Бегство из российских "объятий": как Армения начинает путь к членству в ЕС

Пятница, 15 марта 2024, 09:37 — , Европейская правда
Фото: DPA/East News
Те, про що минулого року в Єревані говорили лише на умовах анонімності, тепер почало реалізуватися

Більш ніж три роки – починаючи з Другої карабаської війни 2020 року – політологи припускали геополітичний розворот Вірменії: вихід зі створених РФ організацій та повернення до курсу на Євросоюз.

Ймовірність такого розвороту суттєво зросла у наступні роки, як внаслідок вже безпосередніх збройних сутичок на вірмено-азербайджанському кордоні, так і після відновлення Азербайджаном повного контролю над Карабахом.

Тоді вкрай неоднозначна роль російських "миротворців" змусила змінити ставлення до РФ навіть завзятих русофілів.

Проте і тоді Єреван старанно уникав остаточного розриву з Росією, а очікування розвороту залишалося на рівні розмов вірменських політиків, причому лише не під запис.

Реклама:

Останній тиждень приніс новини, які дають вагомі підстави стверджувати, що Вірменія почала цей розворот.

І, що не менш важливо, з ЄС надсилають Єревану сигнали про готовність підтримати такий зовнішній курс Вірменії.

До якої міри може дійти такий розворот? І як на нього може відповісти Кремль?

Геть з ОДКБ

Наприкінці минулого року "ЄвроПравда" відвідала Вірменію, щоб розібратися в її зовнішній політиці. Тоді в Єревані вже почали ігнорувати заходи Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ, створена Росією безпекова організація), проте лише на експертному рівні лунали заяви про заморожування членства у ній.

Тоді нам вдалося поспілкуватися з низкою політиків з вірменської партії влади – і в розмовах не під запис вони заявляли про готовність до виходу з ОДКБ, а можливо, і Євразійського економічного союзу, якщо отримають позитивні сигнали від ЄС.

Те, про що восени минулого року в Єревані говорили лише на умовах анонімності, у березні 2024 року почало реалізуватися.

Для початку ще наприкінці лютого прем’єр Нікол Пашинян вперше публічно визнав, що його країна призупинила участь в ОДКБ і не виключив згодом повноцінного виходу. 

За словами голови вірменського уряду, так званий Договір про колективну безпеку щодо Єревана не виконувався, особливо у 2021-2022 роках. "Це не могло залишитися без нашої уваги. Ми призупинили нашу участь. Подивимося, що буде далі", – сказав Пашинян.

Продовження не забарилося. 12 березня Пашинян заявив, що остаточне рішення Вірменії щодо участі в ОДКБ залежатиме від того, чи там пояснять, у чому бачать свою "зону відповідальності"

"Коли під час вторгнення Азербайджану у травні 2021 року Вірменія зафіксувала, що "червона лінія" перейдена, з боку ОДКБ не було кроків, передбачених статутом. Тоді Єреван не став піднімати ніяких питань, вони обговорювалися у робочому порядку.

Потім були нові вторгнення Азербайджану в листопаді 2021, у вересні 2022 року. Тобто ми не просто одного дня "прокинулися і згадали" про ОДКБ, це був тривалий процес, який почався ще у 2020 році, навіть раніше", – стверджує Пашинян.

"Єреван просить, очікує і вимагає, щоб партнери з ОДКБ дали відповідь на одне запитання: яка зона відповідальності організації у Вірменії?" – резюмує він. 

Ця заява вірменського прем’єра важлива тим, що робить неможливим продовження теперішнього статус-кво у відносинах із Москвою – коли Єреван публічно висловлював незадоволення, але уникав остаточного розриву.

Зважаючи, що у РФ не хочуть (та й не можуть) дати відповідь на запити Вірменії, її вихід з ОДКБ стає вже питанням найближчого майбутнього.

По суті, Пашинян озвучив Росії ультиматум, наслідком якого й має стати вихід з ОДКБ. І схоже, що саме так його й сприйняли у Москві.

"Продовження нинішнього курсу Єревана може зрештою завдати непоправної шкоди нашим союзницьким відносинам, створити серйозні ризики для суверенітету республіки, остаточно зруйнувати наявні дієві механізми гарантування безпеки країни", – погрожує Єревану речниця МЗС РФ Марія Захарова.

Шлях на Захід

Більш жорсткі заяви щодо ОДКБ – далеко не єдина неприємна для Кремля новина, що пролунала з Вірменії.

Одночасно в Єревані прийняли рішення про виведення російських прикордонників з аеропорту "Зварноц". Першим про це оголосив секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян. А кількома днями пізніше прем’єр Пашинян назвав терміни, до яких росіяни мають покинути столичний аеропорт – до 1 серпня.

