Крестовый поход против TikTok: почему ЕС и США ограничивают использование китайской платформы

Четверг, 23 марта 2023, 10:00 — , Европейская правда
Фото: AFP/East News

Що об’єднує мерію Праги, міністерство оборони Данії та Конгрес США?

Можлива відповідь: усі вони заборонили своїм працівникам використовувати китайський додаток TikTok. І не лише вони.

За останні тижні в європейських державах і особливо – у Сполучених Штатах гучно заговорили про небезпеку TikTok.

Наразі про повний бан додатка не йдеться – він поширюється лише на урядовців та держслужбовців, які можуть стати жертвами шпигунства з боку Китаю.

У статті ми не робитимемо припущень, наскільки насправді небезпечний TikTok – для цього є профільні видання. Натомість згадаємо, з чого починався "хрестовий похід" проти китайського застосунку й чому він поширився зі США на ЄС.

Радимо також подивитися відео, присвячене обмеженням проти TikTok. А текст нижче - для бажаючих детальніше розбіратися.

"Китайський" мільярд

Спершу коротко нагадаємо, що таке TikTok.

На самому початку його історії, в серпні 2014 року, з’явилася платформа Musical.ly. Вона дозволяла користувачам записувати короткі (від 15 до 60 секунд) ліпсінки (англійською "lip syncs") – тобто відео, на яких вони ворушили губами, імітуючи виконання відомих пісень.

За три роки аудиторія китайського застосунку сягнула понад 200 мільйонів користувачів. Десь тоді його й придбала за один мільярд доларів китайська компанія ByteDance, яка натоді стала відома в рідній країні завдяки китайському аналогу TikTok – платформі Douyin (читається "Доуін").

Зрештою, у 2018 році, після злиття Douyin та Musical.ly, на глобальному ринку з’явився TikTok – сервіс коротких (від трьох секунд до кількох хвилин) роликів із музикою та всілякими ефектами. Користувачі можуть не лише створювати свої ролики, а й переглядати рекомендовані відео інших.

TikTok недоступний на території Китаю й оперує фактично як окрема платформа.

На китайському ринку присутній лише його аналог Douyin.

Автори TikTok змогли зловити тренд: короткі кумедні ролики з популярною музикою стали вірусними. А пандемія COVID-19 ще більше привернула увагу до додатка, який на кінець 2022 року мав мільярд (!) активних користувачів по всьому світу.

При цьому TikTok уже вийшов за межі просто додатка з веселими відео. За нього всерйоз беруться політики й авторитетні ЗМІ, які намагаються залучити там молоду аудиторію.

Крім того, тіктоки вже стали частиною інформаційної війни Росії: лишень нещодавно компанія-власник розповіла про викриту мережу дезінформації, яка за кілька місяців 2022 року охопила понад 130 тисяч користувачів по всій Європі.

Тож і не дивно, що зі зростанням популярності TikTok до нього все прискіпливіше придивлялися регулятори.

Заборона від Трампа

Почалося усе в США, де за часів адміністрації Дональда Трампа різко загострилося суперництво з Китаєм – зокрема й у сфері технологій.

З 2017 року в Китаї діє закон про кібербезпеку, який, серед іншого, дозволяє владі отримувати дані будь-якої китайської технологічної компанії за запитом. А TikTok, нагадаємо, керується китайською (якщо точніше – пекінською) компанією ByteDance.

Іншими словами,

приватні дані користувачів TikTok можуть потрапити до рук комуністичної влади Китаю.

А дані ці – досить обширні: від копій повідомлень до "біометричної" інформації (сканування голосу й обличчя) та навіть – за неперевіреною інформацією – друк на віртуальній клавіатурі в браузері.

Ще на початку 2019 року американський Пітерсонський інститут міжнародної економіки опублікував розслідування про те, як популярність китайських соцмереж на Заході становить загрозу національній безпеці. "Якщо цей додаток набуде широкої популярності, то може стати проблемою, не меншою за Huawei, у плані доступу до Заходу, який потенційно доступний спецслужбам КНР", – застерігали там.

Про Huawei ішлося тому, що саме ця китайська компанія першою відчула наслідки промислової конкуренції Заходу й Китаю.

