Кто возглавит немецкий МИД: большая коалиция столкнулась с новыми проблемами

Пятница, 16 февраля 2018, 09:30 — , для Европейской правды

Після того, як зранку 7 лютого стало відомо про успішне завершення німецьких коаліційних переговорів, багато в кого з’явилися приводи мало не відкоркувати шампанське.

Після чотирьох з лишком місяців невизначеності ФРН може отримати новий уряд, який пообіцяв не лише суттєву програму дій щодо соціальної політики та інфраструктури, але й задекларував наміри стосовно більш активного включення у вирішення питань майбутнього ЄС.

Привід для оптимізму з’явився навіть в Україні, якій вперше за її історію присвячений підпункт у проекті коаліційної угоди. Більше того, офіційний Київ міг отримати й дружнього голову МЗС, котрий точно не став би робити заяв про скасування антиросійських санкцій.

Такою людиною міг би стати тодішній голова "есдеків" Мартін Шульц.

Та німецький політикум вибухнув черговим "сюрпризом" у вигляді заяви колишнього голови Європарламенту не лише про відмову від посади в черговому уряді "великої коаліції", але й про залишення посту голови СДПН.

Тож те, що відбувається в берлінських владних кабінетах і партійних штаб-квартирах, точно не можна назвати нудним, як це здавалося ще якихось пару років тому.

Шульц та його наступниця

Як відомо, в другій половині дня 7 лютого, невдовзі по завершенню переговорів стосовно нової редакції "великої коаліції", Мартін Шульц заявив про намір залишити головування в СДПН та перейти на роботу в МЗС. Однак цю заяву навряд чи зустріли з ентузіазмом як його однопартійці, так і звичайні виборці.

По-перше, колишньому голові Європарламенту вкотре стали закидати порушення обіцянок, даних після виборів 24 вересня 2017 року, коли "есдеки" начебто перейшли до опозиції. Тоді головний соціал-демократ говорив про те, що нова "велика коаліція" можлива лише без Ангели Меркель на чолі кабінету.

Не менш затято він відмовлявся й від можливості зайняти посади в уряді на чолі з чинною в.о. федерального канцлера.

По-друге, про негативне сприйняття рішення Шульца повідомили одразу кілька чільних соціал-демократів. Зокрема, його намір увійти до нового уряду "великої коаліції" розкритикував опонент самого альянсу ХДС/ХСС-СДПН правлячий бургомістр Берліна Міхаель Мюллер. Не на боці головного "есдека" був і прем’єр Нижньої Саксонії та голова тамтешнього регіонального осередку партії Штефан Вайль.

По-третє, своїм "зазіханням" на посаду голови МЗС Шульц прибирав з впливової посади не менш значного соціал-демократа й власного попередника на посаді голови СДПН Зіґмара Ґабріеля.

Як наслідок, лідеру есдеків довелося заявити про відмову від міністерської посади, а разом - від головування у СДПН.

На додачу Шульцу не вдалося провести "зміну влади" в партії так, як він планував. А саме: привести на посаду в.о. голови керівницю соціал-демократичної фракції в Бундестазі, колишню очільницю молодіжного крила СДПН та міністерку праці в 2013-2017 роках Андреа Налес.

Така його пропозиція наштовхнулася на ще більшу критику, ніж питання входження до нового уряду "великої коаліції".

 Андреа Налес

По-перше, Шульца критикували за те, що він пропонував Налес на посаду виконувачки обов’язків голови, при тому, що вона не займає жодних посад у правлінні партії. Сама ж СДПН нині має шість заступників голови партії, один з яких і мав би виконувати обов’язки очільника, відповіли Шульцу в Об’єднанні соціал-демократичних юристів.

По-друге, колишній голова Європарламенту наразився на критику через "кулуарщину", адже ані наслідки його відставки, ані висування Налес на посаду в.о. голови широко не дискутувалися й про них стало відомо практично сходу.

Зрештою, щоб задовольнити критиків та зрештою перейти до обговорення в партії змістових питань, президія та федеральне керівництво СДПН майже одночасно здійснили кілька кроків.

