Венгрия на волне ЛГБТ: зачем Орбану искать себе новых врагов

Пятница, 16 июля 2021, 09:47 — , для Европейской правды
Фото: AFP/East News
Віктор Орбан на пресконференції після переговорів з польським колегою та італійським політиком Сальвіні, Будапешт, 1 квітня 2021 року

Вже менш як за рік, навесні 2022-го, в Угорщині мають пройти чергові парламентські вибори. "Фідес"-ХДНП на чолі з Віктором Орбаном, які незмінно керують країною з 2010 року, тричі поспіль здобуваючи конституційну більшість, планують вкотре перемогти. 

Заради цього угорський прем’єр, як і чотири роки тому, знову взявся за улюблену справу – шукати нових ворогів Угорщини та воскрешати старих.

Це те, чим Віктор Орбан вправно займається усе своє політичне життя. 

Проте цього разу для нього шукати ворогів стало як ніколи складно та ризиковано. 

Казус Саєра навиворіт

Здавалося б, після того, як наприкінці листопада минулого року одного з лідерів "Фідес", євродепутата Йожефа Саєра затримали на чоловічій секс-вечірці в Брюсселі у розпал карантину, тема сексуальної свободи мала би перетворитися на табу для Віктора Орбана і його команди. 

Адже Саєр – не просто партієць чи угорський депутат Європарламенту, він найближчий соратник угорського лідера, його особистий друг, який публічно очолює в Угорщині те крило "Фідес", яке радикально виступає за традиційні цінності та регулярно атакує ЛГБТІ-спільноту.

Більше того, саме Саєр є автором конституційної новели про те, що "Угорщина захищає інститут шлюбу як союзу чоловіка і жінки". 

Але витримавши кількамісячну паузу, Віктор Орбан раптово для багатьох здійняв нову ЛГБТІ-хвилю. 

В середині червня парламент Угорщини ухвалив закон, який забороняє поширення в школах будь-якого контенту, який стосується гомосексуальності та зміни статі. Закон оперативно підписав президент, і вже на початку липня він набув чинності. 

Але ще навіть на рівні проєкту, який було оприлюднено в травні, він викликав шалену критику.

Зрештою справа дійшла не тільки до протестів чи засуджень, а до різких висловлювань лідерів ЄС: президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвала угорський закон ганьбою, ультимативно зажадала його скасувати та пригрозила Будапешту серйозними санкціями, а прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що "Угорщині більше немає місця в ЄС".

Читайте также
Развод по-венгерски: что стоит за войной Орбана и главной партии ЕС

Але Віктор Орбан украй спокійно реагує на всі ці погрози. Він чув їх вже не раз.

Не раз проти нього та його Угорщини ініціювали процедури санкцій ЄС, які мали би призвести до виключення країни з Євросоюзу чи позбавлення її права голосу. 

Та Орбана цим не залякати. Він знає, що робить, саме тому публічно навіть заявляє, що є захисником прав ЛГБТІ-спільноти, а новий угорський закон – "не про це". 

Можна довго дискутувати, чи Віктор Орбан – гомофоб, але навряд. Так само можна довго сперечатися, чи Орбан – ортодоксальний правий консерватор, чи просто хоче ним здаватися. 

Однак у цій ситуації важливим є лише те, і з цим не посперечаєшся, що Віктор Орбан є справжнім політиком-макіавелістом, у якого за рік – чергові доленосні вибори.

Саме для цього в першу чергу угорському прем’єру потрібні цей закон і нова ЛГБТІ-хвиля.

Якщо не виборами, то як ще пояснити, чому цей закон ухвалили саме зараз і не ухвалили протягом попередніх 10 років правління Віктора Орбана? Невже весь цей час "Фідес" і його лідери підтримували розповсюдження у школах інформації про гомосексуальність та зміну статі?

Але логіка Орбана – інша, і вона, як і з мігрантами, політично для нього безпрограшна.

Лідер "Фідес" чудово усвідомлює, що рано чи пізно йому доведеться або повністю відмовитися від цього закону, або його переформулювати. Але так само Віктор Орбан розуміє, що на це підуть місяці дебатів, запуску санкційних процедур і так далі. І увесь цей час правляча угорська команда зможе розповідати публічно, що бореться проти педофілії чи інших збочень.

Так само увесь цей час Віктор Орбан і його поплічники зможуть розповідати, як Брюссель намагається нав’язати Угорщині педофілію, гомосексуалізм та зруйнувати традиційну угорську сім’ю. Так само, як зовсім нещодавно Брюссель начебто намагався заселити Угорщину мігрантами згідно з планом Сороса та знищити угорську ідентичність.

На цій риториці Орбан у 2018-му втретє здобув конституційну більшість у парламенті. Гріх було би це не провернути знову. 

Тим паче, що інших тем, аби мобілізовувати свій електорат, який очевидно втомлений десятиріччям правління Орбана, сьогодні не так і багато.

Мігрантів немає, Сорос переможений. Ким ще лякати свого виборця? 

Разом з тим, ЛГБТІ-закон вкрай потрібен Орбану, аби розсварити угорську опозицію, яка сьогодні як ніколи близька до того, аби нарешті по-справжньому об’єднатися проти "Фідес" на виборах. 

Як розсварити опозицію

Разом з "Фідес" за скандальний ЛГБТІ-закон голосувала також фракція "Йоббік", що, власне, не дивно з огляду на те, що ця партія також сповідує праві консервативні погляди, хоча й останніми роками намагається позиціонувати себе як не крайньо права, а правоцентристська політична сила.

Але ще наприкінці минулого року "Йоббік" домовився з іще п'ятьма угорськими опозиційними партіями про спільний похід на вибори 2022 року. Зараз ці партнери по поки неофіційній коаліції жорстко критикують ЛГБТІ-закон, який один із членів цієї коаліції – "Йоббік" – підтримав.