З 2019 року її почали усувати від проєктів, пов’язаних із розбудовою мереж 5G – потенційно проривної технології зв’язку, в якій, як побоювалися західні уряди, китайська компанія отримає змогу збирати ще більше даних і передавати їх Пекіну.

Що ж сталося з TikTok? Того ж 2019 року в США розпочали розслідування щодо придбання ByteDance компанії-власника Musical.ly (воно триває й досі, й про це – дещо нижче). І поки фахівці з кібербезпеки сперечалися, наскільки виправданим є побоювання, що дані з додатка можуть потрапити до рук КНР, популярність тіктоків зростала.

І на цьому тлі у липні 2020 року Дональд Трамп видає указ про заборону TikTok у США. Якщо точніше, то йшлося про те, в нинішній формі додаток працювати не може й має бути видалений з онлайн-магазинів додатків. Але є вихід: ByteDance продає TikTok американській компанії, яка точно не передаватиме дані "китайським комуністам".

І до крайнього дня ультиматуму Трампа – 1 серпня – ByteDance погодився продати свій міжнародний бізнес (TikTok) американській компанії. Зрештою, до середини вересня була укладена попередня угода з такою компанією – Oracle, яку Трамп "благословив".

Але минув час, TikTok у федеральному суді успішно оскаржив указ Трампа про заборону; президентом США став Джо Байден, який узагалі скасував ті укази попередника; та й угода про продаж із Oracle так і не склалася, і побоювання щодо TikTok відійшли на другий план.

Заборона від Байдена

Але протягом 2022 року підозри про співпрацю TikTok із владою КНР виринули знову.

Журналісти видання BuzzFeed отримали доступ до десятків годин записів розмов китайських та американських працівників TikTok, із яких випливало: дані американців – усупереч публічним заявам компанії – все ж потрапляли в Китай, і американські працівники й гадки не мали, як їх там обробляють.

А пізніше з’ясувалося, що працівники ByteDance використовували TikTok для шпигування за журналістами.

Зокрема, й тими, що готували розслідування для BuzzFeed. Хоча, як стверджувалося, жодних конкретних результатів те стеження не принесло, а ByteDance поквапився відхреститися від дій працівників (яких оштрафували й начебто звільнили).

І це не єдина подібна історія: наприклад, Bloomberg дізнався, що китайська урядова структура, причетна до офіційної пропаганди, намагалася завести "таємний" акаунт на TikTok для впливу на західну аудиторію. Або вже згаданий BuzzFeed розповів, що ByteDance робила спробу створити новинний додаток із китайською пропагандою.

Питання про те, куди і як саме потрапляють дані американських користувачів TikTok – не єдине, що викликало занепокоєння у США. Є ще й унікальний алгоритм, що підбирає рекомендовані відео, навіть якщо ви не зареєстровані в додатку.

Причому існують підстави вважати, що цей алгоритм може використовуватися для цензури неугодних КПК тем – як-от повстання на площі Тяньаньмень чи становище уйгурів.

Усе це минулоріч наклалося на ще більше загострення американсько-китайських відносин на тлі повномасштабної війни Росії проти України, напруженості через Тайвань і наростання технологічної конкуренції.

Як елемент цього протистояння, почалися масові бани TikTok в американських федеральних органах влади, органах влади понад двадцяти штатів та університетах.

А минулого тижня стало відомо, що в межах розслідування про купівлю ByteDance застосунку Musical.ly (про що ми згадували на початку) від TikTok вимагають погодити створення окремої "американської" компанії під загрозою бану.

Іншими словами, ідея Трампа пройшла повне коло й повернулася вже за часів його наступника.

Заборона в ЄС – вийшло з першого разу

З початку 2023 року заборони TikTok почали ширитися і європейським континентом.

У лютому до них долучились євроінституції – спершу Єврокомісія, а затим і Рада Євросоюзу та Європарламент: їхнім працівникам встановлювати TikTok на робочі телефони заборонено, а європарламентарям рекомендують додаток видалити.

Варто підкреслити безпрецедентність цього рішення: досі інституції ЄС не забороняли один конкретний додаток.