По-перше, у відставку після майже року роботи в якості голови "есдеків" був відправлений Мартін Шульц. По-друге, в.о. очільника партії став найстарший за часом роботи заступник керівника політсили, обер-бургомістр Гамбурга Олаф Шольц.

По-третє, соціал-демократи призначили на 22 квітня новий з’їзд. І нарешті - президія СДПН одноголосно схвалила кандидатуру Андреа Налес для висування на вибори голови політсили на цьому з’їзді.

Що маємо в підсумку? На перший погляд, "буря в склянці води" в середовищі СДПН начебто вгамувалася.

З іншого ж боку, дебати як щодо керівництва партією, так і щодо її представництва в уряді далекі від завершення. Налес вже має суперницю в боротьбі за головне крісло в таборі соціал-демократів, адже про намір балотуватися на посаду голови оголосила обер-бургомістерка Фленсбурга Зімоне Ланґе.

З іншого боку, колишній очільниці молодіжного крила соціал-демократів, здається, вдалося доволі суттєво ствердити свої позиції в партії, адже на посаду в.о. голови потрапив Олаф Шольц, який перебуває з нею "на короткій нозі".

Інша проблема: дебати довкола персоналій коштували партії її електоральної підтримки. Адже, згідно з опитуваннями, попри те, що СДПН вдалося провести до проекту нової коаліційної угоди з ХДС/ХСС майже 70% тексту з власної передвиборчої програми, симпатії до неї продовжують падати.

Так, InfratestDimap зазначає про падіння підтримки "есдеків" до 16,5%, що на 4% нижче за результат виборів 24 вересня 2017 року та лише на 1,5% вище за рівень довіри до євроскептиків з "Альтернативи для Німеччини".

До того ж, за опитуванням Forsa, 52% німців не вірять у здатність Андреа Налес запропонувати новий порядок денний для СДПН.

Не менше питання - хто саме очолить МЗС Німеччини? Кандидатура нового очільника зовнішньополітичного відомства лишається великим питанням для СДПН.

Зважаючи на неприязнь з боку Налес, Зіґмар Ґабріель навряд чи залишиться на посаді. Тепер же, за даними ЗМІ, зовнішньополітичне відомство можуть очолити екс-держсекретар МЗС з європейських питань Міхаель Рот або спікер фракції СДПН з зовнішньополітичних питань Нільс Аннен.

Ці кандидати мають достатньо досвіду в міжнародній політиці та достатньо компетентні в європейських питаннях, щоб втілювати відповідні положення з пооекту коаліційної угоди. Також як потенційного кандидата розглядають віце-спікера Бундестагу Томаса Оппермана.

Втім, останньому бракує досвіду в галузі зовнішньої політики. Водночас персоналія голови МЗС в плані визначення засад німецької зовнішньої політики, як і раніше, залишиться під впливом відомства канцлера.

І знову про Меркель

Минулі коаліційні переговори вкотре поставили питання як про політичний стиль канцлерки Меркель, так і про її подальші політичні перспективи.

Чи не основна критика голови ХДС звелася по питання розподілу посад, адже шквал осуду викликало рішення про передання соціал-демократам Міністерства фінансів.

Критики, зокрема, кепкують про те, що "християнським демократам, на щастя, вдалося втримати посаду канцлерки" та змагаються у версіях про те, як СДПН, що сама знаходиться чи не в хаотичному стані, вдалося витягнути з ХДС такі поступки.

Критиків також непокоїть те, чи зможуть "есдеки" в Мінфіні втримати майже недоторканний для християнських демократів нуль в графі бюджетного дефіциту на тлі закладених у проект нової коаліційної угоди амбіцій з житлового будівництва, розвитку інфраструктури, втілення регіональних програм та більш суттєвих внесків до бюджету ЄС.

Також християнські демократи апелюють до того, що за 12 років на посаді голови уряду та майже 18 років на чолі ХДС Меркель не змогла знайти тез для оновлення партії та висування нових ідей. В.о. канцлерки також закидають й перетворення партії на "машину з утримання влади".

