Представники Єврокомісії заговорили про те, що планують залучити українських експертів до роботи в євроінтеграційному напрямку. Однак кількість людей, які мають кваліфікацію цим займатися, надзвичайно мала.

Відповідаючи на питання, що слід робити українській владі, якщо Євросоюз не дасть Україні перспективу членства найближчим часом, 46% обрали варіант "спочатку треба провести реформи, а потім говорити про членство в ЄС".

Україна не є суцільною територією болю – вона генерує нові ідеї, нестандартні рішення, творчість та великі перспективи. Про ці та інші речі ми спробуємо поговорити 21 травня під час святкування Дня Європи в Києві.

Останнього разу не вистачило лише двох (!) голосів, і важливий для країни закон був відправлений на повторне перше читання. Дякувати, хоч так! А в цей час депутати у вишиванках розповідали про те, що вони ладні зробити для України.

Корупційні ризики мають бути ліквідовані, а не формувати стратегічну політику. Формування "українських брендів" на світовому ринку можливе лише за рахунок фокусності зовнішньоекономічної політики держави.

У першому кварталі реальний ВВП Польщі впав на 0,1%. Нинішнє падіння, попри величину, стало першим спадом польської економіки за останні роки. Досі наш сусід демонстрував економічне зростання навіть у роки світової кризи.

Український експорт ніяк не може зупинити падіння – навіть на ринки країн ЄС. Це означає, що європейський ринок, попри численні можливості, залишається занадто складним, а діючі програми підтримки поки не дають очікуваного ефекту.

Відмова від субсидування тарифів необхідна, але попервах це лише відкриє всі наявні в цій сфері проблеми. Україні належить за декілька років пройти шлях, на який східноєвропейські країни витратили понад десятиліття.

Надання Китаю статусу країни з ринковою економікою загрожує Євросоюзу втратою понад 3,5 млн робочих місць. Проте у відповідь на відмову Пекін може створити перешкоди в торгівлі компаніям з ЄС.

Парламент цього тижня займеться визначенням процедури банкрутства. Новинкою для України має стати регламентація банкрутства пересічних громадян, які мають кредити чи, наприклад, борги за комунальні послуги.

Проведення Дня Європи у Верховній раді дозволить консолідувати всі проєвропейські сили, показавши спроможність усіх гілок влади ефективно співпрацювати заради європейської перспективи України.

Негативне ставлення до ЄС у Греції тісно корелює з підтримкою "привілейованих відносин" з РФ. Молодим грекам, які бачили за своє життя лише економічну кризу, часто імпонує думка про союзницькі відносини з Росією.

Для пересічного громадянина Британії канадець чи новозеландець набагато ближчий, ніж португалець або хорват. І багато британців дивуються, як так сталося, що у перших в Британії прав формально менше, ніж у других.

За півтора роки прийнято аж 50 євроінтеграційних законів. Загалом же Україна має імплементувати у національне законодавство понад 350 європейських директив. При цьому праву ЄС не відповідає частина вже прийнятих законопроектів.

Угорський бізнес (а він вміє рахувати) серйозно ставиться до євроінтеграційних планів України. Доказом цього стало відкриття представництва Угорсько-Української торгово-промислової палати...

Не варто сумніватися, що Київ відреагує на порушення Кишинева. Це питання має принциповий характер з точки зору "ланцюгової реакції" з боку інших країн, а також ймовірності подальшої пролонгації торговельних обмежень.

Якщо ж "нульова гра" ЄЦБ затягнеться на рік і більше, то Лондон потребуватиме додаткових інструментів для захисту свого ринку від товарів із зони обігу євро. У разі виходу Британії з ЄС такі інструменти знайдуться.

Підготовлені нами документи є власністю МЕРТ, і тільки з його згоди вони можуть бути оприлюднені. Ми дуже сподіваємось, що розпочата дискусія спонукає міністерство "поділитися" повними текстами Стратегії та Плану дій...

Стратегії розвитку експорту в уряду як не було, так і немає. Натомість є лише пропозиції щодо політики сприяння розвитку. А де конкретний та зрозумілий для уряду і бізнесу план дій, хоча б у короткостроковій перспективі?

Україна практично не відчула втрати російського ринку для аграрної сфери – сьогодні український агроекспорт повністю диверсифіковано. Російська торговельна війна стала імпульсом для відкриття 11 нових ринків.