Крок до визнання ОРДЛО, РФ обіцяє відвести війська, обіцянка Зеленського Шольцу: головне за день

Вівторок, 15 лютого 2022, 21:35

Держдума попросила Путіна визнати ОРДЛО, а Верховна Рада закликала світ не визнавати незалежність ОРДЛО; Зеленський пообіцяв канцлеру Німеччини обговорити в ТКГ три законопроєкти щодо Донбасу; речник Пентагону заявив, що Путін за останні кілька днів додав додатковий військовий потенціал уздовж кордону з Україною; у Міноборони РФ заявили, що їхні військові починають повернення з навчань, проте на низці напрямків навчання продовжуються; голова ОБСЄ Збігнев Рау запропонував Росії розпочати новий діалог з безпеки в Європі; Комітет нацбезпеки і оборони парламенту Литви проведе виїзне засідання в Києві; Канада надасть Україні летальну зброю і позику в $400 млн; у Бельгії хочуть дозволити працювати 4 дні на тиждень; Європол провів велику операцію проти наркодилерів.

Більше цікавих новин 15 лютого у нашому дайджесті. Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Депутати РФ звернулися до Путіна визнати ОРДЛО: реакції

Державна дума Росії 15 лютого проголосувала за те, щоб направити звернення до президента РФ Владіміра Путіна з проханням визнати "незалежними" окуповані райони України ОРДЛО.

Депутати РФ вважають, що визнання "республік" створить підстави для забезпечення гарантій безпеки та захисту їхніх мешканців від зовнішніх загроз.

У ЗМІ, зокрема й закордонних, звучать повідомлення, що Росія намагається створити причини та виправдання для введення своїх військ на територію України.

Верховна рада ухвалила звернення до ООН, Європейської комісії, Європарламенту, парламентських Асамблей Ради Європи, ОБСЄ, НАТО, урядів та парламентів держав світу щодо невизнання незалежності самопроголошених утворень на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей.

Також парламент закликав РФ відвести військові сили та озброєння від кордону з Україною та вивести їх із тимчасово окупованих територій, припинити військові навчання у морських акваторіях України та зняти перепони для міжнародної морської торгівлі.

Крім того, Рада закликала світову спільноту засудити дії Російської Федерації, спрямовані на безпідставне розширення військової агресії проти України.

Також український парламент просить міжнародні організації, уряди та парламенти іноземних держав посилити санкційний тиск на Росію.

Міністр закордонних справ Латвії заявив, що якщо Росія зробить крок у напрямку визнання "ДНР" і "ЛНР" суверенними державами, ЄС має діяти і застосувати санкції

Міністри закордонних справ Литви та Естонії закликали до "рішучої відповіді" РФ у разі визнання "незалежності" окупованих районів Луганської і Донецької областей.

Глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас вважає, що якщо Росія визнає "незалежними" окуповані райони України ОРДЛО, це створить додаткові територіальні претензії до України.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що визнання Росією "незалежними" окупованих районів України ОРДЛО стане грубим порушенням територіальної цілісності та суверенітету України і підірве зусилля з пошуку політичного вирішення конфлікту на Донбасі.

А МЗС України заявило, що визнання Росією незалежності окупованих районів Донецької і Луганської областей буде свідомим її виходом з Мінських домовленостей.

Посольство США в Україні заявило, що рішення Держдуми РФ є явним порушенням Мінських угод і черговою одіозною спробою порушити суверенітет України.

Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель заявив, що ЄС засуджує звернення Державної думи Російської Федерації до президента Владіміра Путіна з проханням визнати як "незалежні держави" тимчасово окуповані теритії України на Донбасі.

Слід додати, що Путін на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом у вівторок не став давати чіткої відповіді на питання, чи планує визнати незалежність самопроголошених "республік" на Донбасі.

А Шольц заявив, що визнання Росією "незалежності" окупованих районів Донецької та Луганської областей означатиме зупинку переговорного процесу на основі Мінських домовленостей.

Зазначимо, що президент Володимир Зеленський на зустрічі з канцлером Німеччини у понеділок пообіцяв невдовзі представити на обговорення в тристоронній контактній групі три законопроєкти - щодо статусу Донбасу, зміни Конституції України та підготовки виборів.

У партії Макрона вважають, що Україна може вийти з Мінських угод. Про це, зокрема, розповіла в інтерв’ю "Європейській правді" голова парламентської групи дружби Франція-Україна та депутатка партії "Вперед, республіко!" Еммануеля Макрона у Національній асамблеї Валерія Фор-Мунтян.