Тож цілком справедливо, що в німецькому політикумі знову почали міркувати про те, хто ж замінить "фрау канцлерін".

Меркель, своєю чергою, відповіла критикам як намірами з оновлення партійної програми, так і планами щодо оновлення керівних персоналій в таборі ХДС.

Так, в.о. канцлера зазначила, що воліла б бачити в керівництві власної політсили більше представників і представниць покоління "40+", що має замістити нинішніх керівників віком "60+", до кола яких входить і сама "мамуся".

Це помітно і з тих повідомлень, що стосуються потенційних кандидатів до уряду від ХДС. Зокрема, до нього можуть увійти голова земельного кабінету Шлезвіґ-Ґольштайну Даніель Ґюнтер та заступниця голови партії Юлія Кльокнер, яка очолює регіональний осередок християнських демократів у Райнланд-Пфальці.

Водночас генеральним секретарем християнських демократів замість хворого Петера Таубера або ж членом кабінету "великої коаліції" може стати 37-річний Єнс Шпан, голова земельного відділення ХДС у Північному Райні-Вестфалії.

Питання ж наступництва в керівництві ХДС і досі залишається невизначеним.

Так, з одного боку, ЗМІ вказують на підвищення авторитету і впливу голови уряду Саару Аннеґрет Крамп-Карренбауер. З іншого ж, не виключається, що на чолі християнських демократів може опинитися хтось із нинішніх наближених "канцлерін" на кшталт нинішнього в.о. керівника відомства канцлера Петера Альтмайєра або ж з її давніх опонентів з 2000-х років, таких як екс-голова фракції ХДС/ХСС в Бундстазі (2000-2004) Фрідріх Мерц.

Втім, чинна в.о. канцлера, як і раніше, демонструє готовність до подальшої роботи. Своїм же опонентам вона адресує не лише більш ранні запевнення в готовності очолити ХДС на потенційних дострокових виборах, але й наміри відпрацювати всю нинішню каденцію до її завершення восени 2021 року.

"Міністерство батьківщини" для ХСС

Зміна персоналій відбудеться й у таборі Християнсько-соціального союзу.

Про неї було відомо ще з листопада 2017 року, коли була узгоджена заміна чинного прем’єра Хорста Зеєхофера на голову баварського Мінфіну Маркуса Зьодера.

Тоді перед першим постав вибір між завершенням політичної кар’єри та переходом на роботу до федерального уряду. За підсумками ж коаліційних переговорів стало очевидно, що Зеєхофер обрав другий варіант та планував знайти достойну своєї політичної кар’єри посаду в берлінському кабінеті.

Після завершення коаліційних переговорів стало відомо, що баварський прем’єр бажав обійняти посаду голови Мінфіну або ж міністра праці та соціальної політики. Втім, ці пости стали ключовими елементами поступок на адресу СДПН.

 Маркус Зьодер

Внаслідок цього Зеєхофер змінить Томаса де Мезьєра на посаді голови МВС та отримає в підпорядкування питання будівництва та "вітчизни". Зміст останнього напрямку поки що не конкретизований.

Втім, відомо, що в рамках "політики щодо вітчизни" німецьке МВС може отримати повноваження в плані міграційної та демографічної політики, а також забезпечення еквівалентного рівня життя в містах та сільській місцевості.

Оглядачі також наголошують, що саме це міністерство може відігравати ключову роль у формуванні політики інтеграції в суспільство як біженців, так й іммігрантів загалом. Відтак,

"міністерство батьківщини" має стати основним опонентом антиімміграційній риториці популістів з "Альтернативи для Німеччини".

Водночас зауваження викликає відсутність у Хорста Зеєхофера юридичної освіти, що вважається важливим для міністерства, яке здійснює повноваження із захисту конституційного порядку.

До того ж, за опитуваннями соціологів Civey, заледве 30% баварців підтримують перехід Зеєхофера на посаду голови німецького МВС. Більшість мешканців найбільшого регіону Німеччини воліли б відправити 68-річного політика на пенсію.

 

Автор: Віктор Савінок,

аспірант Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Тараса Шевченка,

для "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua