Кто заменит Венгрию? Рассказываем, как проходят переговоры с ЕС и когда откроются кластеры
Україна хоче відкрити вже 26 травня перший кластер у перемовинах про вступ до ЄС, а інші пʼять – невдовзі після цього.
Такі цитати українського міністра Андрія Сибіги поширилися у ЗМІ після засідання Ради ЄС у закордонних справах в Брюсселі 11 травня. Причому цей пункт навіть включили у офіційне повідомлення МЗС.
На фоні такого оптимізму єврокомісарка з питань розширення Марта Кос виглядала неприродньо для себе скромною в очікуваннях. За її прогнозом, перший кластер повинен бути відкритим до кінця головування в ЄС Кіпру (до 30 червня), а всі інші кластери – в липні 2026 року.
Утім, дипломати у Брюсселі, що спілкувалися з "Європейською правдою" не під запис – ще обережніші, та кажуть, що відкриття останніх кластерів може затягнутися до осені, а то й ще довше.
То чий же прогноз правильний, і коли ЄС почне відкривати кластери для України?
І чи відповідають дійсності чутки про те, що з’явилися дві нові країни, що нібито блокують рух України, перебравши на себе те, що досі робив Орбан?
"Європейська правда" пояснює, якою є ситуація насправді.
Для тих, хто віддає перевагу мультимедіа-контенту, ЄП підготувала розмову на цю тему у відеоформаті. А нижче – більш детальне текстове пояснення кореспондентки в Брюсселі Тетяни Висоцької та редактора Сергія Сидоренка.
Епоха після Орбана
Про те, що переговори про вступ України з ЄС поділені на шість так званих переговорних кластерів, ЄП розповідала неодноразово. Та нагадаємо: найбільшу вагу має кластер №1 "Основи" (Fundamentals), у рамках якого, серед іншого, Україна має довести відповідність вимогам ЄС у сферах верховенства права, антикорупції тощо. За правилами переговорів, кластер "Основи" відкривається першим та закривається останнім.
Наразі Україна бореться саме за його відкриття.
Технічно ЄС був готовий до цього кроку ще у березні 2025 року. Але процес тоді зупинився, бо шлях України до ЄС заблокувала Угорщина, відмовившись затверджувати спільну переговорну позицію Євросоюзу для відкриття кластера – документ з переліком критеріїв, яким має виконати Україна під час переговорів. Цей крок, як і багато інших у процесі розширення ЄС, вимагає одноголосної підтримки всіма 27 державами-членами.
До кінця 2025-го Україна завершила скринінги і могло би йтися про відкриття переговорів для всіх кластерів. Але екс-премʼєр Угорщини Віктор Орбан, посилаючись на результати сумнівного за чесністю опитування угорців, продовжував виступати проти будь-якого просування України на шляху до ЄС.
Після кількох місяців, витрачених спершу на спроби переконати Орбана, а потім на намагання знайти шлях в обхід його вето – Єврокомісія запропонувала механізм "фронтлоудингу" (ЄП детально розповіла про нього ще у жовтні). Це принципово новий для ЄС формат, придуманий спеціально для України, щоб вести перемовини про вступ на технічному рівні, без офіційного відкриття кластерів.
Паралельно Єврокомісія і держави члени підготували переговорні позиції для кожного кластера. Понад те, ці документи навіть передали Україні (три кластери у грудні, ще три у березні).
І у Києві, і у Брюсселі повторювали: є бажання відкрити усе і відразу, щойно вето Орбана впаде.
Необхідну підготовку для цього зробили.
"Для відкриття кластерів все готове", – запевнив днями "ЄвроПравду" один з посадовців Єврокомісії. І проєкти переговорних позицій, і так звані "бенчмарки" (benchmarks) вже передано в Раду ЄС для розгляду. Їх ще взимку попередньо затвердили 26 держав – тобто усі, крім Угорщини, і це дозволило запустити технічні переговори через "фронтлоудинг".
Але на політичному рівні жодного просування вперед немає.
І поразка Орбана цю ситуацію поки не змінила.
Ба більше, на рівні послів держав-членів навіть не ведеться обговорення того, щоби дати Україні офіційне "зелене світло". Навіть щодо першого кластера. А без технічної та процедурної підготовки на рівні дипломатів цей документ неможливо винести на голосування.
Так що ж лишається перепоною?
Хто проти України та чи існує "франко-польське вето"
12 травня бурю емоцій у Брюсселі спричинило повідомлення редактора "Радіо Свобода" Рікарда Джозвяка. Він повідомив, що проти відкриття відразу усіх кластерів для України найбільш активно виступають Франція та Польща – вони, мовляв, лобіюють варіант, коли відкриття інших кластерів відкладеться на пізніше, орієнтовно до осені.
Але вже зранку наступного дня Джозвяк поставив під сумнів свою ж публікацію. Він заявив, що Польща та Франція заперечують його оцінку. Втім, визнавати свою неправоту журналіст також не поспішав.
"Побачимо, що буде в червні", – додав він.
Наполегливість Джозвяка зрозуміла, адже якщо говорити не про формальні ознаки (а голосування щодо України дійсно не відбувалося), а оцінювати суть подій – то редактор та його джерела, схоже, не помиляються щодо позиції Франції та Польща.
Дійсно, Париж та Варшава мають всі причини не поспішати з цим процесом – а примусити Київ спочатку виконати певні умови.
Польщу і Францію об’єднує те, що в обох державах є сильне аграрне лоббі, яке боїться конкуренції з боку українських аграріїв (і небезпідставно). Також в обох країнах є побоювання, що вступ України до ЄС зруйнує фонд Спільної агрополітики ЄС, яка зараз забезпечує для агросектору цих країн – щорічне щедре фінансування з бюджету ЄС.
І є ще одна особливість, що об’єднує ці дві країни.
Це те, що в обох у 2027 році відбудуться вибори: у Франції президентські, а в Польщі – парламентські. А сильні фермерські рухи – це насамперед великі групи виборців, які можуть стати проблемою під час найближчого голосування.
Але варто наголосити: Франція та Польща не одні з такими застереженнями. Так само з недовірою та побоюванням ставляться до української аграрної євроінтеграції й в Угорщині, Румунії, Болгарії тощо. Але оскільки формальне голосування щодо цього питання не проводилося, то точного переліку "україноскептиків" не існує. Можна говорити лише про очікування.
Ще важливіше: абсолютно не йдеться про те, що хтось перебере роль Угорщини.
Обурення французів і поляків, схоже, було викликане саме цим.
Не йдеться про те, що якась із країн готова ветувати рух України до ЄС. І так само Польща та Франція, попри те, що їхні дії зумовлені також наближенням виборів, не розглядають можливості зупинки України до свого голосування. Цей сценарій навіть не звучить у обговореннях.
Однак ідеї про зміну позиції у майбутніх переговорах із Києвом дійсно обговорюються.
Під прикриттям Угорщини
Проблемних питань можна віднайти безліч, і проблеми є в стосунках України чи не з кожною державою-членом ЄС. Так виглядає, що за умов, якби країни зібрали просто зараз і змусили проголосувати за або проти негайного відкриття для України одразу всіх перемовних кластерів – то зауваження можуть з’явитися чи не в десятка держав Євросоюзу.
"Раніше всі перспективні опоненти ховалися за спиною Угорщини, яка блокувала поступ України до ЄС. Зі зміною влади в Угорщині та зміною її позиції з цього питання ви можете скоро отримати багато сюрпризів, що стосується позицій деяких друзів України з приводу розширення на схід", – сказав один зі співрозмовників "ЄвроПравди".
Однак це – теорія, адже про відкрите голосування і не йдеться.
І позицією противників є не категоричне "ні". Ситуація більш занурена у нюанси.
За даними ЄП, близько місяця тому – коли почало ставати зрозуміло те, що в Угорщині дійсно зміниться влада – від окремих країн почали звучати ідеї про те, що щойно затверджені умови переговорів з Україною можуть потребувати перегляду. Йдеться про переговорні позиції, які данське та кіпрське головування передали Україні (спершу у грудні, а потім у березні).
І нібито саме від французів та поляків звучить найбільше ідей про зміни у спільній позиції ЄС на переговорах з Україною – наприклад, у аграрці.
Найцікавіше почалося після того, як поразка Орбана стала реальністю.
Тоді посилилися голоси, що, мовляв, ми ж розробляли і погоджували проєкт переговорної позиції (тобто критеріїв для України) без голосу Угорщини, тому зараз можемо і маємо її змінити.
І це – попри те, що сама Угорщина цих змін наразі не вимагає! Складається враження, що її використовують як зручне прикриття. Утім, ця боротьба ще не завершилася. Серед держав ЄС вистачає також друзів України, які нагадують колегам (і не тільки французам та поляками), що ті голосували за попередні критерії. Що має бути певна послідовність дій.
У підсумку кілька джерел ЄП, дотичних до процесу, сходяться, що імовірність певної зміни критеріїв існує. У тому числі – щоби задовільнити ті столиці, які турбуються про своїх фермерів. Але про докорінну зміну умов для України не йдеться і шанси на це украй малі. А про блокування за угорською схемою не йдеться у принципі – тут шанси взагалі нульові.
Ще одна деталь: у розмовах всередині ЄС щодо можливої зміни критеріїв для України йдеться передусім про два кластери: №5 (сільське господарство) і №4 (зокрема у главах щодо транспорту, де Польща є фактичним монополістом у вантажних перевезеннях).