За майже 12 років правління Орбана угорська опозиція не раз робила спроби об’єднатися. Але цього разу в неї, схоже, немає вибору.

Більш того, якщо опозиція справді хоче спробувати перемогти правлячий блок "Фідес"-ХДНП, то об’єднатися вона тепер мусить ще до виборів, а не вже після них у сесійній залі.

Річ у тім, що в середині грудня угорський парламент ухвалив зміни до виборчого законодавства, які ініціював уряд "Фідес"-ХДНП під приводом того, щоб відсіяти від виборів "фейкові партії" без підтримки та кандидатів, а також впорядкувати державне фінансування партій.

Хоча насправді виглядає так, що Віктор Орбан зробив висновки з фіаско на місцевих виборах, на яких партія влади програла опозиції всі ключові битви за мерські посади, включно з Будапештом.

Це стало можливим завдяки тому, що чи не вперше ідеологічно вкрай різна угорська опозиція змогла узгодити єдиних кандидатів у тих містах, де був шанс перемогти "Фідес". І опозиція зрештою перемогла.

На виборах до угорського парламенту партії змагатимуться за партійними списками (93 мандати) та на виборчих округах (106 мандатів). За старим виборчим законодавством, аби висунути власний список, партія мала зареєструвати своїх кандидатів щонайменше у 27 округах.

За новим виборчим законом, ухваленим наприкінці минулого року, щоб мати партійний список на виборах, партія має обов’язково висунути кандидатів на 71 окрузі.

Таким чином, якщо опозиція знову хоче масово узгоджувати кандидатів на округах, то має йти єдиним списком. 

Здавалося б, Віктор Орбан знову ухвалив безпрограшне рішення, бо уявити собі, що праві з "Йоббік", ліберали з Momentum, ліві з альянсу MSZP-Párbeszéd, Демократична коаліція Дюрчаня та "зелені" LMP зможуть не просто узгодити кандидатів на округах, а створити єдиний список та висунути єдиного кандидата у прем’єри, виглядає просто фантастикою.

Але шість опозиційних партій наразі, попри розбіжності в питанні ЛГБТІ, продовжують цей процес і проводять праймеріз. Жодних сумнівів, правляча команда робитиме усе можливе і неможливе, аби цьому завадити. 

До прикладу, вже вийшов тізер фільму про політичну кризу в Угорщині 2006 року, яку спровокували аудіозаписи із зізнанням тодішнього прем’єра, а нині лідера Демократичної коаліції Ференца Дюрчаня про те, що він брехав угорському народу.

Шанси подолати Орбана

Втім, навіть за таких умов перемога Орбану далеко не гарантована. 

Одним із ключових аргументів "Фідес" у всіх попередніх тріумфальних кампаніях було те, що їм немає альтернативи, а опозиція не здатна ні об’єднатися, ні цією альтернативою стати. І рейтинги це підтверджують уже понад 10 років.

Але в нових умовах спільного списку опозиції усе може бути інакше.  

"Фідес" досі утримує беззаперечне лідерство за рівнем підтримки як загалом у країні, так і серед тих, хто визначився з вибором і прийде на дільницю. Так, станом на червень за даними авторитетного Závecz Research, "Фідес" має рейтинг 34% та 46% відповідно, у той час як найближчі переслідувачі – "Йоббік" та Демократична коаліція – лише 12% і 16% та 12% і 17% відповідно.

Тобто йдеться у різницю в кілька разів.

Однак, коли йдеться про голосування за списки у форматі "Фідес"-ХДНП проти об’єднаного списку опозиції, то рівень підтримки майже однаковий.

Так, за даними червневого опитування Závecz Research, опозиційний список випереджає список "Фідес"-ХДНП на 3% (50% проти 47%), а за даними опитування Інституту IDEA, яке оприлюднили вже у липні, список "Фідес"-ХДНП на 2% випереджає список опозиції (47% проти 45%).

Звісно ж, це зовсім не означає, що у разі успішного об’єднання опозиція точно переможе, тим паче, що є ще фактор мажоритарних округів, який дає більшість мандатів, а блок "Фідес"-ХДНП має ключову підтримку якраз у сільській місцевості.

Разом з тим, слід зважати, що команда Орбана зберегла захмарні рейтинги на тлі пандемії коронавірусу. Це було досягнуто насамперед ефективним менеджментом вакцинації, за темпами якої Угорщина у першому півріччі 2021 року займала другу після Мальти лідируючу позицію в ЄС.

Наразі, після досягнення в Угорщині позначки у 5 мільйонів вакцинованих, темпи дещо знизилися, і ці успіхи навряд чи будуть актуальні, коли кампанія буде в розпалі на початку наступного року. Хіба що вибухне чергова хвиля пандемії.

У такій запеклій політичній боротьбі ще більше зростає вага голосів закордонних угорців.

Йдеться про угорців із сербської Воєводини, румунської Трансільванії та навіть українського Закарпаття.

У попередніх кампаніях голоси етнічних угорців із сусідніх країн, які мають другий паспорт і можуть брати участь у виборах в Угорщині, дозволяли "Фідес" здобувати конституційну більшість з перевагою всього в один голос.

Цього разу, очевидно, "Фідес"-ХДНП марно сподіватися вчетверте здобути конституційну більшість у парламенті, але вона правлячій команді вже і не потрібна.

Однак Віктору Орбану важливо не програти, і, попри захмарні партійні та особисті рейтинги, він прекрасно усвідомлює цю загрозу, тому битиметься до кінця.

Автор: Дмитро Тужанський,

директор Інституту центральноєвропейської стратегії

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
powered by lun.ua