Зазначимо, що згідно з угодою 1992 року російські прикордонники здійснюють контроль на кордонах Вірменії з Іраном та Туреччиною.

Про їхнє виведення, а так само про закриття російської військової бази в Гюмрі в уряді Вірменії поки не говорять. Втім, як раніше озвучували вірменські політики, це стане можливим після укладання мирної угоди з Туреччиною та, за можливості, з Азербайджаном.

Проте найбільшою сенсацією стала заява про можливість претендувати на членство в ЄС.

Першим про це – і дуже обережно – заявив міністр закордонних справ Арарат Мірзоян: за його словами, у Вірменії розглядають можливість подати заявку на членство в Євросоюзі, однак справжня сенсація прийшла з Брюсселя. 

13 березня Європейський парламент ухвалив резолюцію, що пропонує розглянути можливість членства Вірменії в ЄС. "Якщо Вірменія зацікавлена в отриманні статусу кандидата і продовжить іти шляхом стабільних реформ, що зміцнюють її демократію, це може стати основою для етапу трансформації у відносинах ЄС – Вірменія", – ідеться у резолюції.

"Безумовно, це був двосторонній рух. Європарламент не став би приймати таку амбітну заяву, не маючи підтверджень від влади Вірменії про готовність йти до ЄС. А в Єревані не стали б робити таких заяв, не маючи відповідних сигналів з Брюсселя", – заявляє співрозмовник "ЄвроПравди", близький до уряду Вірменії.

Російська помста

"Це ще один привід обговорити бачення майбутнього Вірменії, і я сподіваюся, що політичні сили, громадські організації, різні прошарки суспільства, громадяни Вірменії висловлять своє ставлення до цього послання, яке пролунало з Європейського парламенту", – так прем’єр Пашинян прокоментував сенсаційне рішення Європарламенту.

Важливо уточнити: досі соціологи не заміряли підтримку громадянами Вірменії ідеї вступу до ЄС.

Втім, як визнає вірменський політолог Рубен Меграбян, цю ідею підтримують і прихильники чинної влади, і чимала частина позапарламентської опозиції. "Для багатьох із тих, хто не готовий голосувати за Пашиняна, ідея набуття членства в ЄС є цілком бажаною. Тому підстав сумніватися, що у разі проведення референдуму ця ідея не отримає стійкої більшості, просто немає", – зазначає він.

У ситуації, коли близько 40% вірмен вже напряму називають Росію ворогом, шлях до членства в Євросоюзі виглядає оптимальним щонайменше для двох третин громадян країни, впевнений лідер Європейської партії Вірменії Тигран Хзмалян.

"Рішення Європарламенту надзвичайно великодушне – усі чудово розуміють, що Вірменія не готувалася до такого вступу. Більш того, за рівнем наближення до ЄС ми відстаємо від усіх інших країн, що претендують на вступ. Тим важливішим є політичний сигнал, що нас сприймають як членів великої європейської родини", – пояснює він.

Варто відзначити, що

будь-який крок Вірменії в бік вступу до ЄС неможливий без виходу зі складу Євразійського економічного союзу.

А відповідно, такі плани неодмінно викличуть гостру реакцію Кремля.

Тигран Хзмалян уточнює: навіть за умови позитивного сприйняття у Брюсселі ідеї надати Вірменії кандидатський статус країна настільки інтегрована в російські організації, що цей розворот буде дуже непростим. "Очевидно, на нас чекає дуже непростий рік, адже Росія буде використовувати всі важелі, що в неї залишилися, щоб зупинити чи принаймні ускладнити шлях Вірменії на Захід", – прогнозує Хзмалян.

Співрозмовник, близький до уряду Вірменії, уточнює: в Єревані намагатимуться до останнього уникати конфлікту з Росією, зокрема не педалюючи вихід з Євразійського союзу.

"Однак якщо Росія вирішить мститися, зокрема перекриє наш імпорт, то в нас просто не буде іншого вибору, й тоді рішення про вихід і з ОДКБ, і з ЄЕС будуть озвучені вже цього року", – пояснює він.

* * * * *

Показово, що наразі у Росії залишилися в основному економічні важелі впливу на Вірменію.

При цьому особливість нинішнього становища Вірменії полягає в тому, що економічні ризики, навіть такі масштабні, як через розрив економічних відносин з РФ, видаються другорядними у порівнянні з перспективою нової війни з Азербайджаном.

Проте в такій ситуації політичний вплив Євросоюзу може виявитися для Баку вагомішим за російський. А відповідно, курс на інтеграцію в ЄС зменшує для Вірменії ризики нової війни.

І це ще один аргумент для Єревана, що час діяти вже настав.

 

Автор: Юрій Панченко,

редактор "Європейської правди"

Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.
Реклама: