
У британській Лейбористській партії різко почали критикувати Стармера, який стверджував, що Мендельсон "зобразив Епштейна як людину, яку ледь знав", через його реакцію на репутаційний скандал для партії.
Лейборист Беррі Гардінер стверджував, що Стармер намагався "сховатися за процесом", тоді як краще було б одразу визнати, що призначення Мендельсона було помилкою.
А депутатка Ребекка Лонг-Бейлі, яка у 2020 році конкурувала зі Стармером за лідерство, назвала призначення Мендельсона послом "катастрофічною помилкою", після якої прем’єру "треба відповісти на дуже серйозні запитання".
"Він (Мендельсон. – Ред.) неодноразово брехав моїй команді, коли його запитували про його стосунки з Епштейном до і під час його перебування на посаді посла", – запевняє Кір Стармер і додає:
"Я шкодую, що призначив його. Якби я тоді знав те, що знаю зараз, він ніколи б не наблизився до уряду".
Показовим є й те, що член Палати лордів Великої Британії Моріс Гласман ще у вересні минулого року публічно заявляв, що попереджав прем’єр-міністра про стосунки Мендельсона з Епштейном, однак у відповідь отримав, за його словами, "пропозицію, по суті, замовкнути".
За словами Гласмана, його попросили оформити ці застереження у вигляді письмового звіту. Документ було передано, але подальша реакція, як стверджує лорд, свідчила не про бажання розібратися, а радше про прагнення мінімізувати розголос.
У зв’язку з цим депутати від Лейбористської партії нині відкрито закликають прем’єр-міністра прояснити, чи був він особисто ознайомлений із цим звітом і чи містив він чіткі попередження щодо характеру зв’язків Мендельсона із засудженим сексуальним злочинцем.
Внаслідок скандалу Стармер опинився під зростаючим політичним тиском, який дедалі більше виходить за межі "справи Мендельсона" і ставить під сумнів якість ухвалення рішень у самому центрі його уряду.
Показово, що в уряді спершу хотіли обмежити доступ до документів, посилаючись на передбачені законодавством винятки щодо питань нацбезпеки та міжнародних відносин. Поліція також просила не допустити публічного доступу до деяких документів в інтересах триваючого розслідування проти Мендельсона.
Водночас під час сесії Палати громад 4 лютого депутати наполягли, щоб усі документи, дотичні до призначення Мендельсона, були передані до парламентського комітету з безпеки та розвідки.
"Занадто велике фіаско"
Британські медіа повідомляють, що в лейбористських колах дедалі частіше лунають заклики до реорганізації роботи Даунінг-стріт, а окремі депутати вважають, що у відставку має піти керівник апарату прем’єр-міністра Морган Максвіні.
Критики Стармера стверджують, що відповідальність за скандальне призначення не можна перекладати виключно на Мендельсона. Як зазначають у партії, навіть без нових документів його репутація вже давно викликала серйозні питання.
"Він (Стармер. – Ред.) повинен перестати звинувачувати Мендельсона і говорити: "Він мені збрехав". Бо насправді він ніколи не повинен був його розглядати як кандидата. Пітера Мендельсона називали "принцом темряви". Не секрет, що він був поганою людиною", – заявила впливова лейбористка Гарріет Гарман.
Ще жорсткіше висловився депутат від Лейбористської партії Грем Стрінгер, який поставив під сумнів політичне майбутнє чинного прем’єра. На його думку, поведінка уряду у справі документів Мендельсона стала "занадто великим фіаско", щоб його можна було просто пережити без серйозних наслідків.
"Я не думаю, що у нього попереду довге майбутнє", – зазначив Стрінгер, коментуючи ситуацію.
Політичний тиск підкріплюється і громадською думкою. За даними останнього опитування компанії YouGov,
половина британців вважають, що Стармер має піти у відставку.
Лише 24% опитаних висловилися за те, щоб він залишився на посаді. І ще 26% респондентів заявили, що не визначилися зі своєю позицією.
Наразі прем’єр Стармер відкидає заклики до своєї відставки.
"Після того як я так наполегливо боровся за можливість змінити нашу країну, я не готовий відмовитися від свого мандата і відповідальності перед країною або занурити нас у хаос, як це зробили інші", – стверджує він.
Проте тиск на нього зростає.
На тлі політичного скандалу свою посаду залишив директор з комунікацій в офісі прем’єра Тім Аллан. А до відставки Стармера закликають навіть топпартійці, зокрема лідер Лейбористської партії Шотландії Анас Сарвар.
Хай там як, а нинішня соціологія та внутрішня критика в партії свідчать про те, що скандал навколо файлів Епштейна переріс у ширшу кризу довіри до керівництва Лейбористської партії.
Для Кіра Стармера це вже не просто питання одного невдалого кадрового рішення, а випробування його здатності контролювати уряд.
Автор: Уляна Кричковська,
журналістка "Європейської правди"