Та й загалом, рівень суперечності за різними блоками переговорів з Україною є відмінним. Тому зараз в Брюсселі все частіше радять не сподіватися на відкриття всіх кластерів одночасно.
То коли ж відкриють кластери для України – і скільки
Традиційно Міжурядова конференція, на якій відкриваються кластери, проходить одночасно з Радою ЄС із загальних питань (засідання міністрів у справах Євросоюзу). Наступне її засідання заплановане на 26 травня, і саме тому про цю дату говорив Сибіга. Але за даними численних брюссельських джерел "ЄвроПравди", наразі неможливо встигнути на цю дату навіть з першим кластером, і про це навіть не думають.
Навіть якщо відкинути політику, то технічна та бюрократична підготовка забрала би час, а до цієї дати лишилося 12 днів. Тим більше, що відкривати кластери треба не тільки для України, а і для Молдови, з якою ми перебуваємо "у пакеті". Тож необхідні для відкриття кластерів зусилля слід до того ж подвоїти.
Але окрім всього вищезгаданого, все ще існує фактор Угорщини.
Це – ключова політична проблема, через яку в ЄС навіть не думають готуватися до запуску переговорів 26 травня.
З відставкою Орбана дійсно почалася нова епоха у відносинах Києва та Будапешта. Перший в історії виклик "на килим" російського посла за обстріл Закарпаття – наочне тому підтвердження. Однак це не означає, що усі проблеми зняті.
Публічно ми досі так не почули від нового премʼєр-міністра Петера Мадяра, чи дає він згоду на відкриття кластерів для України. А якщо дає, то на відкриття скількох із шести. І чи є умови для цього кроку.
Але у Брюсселі знають, що готовності на цей крок Будапешт поки не має. Адже наприкінці квітня, ще до своєї інаугурації, Мадяр вже їздив до столиці ЄС, де категорично повідомив президенту ЄвроРади, що відкриттю кластерів мають передумати кроки з боку України. А це буде можливе тільки після зустрічі Мадяра з президентом України Володимиром Зеленський, яка може відбутися на початку червня, де Угорщина передасть Україні свою позицію.
До того просто немає сенсу виносити українське питання на голосування
Також дипломатичні співрозмовники "Європейської правди" переконані, що краще розуміння позиції Угорщини буде після офіційних зустрічей Мадяра з керівництвом ЄС, що заплановані на тижні з 25 травня.
Отже, перший кластер може бути відкритий не раніше середини червня.
Причому вже зараз можна передбачити день, коли це станеться.
Перша з них – це 16 червня, коли відбудеться наступне (після травневого) засідання Ради ЄС з загальних питань. У цей день, скоріш за все, і відкриють як мінімум перший кластер для України (та Молдови) в присутності урядовців обох країн.
Хоча можливо, що офіційний Київ захоче зробити цю подію великою – наприклад, за участі президента. Тоді відкриття кластера можна запланувати на 18 чи 19 червня, на полях саміту лідерів ЄС у Брюсселі (втім, європейські співрозмовники ЄП ставляться до цієї ідеї досить скептично).
Хоча суто теоретично, ЄС може мати гнучкість у виборі іншого дня.
Хай там як, але перший кластер, найімовірніше, на певний час лишитися єдиним відкритим.
По-перше, джерела "ЄвроПравди" кажуть, що Петер Мадяр вже сигналізував про намір для початку дати дозвіл на відкриття лише одного кластера, щоби далі взяти тайм-аут на очікування реформ від України у сфері прав національних меншин. Україна має ухвалити зміни у кілька законів, а цей процес забере певний час. Перший можна відкрити "на чесне слово" Зеленського. Наступні – потребуватимуть втілення обіцянок.
Щодо подальших процесів – рішення у ЄС ще не ухвалене; до того ж, дати для наступних кластерів залежатимуть від того, коли Україна виконає майбутні домовленості Зеленського з Мадяром.
Але численні розмови з європейськими джерелами свідчать, що один чи два, або й три кластери (№6 "Зовнішні відносини", №2 "Внутрішній ринок" та, імовірно, №3 "Конкуренція") відкриють у липні 2026, на початку головування Ірландії.
А з кластерами 4 та 5, щодо яких тривають розмови про зміну позицій – процес може затягнутися, потенційно, навіть на осінь 2026 року. Хоча є також скептики, що прогнозують відтермінування сільськогосподарського кластера аж до 2027 року, коли у Раді ЄС вже головуватиме Литва. Однак це ще не вирішено. Україна та її друзі працюють над тим, щоби 2026 рік став роком повного та офіційного запуску переговорів про вступ. До того ж – на тих умовах, що вже повідомлені Україні.
І шанси на це є непоганими.
Автори:
Тетяна Висоцька, кореспондентка "Європейської правди" в Брюсселі,
Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"