Дивіться повне інтерв’ю: Вихід з "Мінська", мета Путіна, загроза війни: думки про Україну у Франції, у партії Макрона

Обіцянка повернути війська та шанс на деескалацію

Речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що президент Росії Владімір Путін за останні кілька днів додав додатковий військовий потенціал уздовж кордону з Україною, а також у районі Білорусі.

За його словами, серед цих додаткових активів є загальновійськові можливості, зокрема: артилерія, протиповітряна та протиракетна оборона, десантні кораблі у Чорному морі, піхота, логістика та підтримка.

Він зазначив, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, схоже, дав зрозуміти, що він все ще вважає, що є місце для дипломатії.

Прессекретар Кремля Дмитрій Пєсков заявив, що президент Росії Владімір Путін "готовий до переговорів" із Заходом щодо кризи, створеної військовим нарощуванням РФ на кордонах України.

Напередодні лідери США та Великої Британії заявили, що ще залишається надія на дипломатичне вирішення кризи, створеної Росією на кордоні України, але попереджають, що ситуація залишається крихкою.

У Міноборони РФ у вівторок заявили, що підрозділи Західного та Південного військових округів починають повернення з навчання до пунктів базування залізницею та автомобільним транспортом.

Водночас офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенков зазначив, що російські військові продовжують навчання на низці напрямків.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба хоче побачити докази відведення російських військ і лише тоді можна буде говорити про деескалацію.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив про обережний оптимізм у зв’язку з заявами Росії про готовність до продовження діалогу, але, за його словами, ознак деескалації на місцях поки немає.

Керівництво Ради Європи оприлюднило заяву у зв’язку з напругою довкола України, у якій закликає зробити усе можливе для деескалації.

Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц під час свого візиту до Москви закликав президента РФ Владіміра Путіна до деескалації.

ОБСЄ і Росія

Міністр закордонних справ Польщі та голова ОБСЄ Збігнев Рау запропонував Росії розпочати новий діалог з безпеки в Європі.

Міністр додав, що розраховує, що Росія "залучиться до цього проєкту і зробить свій істотний внесок".

Глава МЗС РФ Сєргєй Лавров назвав цю пропозицію "цікавою", але сказав, що довіра між країнами ОБСЄ зараз перебуває на рекордно низькому рівні.

Тим часом, Росія не збирається брати участі у зустрічі ОБСЄ, скликаній Україною через відсутність відповіді Москви на запит за механізмом зменшення ризиків.

За даними місії головуючої в організації Польщі, консультації відбулися 15 лютого о 16:00 за київським часом.

Литва, Латвія та Естонія не отримали задовільної відповіді на свої запитання на зустрічі за механізмом зменшення ризиків ОБСЄ, яку скликали у зв’язку зі спільними російсько-білоруськими навчаннями на території Білорусі.

Нагадаємо, 9 лютого Литва від імені країн Балтії надіслала Білорусі запит у рамках механізму зниження ризиків Віденського документа ОБСЄ щодо спільних військових навчань РФ та Білорусі. Не отримавши задовільної відповіді у письмовому вигляді, країни скликали зустріч ОБСЄ. 

Аналогічний крок здійснила Україна, задіявши механізм ОБСЄ для звернення до Росії. 

МЗС України не отримало відповіді протягом встановленого терміну і також вдалось до скликання зустрічі ОБСЄ. У зовнішньодипломатичному відомстві зазначили, що не можуть вважати відповіддю лист, який РФ надіслала в ОБСЄ після дедлайну, ані за формальними ознаками, ані змістом. 

Також додамо, що у НАТО поки не отримали відповідь Росії щодо безпекових пропозицій.

Допомога Україні: інструктори, зброя і позики

Литва відправила військових інструкторів в Україну для навчань зі Stinger. Крім того, Комітет нацбезпеки і оборони парламенту Литви проведе виїзне засідання в Києві 16 лютого.

Канада надасть Україні летальну зброю і позику в $400 млн.

США офіційно запропонували Україні кредитні гарантії до $1 млрд.

Європарламент розгляне програму макрофіну для України за екстреною процедурою.

Інше: 4 робочі дні, велика операція проти наркодилерів

Європол провів велику операцію проти наркодилерів: 6 країн, 40 затриманих.

Латвія послабить карантинні обмеження з березня.

У Бельгії хочуть дозволити працювати 4 дні на тиждень, але довше.

Це лише частина цікавих новин 15 лютого, решту читайте на сайті "Європейської правди". Підписуйтеся на наш Telegram-канал - так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію! А ще "Європейська правда" запустила англомовну версію сайту.

Ваша редакція.