Але причина такого кроку залишилася незрозумілою. У випадку Єврокомісії рішення ухвалювала Рада корпоративного менеджменту – суто бюрократичний орган, який не має стосунку до єврокомісарів і відомств, відповідальних за кібербезпеку.

У тих обґрунтуваннях, що потрапили у ЗМІ, називали досить загальні причини бану: від необхідності посилення захисту даних до кіберзагроз. Публічні пояснення єврокомісара з внутрішнього ринку Тьєррі Бретона були не набагато переконливіші й, що цікаво, відсилали до прикладу США.

Наші друзі й партнери з іншого боку Атлантики з власних причин, подібних до наших, вирішили, що це було правильним рішенням",

заявив Бретон під час слухань у Європарламенті на початку березня.

Деякі країни, наприклад Польща та Франція, звернулися до ЄС по додаткові роз’яснення. Інші – від Чехії до Бельгії – стали самостійно обмежувати користування TikTok для урядовців і політиків.

До них приєдналася і Британія, яка в оновленій стратегії безпеки, оборони та зовнішньої політики приділила окрему увагу загрозі промислового шпигунства КНР. (Ще кілька тижнів тому в британському уряді казали, що проти заборони, й користування TikTok – це "вибір кожного".)

Паралельно в Ірландії, яка є основним регулятором конфіденційності TikTok, ведуть два розслідування – про потенційне незаконне передання даних європейських громадян до Китаю, а також про конфіденційність інформації дітей відповідно до Загального регламенту ЄС про захист даних. 

Та, на відміну від Сполучених Штатів, про повний бан застосунку в Євросоюзі не йдеться. Як мінімум тому, що таких технічних можливостей і підстав на це немає.

На додачу, далеко не всі європейські політики й урядовці вважають заборону правильним кроком: наприклад, міністерство охорони здоров’я Німеччини, яке зібрало в TikTok понад 140 тисяч підписників, не планує відмовлятися від акаунта – хоча й підкреслює, що ведеться він не з урядових телефонів.

 

А що Китай і сам TikTok?

Той факт, що заборону TikTok у США та ЄС прокоментувала китайська влада, вже свідчить: ідеться про частину більш глобального протистояння.

"ЄС заявляє, що є найбільш відкритим ринком у світі, але неодноразово вживав заходів в ім’я національної безпеки для необґрунтованого придушення компаній з інших країн", – так це на початку березня прокоментувало МЗС КНР.

Своєю чергою ByteDance, яка називає підстави для заборони додатка "простою дезінформацією", планує перебудувати архітектуру зберігання й обробки даних, аби усунути будь-які підозри в несанкціонованому переданні даних китайській владі.

Що стосується Європи, то тут будуть побудовані три дата-центри саме для європейського ринку, два з яких планується розташувати в Ірландії (саме її регулятор часто ухвалює рішення про порушення технологічними компаніями законодавства ЄС).

А що стосується США, то там TikTok планує повернутися до угоди з Oracle і зберігати й опрацьовувати дані на її серверах, а також створити окрему компанію з незалежною радою директорів для ухвалення рішень саме щодо американського ринку.

І тут ЄС постає перед моральною дилемою: чому заборона стосується лише TikTok, а не інших соцмереж?

Китайський додаток – не єдиний, що збирав особисті дані й використовував їх із власною, не лише рекламною метою.

Але переважна більшість компаній-власниць цих додатків базується саме у Сполучених Штатах. Американські законодавці не менш активно критикують Meta (володіє Facebook та Instagram) й Alphabet (володіє сервісами Google), та над ними не нависає підозра у співпраці з китайською владою.

Саме тому існує думка, що ефективнішою є не так боротьба з конкретними застосунками чи платформами, як розробка загальних правил, які б унеможливили несанкціонований доступ до персональних даних користувачів.

Але не можна відкидати й інший варіант: обмеження TikTok у ЄС не стільки стосуються питання кібербезпеки й захисту приватності, скільки є елементом загального геополітичного протистояння Китаю та Заходу.

І тоді, приміром, нещодавнє рішення Нідерландів заборонити експорт провідних технологій до КНР спільно зі США та Японією, а також усе частіші візити європейських посадовців на Тайвань – також його складові.

 

Автор: Олег Павлюк, 

журналіст "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: