Трампа судят по законам Гражданской войны: все о новом запрете для лидера гонки в США

Среда, 20 декабря 2023, 17:17 — , Европейская правда
Фото: AFP/East News
Рішення Верховного суду штату Колорадо може як стати початком юридичного кінця Трампа-кандидата, так і допомогти йому ще більше згуртувати своїх прихильників

Президентські вибори у США отримали ще одну, і дуже потужну інтригу. 

Найімовірніший кандидат від республіканців та потенційний лідер перегонів Дональд Трамп став першим колишнім президентом і потенційним кандидатом у президенти США, якому суд заборонив брати участь у партійних виборах (праймериз) на основі Конституції.

А для цього суд звернувся до положення, яке вкрай рідко застосовується. Воно датується ХІХ століттям і асоціюється з Громадянською війною у США.

Це рішення Верховного суду штату Колорадо, безумовно, безпрецедентне. І потенційно може мати кардинальний вплив на перебіг виборчої кампанії у Штатах у 2024 році.

Реклама:

Проте який саме? Адже воно може як стати початком як юридичного кінця Трампа-кандидата (що, одразу варто обмовитись, малоймовірно), так і чергової політико-юридичної драми, в якій експрезидент знайде чергові аргументи говорити про "полювання на відьом" і ще більше гуртуватиме своїх прихильників.

І це, певна річ, накладеться на кримінальні судові процеси, які чекають на Трампа у 2024 році.

"Європейська правда" пояснить, що означає рішення суду штату Колорадо, чому воно є далеко не однозначним, чого очікувати далі — і як ця ситуація вплине на виборчу кампанію у США наступного року.

Поправка проти сепаратистів 

14-та поправка до Конституції США була ратифікована у 1868 році, після Громадянської війни між південними штатами — прихильниками рабства — й північними, які виступали проти нього.

Узагалі суть цієї поправки полягає в наданні американського громадянства всім народженим у США й гарантуванні рівності їхніх прав. Саме від неї відштовхувалися судді американського Верховного суду, коли, приміром, скасовували сегрегацію у школах, скасовували обмеження на аборти (до рішення 2022 року) чи визнавали одностатеві шлюби.

Нам цікавий розділ третій цієї поправки, повне формулювання якого звучить так:

"Ніхто не може бути сенатором чи представником у Конгресі, вибірником президента й віцепрезидента, а також обіймати цивільну чи військову посаду на службі Сполучених Штатів або котрогось зі штатів, якщо він, прийнявши спочатку присягу як член Конгресу або як посадова особа Сполучених Штатів, або як член законодавчих зборів котрогось штату, або як урядовець виконавчої чи судової влади штату в тому, що він дотримуватиметься Конституції Сполучених Штатів, згодом візьме участь у повстанні чи заколоті проти них або надасть допомогу чи послугу їхнім ворогам. Однак Конгрес двома третинами голосів кожної палати може скасувати таке обмеження прав".

Формулювання дуже довге, але його суть зводиться до того, що певному колу посадовців у США, яке перелічується в тексті, можуть заборонити обіймати в принципі будь-яку посаду у владі — якщо доведена їхня участь у "повстанні чи заколоті" проти Штатів.

Навіщо була потрібна ця поправка? Як можна зрозуміти з історичного контексту — аби не дати можливості прийти до влади сепаратистам із південних штатів США.

Як поетично свого часу висловився герой Громадянської війни, 16-й президент США Авраам Лінкольн, "коли виборці справедливо й конституційно сказали своє слово, апелювати до куль неможливо".

Тим не менш, уже у 1872 році Конгрес США ухвалив окремий закон, який амністував більшість конфедератів, фактично нівелювавши декларований замисел розділу 3 14-ї поправки.

На основі закону були посмертно — вже у XX столітті — амністовані генерал Конфедерації Роберт Лі й президент Конфедеративних Штатів Америки Джефферсон Девіс.

Відтоді практики застосування цього положення у США практично не було.

Донедавна востаннє про неї згадували у 1919-1920 роках, коли американський Конгрес двічі голосував проти допущення до роботи конгресмена-соціаліста Віктора Бергера, якого засудили за шпигунство через спротив участі Штатів у Першій світовій війні. Але потім Верховний суд скасував вирок, і Бергер шість років пропрацював у Палаті представників.

"Повстання" 2020 року

Яким же тоді чином ця поправка стосується Дональда Трампа? Нинішні юридичні баталії довкола Трампа й 14-ї поправки починаються зі штурму Капітолія 6 січня 2021 року. У США досі тривають суперечки, чи можна кваліфікувати ці події як повстання (insurrection).

Перший — політичний — крок на цьому шляху того ж таки січня 2021 року зробив Конгрес США, який оголосив Трампу імпічмент за звинуваченням у "підбурюванні до повстання" (звідси випливає, що Конгрес вважав штурм "повстанням").

Комітет 6 січня Палати представників США під кінець роботи у грудні 2022 року також дійшов висновку, що експрезидент винен у "підбурюванні до повстання", й закликав Міністерство юстиції оголосити відповідне звинувачення.

Як відомо, Мін’юст справді оголосив звинувачення Трампу у зв’язку з подіями 6 січня, але про "підбурювання до повстання" там не згадується.

Нещодавно, однак, з’явилося судове рішення, де між штурмом Капітолія і повстанням провели юридичний зв’язок.

Суддя штату Нью-Мексико постановив звільнити окружного посадовця Куї Гріффіна, посилаючись на його участь у подіях 6 січня 2021 року. Гріффін ще у 2022-му був засуджений до 14 днів ув’язнення через незаконне проникнення в Капітолій, чим, на думку судді, підпадає під дію розділу 3 14-ї поправки.

Це стало першим із 1869 року успішним застосуванням цього положення в суді.

Крім того, аналогічні справи ініціювали щодо республіканки-трампістки Марджорі Тейлор Грін і трьох республіканських кандидатів до Конгресу від Аризони: їх у 2022 році вимагали зняти з виборів через причетність до зусиль Трампа зі скасування результатів виборів-2020.

Але новий виток дискусії почався в серпні цього року, коли двоє професорів-конституціоналістів — і, варто зауважити, консерваторів — Вільям Боуд і Майкл Стоукс Полсен опублікували 126-сторінковий аналіз розділу 3 14-ї поправки — і констатували, що вона більш ніж дозволяє позбавити Трампа (й не лише його) права обиратися на державні посади. Ба більше, вважають Боуд і Полсен, зробити це можна навіть без рішення суду чи Конгресу.

Стаття Боуда й Полсена, а також звинувачення федерального рівня й на рівні штату Джорджія у зв’язку з імовірним втручанням Трампа у вибори-2020 дали поштовх розгляду позовів на основі розділу 3 14-ї поправки у кількох штатах США.

Їхні ініціатори — ліволіберальні чи пов’язані з демократами — вимагають викреслити ім’я Трампа з виборчих бюлетенів.

Із понад 30 позовів 12 відкликали позивачі, сім — відхилили суди, ще 15 перебувають на розгляді, й лише в одному штаті — Колорадо — було винесене рішення.

Аргументи на користь Трампа

Рішення Верховного суду Колорадо щодо Трампа не просто так називають безпрецедентним. В історії США жодного разу експрезиденту чи кандидату в президенти не забороняли брати участь у виборах через "підбурювання до повстання".

Зрештою, розділ 3 14-ї поправки не те що застосовувався надзвичайно рідко — узагалі ніколи щодо посадовців такого рівня, колишніх чи нинішніх.

Почнімо з того, що в тексті поправки ані словом не згадується така посада, як "президент" — лише абстрактне "посадова особа". Чи стосується цей термін саме президента, питання спірне, і юристи США досі ведуть дискусії про це.

У широкому сенсі тут існують два табори: одні виступають за максимально консервативне й наближене до тексту прочитання Основного закону, інші — допускають інтерпретації з огляду на те, наскільки змінилася реальність із ХІХ століття.

Другий не менш спірний момент: хто має визначити, що події 6 січня 2021 року були саме "повстанням"?

Як відомо, жодне з відомих звинувачень проти учасників штурму не було оголошене за статтею про "повстання чи заколот", і, знову-таки, суперечки з цього питання точаться й досі.

Третє питання: а якою була реальна роль Трампа в подіях 6 січня й чи можна її пов’язувати з "підбурюванням до заколоту"?

Власне, окружний суд у Колорадо чи не першим вирішив: так, можна, а Верховний суд штату це просто підтвердив.

Але, приміром, в аналогічних справах у Мічигані й Міннесоті суд першої інстанції заявив, що не вповноважений давати оцінку діям Трампа, це має зробити Конгрес (або Верховний суд, до чого ми ще повернемось). А захист і прихильники експрезидента США можуть нагадати, що існує Перша поправка до Конституції про захист свободи слова, під яку підпадає все, що він говорив 6 січня 2021 року.

І, зрештою, ще один аргумент: чи справедливим є рішення суду в Колорадо щодо прихильників Трампа — адже їм фактично обмежують виборче право? І якщо ситуація в юридичному плані не зміниться, варто чекати низки позовів, які оскаржуватимуть це.

Як це вплине на вибори 2024 року?

Іншими словами, юридичний спір, про який ідеться, — дуже неоднозначний і суперечливий (тут можна, звісно, додати: як і все, що стосується Дональда Трампа).

І, як уже зазначалося, остаточну крапку в цій історії має поставити Верховний суд США, де Трамп оскаржить рішення Верховного суду Колорадо.

Позаяк до 5 січня у штаті має завершитися реєстрація кандидатів для участі в партійних праймериз, Верховний суд має визначитися зі своїм рішенням до тієї дати. Якщо це справді станеться, його рішення буде обов’язковим для всіх судів.

У цьому випадку мало підстав сумніватися, що апеляція Трампа буде задоволена.

Як мінімум тому, що шестеро з-поміж дев’яти верховних суддів мають консервативні погляди, а їхні попередні рішення — як-от фактична заборона абортів чи заборона списувати студентські борги — цілком відповідають позиціям республіканців.

Але також можливий сценарій, що Верховний суд затягне з рішенням, а тому Трамп не потрапить до списків партійних праймериз у Колорадо і, можливо, ще кількох штатів, де в найближчі тижні будуть ухвалені рішення в аналогічних справах. При цьому ім’я Трампа ще може з’явитись у бюлетенях безпосередньо на виборах президента.

Чи це надто вплине на вибори-2024? Навряд, бо Колорадо — продемократичний штат, який у 2020 році впевнено проголосував за Джо Байдена. А у 2016-му Трамп програв у Колорадо й усе одно став президентом.

Існує, проте, варіант, за якого Верховний суд просто не прийме апеляцію до розгляду й залишить рішення про застосування розділу 3 14-ї поправки на відкуп штатів. Або ж із певних причин потім розгляне оскарження Трампом аналогічного рішення в іншому штаті.

Звісно ж, не можна оминути увагою й політичний контекст цієї справи. Як мінімум, шестеро із семи суддів Верховного суду Колорадо — демократи, тож одного їхнього рішення у справі про застосування до Трампа розділу 3 14-ї поправки недостатньо.

До того ж, як і у випадку з попередніми чотирма кримінальними справами проти Трампа, аж ніяк не можна виключати, що ефект судового рішення буде протилежним очікуванням його ініціаторів.

Замість показати, що експрезидент США не може обиратися президентом, він лише надасть йому і його прихильникам черговий аргумент, аби говорити про "полювання на відьом", "несправедливі гоніння" та "використання як зброї" органів влади проти політичних опонентів.

Надто — якщо врахувати, що Дональд Трамп з упевненим відривом переважає над будь-яким іншим претендентом на республіканську президентську номінацію.

А потенційні наслідки застосування третього розділу 14-ї поправки викликають ще більшу пересторогу.

У добу Трампа імпічмент найвищої посадової особи США вже перетворився замість засобу протидії узурпації влади на фактично політизований інструмент покарання опонента, й розслідування стосовно Байдена контрольованою республіканцями Палатою представників укотре це доводить.

Що як така ж доля спіткає й положення американської Конституції, яке було покликане запобігти тій-таки узурпації влади — й замість нечуваної та резонансної події стане звичайною буденністю політичної боротьби у США?

Автор: Олег Павлюк,

журналіст "Європейської правди"

 
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: